НОВИКОВ М.М. – СПРАВЖНІЙ НАУКОВЕЦЬ

Наука є творінням людського розуму, що є, результатом природної потреби людини пізнати навколишній його світ. Тільки завдяки глибоким знанням свого минулого, нація може визначити і усвідомити своє місце у світовому просторі і визначити поступ у майбутнє. Особливо нині, у процесі демократичного державотворення і розвитку суспільно-політичного важливою потребою є зібрання дослідження матеріалів про визначних представників української науки, що дає змогу об’єктивно і всебічно оцінити її здобутки, встановити внесок кожного у становлення і розвиток фізичного матеріалознавства в країні та за її межами. Особливу актуальність та інтерес являє для сьогодення наукова спадщина українських учених, що не словом, а ділом працювали на становлення та найбільших здобутків українського суспільства у цивілізованому світовому вимірі – науки та освіти.

Вагомий внесок у розвиток сучасного фізичного матеріалознавства в Україні протягом другої половини ХХ – на початку ХХІ століть зробив Микола Миколайович Новиков (1933 – 2007рр), безпосередньо у вивчення проблеми структурної досконалості матеріалів та їх впливу на фізичні властивості кристалів, його наукові праці відомі як у нашій країні так і за її межами. Зокрема, творча спадщина Миколи Миколайовича нараховує 320 наукову та науково-методичну працю, з яких 20 одноосібних статей у провідних фахових журналах, а також 37 патентів та авторських свідоцтв і підготовлених 324 рефератів на різноманітні видання, (понад 162,5 умовних друкованих аркушів).

Перша публікація, що побачила світ у 1956 році в «Науковому щорічнику Київського державного університету» у співавторстві з С.Д.Герцрікеним і Б.Ф.Слюсарем, мала назву «Об энергии образования вакансий в серебре, золоте, меди, алюминии, свинце и цинке» [1]. Остання праця – у співавторстві з П.О.Тесельком та О.В.Михайлюком, під назвою «Распределение по разделам и концентрациям рассеивающих рентгеновское излучение центров в отожженном Cr-Si» вийшла у т.50 журналу «Физика твердого тела» вже після його смерті у 2008 році. Разом із В.А. Пацюком у 1974 році він отримав перше авторське свідоцтво «Способ получения зеркальной поверхности кристалов» [2], а останнє – «Спосіб інтегральної оцінки структурної досконалості кристалів», як  незалежної України разом з В.А. Макарою та П.О. Тесельком отримав у 2006 році [3].

Наукові здобутки М.М. Новикова відзначені премією Мінвузу України за кращу наукову роботу (1983р.), золотою і срібними медалями ВДНГ СРСР, та Почесною Грамотою Верховної Ради України за особливі заслуги перед українським народом. Лише завдяки своїй наполегливій праці, видатним здобуткам у праці і високим моральним якостям Новикову М.М. вдалося досягти звання заслуженого професора КНУ.

Свою наукову діяльність Микола Миколайович вдало поєднував з викладацькою: асистент та старший викладач кафедри рентгенометалофізики фізичного факультету КДУ; у 1962 році присвоєно звання доцента кафедри рентгенометалофізики; а 1975 р. – вчене звання професора кафедри фізики металів і присуджено науковий ступінь доктора фізико математичних наук; з 1985 по 1992 рр. працював деканом факультету підвищення кваліфікації викладачів вузів (КДУ), і разом з членами відповідних кафедр приймав участь у розробці навчальних програм усіх курсів, що викладалися на факультеті.

За безпосередньої участі Миколи Миколайовича на кафедрі фізики металів було розпочато вивчення індивідуальних дислокацій в кристалах, що завершилось важливим для виробництва інтегральних схем досягненнями, відзначеними Державною премією України за 1987 рік.

У 1960 році Миколою Миколайовичем захищено кандидатську дисертацію на тему: «Исследование образования и ухода дефектов кристаллической решетки в деформированных и закаленных от высокой температуры металлах», а в 1974р. – докторську дисертацію на тему «Изучение закономерностей эффекта поверхностной фотопластификации и кинетики движения дислокации в некоторых щелочно-галлоидных полупроводниковых кристаллах».

Бажання різнобічного дослідження структури кристалічних речовин не полишало вченого протягом багатьох років. Змінювались об’єкти наукових пошуків, методики, класи речовини, але залишалася постійною мета дослідження.

Література

1. А.с. № 452249 СССР. Способ получения зеркальной поверхности кристаллов / Н. Н. Новиков, В. А. Сацюк. – 1974.
2. Новиков Н. Н. Об энергии образования вакансий в серебре, золоте, меди, алюминии, свинце и цинке / С. Д. Герцрикен, Б. Ф. Слюсар, Н. Н. Новиков // Наук. щоріч. Київ. держ. ун-ту. 1956 р. – К., 1956. – С. 398–400.
3. Пат. 77223. Спосіб інтегральної оцінки структурної досконалості кристалів / В.А. Макара, М.М. Новиков, П.О. Теселько (Україна). – 2006.
4. Професор Новиков Микола Миколайович: біобібліогр. Покажч. / Асоціація бібліотек України; Уклад.: В.А. Вергунов, Т.Ф. Дремленко; наук. Ред. В.А. Вергунов. – К., 2003 – 64 с.; 6 кн.
5. Храмов Ю.О. История физики / Ю.О. Храмов. – К.: Феникс. –1176с.