ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ НАУКИ КРИМІНАЛІСТИКИ НА ПОЧАТКУ ТРЕТЬОГО ТИСЯЧОЛІТТЯ У КРАЇНАХ СНД

Актуальність даної теми полягає в тому, що невпинний розвиток науково-технічного прогресу, інноваційних інформаційних технологій сприяють виникненню нових складів та способів вчинення злочинів, реагувати на які повинні правоохоронні органи з метою встановлення істини та притягнення винних до кримінальної відповідальності. Проте більшість методів та засобів розслідування суспільно-небезпечних діянь нині виявляються неефективними та неспроможними при боротьбі з наслідками таких стрімких змін. Завданням кожної правової та демократичної держави є утвердження і забезпечення прав та свобод людини від незаконних злочинних посягань і тому криміналістика як наука, що уособлює у собі всю методологію, техніку,тактику та рекомендації по розкриттю та розслідуванню злочинів повинна постійно вдосконалюватися, швидко реагувати на зміни у суспільстві і виробляти «антитіла» до нових «вірусів» [1, ст.1].

Співдружність Незалежних Держав як організація, що об’єднує у своєму складі 8 країн-повноправних членів, та 2 держави-спостерігачі повинна постійно підтримувати міжнародне співробітництво між ними, аналізувати судову практику по окремим категоріям справ з метою покращення якості їх розслідування, виробляти та впроваджувати нові проекти та програми по боротьбі зі злочинністю. Слід також врахувати і особливості умов життя, менталітету, психологічні та культурні відмінності населення аби підібрати найефективніші засоби впливу на порушників, що сприяли би їх перевихованню, формуванню правової свідомості та недопущенню рецидивів.

Дослідженнями у сфері проблем розвитку криміналістики займаються такі вчені як: В.Ю.Шепітько, А.Ю.Лісова, М.В Капустіна, М.Ю.Будзієвський, Р.Л.Степанюк, В.О. Коновалова, К.В.Калюга, В.А. Журавель, П.В. Цимбал, О.І. Мотлях, В.П.Бахін, Р.С.Бєлкін, О.И. Бажанов, С.М.Чурілов, М.П. Яблоков, В.В. Тіщенко та багато інших. Проаналізувати практичні проблеми науки криміналістики на початку третього тисячоліття спробуємо на основі порівняльних даних по декільком країнам СНД.

Російська Федерація

У порівнянні статистичних даних за період з січня по квітень 2012 року у Росії кількість злочинів зареєстрованих органами внутрішніх справ склала 762 тисячі, що на 7,5 % аніж аналогічний проміжок часу минулого року. Рівень вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів рівень знизився з 27,3% у 2011 році до 27,1%. Майже половину суспільно-небезпечних діянь складають злочини пов’язані з незаконним заволодінням майном, здійснених шляхом: крадіжки – 297 тис. ( 6,4%), грабежу – 36,3 тис. ( 18,2%), розбою – 6,2 тис. (12,2%) [9, cт.1].

Проблемами при боротьбі зі злочинністю є : 1) зростання загального рівня злочинності. На основі зареєстрованих 3 млн. злочинів у рік розкриваються всього 1,5 млн, тобто не більше ніж 50%; 2) підвищення жорстокості при вчиненні злочинів, все більш поширеними є застосування зброї, вибухових речовин, отрути; 3) неефективність застосування існуючих засобів та методів розслідування злочинів у комп’ютерній сфері; відсутність методичних рекомендацій по аналізу, фіксації «електронних слідів»; 4) загальне зниження віку злочинців; збільшення частоти вчинення злочинів неповнолітніми та малолітніми особами; 5) недостатність кваліфікованих кадрів, переважна більшість яких на прикладі слідчих, за словами доктора юридичних наук Іщенка Є.П. складають молоді жінки (52%); 6) 1/3 працівників Міністерства внутрішніх справ Російської федерації нажаль не мають юридичної освіти; 7) відсутність психологічної стійкості та витривалості у працівників правоохоронних органів до роботи з підвищеним рівнем психологічного навантаження, що призводять до професійної деформації особистості; 8) недостатність об’єктивності, повноти та всебічності при проведенні розслідування по кожній кримінальній справі; 9) допущення фальсифікації документів, що пов’язане з приорітетністю кількісного, а не якісного розкриття справ; 10) низькі заробітні плати, величезне робоче навантаження [6, ст.2].

Республіка Білорусь

За офіційними даними Міністерства внутрішніх справ за 2011 рік було зареєстровано 131,1 тис. злочинів, що на 6,3% менше аніж на аналогічний період 2010 року. Найбільший відсоток вчинених суспільно-небезпечних діянь складають крадіжки – 73 598, що на 0,01% більше аніж минулого року; на другому місці злочини пов’язані з незаконним обігом наркотичних речовин - 4 532, що на 2,6% нижче аніж у 2010 році; на третьому місці є шахрайство - 3 901, що на 15,1% менше аніж минулого року [8, ст.1].

Проблемами при боротьбі зі злочинністю є : 1) загроза збільшення економічних злочинів та шкоди економічній безпеці Республіки Білорусь, що характеризуються такими негативними факторами як: а) низька конкурентно-спроможність національної економіки, б) масове ухилення від сплати податків та відсутність стимулюючих механізмів зниження податкових навантажень; в) низький рівень життя населення, безробіття; г) відсутність іноземних івнестицій; д) відтік кваліфікованих кадрів за кордон і як наслідок знищення інтелектуального потенціалу; є) ріст зовнішнього боргу держави; з) залежність від ринків збуту [7, ст.6]; 2) нестримний ріст кіберзлочинності, злочинів у сфері електронних платежів; 3) виникнення злочинного явища як кардинг (крадіжки за допомогою банківських карток); 4) збільшення питомої ваги злочинів скоєних неповнолітніми; наявність злочинності серед малолітніх осіб; 5) незадовільний стан проектування та прогнозування у сфері злочинності [2, ст. 5].

Республіка Казахстан:

У відповідності до офіційних даних за 2011 рік рівень злочинності зріс у 1,5 рази. На 10 000 тис. осіб у 2011 році він становить 125 злочинів, у той же час як за аналогічний період 2010 року він становив 81. Кількість осіб, що вчинили злочин за аналітичними даними знизився на 1,01% і становить 83703 чоловіки у 2011 році, з них 6362 є неповнолітніми (13,16%). Кожний восьмий з виявлених правоохоронними органами злочинів вчинений жінками (12,4% проти 12,6% в 2010 году), кожний одинадцятий з затриманих – рецидивіст, котрий вже побував за гратами (8,9% – проти 7,6% минулого року) [3,ст.1].

Проблемами при боротьбі зі злочинністю є : 1) проблеми у розкритті та розслідуванні злочинів, вчинених у сфері комп’ютерної інформації; 2) постійні кадрові зміни у слідчих відділеннях МВС, що не дозволяє сформувати там професійне ядро. Для прикладу 20% слідчих працюють менше ніж 3 роки, 44% - менше 10; щорічно 500 осіб ідуть з слідчих підрозділів; 3) відтік досвідчених співробітників, що переходять в інші правоохоронні органи, або у комерційні структури; 4) порушення норм кримінально-процесуального законодавства, прав та законних інтересів громадян; 5)низький рівень заробітньої плати, невирішеність житлових питань, ненормований робочий день і як наслідок незадоволеність роботою; 6) величезний обсяг роботи з документами з приводу закріплення доказів;7) правова обізнаність дозволяє злочинцям більш витонченно ухилятися від кримінальної відповідальності. Гостро постає питання налагодження контакту не тільки з підозрюваним, але і з свідками,потерпілими. Публічне розголошення справ про «оборотнів у погонах» катастрофічно підірвало репутацію працівників органів внутрішніх справ;8) свідки перестали бути зацікавленими допомогти слідчому, частіше стали ухилятися від запрошень, приховують правду, відмовляються від дачі свідчень;9) недостатнє матеріально-технічне оснащення слідчих підрозділів [7, ст.2].

Україна:

На основі порівняння даних за 2010-2011 роки рівень злочинності зріс на 3%. Частка тяжких та особливо тяжких злочинів складає 182151 у 2011 році, в порівнянні з 178947 у 2010, приріст складає 1,8% . Слід також звернути увагу на те, що найпоширенішими злочинами у 2011 році стали: 1)крадіжка – 277598 злочинів, що на 9,0% більше ніж у минулому році; 2) шахрайство – 24058 злочинів, що на 3,3% менше аніж у 2010 році; 3) грабіж – 22966 злочинів, що на 1,4% менше ніж у минулому році [10, ст.1].

Проблемами при боротьбі зі злочинністю є: 1) застаріла правова база. Зокрема чинний Кримінально-процесуальний кодекс України був прийнятий ще 28.12.1960 року; 2) постійні кадрові зміни; загальна недовіра населення до діяльності правоохоронних органах; 3) вдосконалення потребує процедура судового контролю під час досудового розслідування; 4)невідповідність процесуальної самостійності слідчого умовам його практичної діяльності;5) низький рівень заробітньої плати, великий обсяг роботи з документами; 6) поширені застосування незаконних методів отримання свідчень від осіб з застосуванням погроз, фізичного впливу, що принижують честь та гідність людини [4, ст.3]; 7) недостатнє матеріально-технічне оснащення слідчих підрозділів.

На основі аналізу недоліків та загального стану рівня злочинності декількох країн СНД можемо зробити висновок, що при здійсненні своїх професійних обов’язків працівники правоохоронних органів зіткнулися з одними і тими ж проблемами: низькою заробітною платою, підвищеним психологічним навантаженням, кадровим змінами, недостатньою професійністю та недовірою з боку громадян.

На нашу думку, на основі наведених даних вже можна зробити висновки про напрямки та перспективи розвитку криміналістики у країнах СНД, а саме: 1) відновлення довіри до правоохоронців; підвищення оплати праці, що може вирішити проблеми: а) боротьби з корупцією; б) припинити постійні кадрові зміни; 2) збільшити державні видатки на утримання діяльності правоохоронних органів, що дозволить вирішити питання матеріально-технічного оснащення роботи слідчих; 3) приділити серйозніше ставлення до надання психологічної допомоги даній категорії осіб, надання методичних рекомендацій щодо зняття психологічної напруги аби не допустити значної деформації особистості; 4) підвищення рівня відповідальності працівників правоохоронних органів, недопущення приниження людської честі та гідності, фізичного насильства; 5) для підвищення ефективності проведення допитів та встановлення істини доцільно було би впровадити застосування гіпнозу та поліграфа. Зокрема, гіпноз можна застосовувати в тому випадку, коли сумлінний свідок або потерпілий, з усіх сил намагаючись пригадати певну подію, визнає, що просто не може сконцентруватися, оскільки його переповнюють сторонні думки [5, ст. 4]; 6) залучення до складу слідчо-оперативної групи спеціалістів ІТ-технологій в тих випадках, де необхідно виявити «електронні сліди» при розслідуванні злочинів у сфері комп’ютерної техніки; 7) відведення більшої уваги розслідуванню злочинів скоєних неповнолітніми, вивчення мотивів та мети такої діяльності, застосування виховних заходів для виправлення неповнолітнього правопорушника; 8)аналіз та впровадження міжнародної практики по розслідуванню злочинів.

Отже, наразі криміналістична наука зіткнулася з низкою недоліків та прогалин, більшість норм законодавства вже показують свою нежиттєздатність, проте усі ці суперечності вирішити можна і потрібно. Третє тисячоліття дало такий потужний розвиток науці і техніці якого не було ніколи раніше. На нашу думку, до вже існуючих комп’ютерних та інформаційних злочинів можуть додатися у майбутньому численні скарги на наслідки злочинів у сфері генетики чи клонування, телепортації, а може прийдуть часи, коли людство навчиться викликати зміни погодних умов чи порушувати власність на інших планетах або в космосі, що ж мабуть і тут криміналістика змушена буде абстрагуватися від обставин і доводити своїм громадянам свою могутність та ефективність.

Література:

1. Конституція України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30, ст. 141) – [ Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zaк on1.rada.gov.ua/laws/show/254%D0 %BA/96-%D0%B2%D1%80/page;

2. Grigorij Szumak, Katedra Kryminalastyki Uniwerstytety Bialoskiego, Minsk (Основные направления развития криминалистики в Беларуси на современном этапе) – [ Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.law.bsu.by/pub/ 24/Szumak_3.pdf;

3. Агенство Республики Казахстан по статистики Агенство Республики Казахстан по статистики – [ Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.stat.kz/digital/pravo/Pages/default.aspx;

4. В.Ю.Шепітько. Реформування органів досудового слідства: за і проти – [ Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/p ortal/Soc_Gum/Tpsek/2010_10/Shepitko.pdf;

5. Деякі проблемні питання застосування гіпнозу при отриманні вербальної інформації – [ Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.info-library.com.ua/books-text-10115.html;

6. Евгений Ищенко. "Криминалистика - лекарство от преступности" – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.vesti.ru/videos?vid=385 055&cid=1000;

7. Министерство внутренних дел Республики Беларусь – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mvd.gov.by/ru/main.aspx?guid=9911;

8. Министерство внутренних дел Республики Казахстан – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mvd.gov.kz/portal/page/portal /mvd/mvd_page/min_activity/mvd_materials/mvd_m_Investigations/%D0%A1%;

9. Министерство внутренних дел Российской федерации – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mvd.ru/presscenter/statistics/re ports/show_105633/;

10. Офіційний веб сайт Міністерства внутрішніх справ України – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: - http://mvs.gov.ua/mvs/control/main/uk/pub lish/article/717134;jsessionid=F26C1A4AD43F4D5AB370CC7709B6411F.

Науковий керівник: кандидат юридичних наук,

Завидняк Володимир Іванович