МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ МІЖПРЕДМЕТНИХ ЗАВДАНЬ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ У 8 – 9 КЛАСАХ

Постановка проблеми. Одним із важливих складових частин бінарного чи міжпредметного уроку є використання завдань, що дають змогу перевірити знання учнів з історії і закріпити вміння та навички з інтегрованого предмету. Готуючи такий урок, вчитель повинен зважити, на якому етапі уроку буде доцільним застосувати міжпредметні завдання, виважити, чи є підстави використати диференціацію таких завдань. Застосування міжпредметних завдань дозволить не тільки перевірити рівень сформованості в учнів історичних компетентностей, а й в певній мірі полегшить виклад матеріалу на уроці. Вдале поєднання пізнавальності завдання та творчості учня при вирішенні таких завдань дозволить досягти поставленої мети уроку та «озброїти» учня глибокими знаннями.

Аналіз досліджень та публікацій дає змогу зробити висновок, що питання використання міжпредметних завдань є недостатньо дослідженим на сьогодні. Зазвичай міжпредметні завдання розглядаються в контексті загальних запитань, їх пізнавальних можливостей.

Мета і завдання статті полягають у висвітленні основних положень методики використання міжпредметних завдань на уроках історії у 8 – 9 класах, особливостей їх застосування та використання, надання алгоритму підготовки та створення таких завдань, а також рекомендації щодо застосування міжпредметних завдань на різних етапах уроку.

Міжпредметні завдання є невід’ємною складовою інтегрованого чи міжпредметного уроку. Їх використання на уроці дає змогу учням глибше і повніше опрацювати тему, пригадати та закріпити вже вивчений матеріал інтегрованої дисципліни або шляхом логічних суджень та умовиводів націлити учнів на подальше оволодіння учбовим матеріалом, що вивчатиметься на наступних уроках інтегрованого предмету.

Важливим етапом в підготовці вчителя до проведення інтегрованого уроку є створення міжпредметного завдання. Слід зазначити, що ця стадія методики використання міжпредметних завдань є досить складною для вчителя. Звичайно, можна скористатися вже готовими завданнями, опублікованими в педагогічній пресі. Однак вважаємо, що для творчого вчителя такий спосіб є небажаним. Адже самостійне складання вчителем подібного завдання реалізовує одну з переваг інтегрованого уроку – збагачення вчителя новими, часто невідомими для нього знаннями з інших предметів[2, с.60]. Розглянемо алгоритм дій вчителя при підготовці та створенні міжпредметного завдання для учнів 8 – 9 класів:

• Зіставляємо програми з історії та інтегрованих дисциплін, відшукуємо суміжні теми.

Оптимальний варіант при цьому – складання інтегрованої програми, яка буде використовуватись вчителем історії в майбутньому і обов’язково повинна поповнюватись новими матеріалами.

• З’ясовуємо, з яким видом інтеграції маємо справу (спадкоємна, синхронна чи випереджальна).

Точне визначення виду інтеграції дозволить підібрати варіант завдання. Наприклад, при опрацюванні теми «Правобережна та Лівобережна Гетьманщини в 60—80-х рр. XVII ст.» на уроці з історії України у 8 класі можна використати такі міжпредметні зв’язки: спадкоємні – «Смутний час» (всесвітня історія, 8 клас), синхронні – «Росія наприкінці XVII – на початку XVIII ст.» (всесвітня історія, 8 клас) та випереджальні – «Пантелеймон Куліш «Чорна рада»» (українська література, 9 клас). У перших двох випадках міжпредметні завдання можуть мати будь-який ступінь складності, оскільки учні вже знайомі з вивченими темами інтегрованих предметів. У випадку з випереджальним видом інтеграції доцільним буде обмежитися стислим викладом перебігу подій у романі, подати відомості про історичну правду та художній вимисел у творі, показати авторську характеристику головних дійових персонажів – І. Брюховецького, Я. Сомка, П. Тетері. В якості завдання можна використати тільки такі, що містять початковий рівень складності. Наприклад:

- Що таке історичний роман?

- Хто з українських письменників надавав перевагу історичному роману у своїй творчості?

- Чому історичні романи мають важливе значення при вивченні історії?

• Ознайомлюємося із теоретичним змістом матеріалу конкретного уроку як в контексті історії, так і інтегрованих тем.

Цей етап є вирішальним у підготовці до створення міжпредметного завдання. При проведенні бінарного уроку вчителі – учасники уроку допомагають один одному. При проведенні міжпредметного уроку вчитель історії розраховує тільки на свої сили і методичні можливості. Від рівня володіння вчителем матеріалом інтегрованих тем залежатиме хід уроку та реалізація поставленої міжпредметної мети.

• Залежно від виду інтеграції та ступеня важливості кожної інтегрованої дисципліни складаємо міжпредметне завдання.

На даному етапі вчителю слід розробити диференційовані завдання для забезпечення можливості учням оволодіти доступним та посильним для них рівнем розвитку вмінь[1, с.43]. Ми погоджуємося з Д. Десятовим, що диференціація завдань потрібна для створення ситуації «успіху», що вбереже учня від комплексу меншовартості і можливих негативних обставин. Наведемо приклад диференціації при використанні міжпредметного зв’язку з математикою на уроці всесвітньої історії у 9 класі з теми «Велика Французька революція кінця XVIII ст.. Європа в період наполеонівських війн»:

Початковий рівень.

• Розв’яжіть вираз і дайте відповідь: яка подія відбулася в отриманий у результаті рік?

=

Відповідь: 1799 – рік завершення революції у Франції, встановлення консульства.

Середній рівень

• Знайдіть значення дробового виразу і дайте відповідь: яка подія відбулася в отриманий у результаті рік?

Відповідь: 1812 – рік нападу армії Наполеона на Росію.

Високий рівень

• Розв’яжіть рівняння з одним невідомим та дайте відповідь на запитання: які події відбулися у році Х?

Відповідь: 1804 – рік проголошення Бонапарта імператором Франції, прийняття Цивільного кодексу, встановлення Першої імперії у Франції.

Завдання початкового рівня передбачає поетапне виконання елементарних математичних операцій. Середній рівень ускладнений залежністю черговості виконання математичної дії (1. додавання 2. віднімання 3. ділення 4. додавання) та наявністю умов, які вимагають знання історії. У завданні високого рівня зберігається потреба у знаннях певної історичної інформації, а також відбувається ускладнення за рахунок виконання більшої кількості математичних дій, ніж у попередніх випадках за більш ускладненою формулою – розв’язання задачі з одним невідомим.

Особливою та характерною рисою міжпредметних завдань на уроках історії у 8 – 9 класах є їх багатоманітність, що зумовлена надзвичайно широким діапазоном інтегрованих дисциплін. Практично всі предмети шкільного циклу можна в тій чи іншій мірі поєднати з історією. Найбільш розповсюдженими для інтеграції на уроках історії у 8 – 9 класах є такі дисципліни: українська література, світова література, географія, художня культура, музичне мистецтво. До цього списку долучаємо і внутрішньопредметні зв’язки «історія України» – «всесвітня історія». Поширеність інтеграції змісту даних дисциплін з історією зумовлена перш за все наявністю суміжних тем. Наприклад:

• Історична основа сюжету роману «Чорна рада». Показ протистояння сил державотворення і руїнництва (українська література, 9 клас) – Правобережна та Лівобережна Гетьманщини в 60—80-х рр. XVII ст. (історія України, 8 клас);

• Початок Великої Французької революції кінця XVIII ст. (всесвітня історія, 9 клас) – Франція на шляху до єдності (всесвітня історія, 7 клас)

або

• «Хатина дядька Тома» – доля негрів у романі, проблема ліквідації рабства (світова література, 6 клас) – Громадянська війна в США 1861 – 1865 років (всесвітня історія, 9 клас)

У наведених прикладах фактичний зміст матеріалів інтегруючих дисциплін подібний і це дозволяє вчителю застосовувати міжпредметні завдання практично на всіх етапах уроку історії. Таку інтеграцію називаємо повною. Вона дозволяє глибше та повніше опрацювати тему, зумовлюючи бачення тієї чи іншої історичної проблеми під кутом зору різних дисциплін. Дещо частіше вчитель історії зіштовхується з частковою інтеграцією, яка використовується на певному етапі уроку і є способом активізації розумової діяльності учнів. Прикладом може слугувати урок з всесвітньої історії на тему «Індія», що вивчається у 8 класі. На уроці вчитель може використати такі міжпредметні зв’язки як:

«Давня Індія». Поділ індійського суспільства на касти і варни. (6 клас. Всесвітня історія)

«Індія». Утворення Делійського султанату. (7 клас. Всесвітня історія)

«Відкриття європейців». Відкриття морського шляху до Індії. (8 клас. Всесвітня історія)

«Індія». Географічне положення держави. (10 клас. Географія)

Міжпредметні завдання по наведених зв’язках зі всесвітньою історією та географією вчитель зможе використати лише на одному етапі – актуалізації опорних знань учнів.

Часто вчитель історії має справу з допоміжною інтеграцією, коли на уроці історії інтегрована дисципліна являється засобом досягнення певного результату із засвоєння нових історичних знань і не стільки поглиблює при цьому вже отримані знання, стільки закріплює набуті навички з інтегрованої дисципліни. До таких предметів відносимо інформатику та математику. Прикладом такого завдання може бути пропозиція розв’язати історичне рівняння чи вираз (зв'язок з математикою); скласти чи розв’язати тестові завдання за допомогою комп’ютерних програм або захист власного проекту – презентації (зв'язок з інформатикою).

Аналізуючи методичну літературу, ми дійшли висновку, що типи міжпредметних завдань залежать від інтегрованої дисципліни, від способу розв’язання проблеми, закладеної в змісті завдання, від виду інтеграції. На жаль, часто вчителі історії надають перевагу лекції під час проведення бінарних чи міжпредметних уроків[3, с.18 – 20], театралізованим дійствам[7, с.17 – 22] або ж поділу учнів на групи, кожна з яких представляє окрему дисципліну[4, с.12 – 17]. З одного боку, питання реалізації міжпредметних зв’язків вчителем історії вирішується, з іншого – на подібного роду уроках практично відсутні самостійна пошукова діяльність учнів, логічне та творче мислення, можливість учнів робити висновки, закріплювати вміння та навички, що є неприйнятним з дидактичної точки зору. На нашу думку, така картина спостерігається через недостатнє або ж повністю відсутнє застосування міжпредметних завдань. Вважаємо, що інтеграція на міжпредметному уроці повинна реалізовуватись через вирішення міжпредметних завдань, що певною мірою зумовить ефективне досягнення мети уроку.

Окремо слід розглянути методику використання міжпредметних завдань на рівні «історія» – «кіномистецтво». Згідно з державною навчальною програмою «Художня культура» в 9 – 11 класах передбачено вивчення вітчизняного та зарубіжного кіномистецтва. На нашу думку, це дає досить широке коло для створення міжпредметних завдань в межах історії та художньої культури. Вагомим критерієм для оцінювання рівня знань та вмінь учнів при розкритті міжпредметних завдань є державна вимога до рівня загальноосвітньої підготовки учнів з курсу «Художня культура» – учень має формулювати власний погляд на твори світового кінематографу[6, с.219]. Художні відеоматеріали відзначаються великим мотиваційним потенціалом, однак як навчальний засіб вони мають ряд недоліків[5, с.86]. Щоб їх усунути, учитель історії має, добираючи художній кінофільм, керуватися наступними критеріями:

• Кінофільм має бути якомога близьким до історичної дійсності;

• Уривки кінофільму, які вчитель може використати на уроці, повинні бути належної якості, не містити ненормативної лексики, не мати еротичного забарвлення;

• Обраний уривок повинен розкривати певний зміст та нести чітку інформативність, адже саме на основі цих чинників буде складатися інтегроване завдання.

Наведемо приклади міжпредметних завдань, що можна використати на основі художнього кінофільму «Патріот» (2000 р., США., реж. Роланд Еммеріх) на уроці всесвітньої історії з теми «Боротьба за незалежність США. Конституція США»:

• виходячи з побаченого, визначте, дана війна – це випадковість чи закономірність?);

• використовуючи карту, спробуйте визначити, чому падіння Чарльзтауну боляче позначилось на боєздатності армії США?);

• що могло спричинити поразку північноамериканських військових сил на початковому етапі війни?);

• як ви вважаєте, чи буде відмінене рабство в США навіть у випадку перемоги південноамериканських колоній? Чому?);

• чи можна стверджувати, що поразка англійців та захоплення Чарлза Корнуоліса в полон наблизило закінчення війни?);

• які ще держави могли надати допомогу США? Чому?).

Реалізуючи зв'язок «історія – кіномистецтво», буде доречним подати певні відомості стосовно самого художнього кінофільму (країна, рік зйомки, режисер, виконавець головної ролі тощо). Такі відомості не тільки розширять інформаційний світогляд учнів, а й допоможуть їм при опануванні теми «Кіномистецтво» у 9 – 11 класах.

Висновки. Застосування міжпредметних завдань на міжпредметних та бінарних уроках історії є необхідною умовою. Використання наведеного алгоритму дій при створенні міжпредметних завдань суттєво полегшує діяльність вчителя історії в даній сфері.

Перспективи подальших пошуків у напрямку дослідження. Виникає потреба у створенні інтегрованої програми з історії для 8 – 9 класів для ефективного створення і впровадження міжпредметних завдань.

Література:

1. Десятов Д. Л. Методика використання пізнавальних задач у навчанні історії середніх віків/Вступна стаття К. О. Баханова. – Х.: Вид. група «Основа», 2010. – 143с. – (Б-ка журн. «Історія та правознавство». Вип.. 12(84)).

2. Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). – Бердянськ: БДПУ, 2010. – №4. – 336 с.

3. Климович О. Ю., Воробйова Т. О. Держава з центром у Києві. Перші князі (інтегрований урок з історії та української літератури)//Історія та правознавство. – 2008. – №33. – С. 18 – 20.

4. Мартищенко Т. С. Інтегрований урок «Микола Руденко – поет, політик, борець, громадянин». 11 клас)//Історія та правознавство. – 2009. – №9. – С. 12 – 17.

5. Методика розвитку історичного мислення засобами наочності/Д. Л. Десятов; вступ. стаття К. О. Баханова. – Х.: Вид. група «Основа», 2008. – 141с. – (Б-ка журн. «Історія та правознавство». Вип.. 9(57)).

6. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Художньо – естетичний цикл. 5 – 11 класи. – К., Ірпінь: Перун, 2005. – 240с.

7. Ханас Й. І. «Розстріляне відродження» в Україні. Інтегрований урок. 10 клас//Історія та правознавство. – 2008. – С. 17 – 22.

Науковий керівник: д.п.н. Баханов Костянтин Олексійович