ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ У СТУДЕНТІВ НАПРЯМКУ СОЦІАЛЬНА РОБОТА ЧДІЕУ

Поступове усвідомлення на державному рівні значущості профілактики, збереження, підтримки та відновлення здоров’я нації передбачає розгортання досліджень шляхів підвищення у молодого покоління усвідомлення цінності здоров’я, здорового способу життя. Формування стійких психолого-педагогічних настанов на здоровий спосіб життя сприяє підвищенню особистісної відповідальності за власне здоров’я, що є природним фундаментом професійної самореалізації, стійких сімейних стосунків, життєвого успіху, суб’єктивного задоволення життям.

За останні десятиліття світова наука долучила проблему здоров’я, у широкому розумінні, до кола глобальних проблем, розв’язання яких обумовлює не тільки кількісні та якісні характеристики майбутнього розвитку людства, але й навіть сам факт його подальшого існування як біологічного виду. Незважаючи на очевидну актуальність проблеми, тематика здорового способу життя не досить пріоритетна у вітчизняних дослідженнях.

Говорити про популярність профілактики здорового способу життя серед більшості нашої молоді було б передчасним. Піклуватися про власне здоров’я, як вважає велика частка молоді, це справа людей похилого віку чи інвалідів. Важливо акцентувати увагу на тому, що особистісна роль молоді відносно підтримки і зміцнення свого здоров’я практично зведена до мінімуму. Поступово формується зовсім необґрунтована впевненість у тому, що здоров’я гарантовано саме собою молодим віком, що будь-яке навантаження, значні порушення харчування, режиму, відпочинку, небезпечна поведінка й зловживання токсичними речовинами, стреси, гіподинамія, інші фактори ризику молодий організм здатен побороти самостійно [4].

Фізичне здоров’я передбачає хороше самопочуття, бадьорість, наявність енергії, працездатність та відсутність симптомів захворювань. Соціальне здоров’я залежить від особистісного та професійного самовизначення, задоволення сімейним та соціальним статусом, гнучкості життєвих стратегій та їх відповідності соціокультурній ситуації (економічним, соціальним очікуванням).

На особисте здоров’я в першу чергу впливають адаптивні, комунікативні та прогностичні характеристики людини. Йдеться про відкритість новому досвіду, здатність пристосовуватися до умов, що швидко змінюються, про ставлення до інших людей, вміння встановлювати конструктивні стосунки, запобігати конфліктам, а також ставити адекватні життєві цілі та знаходити шляхи їх реалізації [3].

На сьогодні можна вести мову про існування соціальних інституцій у м. Чернігові (Чернігівський обласний центр для сім’ї, дітей та молоді; Чернігівський міський центр для сім’ї, дітей та молоді; Обласний наркологічний диспансер; Центр медико-соціальної реабілітації дітей-інвалідів «Відродження»; Клініка, дружня до молоді; Чернігівський обласний соціальний центр матері та дитини «Батьки й дитина разом»; Студентські соціальні служби Чернігівського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді при Чернігівському державному інституті економіки і управління, Чернігівському національному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка, Чернігівському державному технологічному університеті та ін.), які успішно розв’язують ці проблеми (наприклад, Студентською соціальною службою при ЧДІЕУ у жовтні 2010 р. – проведено місяць соціальної реклами; 8.11.10 р. – розміщено виставку робіт на конкурс соціальної реклами, підведено підсумки та визначено переможців).

Ефективність і результативність роботи таких служб, відповідно до статистичних даних, багато в чому визначається чітко налагодженою системою, взаємодією у їх роботі, а також залежить від ключової фігури - професійно підготовленого спеціаліста.

Професійна підготовка соціальних працівників у оптимальних варіантах її проектування і організації дозволяє розв’язати ряд найважливіших проблем та забезпечити майбутніх спеціалістів системою поглядів на здоровий спосіб життя, сформувати у них потребу у визначенні власної позиції щодо здоров’я і здорового способу життя. Відповідно, для того щоб знання у сфері здоров’я були дійсно повноцінно вивчені, тобто сформовані у студента як усвідомлений засіб розв’язання пізнавальних і професійних завдань, вони повинні бути практично застосовані в діяльності студента.

Якісний рівень діяльності залежить від змісту теоретичної і практичної підготовки майбутніх соціальних працівників. У навчальному плані підготовки бакалавра з галузі знань 1301 «Соціальне забезпечення» за напрямом підготовки 6.130102 «Соціальна робота» можна виділити навчальні курси, що безпосередньо або опосередковано зорієнтовані на формування у студентів власної позиції щодо здоров’я і здорового способу життя.

В процесі вивчення таких курсів, як «Технології соціальної роботи», «Соціальна профілактика», реалізується основна мета орієнтована на зміст професійного навчання, в той же час у студентів формуються і нові суб’єктивні якості, серед яких орієнтація на отримання сучасних знань щодо соціальних проблем. Особлива увага акцентується на превентологічних технологіях, щоб майбутні соціальні працівники після вивчення цих навчальних курсів чітко усвідомили свою роль у формуванні здорового способу життя молоді, особливо у попередженні алкоголізму й наркоманії.

Розуміючи складність та багатоаспектність визначеної проблеми, у змісті навчальних курсів виділені ті питання, вивчення і знання яких складе основу теоретичної підготовки майбутніх соціальних працівників. Це - уміння надати найбільш повну та правильну інформацію про гігієнічні, моральні, правові аспекти наркотизації, алкоголізму та ін.; уміння пояснити причини їх виникнення і розкриття сутності цих явищ як захворювань з можливими ускладненнями в психічній та соматичній сферах і, що найголовніше, знання методики виявлення групи ризику, що, у свою чергу, стає основою для своєчасного та ефективного корекційного впливу на молодь.

Проте знання у сфері здоров’я і здорового способу життя не обмежуються вивченням девіацій як соціальних проблеми. Спостерігаючи тісний взаємозв’язок між вживанням психотропних речовин і репродуктивним здоров’ям, у системі підготовки соціальних працівників виділяється ще один напрямок, який сприяє розширенню уявлень про здоровий спосіб життя, - попередження порушень репродуктивного здоров’я. У процесі вивчення ряду навчальних курсів «Безпека життєдіяльності», «Валеологія», «Медико-соціальні основи здоров’я», «Основи реабілітології» студенти набувають знань, які складають основу для професійної діяльності і в той же час ці молоді люди уже є або ще будуть батьками й зможуть використати ці знання для збереження свого репродуктивного здоров’я та у вихованні своїх дітей. А це буде сприяти зменшенню кількості випадків адикцій серед молоді.

Не менш важливою є і практична діяльність студентів, що ґрунтується на фундаментальній теоретичній підготовці. Однією із форм роботи є розробка і презентація соціального проекту, програми щодо профілактики негативних явищ у молодіжному середовищі. Студентам пропонується орієнтовна тематика проектів та програм. Наприклад, з ініціативи студентів 3 курсу напрямку «Соціальна робота» Чернігівського державного інституту економіки і управління у листопаді-грудні 2011 року було організовано та проведено тренінг на тему: «Настанови молоді на здоровий спосіб життя» (складається з 7 модулів, 14 академічних годин)

Модуль 1. «Профілактика тютюнопаління».

Мета: сприяти формуванню зваженої, відповідальної позиції, щодо тютюну та тютюнопапіння.

Завдання: розвіяти міфи про тютюнопаління, дати достовірну інформацію про наслідки тютюнопаління для здоров’я та інших сторін життя людини; звернути увагу молоді на причини тютюнопаління; сприяти визначенню власної позиції щодо тютюну та тютюнової залежності.

Модуль 2. «Що варто знати про алкоголь?».

Мета: сприяти формуванню свідомого та відповідального ставлення до вживання алкоголю.

Завдання: створити умови для визначення та усвідомлення власних уявлень та стереотипів щодо алкоголю; сформувати уявлення про алкогольну культуру як альтернативу алкоголізму; дати достовірну інформацію про алкоголь та наслідки його дії.

Модуль 3. «Профілактика вживання наркотичних речовин».

Мета: попередити вживання наркотичних речовин серед молоді.

Завдання: популяризувати здоровий спосіб життя; надати потрібну інформацію про наркотичні речовини; проаналізувати шкідливість впливу наркотичних речовин на організм; застерегти молодь від вживання наркотичних речовин.

Модуль 4. «Профілактика ВІЛ-інфекції та СНІД».

Мета: надати інформацію про ВІЛ-інфекцію, розповісти про способи уникнення інфекції та безпечні форми поведінки.

Завдання: донести достовірну інформацію про вірус та шляхи його розповсюдження; сформувати розуміння безпечної та небезпечної поведінки щодо можливості інфікуватися ВІЛ; закріпити знання про ВІЛ.

Модуль 5. «Сприяння формуванню безпечної поведінки».

Мета: сприяти формуванню безпечної щодо репродуктивного здоров’я поведінки.

Завдання: розповісти про існування хвороб, що передаються статевим шляхом та про специфіку їх протікання; ознайомити з засобами та способами захисту від хвороб, що передаються статевим шляхом; сформувати уявлення про зважену статеву поведінку та ін.

Проведення тренінгових модулів (блоків) проводилось у підвищеному настрої та із захопленням, що свідчить про явне бажання студентів пропагувати здоровий спосіб життя серед однокурсників. Практична діяльність студентів найбільш повно реалізується у процесі проходження різних видів практик (ознайомчої, технологічної, стажерської), у програму яких включені завдання формування у молоді уявлень про здоровий спосіб життя.

Чому настанови на здоровий спосіб життя виявляються для молоді далеко не такими ефективними, як хотілося б? Передусім тому, що здоров’я найчастіше хоча й сприймається як цінність, але дуже абстрактна, така, що не має відношення до повсякденних звичок молодої особи, стилю її життя.

Типовою причиною формування негативних соціальних настанов молоді, у тому числі й щодо власного здоров’я, є гостре переживання кризових життєвих ситуацій. Якщо все так погано, якщо мене не кохають, якщо я не вступив до ВНЗ, мене не взяли на роботу, то про яке здоров’я йдеться? Такі індивідуальні стратегії нерідко далекі від конструктивних, самозберігаючих.

Настанови молоді на нездоровий спосіб життя є одним із показників загальної життєвої некомпетентності, адже наявність таких установок суттєво знижує ймовірність професійного зростання, швидких кар’єрних пересувань, досягнення життєвого успіху [2, с. 66].

Відповідно до даних Всесвітньої організації охорони здоров’я модель здоров’я людини обумовлюється на 50% способом життя, на 20% - спадковою схильністю до захворювань; на 20% - станом навколишнього середовища і тільки на 10% - рівнем медичної допомоги.

Тобто на 50% фактори, що впливають на стан здоров’я населення, контролюються самою людиною. У зв’язку з цим достатньо гостро постає нагальна потреба у прийнятті конкретних, практичних рішень і дій, які б дали можливість керувати здоров’ям молоді [1, с. 178].

Таким чином, першочерговим за рівнем ефективності впливу на покращення стану здоров’я молоді є створення умов для виховання у них почуття відповідальності за власне здоров’я, формування потреби щодо вибору здорового способу життя, а це здійснюється у ЧДІЕУ у нерозривній єдності змісту та форм роботи (теоретичні знання та застосування студентами напрямку «Соціальна робота» своїх знань, умінь і навичок на практиці).

На нашу думку, формування потреби у визначенні власної позиції щодо здоров’я і здоровий спосіб життя на основі насиченої теоретичної та практичної підготовки було б недостатньо повним без набуття практичних навичок у процесі волонтерської діяльності студентів. Волонтерство є незмінним компонентом якісної і всебічної підготовки професіонала соціальної сфери, з цією метою й створена Лабораторія соціальних технологій кафедри соціальної роботи Чернігівського державного інституту економіки і управління та Студентська соціальна служба.

Література:

1. Завацька Л. М. Формування позитивного ставлення до здорового способу життя у майбутніх соціальних педагогів [Текст] / Л. М. Завацька // Наукові записки НДУ ім. М. Гоголя. Психолого-педагогічні науки. – 2011. - №5. – С. 177-179

2. Титаренко Т. М. Специфіка настанов молоді на здоровий спосіб життя [Текст] / Т. М. Титаренко// Практична психологія та соціальна робота. 2004. №6. – С 65-68.

3. Формування здорового способу життя молоді: проблеми і перспективи / О. О. Яременко, О. М. Балакірєва, О. В. Вакуленко [та ін.]. – К.: Укр. ін–т соц. досліджень, 2000. – 207 с.

4. Формування навичок здорового способу життя в дітей і підлітків / Н. Ю. Максимова, А. Й. Капська, О. Г. Карпенко [та ін.]. - К.: Ніка – Центр, 2001. – 264 с.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук,

професор Криловець Микола Григорович