ВПЛИВ СОЦІАЛЬНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ НА РОЗВИТОК ВИРОБНИЦТВА В РЕГІОНІ

В сучасних умовах розвитку світової економіки, особливу увагу відіграє взаємозв’язок соціальної інфраструктури і виробництва. Зміни, що відбуваються в сфері підприємницької діяльності збіглися з глибокою кризою регіонів і всієї економіки країни в цілому. Різке подорожчання кредитних ресурсів, величезний дефіцит бюджету, інфляція, неплатежі негативно позначилися на всіх галузях економіки. Погіршення фінансового стану підприємств і організацій, зниження обсягів його державної підтримки та інші негативні фактори паралізували інвестиційну діяльність, у результаті чого скоротилися обсяги будівництва та введення в дію потужностей, відбулося моральне і фізичне старіння основних фондів та соціальної інфраструктури. У тому числі, з занепадом соціальної інфраструктури, чітко просліджується тенденція зменшення обсягів виробництва продукції та надання послуг, що в свою чергу пояснюється тісним взаємозв’язком виробництва та соціальної сфери.

В сучасних умовах господарювання, формування ефективної соціальної інфраструктури потребує особливої уваги, оскільки обсяг та рівень якості її послуг має суттєвий вплив не лише на гармонійність розвитку демографічних процесів, але і на рівень виробничого розвитку територій.

Соціальна інфраструктура – важливий компонент соціально-економічного розвитку. Як сукупність галузей національного господарства, соціальна інфраструктура потребує узгодженого системного підходу в процесі свого розвитку, що забезпечується за рахунок злагодженості дій всіх органів регіональної та державної влади, самоорганізації територіальних громад, ініціативності бізнесу в питанні розвитку соціальної сфери певних територій.

Основними парадигмами в контексті визначення місця та ролі державного управління в процесі розвитку соціальної інфраструктури країни є:

• послаблення централізації управлінського процесу. Перебудова взаємовідносин між органами управляння державного та регіонального рівня у прийнятті життєво важливих рішень, щодо формування потенціалу ефективного розвитку соціальної та економічної системи на регіональний рівень;

• стимулювання ефективності в діях регіональних управлінських структур у процесі реалізації державної політики розвитку країни;

• активізація процесу побудови державної політики, за рахунок формування за ініціативою знизу від сукупних регіональних переваг до державних;

• реорганізація економічних та соціальних систем з урахуванням принципів економічної безпеки.

Спробуємо проаналізувати як соціальна інфраструктура впливає на ефективність виробництва. По-перше, соціальна інфраструктура створює передумови для відтворення робочої сили, по-друге, стежить за здоров’ям і освітою, по-третє, забезпечує продовольчими та промисловими товарами, через мережу торгових установ, по-четверте, підтримує культурно-моральний потенціал людей. У цілому діяльність соціальної інфраструктури спрямована на задоволення потреб людей, тобто робочої сили.

Якщо рівень розвитку соціальної інфраструктури високий, то це не може позначиться на ефективності виробництва. Наприклад: якщо добре організовано отримання дітьми освіти, а потім і професії, це дозволить отримати кваліфіковані кадри, продуктивність яких безсумнівно буде вище, ніж не кваліфікованих працівників. Так само якщо рівень розвитку соціальної інфраструктури дозволяє зблизити умови життя в місті і селі, то це приверне високо кваліфікованих фахівців з вищою освітою в сільську місцевість, зараз же спостерігається зворотний процес. Коли з-за незадовільних умов життя кваліфіковані працівники перебираються в міста, і цей процес насамперед позначається на якості роботи, а отже на ефективність виробництва. Організована соціальна інфраструктура дозволяє працівникові більше часу приділяти процесу виробництва, а не пошуку необхідних продуктів або послуг. Отже, поняття «соціальна інфраструктура» багатогранне в своєму прояві корисності і потребує подальших досліджень.

Соціальна інфраструктура — комплекс галузей, які безпосередньо пов'язані зі створенням загальних умов для відтворення робочої сили і забезпечення нормальної життєдіяльності людей. Ця сфера охоплює освіту, охорону здоров'я, житлово-комунальне господарство, пасажирський транспорт і зв'язок, культуру, побутове обслуговування. [2, с.17-18]

Соціальна інфраструктура має значні територіальні відмінності у рівнях обслуговування. Вони визначаються рівнем грошових доходів і життя населення, природними чинниками, що зумовлюють певні потреби в опаленні, одязі, послугах тощо, а також системою розселення і транспорту, складом населення і його традиціями.

Важливим стратегічним завданням України є прискорення розвитку соціальної інфраструктури, роль якої в економічному житті суспільства недооцінювалась. Транспорт і зв'язок належать до матеріального виробництва, бо пов'язані з процесом виробництва, і водночас до нематеріального виробництва, бо пов'язані з обслуговуванням людей. Поділяється на такі дві галузі: соціально - побутовий комплекс та соціально - культурний. На даний момент в Україні ця галузь малорозвинута та потребує великих коштів.

Соціальна інфраструктура є похідною величиною від розвитку виробництва, розміщення галузей народного господарства. Темпи урбанізації залежить від соціальної інфраструктури. [1, с.18]

Однак, слід зауважити, що в сучасних умовах необхідно раціонально поєднувати виробництво і соціальну інфраструктуру. Слід фінансувати лише той обсяг підрозділів соціальної сфери, який дійсно необхідний. При цьому потрібно правильно визначити цей обсяг у відповідності з кількістю працівників (споживачів послуг - населення) і виробництвом в регіоні.

Література:

1. Розміщення продуктивних сил: Підручник // В. В. Ковалевський, О. Л. Михайлюк, В. Ф. Семенов та ін. — К.: Знання, КОО, 2003. — С. 285

2. Социальная инфраструктура как фактор развития сельских территорий (на примере Псковской области): автореф. дис. канд. экон. наук: 08.00.05 [Электронный ресурс] / С.В. Иванова; МСХА имени К.А. Тимирязева. — М., 2010. — 21 с. — рус.