ВИНИКНЕННЯ ТЕРМІНУ «ДИЗАЙН»

Дизайнові властивості товарів займають особливе місце в спо­живній оцінці завдяки чуттєво-сприйнятливим ознакам форм, які виявляють свою суспільну цінність та соціально-культурну значущість і задовольняють естетичні потреби людини.

Фахівці у галузі товарознавства, маркетингу та управління інноваційною діяльністю забов’язані володіти різноманітними методами і засобами об’єктивної оцінки товару, основами аналізу естетичних та інших споживних властивостей, вміти виявляти у товарів найважливіші показники, що визначають рівень краси конкурентоспроможної продукції.

Естетична освіта фахівців стає особливо актуальною в умовах значної конкуренції на ринку, збільшення експорту продукції, інтеграції культурних зв’язків, інформованості суспільства.

В структурі показників якості продукції естетичні показники набувають все більшого значення, оскільки перед початком проектування нових товарів або при удосконаленні існуючих, необхідно визначити, наскільки зручною і естетично привабливою буде готова продукція.

Термін «дизайн» походить від англійського «dеsign», яке перекладається як проект, план, малюнок.

За великої кількості тлумачень поняття «дизайн», які були на початку розвитку дизайну у світі, найбільш чітким вважається визначення, прийняте в 1964 році на міжнародному семінарі з дизайнерської освіти у м. Брюгге: «Дизайн – це творча діяльність, метою якої є визначення формальних якостей промислових виробів. Ці якості включають і зовнішні риси виробу, але головним чином ті структурні й функціональні взаємозв'язки, що перетворюють виріб у єдине ціле як з погляду споживача, так і з погляду виробника» [1, с. 90-91].

До визначення сутності «дизайну» як наукової категорії у своїх працях зверталися такі науковці, як Н.П. Валькова, В.Л. Глазичев, О.П. Голікова, Ю.О. Грабовенко, В.Я. Даниленко, А.Г. Дмитрук, Є.П. Зенкевич, Л.М. Кулєєва, Є.М. Лазарев, Т. Малдонадо, С.М. Михайлов, В.І. Михайленко, А.С. Москаєва, Л.А. Соловьйов, Ю.Б. Соловьйов, Т.А Шевчук.

Існують багато підходів до визначення терміну «дизайн», перелічемо деякі з них, найбільш розповсюджені:

• дизайн розглядається як вид людської діяльності (Н.П. Валькова, В.Л. Глазичев, О.П. Голікова, Ю.О. Грабовенко, В.Я. Даниленко, А.Г. Дмитрук, Є.П. Зенкевич, Л.М. Кулєєва, Є.М. Лазарев, С.М. Михайлов, В.І. Михайленко, С. Москаєва, Л.А. Соловьйов, Ю.Б. Соловьйов, Т.А. Шевчук);

• дизайн розглядається як результат діяльності (В.Л. Глазичев, А.С. Москаєва, Є.П. Зенкевич);

• дизайн розглядається як творча активність (Т. Малдонадо).

Так, С.М. Михайлов та Л.М. Кулєєва зауважують, що в професійному розумінні дизайн означає проектно-художню діяльність по розробці промислових виробів з високими споживними та естетичними якостями, діяльність по організації комфортного для людини предметного середовища – жилого, виробничого, соціально-культурного [2].

А.Г. Дмитрук визначає дизайн як творчу діяльність з художнього конструювання (проектування) промислових виробів у відповідності до законів краси та функціональності. Він зауважує, що дизайн – це діяльність по гармонізації відношень предметного світу та людини, створення предметного світу відповідно до міри людини та міри явищ предметного світу [3].

Ю.Б. Соловьйов визначає дизайн, як галузь художньо-конструкторської діяльності в промисловості, теорією цієї діяльності є технічна естетика, методом проектування – художнє конструювання, результатом – промислові вироби, які пройшли художньо-конструкторську розробку й утворюють разом з архітектурою штучно створене предметне середовище. Він зауважує, що впровадження принципів технічної естетики та методів художнього конструювання в першу чергу спрямовано на задоволення матеріальних та духовних потреб людини, на гуманізацію та естетизацію оточуючого людину предметного середовища [4, с. 24].

Н.А. Глухіх пише: «Дизайн – вид діяльності, пов’язаний з проектуванням предметного світу» [5, с. 146].

О.П. Голікова, Т.А. Шевчук вважають, що дизайн – це специфічна проектна діяльність, що сполучає художньо-предметну творчість та інженерну практику. Об’єктом дизайнерської діяльності може бути все – від конкретних предметів до віртуального простору. Задача дизайнера, на відміну від художника, створити щось не тільки красиве, але й функціональне [6].

В.Я. Даниленко пише: «Дизайн — вид діяльності, що пов’язаний із проектуванням педметного світу. Метою цієї діяльності є формування гармонійного предметного середовища, яке задовольняє потреби людини. [7, с. 49].

За визначенням, яке дає українська радянська енциклопедія, «дизайн – це творча проектно-конструкторська діяльність, яка направлена на удосконалення предметного середовища, що оточує людину, і створюється засобами промислового виробництва» [8, с. 357].

Таким чином можна погодитись, що дизайн являє собою творчу (А.Г. Дмитрук) проектно-художню діяльність (С.М. Михайлов та Л.М. Кулєєва), що пов’язана з проектуванням предметного світу (В.Я. Даниленко, О.П. Голікова, Н.А. Глухіх, Т.А. Шевчук).

Такі науковці, як В.Л. Глазичев, А.С. Москаєва, Є.П. Зенкевич визначають дизайн не тільки як вид діяльності, але і як результат діяльності. Так В.Л. Глазичев зауважує що досить часто «дизайн» означає власне діяльність художників в промисловості, але значно частіше — продукт цієї діяльності (річ або система речей), а іноді — область організації діяльності, узяту за ціле. В деяких випадках, на його думку, «дизайн» трактується надзвичайно широко й далеко виходить за межі позначення діяльності художника з вирішення задач промислового виробництва [9, 10].

До третього підходу щодо визначення терміну «дизайн» належить визначення, запропоноване Т. Малдонадо, який визначає дизайн як творчу активність, мета якої – покращувати зовнішні достоїнства об’єктів, вироблених в промисловості [11].

Часто під дизайном розуміють тільки одну з його галузей – розробку естетичних властивостей промислових виробів, тобто створення сучасних різновидів декоративно-прикладного мистецтва, але він вирішує більш широкі проблеми – не тільки естетичні, а й економічні, соціальні тощо.

Терміни та визначення, які стосуються дизайну, мають стандартизоване визначення. За ДСТУ 3899-99 «Дизайн і ергономіка. Терміни та визначення» дизайн – це комплексна науково-практична діяльність щодо формування гармонійного, естетично повноцінного середовища життєдіяльності людини і розробляння об’єктів матеріальної культури [12, с. 2].

Таким чином обмежитись тільки одним визначенням дизайну дуже важко, тому наведемо нижче визначення, які, на нашу думку, найбільш повно описують поняття дизайну.

Дизайн являє собою творчу проектно-художню діяльність, пов’язану з проектуванням предметного світу, метою якої є формування гармонійного предметного середовища, яке задовольняє потреби людини, а також є продуктом або результатом цієї діяльності (річ або систему речей).

Дизайн – це творчий метод, процес і результат художньо-технічного проектування промислових виробів, їхніх комплексів і систем, орієнтованого на досягнення найбільш повної відповідності створюваних об'єктів і середовища в цілому можливостям і потребам людини, як утилітарним, так і естетичним.

Дизайн – специфічний вид проектної діяльності, що об'єднав художньо-предметну творчість і науково обґрунтовану інженерну практику в сфері індустріального виробництва.

Як засвідчує світовий досвід, дизайн – це потужне джерело забезпечення якості товарів та послуг, ефективний засіб суттєвого підвищення конкурентоспроможності промислової продукції, всього середовища життєдіяльності. Його застосування, при відносно незначних фінансових вкладеннях, здатне спричинити вагомий позитивний ефект на економіку держави, на розвиток матеріальної культури суспільства.

Література:

1. Черняк Л.В. Естетика товарів та дизайн: навч. посібник / Л.В. Черняк, Ю.М. Яценко. – К.: КНТЕУ, 2006. – 227 с.

2. Михайлов С. М. Кулеева Л. М. Основы дизайна: Учебник для студ спец «Дизайн» / С.М. Михайлов, Л.М. Кулеева. – Казань: Новое Знание, 1999.

3. Дмитрук А.Г. По законам красоты. О дизайнерском творчестве / А.Г. Дмитрук. – К.: Мистецтво, 1985. – 78с.

4. Вітчинкіна К.О. Обгрунтування дизайну як творчої проектно-художньої діяльності / К.О. Вітчинкіна // Вісник ХДАДМ. – 2009. – № 8. – С. 23-27.

5. Глухих Н.А. Модельер или дизайнер? / Н.А. Глухих // Вісник ХДАДМ. — 2005. — № 1. — С. 145-148.

6. Голікова О.П., Шевчук Т.А. Портрет спеціаліста: дизайнер / О. Голикова. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ttp://abiturient.iatp.org.ua/articles/article14.htm

7. Даниленко В.Я. Дизайн: підручник для студ ВНЗ, які навчаються за спец. «Дизайн» / В.Я. Даниленко. – Х.: Вид-во ХДАДМ, 2003. – 320 с.

8. Украинская советская энциклопедия. – Том 3. – К.: Главная редакция украинской советской энциклопедии, 1980. – 543 с.

9. Глазычев В.Л. О дизайне. Очерки по теории и практике дизайна на Западе. Глава 1. Дизайн в легендах / В.Л. Глазычев. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www/glazychev.ru/books/design/design_01.htm

10. Глазычев В.Л. О дизайне. Очерки по теории и практике дизайна на Западе. Глава 2. Дизайн в теории / В.Л. Глазычев. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www/glazychev.ru/books/design/design_02.htm

11. Maldonado T. Disegno industriale: un riesame: Definicione, storia, bibliografia. / Т. Maldonado. – Milano, 1979.

12. Дизайн і ергономіка. Терміни та визначення: ДСТУ 3899-99. – [Чинний від 21.08.1999]. –К.: Держстандарт України, 1999. – 33 с.