Формування інтегрованих знань і вмінь у процесі професійно-методичної підготовки майбутнього вчителя фізичного виховання

Професія вчителя фізичного виховання є синтетичною за своєю природою і підготовка до неї потребує від студентів наявності неабияких знань та різноманітних умінь. Для виконання цих завдань існує розгалужена система традиційних навчальних дисциплін, яка за вимогами часу доповнюється новими дисциплінами. Але ж кількісне зростання має свої обмеження, тому, зрозуміло, без інтеграції навчальних курсів у смислові блоки та їх якісного реформування не обійтись. Ставиться за мету сформувати не тільки високий розвиток фізичної, технічної й тактичної підготовленості, володіння системою спеціальних і професійних знань, умінь і навичок, а й здійснити всебічний і гармонійний розвиток особистості, яка здатна до самостійної творчої діяльності, аналізу й синтезу знань з педагогічних (загальна педагогіка, дидактика, теорія навчання, теорія виховання), психологічних (вікова психологія, психологія спорту, дефектологія та ін.), природничо-наукових (анатомія, фізіологія, біомеханіка та ін.) наук і до діяльності в різних галузях культурного, соціального та громадського життя. Саме за таких умов виникає потреба розробки й впровадження інтеграційних занять, особливість яких полягає у тому, що в них поєднуються блоки знань із різних предметів, підпорядкованих одній темі. Це комплекс взаємопов’язаних компонентів, де зміст кожного компонента органічно інтегрується у зміст інших компонентів, збагачуючи та доповнюючи їх. Завдяки такому підходу можна значно покращити рівень викладання й рівень підготовки майбутніх учителів фізичного виховання.

Так, при вивчені теорії і методики спортивних ігор студенти повинні не лише опанувати техніку і тактику різних спортивних ігор, але й засвоїти основи методики викладання спортивних ігор у різних вікових групах, що передбачає, моделювання студентами під чітким контролем викладача уроку, зміст якого відповідає матеріалу шкільної програми, складання його розгорнутого конспекту й проведення урок у формі рольових ігор [1, 2].

Удосконалення методичних знань та вмінь студентів відбувається в процесі розподілу навчального матеріалу шкільної програми за класами, відбору навчального матеріалу до конспектів уроків, написання конспектів уроків з урахуванням умов проведення (інвентар, устаткування, місце проведення тощо) та складання навчальної документації. Важливим компонентом методики викладання спортивних ігор є проведення студентами навчальних ігор з практикою комплектування і управління командою, здійснення практичного суддівства навчальної гри, виконання роботи секретаря (ведення протоколу змагань тощо), секундометриста та інше.

Отже, одним із завдань методичної підготовки фахівців є розробка та проведення студентами уроків фізичного виховання в школі. Однак для планування шкільних уроків важливим є знання фізіології дитини, реакції організму на фізичні навантаження, а також розуміння фізіологічних характеристик занять із фізичного виховання, таких як:

1. Фізіологічна характеристика уроку фізичного виховання (фази працездатності і частини уроку; передстартовий стан, його фізіологічні механізми і роль у досягненні робочого стану; фізіологічна характеристика розминки; фаза стійкої працездатності: справжній і несправжній стійкий стан, “мертва точка” і “друге дихання”, причини виникнення і механізми прояву; фаза зниженої працездатності; фаза відновлення працездатності: до вихідного рівня і понад відновлення; засоби, які прискорюють відновлення: повільна пробіжка, вправи на розслаблення м’язів, активний відпочинок; педагогічні методи відновлення; характеристика підготовчої частини уроку фізичного виховання: призначення суглобового, аеробного та спеціального розділів; загальні вимоги до структури, змісту, об’єму й інтенсивності фізичних вправ в основній частині уроку; завдання і характер фізичних вправ у заключній частині уроку; фізіологічна ефективність уроку фізичного виховання).

2. Фізіологічне обґрунтування дидактичних принципів фізичного виховання учнів (принципи: свідомості і активності та їх значення для реалізації “зворотного зв’язку” й ідеомоторних актів; систематичності і прогресування та їх зв’язок з періодами відновних процесів; доступності та його зв’язок з віковими і статевими відмінностями учнів; міцності та його зв’язок з фазами утворення рухової навички; диференційованого підходу до учнів і його зв’язок з типологічними особливостями властивостей нервової системи і темпераменту).

3. Фізіологічне обґрунтування нормування фізичного навантаження на заняттях з фізичного виховання (загальна характеристика фізичних навантажень, тренувальний ефект навантаження, фактори, що обумовлюють величину навантаження, показники порогового, середнього і пікового об’єму навантаження, доза і норма навантаження, нормування навантажень, спрямованих на розвиток силових якостей, витривалості і швидкості, нормування відновних, підготовчо-стимулюючих і розвиваючих навантажень, негативний вплив надмірного фізичного навантаження на здоров’я учнів) [3, 4].

Саме тому, інтеграція фізіологічних основ проведення занять з фізичного виховання з методикою викладання спортивних ігор дозволяє студентам якісно й методично правильно проектувати й проводити уроки з фізичного виховання у формі рольових ігор на заняттях у вищому навчальному закладі та під час педагогічної практики в загальноосвітній школі. Методична обізнаність зі спортивних ігор дозволить обґрунтовано підбирати фізичні вправи для навчання певним технічним чи тактичним діям та розвивати фізичні якості учнів (сила, швидкість, витривалість), знання фізіологічних основ дасть змогу правильно планувати структурні елементи уроку, щоб постійно підтримувати робочу працездатність учнів та виважено дозувати фізичні навантаження для запобігання перенапруження організму, а дотримання фізіологічно обґрунтованих дидактичних принципів фізичного виховання учнів покращить проведення уроку.

Ефективність впровадження такого типу занять виявляється в умінні студентів змоделювати урок з фізичного виховання та написати розгорнутий конспект з обґрунтуванням доцільності використання методичних прийомів, нормування фізичних навантажень на різних етапах уроку та з фізіологічною характеристикою розминки, підготовчої, основної й заключної частини уроку. Уміння підбирати фізичні вправи, спрямовані на навчання певним технічним чи тактичним діям та розвиток фізичних якостей учнів (сила, швидкість, витривалість) відповідно до визначеної теми, а також використання знань із фізіологічних основ фізичного виховання дає можливість студентам правильно визначити тему, мету, завдання й структуру уроку; встановити відповідність змісту уроку визначеній темі, меті, завданням і структурі уроку та доцільність використання методів, прийомів і форм роботи, їхню відповідність фізичним та віковим особливостям учнів; дати фізіологічну характеристику розминки (фаза стійкої працездатності, виникнення і механізми прояву фази зниженої працездатності, фаза відновлення працездатності); дотримуватися вимог до структури, змісту, обсягу й інтенсивності фізичних вправ в основній частині уроку; визначити доцільність і правильність вибору та використання вправ на розслаблення м’язів; встановити відповідність характеру фізичних вправ у заключній частині уроку виконанню завдань відновлення (повільна пробіжка, вправи на розслаблення м’язів, активний відпочинок тощо); здійснити диференціацію величини навантажень з урахуванням індивідуально-фізичних особливостей учнів; визначити пропорційність нормування навантажень, спрямованих на розвиток силових якостей, витривалості й швидкості.

Отже, міжпредметна інтеграції навчальних курсів дозволяє сформувати у студентів спеціальні інтегровані методичні вміння, тобто, здатність належно виконувати певні дії, яка заснована на доцільному використанні людиною набутих знань і навичок, що передбачає використання раніше набутого досвіду, певних знань [5]. Уміння – це засвоєний суб’єктом спосіб виконання практичних і теоретичних дій на основі знань і життєвого досвіду, який формується вправленням, передбачає застосування у звичних та змінних умовах [6]. До таких умінь ми відносимо: здатність використовувати інтегровані знання та уміння зі спортивних ігор при підготовці та проведенні уроків фізичного виховання; уміння формулювати тему, мету, визначати завдання, структуру та змісту інтегрованого уроку; уміння нормувати фізичне навантаження учнів на заняттях зі спортивних ігор з фізіологічним обґрунтуванням його доцільності; уміння визначати завдання й характер фізичних вправ, їх зміст, обсяг й інтенсивність виконання у кожній частині уроку з урахуванням психолого-вікових і фізіологічних особливостей учнів. Навчання, побудоване на інтегрованому підході, створює сприятливі умови для прояву творчості студента й викладача. Воно гарантує свободу вибору теми, змісту, засобів, які використовуються в організації навчання.

Література:

1. Спортивные игры с методикой преподавания / Ковалев В. Д., Голомазов В. А., Волков В. Н. и др. // Программы педагогических институтов. Сборник №24. Для специальности «Физическое воспитание». – М.: Просвещение, 1980. – С. 20–43.

2. Навчальна програма з дисципліни “Теорія і методика спортивних ігор” / За заг. ред. Кічука С. Ф. – Тернопіль: ТНПУ, 2008. – 32 с.

3. Фізіологія людини: Програма навчальної дисципліни / Укл. В. Г. Омельяненко: Тернопільський НПУ ім. В. Гнатюка. – Тернопіль, 2005. – 58 с.

4. Физиология человека: программа для институтов физической культури. – М.: Просвещение, 1980. – 26 с.

5. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник. – Київ: Либідь, 1997. – C. 338.

6. Короткий термінологічний словник з педагогіки / Укладачі С. Г. Мельничук, О. С. Радул, Т. Я. Довга, С. В. Омельяненко. – Кіровоград, 2004. – C. 32.