Роль і місце професійної компетентності кадрів управління у вирішенні проблем життєдіяльності українського суспільства

За роки незалежності українського суспільства відбувається реформування його інститутів. В зв'язку з цим, на сучасному етапі, відповідно до вимог соціально-ринкових відносин, змінюються також завдання суспільного розвитку.

Вибір даної теми зумовлений тим, що реформування системи підготовки фахівців потребує вивчення спеціалізованої системи підготовки кадрів державного управління. Тобто, зі зміною суспільно-політичного устрою змінюються завдання підготовки молодих фахівців, які повинні знати не тільки актуальні суспільні проблеми, але й вміти знаходити ефективні шляхи їх вирішення.

Метою статті є дослідження впливу професійної компетентності управлінських кадрів на організацію їх практичної діяльності та аналізу їх підготовки в напрямку задоволення життєвих потреб населення. У деяких наукових публікаціях, у тому числі словникових виданнях, визначення поняття компетентність (від лат. competencе) зводиться переважно до наступного: поняття, яке висвітлює аспекти поведінки людини, пов’язані з виконанням роботи, і визначає основну характеристику особистості, яка досягла або здатна домогтися високих результатів у діяльності [8, с.34].

Загальнотеоретичні аспекти досліджуваної проблеми достатньо висвітлені у працях зарубіжних вчених: Д. Форрестера, О. Льюіса, Л. Гюстава, Д. Грейсона та вітчизняних: О. Воронько, Н. Нижник, В. Лугового, В. Аверьянова, С. Дубенко, В. Малиновського, О.Оболенського, Сороко і ін. В центрі уваги цих авторів знаходиться система освіти кадрів, створення умов для залучення на державну службу професійних та відданих справі фахівців нової генерації. Розглядаються різні підходи щодо співвідношення практичної діяльності державних службовців в напрямку демократичного розвитку суспільства. Ці питання не втратили актуальності і на сьогоднішній день [3;5;6].

Певні дослідження з питань компетентності та оцінки діяльності державних службовців здійснено останнім часом під егідою Головного управління державної служби України. У публікаціях та методичних матеріалах за їх результатами містяться визначення деяких понять з розкриттям їх змісту[1, с.5].

Пріоритетним завданням Національного агентства України з питань державної служби в поточному році є проведення комплексу заходів для повномасштабного введення в дію з 1 січня 2013 року нової редакції Закону України від 17 листопада 2011 року № 4050 – IV «Про державну службу». Ст. 30 тлумачить, що підвищення рівня професійної компетентності державного службовця проводиться за кошти державного бюджету та інших джерел, не заборонених законом, у формі професійних програм, спеціальних курсів, тематичних семінарів, тренінгів, стажування, в інших формах у порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань державної служби, та шляхом навчання, у тому числі підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації у відповідних вищих навчальних закладах згідно із законодавством. Головним вищим навчальним закладом у системі підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у галузі знань "державне управління" є Національна академія державного управління при Президентові України [2,с.20].

Разом з тим, практика сучасної державно - управлінської діяльності орієнтує нас до усвідомлення того, що зміни в системі суспільно - політичного устрою порушують питання того, чи стає державна служба типом професійної діяльності, спрямованим на задоволення потреб суспільства. При цьому особливої ваги набуває виявлення зв’язків між громадянським суспільством і впливом професійної компетентності кадрів державної влади на успішність розв’язання проблем вітчизняного сьогодення [7, с. 4].

Відповідно у період передвиборної кампанії, суспільні перетворення, які мають місце в сучасному українському сьогоденні за умов створення міжпартійних та міжблокових альянсів до парламентських виборів 2012 потребують критичного переосмислення. Вибори пройдуть, можливо навіть краще ніж ми очікуємо, а проблеми, притаманні сучасному стану внутрішньополітичного життя навряд чи зникнуть, порушуючи соціально-психологічний та суспільно - політичний баланс. Слід наголосити, що саме довіра до влади свідчить про вплив інститутів держави на думку та дії населення.

Можна констатувати, що в будь-який час і для будь-якої влади проблема професійної компетентності кадрів управління, їх суспільного визнання була першочерговою проблемою. Існує загальнонаукова точка зору, що суспільно-політична демократія не підкріплена активною соціально - спрямованою політикою держави не отримує підтримку громадян [3;5;6]. Сьогодення вимагає від кадрів управління вміння визначити і пред’явити суспільству новітні технології відповідного управління - вміння критично оцінювати суспільні проблеми і успішно їх розв’язувати [1, с. 7]. Крім того, парламентські вибори 2012 вносять свої корективи і віддзеркалюють норми і цінності, які існують нині серед громадян. Слід зазначити, що українській державі, всім гілкам влади потрібна управлінська еліта з високою відповідальністю за долю країни, еліта, яка з повагою ставиться до громадян, їх потреб і інтересів[1,с.6].

Варто наголосити, що безумовно, управлінська еліта не може формуватися стихійно. Не викликає сумніву, що якість підготовки кадрів, комплектування органів державного управління кваліфікованими спеціалістами впливає на успіх політичних і соціально-економічних перетворень в державі. При розгляді даного питання зазначимо, що на сьогодні для більшості громадян України головними проблемами є соціальна нерівність, злидарство, негативні соціально – психологічні відчуття боротьби з бідністю, прагнення до забезпечення гідного рівня життя, до пошуку нових робочих місць, подолання безробіття і т. ін. Поряд з цим, наявна проблема боротьби з корупцією співвідноситься з негативною оцінкою громадської думки [4, с.5].

Як вважають політологи, для подолання кризових явищ у суспільстві, удосконалення лише однієї гілки виконавчої влади, на вершині якої перебуває Кабінет Міністрів, недостатньо. Труднощі не можна ігнорувати, коли мова йде про ефективне здійснення завдань і функцій держави та розбудову громадянського суспільства, адже соціально - орієнтовану політику здійснюють усі головні інститути влади [4,с. 5].

Як же змінити ситуативну демонстрацію єдності політичних сил на постійно діючу стабільність в українському суспільстві з реалізацією конституційних прав і свобод громадян?

Перш за все, необхідно визнати, що гармонізація українського суспільства можлива лише при умові ефективного служіння громадянам і реалізації функцій держави керівними кадрами.

По-друге, успішність розв’язання проблем українського сьогодення можлива при умові функціонування державних органів в межах їх компетенції.

По-третє, гармонізація українського суспільства можлива при умові здійснення цілей, функцій та законів держави компетентними фахівцями управління [5,с.21]

Проблеми, які ми розглядаємо, потребують часу, підготовки молодих управлінських кадрів, які повинні знати не тільки актуальні суспільні виклики, але і знаходити ефективні шляхи їх вирішення.

За результатами аналізу наукової думки В. Я. Малиновського усвідомлюємо, що « в різні часи службову кар’єру робили по-різному. В одні епохи на вершину влади піднімали знатність, багатство, в інші - соціальний стан та партійна приналежність. Тому дуже важливо на сьогодні знайти такі засоби, які б унеможливили проникнення в державні структури випадкових, некомпетентних, непорядних людей» [5, с.28.]. З точки зору вітчизняних фахівців у сфері дослідження професійної діяльності державних службовців, державна служба володіє певними цінностями, що пов’язані передусім із культурою управління та постає механізмом підвищення рівня професійної компетентності керівних кадрів на засадах демократії і права.

Висвітлюючи дане питання, необхідно звернутись до результатів опитування газети «День», зміст яких полягає в тому, що у переломні періоди історичних процесів у суспільстві, завжди виникає потреба в людях, інтелект яких дозволив би теоретично окреслити парадигму майбутнього. Цю місію в суспільстві виконують вчені, а в управлінських структурах зокрема державні службовці, спираючись на їх вчення[4, с.7].

Можна констатувати, що в будь-який час і для будь-якої влади проблема професійної компетентності кадрів управління, їх суспільного визнання була першочерговою проблемою. Виходячи з цього, необхідно зазначити, що як свідчить світовий і вітчизняний досвід державотворення, держава може бути міцною тільки за наявності фахівців, працюючих з турботою про громадськість, в основу діяльності яких покладено служіння суспільству і державі як на центральному рівні, так і на місцевому. Потребують подальшого розгляду та вирішення професійно - ділові якості державних службовців, професійна компетентність яких визначається з урахуванням таких критеріїв, як: морально - етичні засади особистісного рівня (чесність і непідкупність, активність, комунікація, мотивація, вміння приймати правильні рішення); інтелектуальний (компетентність, аналітична складова мислення); діловий (працездатність, стійкість до стресів, лояльність, безпристрасність, гордість за добре виконану роботу тощо).

Актуальним на сьогодні постає необхідність у залученні, закріпленні і використанні висококваліфікованих спеціалістів для відповідального виконання посадових обов'язків і забезпечення на цій підставі ефективного функціонування органів державної влади. Зокрема, [3, с.5] акцент робиться на тісному взаємозв'язку поняття державного управління з соціальною орієнтацією та професійною діяльністю державних службовців, політична культура яких має відповідати вимогам та завданням держави, пріоритетності прав та свобод людини і громадянина.

Аналіз змісту роботи державних службовців показав, що надзвичайно широке коло різнопланових повноважень і практичних завдань вирішується за допомогою технологічних функцій. Головні серед них – контрольно-аналітичні, організаційно-управлінські та інформаційно-комунікаційні. Кожен з них має свої цільові орієнтири, принципи і певні набори соціальних технологій, накопичених практичним досвідом, які забезпечують успішну реалізацію завдань у різних типових соціальних ситуаціях.

Слід наголосити, що навчальний процес в ОРІДУ НАДУ при Президентові України здійснюється відповідно до централізованих програм обов’язкових дисциплін та інших загальних вимог. Підготовка фахівців управління окрім знань, потребує оптимізації особистісних якостей. На першому місці звісно формування професійної компетентності, себто підвищення особистісної відповідальності і дисципліни серед слухачів, поліпшення якості навчання, впровадження інформаційних технологій і т. ін.

Підсумовучи викладене, можна зробити наступні висновки.

Чітке визначення компетенції органу державної влади (державної організації, підприємства) та компетенції посад державної служби, профілів компетентності державних службовців слід розглядати як важливу складову в системі стратегічних напрямів модернізації державної служби, а впровадження компетентнісного підходу - є одним із впливових чинників у підвищенні її ефектив­ності, зростанні рівня надання державних послуг громадянам.

Необхідна й відповідна інформаційно-роз’яснювальна робота серед керівників органів державної влади, державних службовців щодо суті, місця та ролі компетенцій у побудові та розвитку державної служби України. Тобто освіта і майбутнє є ключовими аспектами із позицій яких слід розглядати стан справ у суспільному житті.

 

Список рекомендованої літератури

1. Наказ Нацдержслужби України від 06.04.2012 № 65» Про затвердження Порядку підвищення рівня професійної компетентності державних службовців». Зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 04 травня 2012 р. за N 713/21026

2. Закон України Про державну службу від 17.11.2011 № 4050-VI

3. Воронько О.А. Керівні кадри: державна політика та система управління. Навч. посібник. -К.: Вид. УАДУ, 2000.

4. День. Щоденна всеукраїнська газета №159-160, п'ятниця, 7 вересня 2012.- «Україні потрібен український середній клас».- С.6.

5.  Малиновський В.Я. Державне управлінн:Навч.посібник.-Вид.2-ге. –К.:Атіка,2003. – с. 150.

6. Оболенський О., Сороко В. Професіоналізація державної служби та служби в органах місцевого самоврядування // Вісн. держ. служби України. - 2005. - № 1. - С. 20-27.

7. Адмінреформа підвищить дисципліну чиновників. – Виступ Президента на відкритті десятої сесії Верховної Ради України шостого скликання// Прес-служба Президента України В. Януковича від 07.02.2012 http://www.president.gov.ua/news.

8. Краткая филосософская энциклопедия. – М.: Изд. Группа «Прогресс».

Титаренко Любов Миколаївна,

канд. політичн. наук, доцент