ПРОБЛЕМИ сучасного аудиту – об’єктивні реалії та суб’єктивне визнання

Ключові слова: аудит, достовірність, довіра, економічна система, звітність, суб’єкт господарювання, управління, фінансова інформація.

Key words: audit, reliability, credibility, economic system, reporting entity, management, financial information.

У статті розкриваються основні шляхи подолання стереотипів про роль аудиторів у сучасній економічній системі. Особлива увага зосереджується на нових технологіях аудиту, що дозволяють отримувати не лише актуальну, але і прогнозовану фінансову інформацію.

The article describes the main ways of overcoming stereotypes about the role of auditors in the modern economic system. Particular attention is focused on new technology audit that allow you not only timely, but also projected financial information.

Постановка проблеми. Аудит є однією із складових «матерії» економіки, і успіх ринків капіталу залежить від конкурентоспроможності та стабільності ринку аудиту. Проведення аудиторських перевірок сприяє порядку, точності фінансової інформації, підвищує ефективність корпоративного управління.

Очевидно, що інвестори та кредитори все більше зацікавлені в тому, щоб компанія мала статус безперервно діючого підприємства та хочуть отримати незалежне підтвердження точності та повноти звітності, особливо в області управління, перерозподілу капіталу та прогнозування ліквідності. І вирішальне значення тут відіграє якість аудиту та аудиторських висновків за фінансовою звітністю.

І основна проблема полягає в тому, що підтверджена аудиторами фінансова звітність не має бути фінансовим зліпком з минулої діяльності компанії, а повинна служити основним і надійним джерелом інформації як для зовнішній так і для внутрішніх користувачів.

Враховуючи космічну швидкість ухвалення управлінських рішень і взаємозв'язок усіх їх складових, сучасній глобальній економіці потрібний новий аудит, потрібні такі аудитори і аудиторські висновки, які допомагали б

формувати довіру до суб'єкта аудиторської перевірки та вигідно відрізняли б його від підприємства, яке ще не проходило аудиторську перевірку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання вдосконалення та ефективного впровадження аудиторської діяльності входить у коло наукових інтересів багатьох вчених. Зокрема, даній проблематиці присвячено праці таких вчених як Е. Аренс, М. Білуха, С. Голов, Дж. К. Лоббек, І. Дмитренко В. Орлова, І. Пилипенко , В. Савич, О. Скорба та інші.

Віддаючи належне науковим напрацюванням по даній проблематиці, варто наголосити на тому, що необхідно переглянути роль аудиту та перевірити, чи достатньо переконливі докази наводяться на захист його переваг для бізнесу, економіки та суспільства. На сьогоднішній день опубліковано зовсім мало досліджень, що ставили б за мету показати цінність аудиту в укріпленні впевненості бізнесу під час фінансової кризи. Вказані проблемні аспекти вимагають подальшого розвитку й залишаються актуальними.

Постановка завдання. Актуальність даної статті зумовлена необхідністю пошуку адекватних сучасним умовам розвитку напрямків підвищення цінності аудиту як на рівні крупних публічних компаній, так і на рівні підприємств малого бізнесу.

Виклад основного матеріалу. Робота підприємств і організацій в умовах ринкових відносин та конкурентної боротьби зумовлює виникнення нової форми незалежного контролю - аудиту. Необхідність у послугах аудитора постала з наступних причин:

- потреба акціонерів, страхових компаній, банків та інших користу­вачів в об'єктивній і достовірній інформації про фінансово-господарський стан того чи іншого суб'єкта господарювання;

- залежність наслідків прийняття рішень користувачами інформації (власниками, інвесторами, кредиторами та ін.) від якості отриманої інфор­мації;

- необхідність спеціальних знань та навиків для перевірки інформа­ції.

Найпоширенішим у світі є обов'язковий аудит фінансової звітності щодо підтвердження її достовірності. Проте практика роботи зарубіжних і вітчизня­них аудиторів (аудиторських фірм) доводить, що аудит - це не тільки підтвер­дження достовірності фінансової звітності, а й надання різного роду послуг. Так, аудиторські фірми на замовлення суб'єктів господарської діяльності вико­нують наступні послуги: аналіз бухгалтерської (фінансової) звітності; постано­вка і відновлення бухгалтерського обліку та звітності; консультації з бухгалтерського об­ліку і фінансово-правових питань, менеджменту і маркетингу, податкової полі­тики тощо [1].

Але не зважаючи на такий великий спектр діяльності аудиторським фірмам доводиться захищатися з різних боків та безперервно доводити, що аудит не є гарантією захисту від шахрайства чи гарантією майбутнього успіху компанії.

Подолання сучасної кризи недовіри до аудиторської діяльності неможливо без руйнування старих стереотипів про роль аудиторів і про вимоги до вмісту аудиторських висновків. Потрібно переосмислення громадського розуміння ролі і завдань аудиту.

Новий аудит повинен мати додатковий напрям – на актуальність своїх результатів в тимчасовому вимірі, націленість на видачу інформації на прийняття оперативних бізнес-рішень. Аудит достовірності річної фінансової звітності повинен стати частиною нового аудиту. В майбутньому біля фінансового аудиту буде досить широка типологія – не лише по видах аудиту, але і по типах, і по переліку оцінюваних параметрів, і за часом видачі висновків. Одночасно з підтвердженням достовірності фінансової звітності, новий аудит – аудит фінансової стійкості, повинен висловлювати кваліфіковану думку про фінансовий стан підприємства на звітну дату, а також інтерпретувати фінансові показники, виявляючи тенденції в розвитку того чи іншого підприємства. Це надасть можливість оцінювати ефективність за попередні періоди і підтверджувати обґрунтованість прогнозних економічних показників підприємства, на якому проводиться аудит.

Новий аудит забезпечить зростання ринку аудиторських послуг, який базуватиметься на:

- законодавчому рівні – розробка змін до Закону про аудиторську діяльність, які розширять перелік суб'єктів господарювання, фінансова звітність яких підлягає обов'язковому аудиту та операцій, які підлягають обов'язковому;

- організаційному рівні – забезпечення втілення проектів у співпраці з ДПСУ, щодо впровадження проекту «горизонтальний моніторинг» та аудит фінансової звітності для користування органами ДПСУ;

- зовнішньому рівні – забезпечення ролі професійних громадських організацій та об’єднань у розвитку аудиту через здійснення певних етапів сертифікації претендентів на отримання сертифікату аудитора, щорічне обов’язкове якісне підвищення їх кваліфікації, здійснення контролю якості аудиторських послуг та участь у методологічному забезпечені аудиторської діяльності [2,4].

Важливим елементом розвитку ринку аудиторських послуг є створення умов, за яких, відносно нелегке відтворювання досягнень якісних критеріїв суб'єкта аудиторської діяльності забезпечить відповідну ринкову вартість суб'єкта аудиторської діяльності, як ринкового об'єкту, або об'єкту для успадкування. До зазначених критеріїв можливо віднести: термін перебування на ринку, кількість сертифікованих аудиторів, види сертифікатів, наявність додаткових кваліфікаційних свідчень, сертифікатів персоналу, наявність та визнання впровадженої системи забезпечення якості аудиторських послуг, приналежність до міжнародної або національної мережі, позитивна страхова історія, позиція в рейтингу аудиторських фірм.

Впровадження зазначеного забезпечить:

- створення ринкової вартості суб'єктів аудиторської діяльності та ринку, де об'єктами продажу (успадкування) будуть самі суб'єкти аудиторської діяльності;

• мотивацію для інвестування в якість аудиторських послуг, в розвиток персоналу;

• мотивацію досягнення якісних критеріїв для отримання допуску на відповідні ринки аудиторських послуг;

• мотивацію досягнення якісних критеріїв для отримання права вступу до міжнародних або національних мереж;

• відповідне належне ціноутворення аудиторських послуг та прийняття ринком зазначеного рівня вартості аудиторських послуг.

Для досягнення поставлених цілей професійні аудитори повинні дотримуватись ряду основних умов або фундаментальних принципів у своїй роботі. Основним з яких за МСА, є:

- порядність, яка полягає в тому, що аудитор не повинен викривлювати реальні факти, приховувати їх від замовника або персоналу управління, чи інших користувачів результатами його послуг. Він повинен розкривати усе, що вважає за доцільне та необхідне для замовника або користувача даними його роботи, казати правду і не інтерпретувати фактичні дані в інтересах різних зовнішніх або внутрішніх користувачів даних;

- об’єктивність при оцінці фактів та подій, при формуванні власного професійного судження аудитор враховує тільки отримані достатні, достовірні та відповідні докази щодо предмету перевірки чи послуг. При цьому він уникає та не зважає на тиск з боку керівництва замовника чи власників, на наявність конфлікту інтересів між самими власниками замовника або між ними і персоналом, між окремими працівниками персоналу замовника, між керівництвом замовника та державними фіскальними органами, тощо;

- професійна компетентність та належна ретельність передбачає постійну актуалізацію професійних знань аудитора через підвищення своєї кваліфікації та ретельність процесу надання професійних послуг;

- принцип конфіденційності достатньо відомий та зрозумілий аудиторам України. На жаль його важко дотримуватися в реаліях вітчизняної фіскальної практики, особливо у відносинах з правоохоронними органами. Він вимагає, щоб аудитор не розголошував того, що є конфіденційним по відношенню до замовника, предмета чи об’єкта перевірки;

- професійна поведінка аудитора полягає в тому, що в ході своєї професійної діяльності, він повинен так себе вести, щоб треті особи навіть і не могли подумати про нього, що він може бути некомпетентним, упередженим, ненадійним, що сприятиме викривленню фактичного стану справ на об’єкті замовлення;

- технічні стандарти вимагають від аудитора застосовувати у своїй діяльності стандарти аудиту. Це певним чином позбавляє аудитора права на креативні підходи до аудиту, необґрунтовані фантазії та непотрібну творчість.

Незалежний аудит може приносити реальні економічні переваги малому бізнесу завдяки допомозі, що вони надають підприємствам, не лише сприяючи ефективному фінансовому управлінню, а й також задовольняючи кредиторів, інвесторів та постачальників, коли фірма намагається отримати фінансування та кредит [3,5].

Якщо підприємства не обирають добровільної аудиторської перевірки, то консультанти - аудитори можуть запропонувати певні узгоджені процедури з метою підвищити цінність свого бізнесу. Відокремлення аудиторського продукту від довгих контрольних листів, коли це доречно, може стати основною можливістю забезпечити підтвердження та впевненість бізнесу в тих областях, де існує найбільше ризиків та проблем, відповідно до потреб конкретної компанії.

Цього можна досягти, якщо розширити функції аудиту – окрім надання висновку за фінансовою звітністю, включити також обговорення з клієнтами таких питань, як управління ризиками, ефективність корпоративного управління, а також перевірка припущень, що лежать в основі бізнес-моделі компанії, та її стійкості в майбутньому. Втім, фірмам слід розглядати розширення функцій аудиту не як загрозу, а як можливість підвищити його цінність.

Висновки. Враховуючи радикальні темпи змін життя суспільства виникає об’єктивна необхідність у вдосконаленні та ширшому використанні аудиторської діяльності, як з точки зору наукової парадигми так і практичної цінності. Основним критерієм зростання цінності аудиту має бути зростання довіри суспільства до нього. Аудит має стати потужною зброєю проти шахрайства та надійним і перевіреним джерелом фінансової інформації про стан господарюючого суб’єкта з одного боку, з іншого, професійним консультантом.

Список використаних джерел:

1. Дмитренко И. Н. Информационно-регламентное обеспечение внутрифирменного контроля качества аудиторських услуг / И. Н. Дмитренко // Аудитор Украины. – 2009. – № 7 – 8. – С. 62–63.

2. Пилипенко І. І. 15 років аудиту в Україні: досвід захисту інтересів суспільства і держави / І. І. Пилипенко, В. О. Шевчук //Аудитор Украины. – 2008. – № 6 (134). – С. 16 – 20.

3. Редько О. Ю. Якість аудиторських послуг: філософія та міфологія // Бухгалтерський облік і аудит. – 2009. – № 1. – С. 46–54.

4. www.spilka-audit.org.ua.

5. www.liga.net.