УПРАВЛІННЯ ЛОГІСТИЧНИМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА В СИСТЕМІ СТРАТЕГІЧНИХ ЦІЛЕЙ ПІДПРИЄМСТВА

До справжнього моменту логістика як практична діяльність стійко зайняла свою нішу в управлінні сучасними підприємствами. Логістичний підхід до об'єкта управління, інструменти та методи логістики застосовуються в самих різних областях менеджменту. Наявність логістичного підрозділу в компанії вже не є чимось незвичайним, а розглядається як обов'язкова складова оргструктури успішного підприємства. Область компетенції фахівців у сфері логістики охоплює управління самими різними об'єктами - документообіг, людські, інформаційні, фінансові та товарно-матеріальні потоки. Саме управління товарно-матеріальними потоками, їх оптимізація є найбільш поширеними завданнями менеджменту в середовищі комерційних підприємств. Логістика як сфера діяльності неоднорідна - розділяють логістику закупівель і продажів, логістику складування і запасів, транспортну логістику, виробничу логістику і логістику ланцюгів постачань (управління ланцюгами поставок) [1, с. 23].

Очевидно, що в ідеалі кожне підприємство, що застосовує Логістичний підхід у своїй діяльності, має прагнути до створення налагодженого механізму SCM (системи управління ланцюгами поставок). Наявність працюючої системи управління ланцюжками поставок дозволяє повністю контролювати весь потік товарно-матеріальних цінностей - від постачальника до покупця, - оптимізувати кожен крок на шляху руху товарів, інформації та фінансів, досягаючи значної економії ресурсів підприємства. Однак дана технологія висуває дуже високі вимоги до інформаційної оснащеності компаній, до рівня розвитку і стандартизації взаємозв'язків між організаціями - ланками ланцюжка поставок. Тому для більшості підприємств в нашій країні SCM є поки що цільовий перспективою, у напрямку до якої відбувається поступовий рух. У першу чергу - це вирішення завдання з організації єдиного інформаційного простору всередині компанії, автоматизація процесів та аналіз одержуваної інформації [3, с. 43].

Реалізація цього завдання в кожному випадку є індивідуальною й залежить від багатьох факторів - від розміру бізнесу компанії, специфіки галузі, від стану комплексу інформаційних систем підприємства і, напевно, головне - від того, які проблеми і потреби існують на підприємстві в даний момент, що є « вузьким місцем »у його роботі. Значна кількість підприємств починає свій рух до SCM з впровадження систем автоматизованого управління складами - інформаційних систем класу WMS (система управління складом).

Проблеми сучасної логістики в Україні і шляху їх рішення.

В умовах переходу України до ринкової моделі економіки у підприємств з'явилася можливість самостійно планувати основні напрями і умови своєї діяльності, визначати організаційні форми управління, вибирати вид хазяїн господарської діяльності, Розпоряджатися трудовими, матеріальними, фінансовими і інформаційними ресурсами, вибирати собі ділових партнерів.

У сучасній Україні сформувався дуже несприятливий клімат для ефективного функціонування промислового підприємства. Адаптація суб'єктів господарювання до ринкової економіки відбувається повільно, з багатьма труднощами(недосконалість економічної політики, податкової системи, несприятливі умови інвестиційного клімату і так далі). А зараз ще і фінансова криза додає проблем, деякі підприємства взагалі закрилися [2, с. 56].

В останні роки українських підприємств там є скорочення прибуток, збільшення частки ринку через надмірне вартість акцій освіти, відсутність достовірну та своєчасну інформацію про ситуацію на ринку, конкурентів.

Завдяки нестабільності економіки України за матеріально-технічних проблем, які необхідно вирішувати на всіх рівнях, уряд логістики потоки. Особлива увага має бути приділена компанії як mikrologističeskoj система, як є на рівні підприємства є погіршення матеріально-технічні проблеми.

Управління сучасних підприємств часто стикаються важких проблем у сфері закупівель. Наприклад, зростання цін, затримки виконання виробничих одиниць, непрозорі складування, великі запаси, матеріалів і обладнання, в склади породжувати проблема не рідина. Ця область тісно пов'язаний з транспортної логістики, яка відіграє особливу роль. Практично на усіх підприємствах транспорту відсутні сучасні транспортні засоби, які б відповідали світовим стандартам, спостерігається відсталість інфраструктури транспорту, низький техніко-технологічний рівень і рівень організації управління перевезень [4, с. 24].

Згідно з дослідженням транспорт(як і запаси) вимагає від 1/3 до 1/2 усіх витрат на логістику. Проте сьогодні практично жодне підприємство не зможе функціонувати без постачань сировини, готової продукції або матеріалів. Наслідками порушень функціонування системи транспорту є збитки підприємств і навіть їх банкрутство, оскільки не поставляється сировина, необхідна для виробництва, не відвантажується готова продукція, відбувається її простій і псування. Виробничий процес на підприємстві не повинен залежати від затримок транспорту. Для цього необхідно вивчити існуючий маршрут постачання товарів, сировини, матеріалів, вибрати найбільш зручний за часом і умовам перевезень. При цьому врахувати характеристики вантажу, місцезнаходження кінцевих пунктів постачання.

Для підприємства важливо правильно вибрати той вид транспортування, який надасть можливість доставити вантаж вчасно і без ушкоджень. Проте, вибираючи певний вид транспорту, необхідно враховувати не лише те, що знизяться витрати на транспортування, станеться скорочення часу постачання, але і те, як вплине вибір виду транспорту на інші логістичні операції. У сучасних економічних умовах при транспортуванні підприємство повинне об'єднувати декілька замовлень в один для певних груп вантажів [2, с. 76].

Визначення графіку транспортування дає можливість підприємству своєчасно перемістити матеріальний потік. Це важливо особливо для високотехнологічних галузей, де життєвий цикл продукту являється коротше час його проектування, комплектації, виробництва і дистрибуції.

Для підвищення надійності послуг, скорочення термінів виконання замовлень, збільшення гнучкості в складних випадках, налагодження з клієнтами довірчих стосунків підприємства можуть вибрати власну транспортну систему. І навіть за умови додаткових витрат на зміст самостійного транспорту, при раціональній організації завантаженості власних транспортних одиниць підприємство матиме нижчий рівень витрат в порівнянні з витратами на послуги транспортних компаній.

Проблемами логістики складування є низький рівень виробничо-технічної бази складського господарства, недолік сучасного технологічного устаткування по переробці продукції, слабкий рівень механізації і автоматизації складських робіт. Для вирішення ряду проблем сфери складування передусім необхідно розробити стратегію збереження запасів, звернути увагу на фізичне зберігання запасу і додаткові операції з ним(завантаження / вивантаження, переміщення з місця на місце). Необхідно правильно визначити ефективне співвідношення між витратами на заповнення складу і обробки запасів, місце розташування приміщень, провести розрахунки за визначенням територіальних розмірів зони зберігання і зони комплектації замовлень(які раціонально розмістити поруч), визначити необхідну площу, облаштування складу і розміщення в нім запасів [5, с. 20].

Система розподілу характеризується такими проблемами, як уповільнення пересування товарів від виробників до споживачів, високий рівень незадоволення попиту, низька надійність і недостатність рівня якості обслуговування споживачів, Відсутність продуманої стратегії розвитку систем розподілу і організованих товарних ринків. У сфері збуту необхідно будувати як горизонтальні, так і вертикальні канали збуту, налагоджувати взаємодію з оптовими посередниками і безпосередньо із споживачами.

В період глобальної інформатизації кожне підприємство повинне використати новітні інформаційні технології. Проявом їх використання може бути інформаційна логістична система. Потрібно відмітити, що ця система має бути інтегрованої в усі сфери діяльності підприємства (маркетинг, менеджмент, виробництво, фінанси і так далі). Це треба для побудови ефективного управління діяльністю підприємства.

Логістика дозволяє проводити комплексний облік проблем, які існують на підприємстві. Цей облік базується на інтеграційного підходу. Але при рішенні перерахованих проблем виникають або загострюються інші, а при нинішній кризі підприємства більше замислюються про те, щоб хоч якось кризу пережити. Але усе це може знадобитися в найближчому майбутньому, а проводити аналіз треба постійно.

Таким чином, в умовах переходу України до ринкової економіки у підприємств з'явилася економічна свобода. Це, у свою чергу привело до проблем в управлінні діяльністю підприємства, які найуспішніше можна вирішити за допомогою логістики. Для цього необхідно переглянути стратегію підприємства, удосконалити організаційну, транспортну, розділову системи, впроваджувати високоякісні і надійні інформаційні технології [2, с. 90-91].

У сучасному ринку підприємства повинні орієнтуватися не на власні інтереси, а на інтереси споживачів. Це прагнення повинне виражатися в максимальному задоволенні запитів споживачів. Поєднання гідного рівня якості товарів і послуг і інших споживчих властивостей означає для споживача задоволення його потреб. Але важливим чинником є вартість товарів і послуг, яка залежить від рівня витрат, що виникають при виробництві і реалізації. Зниження цих витрат можливе тільки при застосуванні різних логістичних методів безпосередньо на усьому циклі руху товарів і послуг.

Успіх у бізнесі залежить не лише від результатів діяльності окремої компанії, але і від її партнерів - постачальників, дилерів, дистриб'юторів, перевізників, експедиторів і т. п. Необхідність забезпечення взаємозв'язків різних завдань, функцій і процесів вимагає всеосяжного, комплексного і інтегрованого підходу на основі принципів логістики.

Сформульовано основні труднощі, наявні, на шляху розвитку логістики в Україні:

- нераціональний розвиток систем розподілу товарів і послуг (відсутність продуманої стратегії розвитку систем розподілу в промисловості і торгівлі, недолік організованих товарних ринків на рівні великого і середнього опту);

- слабкий рівень розвитку сучасних систем електронних комунікацій, електронних мереж, систем зв'язку і телекомунікацій;

- відстала інфраструктура транспорту, передусім в області автомобільних доріг; недостатня кількість вантажних терміналів, а також їх низький техніко-технологічний рівень;

- відсутність практично на усіх видах транспорту сучасних транспортних засобів, що відповідають світовим стандартам; висока міра фізичного і морального зносу рухомого складу транспорту;

- низький рівень розвитку виробничо-технічної бази складського господарства; недолік сучасного технологічного устаткування по переробці продукції; слабкий рівень механізації і автоматизації складських робіт;

- недостатній розвиток промисловості по виробництву сучасної тари і упаковки і т. п [1, с. 45-46].

Досить серйозною проблемою є підготовка кадрів в області логістики. Потрібне швидке впровадження логістичного мислення в практику роботи менеджерів вищого і середнього рівня, персоналу різних підприємств і т. д. Потрібні інтенсивна підготовка кадрів за фахом "Логістика", перепідготовка і підвищення кваліфікації в цій області персоналу середнього і вищого менеджменту [2, с. 67].

Література:

1. Крикавський Є.В. Логістичне управління: підручник. – Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2005. – 684 с. 

2. Маслов Е.В. Управление персоналом предприятия: Учебное пособие., под ред. - М:. ИНФРА - Б.В. Шеметова., М.: Новосибирск: НГАЭИУ.,1999. -312с.

3. Глогусь О.В. Логістика. Нав. Посібник для студентів економічних спеціальностей- К.:ТОВ «Лілея»,1998.- 166с.

4. Кононенко І.В., Костюченко Л.М., Танцюра Є.В. та ін.. Менеджмент у автотранспортному виробництві / К:. Кий, 1999. – 202с.

5. Смехов А.А. Основы транспортной логистики: Учеб. для вузов - М.: Транспорт,1995 – 197с.

Науковий керівник:

канд. економ. наук, доцент

Луценко Ірина Сергіївна