ІНВЕСТИЦІЇ В ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ ТА ЇХ ОСОБЛИВОСТІ

Сучасний розвиток української економіки вимагає переходу на інноваційно-інвестиційний шлях її розвитку. Це безпосередньо пов'язано і з розвитком людського капіталу, тобто основних характеристик, що визначають його як основного ресурсу підприємства. В першу чергу до таких характеристик можна віднести професійні, кваліфікаційні, здоров'я, мотивація, культура. Для утримання, а також і для їх вдосконалення потрібні від самої людини, організацій і суспільства в цілому значних витрат. Тому виникає питання про вкладення інвестицій в людський капітал. Дане питання є актуальним і поки що недостатньо дослідженим, що значною мірою обумовлене труднощами отримання її кількісних і якісних оцінок.

Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про те, що проблема інвестування в людський капітал розглядається багатьма вченими-економістами. Аспекти формування і розвитку людського капіталу розкриті в роботах вітчизняних та закордонних вчених: В.С.Гойло, М.М.Крітського, І.В.Ільїнського, В.І.Марцинкевіча, Н.Н.Гріценко, Б.Г.Мазманової, А.І.Рофе, А.М. Колота, О. А. Грішнової тощо. У своїх роботах вчені-економісти показали, що людський капітал складається з придбаних знань, навиків, мотивацій і енергії, якими наділена людина, і які можуть використовуватися протягом певного періоду часу для виробництва товарів і послуг.

Існує дискусія про те, наскільки припустимо інвестиції в людський капітал порівнювати зі звичайними інвестиціями. Одні дослідники розуміють під ними витрати коштів, спрямованих на підвищення його результативності, інші – будь-які дії або заходи, спрямовані на поліпшення характеристик людського капіталу. Це підтверджує те, що серед учених-економістів нема єдиної думки щодо трактувань цього поняття. Різні автори по-різному дають визначення «інвестиції в людський капітал». Визначення наведені в табл. 1.

Таблиця 1

Визначення поняття «інвестиції в людський капітал»

В економічній літературі, як бачимо, представлено декілька різних підходів до поняття «інвестиції у людський капітал». Згідно з цими твердженнями, розуміємо, що С.Л. Брю, К.Р. Макконнелл та В.В. Кавецький термін "інвестиції в людський капітал" не обмежують конкретними напрямами витрат, а лише виділяють остаточне їх завдання (сприяння зростанню національного доходу, доходу підприємства, підвищення продуктивності праці). На наш погляд, інвестиції в людський капітал – це всі вкладення в розвиток трудових ресурсів, які пов’язані з суттєвими затратами, та що призводять до позитивних змін окремих його складових або до рівномірного розвитку складових людського капіталу на усіх рівнях, що сприяє вдосконаленню інтелектуального та професійного росту індивіда та зростанню національного доходу (або доходу підприємства).

Інвестиції в людський капітал мають ряд особливостей, що відрізняють їх від інших видів інвестицій.

1. Віддача від інвестицій в людський капітал безпосередньо залежить від терміну життя його носія (від тривалості працездатного періоду). Чим раніше робляться вкладення в людини, тим швидше вони починають давати віддачу.

2. Людський капітал не тільки схильний фізичному і моральному зносу, але і здатний накопичуватися і множитися.

3. У міру нагромадження людського капіталу його прибутковість підвищується до певної межі, обмеженого верхньою межею активної трудової діяльності (активного працездатного віку), а потім різко знижується.

4. Не всякі інвестиції в людини можуть бути призвані вкладеннями в людський капітал. Наприклад, витрати, пов'язані з кримінальною діяльністю, не є інвестиціями в людський капітал, оскільки суспільно недоцільні і шкідливі для суспільства.

5. Характер і види вкладень в людину обумовлені історичними, національними, культурними особливостями і традиціями.

6. У порівнянні з інвестиціями в інші різні форми капіталу інвестиції в людський капітал є найбільш вигідними як з точки зору окремої людини, так і з точки зору всього суспільства.

Значну увагу приділяють інвестуванню в людський капітал у країнах з розвиненою ринковою економічною системою. Наприклад, за оцінками Світового банку, людський капітал перевищує 80 % всіх продуктивних багатств в Японії і 60 % в США. В Австралії і Канаді, що мають величезні природні ресурси і порівняно невелику чисельність високоосвіченого населення, частка людського капіталу становить близько 20 % від продуктивних багатств цих країн [8], тоді як в Україні підвищення і підтримка на високому рівні цього показника є перепоною для входження нашої держави до складу розвинених країн. Вирішення цієї проблеми ускладнюється визначенням обсягів інвестицій, які доцільно вкладати в людський капітал, тим більше, що інвестиції такі в усьому світі на перших етапах фінансують із бюджету державні органи різних рівнів за рахунок оптимізації інших статей витрат.

Таким чином, зміни, що відбуваються сьогодні в українській економіці, дозволяють говорити про інноваційно-інвестиційну спрямованість її зростання. Фундаментальним критерієм економічного розвитку при цьому стає все більше розуміння ролі людських і інтелектуальних ресурсів, як важливого чинника успішності будь-якого підприємства і економіки в цілому.

Саме люди, їх знання, уміння, здібності, досвідом є інтелектуальний запас, який накопичується і стає джерелом майбутніх доходів. Формування людського капіталу можливе тільки за умови цілеспрямованих вкладень в його розвиток з боку держави, організації і самої людини. Тому вже не одне десятиліття розум багатьох учених займає питання оцінки економічної ефективності інвестицій в людський капітал, що й буде метою подальшого наукового дослідження.

Література:

1. Макконел К.Р., Брю С.Л. Економікс: принципи, проблеми і політика. - Т.2. - М: Республіка, 1992. - 400 с.

2. Архипов А.И. Экономический словарь [Электронный ресурс]. – М., 2001. – Режим доступа: http://yas.yuna.ru

3. Экономический подход Гэри Беккера к человеческому поведению // Вестник РУДН, серия «Социология». — 2003. — № 4. — С. 268–280.

4. Becker G.S. Human Capital: A Theoretical and Empirical Analysis / G.S. Becker. – NewYork, 1964. – 162 р.

5. Кавецький В.В. Інвестиції в людський капітал та його формування / В.В. Кавецький// Экономические науки. – 2007. – № 1. – С. 96.

6. Шарп У. Инвестиции : пер. с англ. / У. Шарп, Г. Александр, Дж. Бейли. – М. : Изд-во ИНФРА-М, 2001. – С. 1028.

7. Колосюк А.А. Некоторые теоретические аспекты формирования человеческого капитала / А.А. Колосюк // Проблемы теории и методологии бухгалтерского учета, контроля и анализа : Междунар. сб. науч. трудов. – 2007. – № 2. – С. 91-97.

8.Клименко О.Ю. Трудовий фактор у системі соціально-економічного розвитку суспільства / О.Ю. Клименко // Науковий вісник ДДФА : зб. наук. праць. – 2009. – № 2. – С. 23-34.