Сучасні проблеми та тенденції розвитку  ВЕРСТАТОбУдівноЇ ГАЛУЗІ країн СнД

Вступ та постановка проблеми. Верстатобудування – фондоутворююча галузь промисловості, яка відіграє особливу роль в технічному переозброєнні машинобудівного комплексу і, в кінцевому результаті, визначає рівень конкурентоспроможності промисловості.

Незважаючи на проблеми, які зазнала галузь верстатобудування, під час світової економічної кризи, спостерігається тенденція до поступового зростання.

Вплив світових тенденцій на стан верстатобудування країн СНГ безсумнівний. У 2009 році виробництво верстатів в Росії скоротилося в 2,1 рази в порівнянні з 2008 роком, а в 2010 році - ще на 5,9%. Обсяг виробництва продукції в Україні з 1990 р. до 2001 р. скоротився майже в 16 разів, і лише в 2001 р. з’явилися позитивні зрушення.

Розвиток верстатобудівної галузі - один із найважливіших чинників модернізації промисловості країн СНД, проте виробництво нових верстатів, необхідних для системних зрушень, серйозно відстає від запитів ринку. Існує проблема у переоснащенні виробничих потужностей сучасними верстатами, які б відповідали ринковим і технічним вимогам сьогодення, також необхідні зрушення у розробці та впровадженні інновацій та наукових розробок у даній галузі. Постійно зростаючі ціни на сировину, вимагають з підприємств постійно збільшувати рівень продуктивності свого технічного оснащення, тим самим зменшуючи свої витрати.

На сучасному етапі розвитку промисловості виникає потреба у дослідженні причин відсутності стійких тенденцій розвитку верстатобудування, пошук шляхів повноцінного використання науково-технічного і кадрового потенціалу цієї підгалузі, пристосування до потреб ринку з метою укріплення позицій верстатів, створених в країнах СНД, у конкурентній боротьбі зі світовими лідерами, що визначає актуальність даного дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми, тенденції та перспективи розвитку верстатобудування в країнах СНД є предметом наукових досліджень багатьох економістів. Так у роботах В. Ковалевського, О. Михайлюка, Ю. Кузнєцова, Д. Малащука, О. Гладкого досліджено світові тенденції розвитку машинобудування вцілому і верстатобудування зокрема. К. Пічик у дисертаційному дослідженні та статтях розглядає сучасний стан функціонування верстатобудівної підгалузі, досліджує теоретичні, методичні та практичні питання прогнозування ринку продукції верстатобудування, намагаючись наблизити теоретичні напрацювання до прикладного використання їхніх висновків.

Формулювання цілей статті. Основною метою статті є: визначення причини відсутності стійких тенденцій розвитку верстатобудування в країнах СНД; необхідно висвітлити сучасні тенденції розвитку ринку верстатобудування та пошуку можливостей створення і застосування останніх наукових розробок в даній сфері.

Виклад основного матеріалу дослідження. Один з головних регіонів світового машинобудування - четвертий регіон – Співдружність Незалежних Держав (СНД). Для України, Росії та Білорусі, які входять у цей регіон, машинобудування – одна з головних галузей міжнародної спеціалізації [2, с.48].

Негативні тенденції в галузі вертатобудування в Україні та в Росії спостерігаються вже не перше десятиліття. Так в Росії, за період з 1992 року по 2010 рік, обсяг виробництва металоріжучих верстатів і ковальсько-пресового обладнання скоротилось в 17,8 разів (з 69,9 тис. шт. в 1992 році до 3,9 тис. в 2010 році). У результаті питома вага верстатобудування у ВВП Росії в 2010 році склала лише 0,024%.

Основною причиною незадовільного стану верстатобудування Росії є нерозвиненість внутрішнього російського ринку верстатів і відсутність умов для технологічного розвитку галузі. Верстатобудування в Росії зараз перебуває в становищі, в якому знаходилося дана галузь Китаю десять років тому. Шлях розвитку верстатобудування, обраний Китаєм, полягав у створенні (за підтримки держави) виробництва, орієнтованого на експорт.

В даний час ефективність такої промислової політики викликає обгрунтовані сумніви, пов'язані з нестійким положенням світового ринку верстатів і світової економіки в цілому [1, с.8-9].

Для успішного просування своїх товарів на зовнішніх ринках російським верстатобудівним підприємствам необхідно прагнути до розробки та спільного випуску продукції з провідними виробниками країн СНД.

В Україні верстатобудування було достатньо розвинуто та за рівнем виробництва продукції до 1991 року займало 11 місце в світі. Після розвалу СРСР українське верстатобудування пройшло разом з економікою країни через всі етапи кризи, через усі проводилися над промисловістю ринкові експерименти [2, с.48].

З 1991 року частка машинобудування у структурі промислового виробництва неухильно знижувалась і через двадцять років досягла показника 10,5 %. Внаслідок спаду попиту на кінцеву продукцію підприємства змушені були відмовитись від закупки нового обладнання. Відсутність замовлень на ряді підприємств призвело до розпродажу засобів виробництва, у тому числі і верстатів. Внаслідок цього на ринок була викинута величезна кількість верстатного парку, який вже використовувався. Це призвело до виникнення вторинного ринку верстатів [3, с.53].

Українські верстати, в наші часи, завдяки своїй помірній ціні, користуються попитом на вітчизняному ринку, а за умови регулярного оновлення модельного ряду, впровадженні нових розробок – навіть зможуть конкурувати з японськими, німецькими та італійськими виробниками верстатів. Поки що однією із найпривабливіших характеристик українських верстатів залишається ціна. Тим не менше, вже створений цілий ряд нових вітчизняних моделей верстатів для плазмової та лазерної різки аркушевого металу, такі як виробляє ЗАТ (закрите акціонерне товариство) "Верстатінпром" (Харків). Модернізуються і традиційні аркушеві ножиці. Прикладом такого заводу є ВАТ "Стрийський завод ковальсько-пресового устаткування". Завод "Веркон" (Київ) також не стоїть осторонь, представляючи нові моделі металообробного устаткування. Проте говорити про вихід на європейський ринок українського верстатобудування передчасно – по рівню автоматизації і ряду інших факторів основна маса устаткування, що випускається, відстає від закордонного на декілька десятиріч [3, с. 54]. Для того, щоб досягти європейського рівня необхідні значні вкладення у науково-дослідні та дослідно-конструкторські розробки, а як відомо, держава в наш час виділяє на це недостатньо коштів [6, с. 12].

З метою збереження та розвитку верстатобудування України виділилися пріоритети: 1) збереження та розвиток виробництва експортної продукції на головних підприємствах-експортерах; 2) розвиток виробництва продукції верстатобудування для забезпечення внутрішнього ринку, і в першу чергу створення бази для реалізації програм розвитку пріоритетних галузей України; 3) підвищення технічного рівня та якості продукції. Їх здійснення дозволить збільшити додаткове надходження валютних коштів та робочі місця, завантажити виробничі потужності, зберегти основну спеціалізацію підприємств, що випускають наукомістку продукцію [6, с. 3].

На початковій стадії виходу верстатобудування України та Росії із занепаду основним джерелом інвестицій, як вже зазначалось, має стати держава. Зокрема, перспективним видається створення спеціалізованих банків для пільгового інвестування верстатобудівних підприємств.

Обов'язковою умовою для розвитку галузі є створення і розвиток науково-технічної бази верстатобудування. Нині витрати на НДДКР підприємств вітчизняного верстатобудування складають менше 1% витрат на розвиток виробництва. Крім того, промислові підприємства не володіють кадрами для розробки та впровадження передових технологій. Тому в розробці та впровадженні нових прогресивних видів верстатів та технологій повинні брати участь наукові (науково-виробничі та науково-освітні) центри, вищі навчальні заклади, а ініціатором (замовником) - виступати крупні машинобудівні підприємства - споживачі верстатів [5, с. 137].

Важливу роль у реалізації розвитку галузі верстатобудування необхідно приділяти системі освіти. Підготовка технічно грамотних фахівців, здатних розробляти і впроваджувати у виробництво нові види верстатів, - мета, для досягнення якої потрібно вирішити ряд фундаментальних завдань.

Проблема забезпечення верстатобудування кваліфікованими кадрами робочих спеціальностей, фахівцями з середньою і вищою технічною освітою в останні роки значно загострилася. Особливо складна ситуація з підготовкою кваліфікованих робітників. Крім того, робочі кадри є недостатньо підготовленими для роботи на сучасному високотехнологічному обладнанні.

У Білорусі, на відміну від усіх країн СНД, розвиток верстатобудування зокрема користується підтримкою і захистом з боку держави. Існує спеціальна комісія, яка займається контролем імпорту промислового обладнання, її мета - впровадження імпортозаміщення в економіці Білорусії та сприяння створенню і розвитку вітчизняних розробок, що мають сучасний технічний рівень. Крім того, білоруський уряд практично на 100% фінансує роботи по створенню нової техніки. Результат - у наявності: у країні створені і впроваджуються у виробництво сучасні металообробні верстати, які по ряду параметрів не поступаються німецьким і швейцарським аналогам. Співробітництвом в області розробки систем ЧПУ зацікавилися японці (зокрема, фірма MAZAK). Про можливу співпрацю з білоруськими виробниками комплектуючих і вузлів верстатів, систем ЧПУ, роздумують і провідні російські верстатобудівні заводи. В Білорусії принцип вкладання грошей в розвиток свого виробництва, а не в закупівлю на заході себе виправдовує, завдяки чому верстатобудування в цій країні живе і активно розвивається, демонструючи ефективність політики активної державної підтримки [4].

В даний час верстатобудування Білорусії представлено 32 підприємствами, а також спеціальними конструкторськими бюро, науково-дослідними та проектно-технологічними організаціями. Номенклатура продукції, що випускалась в 2011 році включала приблизно 350 типорозмірів металорізальних верстатів, 60 типорозмірів деревообробних верстатів, 45 типорозмірів ковальсько-пресових машин. Питома вага продукції, що поставлялася на експорт, у 2011 році складала більше 40%, у тому числі в країни СНД - 36%, в ​​далеке зарубіжжя - 4-5%.

Світові тенденції розвитку машинобудівної галузі свідчать про те, що найближчим часом саме верстатобудування буде визначати вигляд заводів майбутнього і організацію роботи на них. Суть нинішніх змін полягає в тому, що підвищення ефективності діяльності підприємства в значній мірі буде залежати від об'єднання творчого потенціалу людини з новітніми інформаційними технологіями [5, с.138].

Висновок. Верстатобудування – основа промислової цивілізації. Не дивлячись на те, що останнім часом його загальний торговий оборот незначний, ринок верстатів продовжує займати важливе місце в структурі світової торгівлі машинами й обладнанням.

В промисловій політиці країн СНД слід переходити до спільного і скоординованого використання потенціалу верстатобудівних підприємств для більш інтенсивного розвитку і технічного переозброєння машинобудівних виробництв, прагнути до імпортозаміщення за всіма напрямками, де це є доцільним, погоджуючи закупівлю обладнання з національними верстатобудівними асоціаціями; передбачати стимулювання оновлення парку технологічного обладнання. При реалізації проектів з організації промислового складання техніки обов'язково передбачати не менше ніж 50%-й рівень випуску компонентів для цієї продукції на вітчизняних підприємствах.

Література:

1. Развитие зарубежного и российского станкостроения [Електронний

ресурс]: доц., А. А. Грибков, С.Н. Григорьев, Д.В.Захарченко // Вестник МГТУ. «Станкин» ­­­­– 2012. – вип. 1(18). – С. 8-11. – Режим доступу: http://www.stankin.ru/vestnik-magazin/vestnik_1_18_2012.pdf

1. Аналіз стану машинобудування в регіональному аспекті [Електронний ресурс]: доц. е.н. Н.Л. Гавкалова // Вісний ХНЕУ. «Економічний простір» ­­­­– 2011. – вип. 48/1. – С. 45-52. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua

2. Перспективи співробітництва між Україною та КНР у сфері

верстатобудування [Електронний ресурс]: Ф. Яо // Науковий вісник «КНУ ім. Т. Шевченка». Серія «Економіка». 85/2006. – С. 52-55. – Режим доступу: http://papers.univ.kiev.ua/ekonomika/articles/Prospects_for_cooperation_between_Ukraine_and_China_in_the_field_of_equipment_construction_14952.pdf

4. Машиностроители всех стран СНГ — объединяйтесь! [Електронний ресурс]: советника генерального директора МФПГ «БелРусАвто» И.С. Гаухштейна// Международный информационно - технический журнал «Оборудование инструмент» ­­­­– 2010. – вип. 6. –– Режим доступу: http://www.informdom.com/equipment/metall/article/3215/

5. Аналіз стану та тенденції розвитку машинобудівної галузі [Електронний

ресурс]: доц., к.е.н. С.Б. Романишин // Вісний НЛТУ. «Технічні науки» ­­­­– 2009. – вип. 19.6. – С. 131-138. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua

6. Науково – методичні основи прогнозування ринку устаткування (на прикладі верстатобудування) [Електронний ресурс]: К.В.Пічик // автореф. дис. канд. екон. наук. – 2003. – С. 17. – Режим доступу:

http://www.lib.ua-ru.net/inode/35920.html

Науковий керівник: доц., к. е. н., Голюк Вікторія Ярославівна