Що робити, щоб вирішити проблему навали сміття в Україні?

На сьогоднішній день однією з найболючіших екологічних проблем великих міст і промислових зон є проблема навали відходів. Але дану проблему необхідно вирішувати не на місцевому, а на національному рівні. В Україні щорічно населенням утворюється близько 50 млн. кубічних метрів твердих побутових відходів. І це складає лише 5% загальної річної кількості відходів. Офіційно в Україні зібрані побутові відходи захоронюються на території чотирьох з половиною тисяч сміттєзвалищ і полігонів. Потужностей переважної кількості існуючих полігонів та сміттєзвалищ не вистачає для утилізації відходів: 242 з них є недіючими, 248 сміттєзвалищ перевантажені, а більше 1100 не відповідають нормам екологічної безпеки. Більшість сміттєпереробних заводів не відповідають сучасним технічним вимогам. Практично всюди відсутні системи утилізації фільтрату, що збільшує техногенну небезпеку цих об’єктів. Неналежним чином виконується рекультивація сміттєзвалищ, відповідними роботами охоплено лише 20% з тих, що потребують рекультивації. Понад 80% відходів потрапляє у поверхневі сховища, значна кількість - у неорганізовані сховища [7;c.12]. Тому на сьогоднішній день питання утилізації відходів є дуже актуальним і не може не хвилювати Україну.

В Україні серед усіх способів утилізації відходів прерогатива віддається спалюванню. Проте при спалюванні утворюються шкідливі сполуки, такі як метан, формальдегіди, які призводять до онкозахворювань та задухи .

Також за дослідженнями вчених, на смітнику був знайдений вірус СНІДу [9; с. 56-58]. Деякі полігони розташовані в безпосередній близькості від житлової забудови, водних об’єктів, на ділянках, де активізуються зсуви ґрунту, порушуючи вимоги щодо санітарно-захисних зон .

За останні роки кількість токсичних відходів стрімко зростає. При цьому з 35 млн. т/рік ТПВ повторно використовується лише 1 млн. т/рік [1; с.89] . 

Основними чинниками, що сприяють погіршенню стану цієї сфери, є невиконання місцевою владою вимог, визначених Законами України . Згідно з даними Державного комітету статистики України, щороку кількість відходів у Києві збільшується на 20% [6;с.103]. 

Однак не варто забувати, що ця галузь є не тільки матеріаломісткою і потребує значних інвестицій, але й сама може давати непогані прибутки. Наприклад, австралійські вчені за допомогою маленького приладу розміром з пляшку вина можуть перероблювати вихлопні гази у промислові діаманти. Вважається, що ці діаманти за коштовністю нічим не поступаються звичайним. За словами авторів, ця технологія може бути використана для виробництва дорогоцінних каменів зі шкідливих викидів будь-яких заводів, електростанцій та хімічних комбінатів . Багато держав вже розв’язали цю проблему. Отож, давайте звернемося до їх досвіду.

У США і країнах Західної Європи вже давно налагоджено роздільне збирання тпв. Розроблено екологічно чисту технологію переробки, завдяки якій утворюється електроенергія. 

Вчені Стенфордського науково-дослідного інституту вивели мікроби, хемоорганогенератрофи, здатні знищувати отруйні відходи. Мікроорганізми здатні руйнувати каучук, целюлозу, хітін, гутаперчу та інші речовини і використовувати їх як джерело енергії. Особливий інтерес становлять термофільні анаеробні бактерії, що здатні руйнувати целюлозу і утворювати органічні кислоти, вуглекислий газ, етанол, водень. Ці бактерії мають назву Clostridium thermocellum [3; с. 398-412].

В Ісландії приблизно 70% побутових відходів все ще відправляють на полігони, 3% спалюють, 26% утилізують іншими способами. У середньому лише 28% ТПВ від загальної кількості утворених відходів утилізуються [4;с.18-21]

Закінчує свій шлях на звалищі 95% побутових відходів в Іспанії. в Мадриді існують спеціальні центри збору відходів вторинного використання, в які жителі міста можуть передавати особисті речі, предмети домашнього вжитку, які вже не використовуються [8; с.22-42].

У Польщі поширюється явище, яке називають «сміттєвим туризмом»: місцевій владі дешевше обходиться везти сміття сусідам , ніж виділяти кошти на свої сміттєзвалища.

В Росії Московське ТОВ «Енергоінжінірінг» створило замкнутий ланцюжок обігу банок з-під напоїв: від збору і переробки використаних банок до випуску нової банки для розливу напоїв, що особливо важливо для економії ресурсів. Кінцевий продукт переробки - брикет високої щільності з брухту алюмінієвих банок з-під напоїв, вільних від сторонніх домішок [5;с.178-191].

Шведська , німецька та канадська компанії інвестують кошти в будівництво заводів з утилізації сміття за сучасними технологіями. Планується вторинна переробка скла та паперу, виробництву біогазу, теплової та електроенергії з відходів.

транспортна компанія з вивозу та знешкодження твердих побутових відходів у місті Києві «ГрінКо-Київ» перейняла досвід інших країн і розробила контейнери спеціально для різних видів сміття: скла, пластику, металу, паперу .

необхідно додати, що суспільство повинно з дитячих років привчати людей до культури. Досі існують численні випадки, коли біля сміттєвих контейнерів розташовуються стихійні ринки чи біля стихійних ринків звалюється сміття. Часто сміттєві контейнери перекидаються, ламаються, використовуються не за призначенням. 

Проаналізувавши ситуацію, можна зробити висновок, що сьогодні в Україні потужностей значної кількості існуючих полігонів та сміттєзвалищ не достатньо; сміттєпереробні заводи не відповідають сучасним вимогам. Разом з тим в цю галузь залучаються значні іноземні інвестиції, ми знаємо позитивний досвід інших країн. Логічно виникає питання: «То що ж нам заважає, адже Україна просто тоне у смітті?!» 

Вважаємо за необхідне зробити: 

1. Створити постійно діючу координаційну комісію по ТПВ для розробки стратегії та основних напрямків управління ТПВ. 

Залучити до комісії:

місцеву виконавчу владу; відомства державного нагляду (управління екології, СЕС та ін..); керівників підприємств, що виконують вивіз та утилізацію ТПВ, збір та переробку вторинної сировини; керівників великих місцевих підприємств; населення та громадські організації; відомих вчених та експертів; представників ЗМІ.

2. Необхідно збільшити штрафи за викиди сміття в недозволеному місці. Штрафи в Україні надзвичайно малі, що, за словами екологів, нікого не лякає, та й здебільшого існують лише на папері. 

3. Потрібно вилучити з використання поліетиленові пакети, замінити їх паперовими (картон) [2 ;с.27-29]. Так, наприклад, вже давно було зроблено в США.

4. Створити заводи для розкладання сміття біологічними методами.

5. Ввести на всій території України обов'язковий роздільний збір ТПВ.

Будемо сподіватися, що ці заходи допоможуть Україні подолати проблему навали сміття!

Література:

1. Дослідження політики та законодавства у сфері управління хімічними речовинами в Україні. – Київ: ВЕГО „МАМА-86”, 2003.– 102 с.
2. Козак А. Пакувальні відходи: лише переробка й утилізація // Харчова і переробна промисловість. – 2002. – № 1. – С. 27-29.
3. Робинсон Н. Правовое регулирование природопользования и охраны окружающей среды в США: Пер. с англ. / Под ред. О.С. Колбасова и А.С. Тимошенко. – М.: Прогресс, 1990. – 528 с.
4. Сабателли О. Использование энергетического потенциала ТБО / О. Сабателли // Рециклинг отходов. – 2007. – № 5 (11). – С. 18-21.
5. Скорик Ю.И., Флоринская Т.М., Баев Л.С. Отходы большого города: как их собирают, удаляют и перерабатывают: Справочник .- Санкт-Петербургский научный центр Российской Академии Наук. Санкт-Петербург – 1998. – С. 178-191. 
6. Статистичний збірник “Довкілля України” за 2003 рік / Держ. ком. статистики України / За заг. кер. Ю.М. Остапчука. – К., 2004. – 264 с.
7. Утилізація твердих промислових відходів: Кат. вист. /Харк. держ. наук. б-ка ім. В.Г.Короленка. – Харків, 2005. – 41с. 
8. Юдина А. Твердые отходы и санитарная очистка города Мадрида // ВИНИТИ. Научные и техничекие аспекты охраны окружающей среды. – 2000. – № 6. – С. 22-42.
9. Юфит С.С. Мусоросжигательные заводы – помойка на небе. – Н. Новгород: НГМА, 1999. – 85 с.

Сирота Батья Олександрівна, студентка 2-го курсу спеціальності «Початкове навчання» Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка. 

Науковий керівник : Омері Ірина Дмитрівна, к.б.н., доцент кафедри анатомії, вікової фізіології і гігієни інституту психології і соціальної педагогіки Київського університету імені Бориса Грінченка.