Актуальні проблеми боротьби з «Інтернет-піратством»

Актуальність теми. Сьогодні інтелектуальна власність використовується набагато ширше, ніж будь-коли раніше. Світло вільної наукової, технічної творчості з давніх часів наполегливо пробивається до світового визнання. Талановиті вчені музиканти, інженери, бізнесмени, фотографи та художники – усі прагнуть продавати на ринку свої продукти і послуги та захищати результати своєї інтелектуальної праці. Забезпечення на законодавчому рівні права інтелектуальної власності є саме тим шляхом, завдяки якому це може бути здійснено. У цілому законодавство у сфері інтелектуальної власності прагне захистити інтереси авторів та інших творців інтелектуальних творів і послуг шляхом надання їм певних визначених, обмежень у часі прав, що дозволяють контролювати використання їхньої творчої діяльності . Мета статті. Боротьба з інтернет-піратством, аналіз даних, розгляд методів боротьби з піратством в Україні. Сьогодні стрімкого розвитку набувають сучасні технологи. Ще декілька десятків років тому невідомі були слова: «компакт-диск» «фонограма», «продюсер», «шоу-бізнес» тощо. Якщо хтось хотів послухати професійне виконання того чи іншого твору, змушений був йти у спеціальний заклад (наприклад, театр чи концертну залу) тому, що тоді ще були невідомі такі засоби, за допомогою яких можна було здійснювати не тільки фіксацію живого виконання, а й їх репродукцію та масове тиражування. Проте з часом, коли технологічні можливості людства почали стрімко розвиватись, назріла нагальна потреба на законодавчому рівні врегулювати нові, невідомі раніше відносини у сфері фіксації виконання, вироблення фонограм, передачі у ефір програм організаціями мовлення.

Авторське право (скор.: АП) — набір виключних прав, які дозволяють авторам літературних, мистецьких та наукових творів отримати соціальні блага від результатів своєї творчої діяльності. АП історично виникло внаслідок потреби захистити права авторів літературних творів та творів мистецтва; нині АП поширюється фактично на будь-які результати творчої діяльності, включаючи комп'ютерні програми, бази даних, фільми, фотографії і скульптури, архітектурні проекти, рекламні проспекти, карти і технічні

Звичайно, технічний прогрес не стоїть на місці, він постійно рухається вперед, вдосконалюючи ті здобутки, які були зроблені раніше. Саме тому існуюче законодавство не встигає за цим рухом, в результаті чого виникає уявлення про його недосконалість. Крім того, навіть за наявності такої законодавчої бази вона майже не застосовується для здійснення захисту виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення. Наприклад, як можна пояснити відсутність судової практики з цього приводу.

Існує також проблема наукових розробок у сфері суміжних прав. Порівняно з науковими працями щодо вивчення проблематики авторського права, проблематика суміжних прав залишаться все ще осторонь. Права виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення продовжують розглядатись у контексті авторського права. Звичайно, суміжні права тісно пов'язані з авторським правом і с похідними від нього, однак це зовсім не означає, що вони не потребують окремого належного регулювання. Інтернет піратство - це несанкціонована загрузка або розповсюдження через Інтернет копій об'єктів інтелектуальної власності таких, як фільми, музичні твори, ігри або комп'ютерні програми. Ці дії здійснюються з допомогою файло-обмінних програм, піратських серверів та комп'ютерів. Кожний відправлений через Інтернет файл може бути розповсюджений мільйони разів. Інтернет також може використовуватися для розповсюдження творів попередньо записаних на дисках через проведення аукціонів або використовуючи веб сайти.

Міжнародний альянс інтелектуальної власності, що об'єднує сім найбільших асоціацій американських виробників контенту, включив Україну в список особливої​​ уваги, так як піратство в країні продовжує зростати високими темпами, а держава приділяє недостатньо уваги боротьбі з ним. Крім України, до списку з 13 країн потрапила Росія. Середній рівень піратства у світі становить 42%, і за 2010 рік воно нанесло збитків на $59 млрд. Головна проблема, як зазначається в дослідженні BSA, – у країнах, що розвиваються. Їх жителі не бачать різниці між ліцензійними та неліцензійними продуктами, водночас більше половини ПК, які виробляються у світі, купляються на ринках цих країн. Для порівняння, рівень піратства у Китаї становить 71%, в Росії – 65%, в Польщі – 54%, в Угорщині – 41%.

В дослідженні BSA та IDC взяли участь 116 країн, і 7 з 10 опитаних відповіли, що підтримують ідею необхідності оплати ПЗ. Ось як виглядає рейтинг країн:

Як бачимо, за останні два роки в Україні рівень піратства виріс на 2%.

«Рівень комп'ютерного піратства в Україні становить 86%. Середк раїн Європи рівень піратства вищий лише в Молдові. Зниження цього показника за кілька років лише на 10% призвело б до ряду позитивних змін в економіці країни. З'явилося б 2600 додаткових високооплачуваних робочихмісць для українських фахівців. Регіональні та місцеві бюджети отримали б додаткових 69 млн дол. податкових надходжень, а обіг ІТ-сектора збільшився б на 941 млн дол. Покищо ці суми працюють на тіньову економіку», - зазначив керівник департаменту із захисту прав інтелектуальної власності «Майкрософт Україна» Юрій Омельченко.

Серйозні кроки у боротьбі з піратством Україна робила лише після того, як 2001 року потрапила до списку «Special 301», який складає Торгівельний представник США, і булла змушена сплачувати суттєві штрафні санкції - 75 млн дол. щорічно. Коли ж рейтинг України в цьому списку покращився, 2005 року обтяжливі штрафні санкції булознято, й усе знову затихло.

Незважаючи на глобальну економічну кризу, зниження рівня неліцензійного програмного забезпечення зафіксоване дослідженням IDC у 54 країнах світу; і лише на 19 ринках рівень зріс. Наприклад, у сусідній Росії рівень піратства знизився: кількість інсталяцій неліцензійного программного забезпечення (далі – ПЗ) на комп’ютерах російських користувачів зменшилася на 1% і становить 67%. Асоціація BSA відзначає, що зниження рівня піратства вРосії відбувається завдяки жорстким заходам з боротьби з піратством гравців ринку та представників держави. Зниження рівня піратства в Україні дозволить створити сотні додаткових робочихмісць, посиливши економічний розвиток країни та зростання податкових надходжень у бюджет. За оцінками "Майкрософт Україна", Україна щороку втрачаєб лизько 100 млн. доларів у вигляді прямих податкових надходжень до держ-бюджету саме через поширення та використання неліцензійного програмногозабезпечення. Володимер Дмитришин, заступник голови Державного департаменту інтелектуальної власності МОН України:

– Рівень піратства в Україні продовжує зростати, незважаючи на зусилля правовласників, громадських організацій та правоохоронних органів. З метою захисту інтелектуальної власності в Україні було створено Координаційну раду, до якої увійшли державні установи та компанії-правовласники: Державний департамент інтелектуальної власності, Служба безпеки України, Міністерства внутрішніх справ та культури і туризму, Державна податкова адміністраціяУкраїни, Державна митна служба України, BSA, компанії "Аdobe", "Майкрософт Україна", "Софтпром". Це, звичайно, лише перший крок для того, щоб повною мірою активізувати боротьбу з поширенням неліцензійних продуктів в Україні. Мета Координаційної ради – зниження показника рівня комп’ютерного піратства на 5% у дворічній перспективі. У зв’язку з цим для подолання проблеми упродовж 2010 – 2012 років буде максимально залучено сили всіх учасників.

Висновки. Таким чином, вищезазначений аналіз поглядів вчених, а також положень діючого законодавства дозволяє зробити висновок про те, що Україна відносно молода самостійна держава, тому маємо дещо неузгоджене законодавство, в якому нормативні акти, що регулюють одні й ті самі суспільні відносини містять в своїх нормах протиріччя. Проте, спираючись на досвід більш розвинутих країн, ми маємо подолати ці прогалини та неузгодження й привести національне законодавство у сфері авторського права та суміжних прав у відповідність до міжнародного законодавства.

Для розв’язання існуючих проблем хотілося б визначити основні напрямки удосконалення:

1. Забезпечення міжнародних-правових умов

- Треба розробити комплекс довгострокових заходів щодо адаптації національної патентної системи до параметрів європейської патентної системи та європейської системи товарних знаків.

2) Забезпечення розвитку внутрішнього правового поля:

- У цій сфері пріоритет номер один – проведення роботи щодо ліквідації неузгодженостей між окремими нормативно-правовими актами з питань інтелектуальної власності.

3) Організація управління й розвиток інфраструктури в сфері охорони інтелектуальної власності

- Важливими завданнями в цій галузі є забезпечення належного рівня координації діяльності міністерств і відомств шляхом регулярного проведення засідань Міжвідомчого комітету з проблем захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності

- Активізувати процес створення недержавних організацій із питань охорони інтелектуальної власності.

4) Захист прав власників і споживачів від недобросовісної конкуренції

- У цій сфері слід надати Державному комітету стандартизації, метрології та сертифікації України відповідні повноваження для ефективного захисту споживачів від недобросовісної конкуренції, пов’язаної з неправомірним використанням товарних знаків й інших об’єктів інтелектуальної власності.

6) Освіта й формування громадянської свідомості

- Проведення українськими ЗМІ широкомасштабної освітньої кампанії, спрямованої на формування в населення України правової культури, поваги до інтелектуальної власності й надання йому базових знань про права власників інтелектуального продукту й механізми його охорони, зокрема за кордоном.

- Розробка системи організації навчання, підготовки й перепідготовки фахівців у сфері інтелектуальної власності та науково-методичне забезпечення цього процесу.

Узагальнюючи все сказане, слід зауважити, що реалізація цих пропозицій сприятиме подальшому розвитку та якісному вдосконаленню системи охорони інтелектуальної власності в Україні, прискоренню економічного розвитку й підвищенню міжнародного іміджу нашої держави.

Література

1. Авторське право і суміжні права. Європейський досвід: У 2-х книгах / За ред. А. С. Довгерта. – К.: Видав-ничий Дім "ін Юре", 2001.

2. Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів від 24 липня 1971 р. // Господарське судочинство в Україні: Суд. практика. Захист прав інтелектуальної власності / Упоряд.: В. С. Москаленко (кер.) та ін. Відп. ред. Д. М. Притика. – К.: Концерн "Видавничий Дім "ін Юре", 2004. – С. 12-53.

3. Бондаренко С. В. Авторське право і суміжні права: навчальний посібник. – К.: Ін-т інтел. власн. і права, 2004. – 260 с.

4. Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право від 20 грудня 1996 р. // Господарське судочинство в Україні: Суд. практика. Захист прав інтелектуальної власності / Упоряд.: В. С. Мос-каленко (кер.) та ін. Відп. ред. Д. М. Притика. – К.: Концерн "Видавничий Дім "ін Юре", 2004. – С. 65-74.

5. Законодавство України про інтелектуальну власність. Тематична збірка у 3-х томах / Упорядники П. М. Ци-бульов, А. М. Горнісевич, С. М. Болілий. – К.: Ін-т інтел. власн. і права, 2004.

6. Захист прав інтелектуальної власності: досвід Сполучених Штатів Америки. – Збірник документів, матеріалів, статей / За заг. ред. О. Д. Святоцького. – К.: Видавничий Дім "ін Юре", 2003. – 368 с.

Науковий керівник:

к.ю.н., доц. Селезень С.В.