ФІНАНСОВА БЕЗПЕКА ЯК СКЛАДОВА ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

Становлення української державності має на меті побудову сучасної європейської країни з розвиненою економікою, спроможною задовольнити соціальні та матеріальні потреби її громадян. Економічні інтереси є частиною національних інтересів країни, але на сьогодні саме економіка є найбільш вразливим елементом національної безпеки держави. Ефективна система економічної безпеки держави – це питання існування будь-якої держави, тому її забезпечення є одним із пріоритетних завдань розвитку української держави.

У зв’язку з цим, розглядаючи ті, чи інші сторони національної безпеки, особливу увагу варто звернути саме на її економічні аспекти. Адже реалізація будь-яких інтересів держави можлива лише у випадку відповідного розвитку економіки країни. Саме такий кут зору на вказану проблему повинен визначати повсякденну діяльність державних органів. На сьогодні інтереси багатьох країн у сфері економіки є ключовими.

Однією із найважливіших складових економічної безпеки є фінансова безпека. Без фінансової безпеки практично неможливо вирі­шити жодне із завдань, що стоять перед державою. Нехтування станом фінансової безпеки може призвести до катастро­фічних наслідків: занепаду галузей, банкрутства підприємств і, зрештою, підриву системи життєза­безпечення держави з подальшою втратою її суверенітету.

Формування і практична реалізація дієвого механізму забезпечення фінансової безпеки передбачає, перш за все, з’ясування суті цього поняття, визначення факторів, що впливають на її стан, дослідження взаємо­пов’я­за­ності окремих складових цієї складної за внутрішньою будовою та ієрархіч­ною декомпозицією структури.

З позицій різностороннього підходу фінансова безпе­ка – це захищеність фінансових інтересів на усіх рівнях фінансових від­но­син; певний рівень незалежності, стабільності і стійкості фінансової сис­те­ми країни в умовах впливу на неї зовнішніх і внутрішніх дестабілізу­ю­чих факторів, що складають загрозу фінансовій безпеці; здатність фінансо­вої системи держави забезпечити ефективне функці­о­ну­вання національної еко­но­мічної системи та стале економічне зрос­тан­ня.

Фінансову безпеку будь-якої держави визначають такі фактори:

- рівень фінансової незалежності (при цьому велике значення має розмір зовнішньої фінансової допомоги з боку міжнародних фінан­со­вих інституцій, економічних угруповань, урядів окремих країн, обсяг іноземних інвестицій у національну економіку);

- характер фінансово-кредитної політики (як внутрішньої, так і зов­ніш­ньої), яку проводить держава;

- політичний клімат в країні;

- рівень законодавчого забезпечення функціонування фінансової сфе­ри.

Фінансова безпека держави має як внутрішній, так і зовнішній аспекти. Щодо зовнішнього, то це, перш за все, фінансовий суверенітет країни, неза­леж­ність національної фінансової системи від впливу міжнародних фінан­сово-кредитних організацій і транснаціонального капіталу. Проте вести мову про абсолютну фінансову незалежність в умовах глобалізації не коректно. Адже на фінан­со­вій безпеці України позначаються процеси фінансової глобалізації, що поси­лю­ють­ся у світовому співтоваристві. Відтак проблема фінансової безпеки сьогодні виходить за національні межі. Зростає рівень інтеграції та консолідації фінансових ринків, зростають масштаби мобільності капіталу і посилюється інтенсивність його обігу. Як стверджують фахівці, «у світі сфор­му­ва­ли­ся грандіозні потоки «світових грошей», що не підпоряд­ко­ву­ються ні націо­наль­ним урядам, ні будь-яким іншим політичним інституціям. Вони не утворилися як вияв потреб виробництва, торгівлі, інвестування чи споживання. Головним їх джерелом є переважно торгівля грішми». Тому при розробці стратегії фінансової безпеки держави важливо скрупульозно аналізувати і враховувати поточну та ймовірну ситуацію на світових валютних ринках і ринках капіталу.

Безпека внутрішньої фінансової сфери України визначається доско­налістю правової, організаційної та інституціональної бази, а також політич­ною стабіль­ністю, рівнем ризиків ринкової кон’юнктури, масштабами тіньо­вої економіки та рівнем корупції в державі.

Фінансова безпека є надзвичайно складною багаторівневою системою, яку утворюють ряд підсистем, кожна з яких має власну структуру і логіку розвитку. Фінансова безпека держави включає: бюджетну, податкову, бор­го­ву, фінансову безпеку бан­ківської системи, валютну, грошово-кредитну, інвестиційну безпеку, фінансову безпеку стра­хового та фондового ринку.

Під поняттям бюджетна безпека слід розуміти стан забезпечення пла­то­спро­можності держави з урахуванням балансу доходів і видатків дер­жав­но­го й місцевих бюджетів та ефективності використання бюджетних коштів. В ціло­му бюджетна безпека держави зумовлюється розміром бюджету, рівнем пере­роз­по­ділу ВВП через бюджет, розміром, характером та рівнем дефіциту бюджету, методами фінансування останнього, масштабами бюджет­ного фінансування, процесом бюджетотворення, своєчасністю прий­нятт­я та характером касового виконання бюджету, рівнем бюджетної дисци­пліни.

Податкова безпека держави визначається ефективністю податкової політики держави, яка має оптимально поєднувати фіскальні інтереси держави та індивідуальні, корпоративні інтереси платників податків. З позицій фіскальної достатності проблема податкової безпеки зводиться до забезпечення держави таким обсягом податкових надходжень, який є оптимально необхідним згідно з вимогами проголошеної економічної доктрини. При цьому варто пам’ятати, що на фіскальну безпеку держави впливають численні податкові, часто необ­ґрун­товані, пільги. Разом з тим, податкова безпека держави передбачає опти­мі­за­цію рівня оподаткування, адже надмірне підвищення норми оподат­ку­ван­ня призводитьдо збільшення тіньової економіки, згортання легального бізнесу, ма­со­вого ухи­лен­ня від сплати податків, а відтак – до скорочення податкової бази.

Боргова безпека держави – певний рівень дер­жав­ної внутрішньої та зовнішньої заборгованості з урахуванням вартості її обслуговування й ефективності використання внутрішніх і зовнішніх запозичень та оптимального співвідношення між ними, достатній для вирішення нагальних соціально-економічних потреб, який дає змогу зберегти стійкість фінансової системи кра­їни до внутрішніх і зовнішніх загроз, забезпечити відносну неза­леж­ність держави, зберігаючи при цьому економічну можли­вість країни здій­сню­вати виплати на погашення ос­нов­ної суми і відсотків без загрози втратити суверенітет одночасно підтримуючи на­леж­­ний рівень платоспро­мож­ності та кредитного рейтингу.

Фінансову безпеку банківської системи в цілому та її окремих складових слід розглядати у двох аспектах. По-перше, з погляду фінансових наслідків її (їх) діяльності для країни загалом та окремих клієнтів і контрагентів. По-друге, з точки зору недопущення та відвернення реальних і потенційних загроз фінансовому стану усієї банківської системи країни, Національного банку України та банківським установам. Загалом, сутність фінансової безпеки банківської системи полягає у забезпеченні найефективнішого використання ресурсного потенціалу, створенні сприятливих умов для реалізації економічних інтересів банківських установ, попередженні внутрішніх і зовнішніх загроз банківській системі, створенні умов її стабільного й ефективного функціонування.

Грошово-кредитна безпека – такий стан грошово-кредитної системи, який характеризується стабільністю грошової одиниці, доступністю кредитних ресурсів та таким рівнем інфляції, що забезпечує економічне зрос­тання та підвищення реальних доходів населення. При цьому величина по­зич­кового процента має бути достатньою для насичення трансакційного по­пи­ту на гроші й переходу до політики «довгих грошей», а розмір грошової ма­си повинен бути достатнім для обслуговування нею господарських оборотів.

Фінансова безпека фондового ринку – оптимальний обсяг його капіталізації (з огляду на представлені на ньому цінні папери, їх структуру та рівень ліквідності), здатний забезпечити стійкий фінансовий стан емітентів, власників, покупців, організаторів торгівлі, торговців, інститутів спільного інвестування, посередників (брокерів), консультантів, реєстраторів, депози­тарі­їв, зберігачів і держави в цілому. Оцінюючи безпеку фондового ринку в цілому, треба вести мову про безпеку ринку державних цінних паперів і ринку корпоративних цінних паперів, а також решти його сегментів: ринків акцій, облігацій, векселів, казначейських зобов’язань, ощадних сертифікатів, біржового та позабіржового ринків.

Під фінансовою безпекою страхового ринку в цілому і конкретного страховика зокрема слід розуміти такий рівень забезпеченості страхових компа­ній фінансовими ресурсами, який дозволив би їм у разі потреби відшкодувати обумовлені у договорах страхування збитки їх клієн­тів і забезпечити ефективне функціонування. Фінансова безпека ринку стра­хо­вих послуг, що залежить від багатьох об’єктивних і суб’єктивних, внут­ріш­ніх і зовнішніх чинників, перш за все визначається станом його розвитку, фі­нан­совою результативністю та ефек­тив­ністю діяльності. Водно­час вона зу­мов­лена і реальним фінансовим станом суб’єктів господарювання.

Таким чином, зростає актуальність проб­ле­ми забезпечення фінансової безпеки як однієї із найважливіших складових національної економічної безпеки кожної держави та проблеми, що долаючи національні кордони прогресу­ючими темпами стає глобальною.