Автор:
Биць Неля Миколаївна (Львів, Україна)
Спрямованість системи освіти на засвоєння знань, яка була традиційною й виправданою ще кілька років тому, уже не відповідає вимогам сучасного життя. Навчити людину на все життя неможливо. Важливо розвивати в ній інтерес до накопичення знань, навчити прийомам самостійної роботи. Нові вимоги висуваються не лише до процесу чи методів навчання й до видів та форм контролю. Контроль учнівських чи студентських навичок є невід’ємною складовою системи навчання будь якого предмету.
Серед інноваційних технологій оцінювання, що запроваджуються тепер в Україні є метод мовного портфоліо. Мовне портфоліо - це пакет документів, з допомогою яких учні відображають свої досягнення і досвід у вивченні іноземних мов.
Мовний портфоліо («English Language Portfolio»), розроблений Лінгвістичним Комітетом Ради Європи з метою стандартизації вимог до вивчення, викладання й оцінювання досягнень у галузі вивчення іноземних мов громадянами європейських країн, було презентовано в Україні у 2003 році після опрацювання у 15-ти країнах Європейського Союзу.
Завданнями створення Мовного портфоліо є навчити учнів вивчати мови самостійно, протягом усього життя, реально оцінювати власний рівень володіння мовними навичками і демонструвати їх в тих умовах, де вони будуть працювати або продовжувати навчання.
Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти пропонують три обов'язкових компоненти мовного портфоліо (МП):
-
мовний паспорт;
-
мовну біографію;
-
досьє.
Мовний паспорт («Language Passport») містить фото, анкетні дані учня, особисту інформацію, критерії оцінювання навчальнихдосягнень учнів, власну оцінку володіння іноземною мовою відповідно до основних рівнів визначених загальноєвропейськими рекомендаціями з мовної освіти - A, B, C.
Другим обов'язковим компонентом мовного портфоліо є мовна біографія («Language Biography»), яка використовується, щоб установити проміжні цілі, перевірити власні досягнення в навчанні, зареєструвати значущі етапи мовного й міжкультурного спілкування. Мовна біографія включає: план роботи з предмета на тему (семестр, рік); табель оцінювання вчителем рівня володіння учнем іноземною мовою (який заповнюється у вигляді графіка з указанням виду мовленнєвої діяльності, що оцінюється); табель самооцінки учнем власних досягнень, що дає змогу розвивати об'єктивну самооцінку.
Досьє (Dossier) це збірка усіх виконаних робіт, які учень вважає цінними для себе і які відображають його досягнення: контрольні роботи, листи іноземною мовою, творчі завдання, проекти, доповіді, а також дипломи, сертифікати, свідоцтва. Відбір може проводитися протягом одного року або впродовж усіх років навчання.
Європейський мовний портфель виконує поряд з педагогічною також і соціальну функцію. Тобто в умовах єдиної Європи кожна людина може мати при собі документ, у якому є зафіксований і документально підтверджений той чи інший рівень володіння іноземною мовою, і претендувати у випадку його пред’явлення на освіту чи роботу в тих країнах Європи, мова яких вивчається.
За словами національного координатора Європейського мовного портфоліо Оксани Карп’юк, план реалізації проекту в Україні передбачав декілька етапів:
-
організаційний (2007—2008 рр.);
-
основний (2009—2011 рр.);
-
заключний (2011—2012 рр.).
На сьогодні спільно з Міністерством освіти і науки України створено організаційну структуру проекту, проведено чимало методичних семінарів, опубліковано декілька статей у фаховій періодиці. Видано методичний посібник для вчителів, який знайомить зі змістом і функціями ЄМП, аналізом зарубіжного досвіду використання. Створено експериментальну українську версію ЄМП, що апробується на п’яти пілотних майданчиках, які організовані на базі окремих загальноосвітніх середніх навчальних закладів Чернівецької, Харківської, Тернопільської, Одеської та Донецької областей. Зусиллями регіональних ко-ординаторів проекту, а також національного експерта проводяться науково-практичні семінари як на всеукраїнському, так і на обласних рівнях.
На основі аналізу отриманих результатів авторський колектив планує розробити шляхи вдосконалення форми й змісту експериментальної версії ЄМП з подальшою акредитацією української версії мовного портфоліо в Раді Європі з метою затвердження зразка, що буде базовим для українських учнів. Оксана Карп’юк, національний координатор ЄМП, пропонує напрацьовані шляхи впровадження цього інструмента в іншомовну практику, під умовною назвою стратегія «шести кроків»
СТРАТЕГІЯ «ШЕСТИ КРОКІВ»
Крок 1. Формування навичок рефлексії. Спонукати учнів до роздумів:
-
Яким учнем щодо вивчення мови я є? (Позитивні та негативні риси.)
-
Яким є моє учіння? (Я вивчив, я можу, я невпорався, я не розумію…)
-
Якими є мої уроки? (Найбільше подобаються, найцікавіші, не подобаються, найнуднішим є…)
-
Що я можу проявити іноземною мовою в середовищі носіїв мови? (Думати позитивно, починаючи з твердження «Я можу…».)
Крок 2. Знайомство з ЄМП.
Ознайомити учнів із завданнями і функціями ЄМП, використовуючи:
Спонукати учнів до:
-
роздумів про те, в яких ситуаціях можна продемонструвати ЄМП;
-
співставлення своїх умінь із дескрипторами Загальноєвропейської стандартизованої шкали самооцінки;
-
обміну ідеями про те, як покращити своє навчання з іноземної мови.
Крок 3. Формування навичок постановки цілей за допомогою дескрипторів. Навчати учнів:
-
співставляти рівні й дескриптори із навчальними матеріалами;
-
формулювати цілі за допомогою дескрипторів «Я можу»;
-
застосовувати дескриптори до підручника;
-
використовувати дескриптори для визначення навчальних цілей усієї групи;
-
використовувати дескриптори для підсумку досягнень і визначення індивідуальних навчальних цілей.
Крок 4. Формування навичок і розвиток умінь планування учнями власної навчальної діяльності. Заохотити учнів до:
-
роздумів над різними видами навчальної діяльності з іноземної мови;
-
аргументованого вибору ефективних видів навчальної діяльності;
-
створення власних навчальних матеріалів у парах, групах, індивідуально;
-
співвідносити види діяльності з уміннями, описаними в дескрипторах;
-
регулярно поповнювати створений банк видів навчальної діяльності.
Крок 5. Поступове впровадження самооцінювання. Навчати учнів оцінювати:
-
свою роботу в парах із послідуючим коментарем учителя;
-
роботу один одного усно в парах;
-
свою роботу індивідуально у розмові з учителем про свої досягнення;
-
свою роботу у вигляді письмових рефлексивних заміток про те, чим і як добре вони оволоділи із наступним письмовим коментарем учителя;
-
письмову роботу один одного в парах із виправленнями перед послідуючим оцінюванням робіт
-
у групі складати список критеріїв оцінювання якості виконання того чи іншого завдання;
-
спостерігати й розмірковувати над попереднім власним учінням і прогресом у досягненні вміння, описаного в дескрипторі;
-
регулярно вдаватися до короткого самооцінювання.
Крок 6. Підтримка учнівської роботи з ЄМП. Заохочувати учнів до:
-
класних та групових дискусій про краще використання ЄМП;
-
інтерв’ю з тими учнями, які успішно використовують ЄМП;
-
виготовлення постерів із найкращими ідеями і пропозиціями;
-
міжнародних контактів і міжкультурних проектів та відображення цього досвіду в ЄМП;
-
створення виставок з матеріалів учнівських ЄМП;
-
підготовки проектів з представлення результатів свого навчання;
-
перетворення ЄМП на об’єкт власної проектної роботи і її презентації перед громадськістю (учнями інших класів, учителями, батьками тощо). [2, с.8-9]
Отже, за допомогою ЄМП спрощується процедура впровадження європейських стандартів оцінювання учнів, в тому числі під час формуючого чи підсумкового тестування, які здійснюються відповідно до Загальноєвропейських рівневих стандартів. Просунувшись повільно, але впевнено на проміжному етапі, учень виявляє нові цілі й нові перспективи.
Підходи до створення "портфеля" можуть бути різними залежно від етапу навчання, рівня володіння предметом, термінів його створення, віку учнів тощо.
Школярі вчаться об'єктивно оцінювати свої можливості, знаходити способи подолання труднощів, визначати шляхи досягнення вищих результатів; їхня навчальна діяльність і відповідальність за свою працю стають все більш усвідомленими. Робота з портфоліо розвиває у дітей такі навички як вміння аналізувати виконану роботу, бачити власні успіхи й розуміти причини невдач. Даний метод стимулює учнів свідомо ставитися до вивчення мови, вміти чітко визначати цілі і шукати способи їх вирішення.
Важливим чинником є те, що батьки й незалежні експерти беруть активну участь у цьому процесі: це дає можливість створити цілісну картину об'єктивного просування учня в тій чи іншій галузі знань.
Портфоліо ведеться весь час, поки учні вивчають предмет. Так, вони самі можуть порівняти свій рівень знань у різних класах, згадати вивчене, порівняти свої інтереси в різному віці, простежити зростання рівня знань. Цей метод розкриває можливість диференційованого підходу до навчання, бо кожен, хто веде портфоліо, сам обирає рівень складності матеріалу. Пріоритетом цього методу є надання учневі можливості проявляти творчість, розвивати свої інтереси, вивчаючи іноземну мову.
В умовах уведення профільного навчання ідея мовного портфеля є особливо актуальною, оскільки цей документ стає незамінним помічником для тих, хто вирішив пов'язати свою професійну діяльність із вивченням іноземних мов. Його перспективність абсолютно очевидна. Упровадження мовного портфеля в практику викладання іноземних мов у нашій країні істотно вплине на підвищення якості їх вивчення. [4]
Література:
1. Методика навчання іноземних мов у загальноосвітніх навчальних закладах: підручник / Л.С. Панова, І. Ф. Андрійко, С. В. Тезікова та ін. – К. : ВЦ «Академія», 2010. – 328с.
2. Оксана Карп’юк. Європейське мовне портфоліо // English. – 2011. - № 15.
3. Тетяна Заболотна, Світлана Танана. Використання інноваційних методів як запорука ефективності навчання іноземної мови // Гуманітарний вісник. – 2011. - № 24.
4. http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/28165/
5. http://uk.wikipedia.org/wiki
6. http://www.coe.int/t/dg4/education/elp/
Биць Неля Миколаївна
викладач англійської та німецької мов