СПЕЦИФІКА ЖІНОЧИХ ІМЕН МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Мета статті – дослідити особливості жіночих імен Миколаївської області в аспекті фоносемантичного їх наповнення. Для її реалізації необхідно вирішити такі завдання: виявити особливості фоносемантики власних імен; проаналізувати причини розповсюдженості імен у суспільстві; дослідити специфіку жіночих антропонімів Миколаївської області. Матеріалом дослідження є жіночі імена, розповсюджені у Миколаївської області у першому десятиріччі ХХI століття, що зафіксовані в актових книгах реєстрації народжень дітей міського відділу РАЦС Миколаївського міського управління юстиції.

Як відомо, антропонімами цікавилися ще давньоєгипетські, давньогрецькі та давньоримські вчені, проте ономастика як наука, що вивчає власні імена, отримала науковий статус лише у 30-х роках ХХ ст. [6, с. 88]. Останніми роками пріоритетним став фоносемантичний аспект дослідження власного імені, але явище фоносемантичного впливу на сьогодні висвітлене недостатньо повно. Фоносемантика – нова прогресивна наука, що потребує систематизації, поглибленого вивчення та практичної перевірки різноманітних фоносемантичних гіпотез. Останнім часом до проблем фоносемантики| звертається|обертається| велика кількість дослідників, які в своїх роботах розглядають|розглядують| як загальні|спільні| питання фонетичного значення, так і окремі його аспекти. Це теорія фоносемантичного поля (С.Міхальов), фоносемантичні властивості звуків в поетичній мові (Н.Красовська), фоносемантична етимологізація (Т.Бузанова), емоційно-семантичні параметри фоносемантичної системи (Д.Романов), експресивно-стилістичні| можливості|спроможності| фонетичної системи сучасної російської мови (Н.Старцева), прояв|вияв| фоносемантичних| особливостей звуків у різних функціональних стилях|промови| (С.Степанова), колірна й ознакова символіка звуків (С.Бондар, Л.Прокоф’єва), фоносемантичний| аспект антонімії (О.Бурська).

Теорія фоносемантичного впливу детально викладена у працях С.Вороніна [1], Л.Дорожної [2], О.Журавльова [3], В.Кушнерик, О.Найдеш [4], Н.Львової [5], тощо і, більш того, реалізована у ряді комп’ютерних програм типу «ДІАТОН» [7], «ВААЛ» [8]. За допомогою цих програм можна відстежувати інформацію, що є недоступною для свідомості і впливає на людину через сферу несвідомого. Вони здійснюють фоносемантичний аналіз слова або тексту за допомогою списку якостей (ознак), з якими асоціюється певне слово з вказівкою ступеня асоціації. Програми дозволяють виявити фонетичне значення тексту – за 20-тьма шкалами, слова – за 25-тьма, частоти вживання звуків і відхилення цих частот від норми, параметри високих та низьких звуків тощо. Крім цього, за допомогою програм відбувається аналіз звуко-колірних асоціацій і визначення точки золотого перетину [7; 8].

«Психолінгвістична експертна система ВААЛ – 2000» (скорочено ВААЛ), робота над якою ведеться з 1992 року, дозволяє прогнозувати ефект неусвідомлюваного фоносемантичного впливу слів та текстів на масову аудиторію, аналізувати їх з погляду такої дії, складати тексти із заданим вектором впливу, виявляти особово-психологічні якості авторів тексту, проводити поглиблений контент-аналіз тощо. Існує спрощена версія ВААЛ-міні – програма для проведення фоносемантичної експертизи слова або тексту, яку ми використовуємо у нашому дослідженні для визначення фоносемантики того чи іншого імені [8].

Аналіз актових книг реєстрації народжень дітей міського відділу РАЦС Миколаївського міського управління юстиції дав підстави виділити три групи імен за ступенем розповсюдженості у період 2000-2010 рр. До першої групи ми віднесли найпопулярніші (імена, що входять до трійки лідерів кожного року у XXI столітті). Другу групу складають імена, які займають 4-20 місця у рейтингу. Третя група містить імена, вживаність яких приблизно 25 та менше разів. Перші дві групи складають словник постійно вживаних імен. Проаналізуємо їх.

Перед цим слід зазначити, що зростання чи спад популярності імен залежить від наступних факторів:

1. від суспільного розвитку: Валентина (Терешкова), Людмила (Кучма), Раїса (Горбачова), Юлія (Тимошенко);

2. багато імен перекладено з російської мови способом транслітерації: Альона, Алєся, Валерія, Крістіна тощо;

3. помітно впливають на вибір імені західна та східна культури: Аріна, Елеонора, Ельвіра, Сабіна та інші;

4. популярність імен змінюється від популярності серіалів: Анастасія («Бідна Настя»), Катерина, Кіра («Не родись красивою»), Роза/Розалія («Дика Роза»);

5. сильним залишається також вплив радянізації: Владлена, Нінель, Октябрина, Сталіна тощо;

6. сьогодні дуже популярні імена, утворені від ласкавих слів: Зірка, Ласка, Прінцеса тощо;

7. помітний вплив відчувається з боку Біблії та релігії, наприклад Марія, Магдалина (вже існує як самостійне ім’я), Євангеліна та інші;

8. користуються популярністю імена або псевдоніми естрадних співаків: Азіза, Ані (Лорак), Земфіра, Лоліта, Тіна (Кароль) та інші;

9. внаслідок численних міграцій збільшилась кількість подвійних імен, що існують в різних зарубіжних країнах, зокрема у США: Келлі Ірина, Крістіна Марі, Лаура Енн, Тетяна-Марія тощо.

Отже, популярність імен нерозривно пов’язана із суспільством та змінами, що виникають у ньому. Але разом з цим, на нашу думку, істотними є фоносемантичні особливості імені.

Як показав проведений нами аналіз, першу за розповсюдженістю групу складаюсь імена Анастасія, Дар'я, Катерина, Марія, Софія.

Найпопулярніше ім’я Анастасія не має виражених фоносемантичних характеристик. Похідні від нього імена – Настуся, Настусенька також мають нейтральне забарвлення. Але знаменитих людей з іменем Анастасія багато: балерина Анастасія Волочкова, тенісистки Анастасія Мискіна та Анастасія Родіонова, олімпійські чемпіонки Анастасія Давидова та Анастасія Єрмакова, акторка Анастасія Заворотнюк.

Друге за популярністю ім’я Дар’я справляє, за результатами програми ВААЛ, враження чогось швидкого, сильного твердого. Похідні форми від цього імені зберігають ідентичні фоносемантичні характеристики: Даринка оцінюється ВААЛ як щось велике, швидке, холодне, сильне, тверде, Даруся – як щось тверде.

Наступні розповсюджені імена несуть такі ознаки: Катерина охарактеризоване ВААЛ як щось швидке, холодне, сильне, темне, тверде. Розглянувши особливості зафіксованих похідних форм від цього імені, ми також виявили, що ім’я Катеринка зберігає свої фоносемантичні властивості (щось швидке, холодне, сильне, темне, тверде), форма Катруся повторює ознаку чогось твердого, а ім’я Катруня здобуває нейтральності.

Ім’я Софія, що тричі зустрічалося у списках лідерства, несе у собі наступні властивості: щось маленьке, тепле, слабке, у формі Софійка теж справляє враження чогось маленького, теплого, слабкого, м’якого.

Отже, фоносемантичні особливості найпопулярніших офіційно зареєстрованих імен та їх форм, що вживаються у побуті та у розмовному стилі мовлення, здебільшого співпадають.

Імена другої за популярністю групи досить часто вживаються у мові: Анна, Аліна, Валерія, Єлизавета, Ірина, Карина, Катерина, Христина Соф’я. Такі імена теж носять світові відомі особистості, але на відміну від першої групи, похідні форми від цих імен набувають зовсім інших фоносемантичних ознак.

Анна справляє враження чогось великого, швидкого, сильного, темного, твердого. Варіанти Анаіт – чогось великого, сильного, темного, твердого; Аннушка – швидкого, сильного, темного, твердого; Аня – теплого, світлого, м’якого; Ганна – великого, холодного, сильного, темного, твердого. Аніта – характеризується ВААЛ як щось тепле; Анетта – має знаки чогось великого, сильного, темного, твердого; Анні – сприймається як щось тепле.

Розглянемо інші варіанти імен цієї групи, зареєстровані як офіційні. Катерина охарактеризоване програмою ВААЛ як щось швидке, холодне, сильне, темне, тверде, але за зразком російської мови – Єкатерина набуває ознак чогось теплого і м’якого. При написанні Єкатєріна антропонім набуває наступних ознак: маленьке, тепле, слабке, світле, м’яке. Запозичена форма Катрін не має яскравих фоносемантичних ознак.

Як бачимо, фоносемантичні варіанти імені за зразком української та російської мов значно різняться. Так, ім’я Софія, що тричі входило до трійки лідерів за 2000-2010 рр. справляє враження чогось маленького, теплого, слабкого, м’якого. Такі самі характеристики має ім’я Софья. Але популярна форма Соф’я справляє враження чогось великого, холодного, сильного, твердого і темного.

Ім’я Христина охарактеризоване як щось велике, холодне, сильне, темне, тверде, а калька з російської мови Крістіна – як щось м’яке. Карина охарактеризоване ВААЛ як щось швидке, сильне, темне, тверде, але Каріна не несе яскравих фоносемантичних ознак. Нейтральне за своєю характеристикою ім’я Ксенія набуває ознаки чогось теплого при написанні і вимові за зразком російської мови – Ксенія.

Лише деякі антропоніми зберігають спільні фоносемантичні характеристики в усіх формах. Так, ім’я Єлизавета програма ВААЛ характеризує як щось тепле, м’яке, варіанти Єлисавета, Єлізавета, – також як тепле, м’яке. Дар’я за аналізом ВААЛ – щось швидке, сильне, тверде; Дарина – велике, швидке, холодне, сильне, тверде; Даріна, Дарія, Дарья несуть ознаки нейтральності; Дар’яна – охарактеризоване ВВАЛ як щось швидке, сильне, тверде.

Ірина не має яскравих фоносемантичних характеристик, є нейтральним. Його варіанти Ірена, Ірен також не виділяються певними фоносемантичними характеристиками. Але це ім’я носять: політичний діяч Ірина Хакамада, співачки Ірина Алегрова, Ірина Салтикова, Ірина Білик, фігуристки Ірина Родніна, Ірина Слуцька. Незважаючи на свою нейтральність, ім’я дуже популярне.

Отже, як показує проаналізований матеріал, популярність жіночих власних обумовлено як соціальними, так і фоносемантичними факторами. Поряд з традиційними іменуваннями достатньо розповсюджені різноманітні їх варіанти. Це явище пов’язане з одного боку з тим, що у сучасних умовах набуває популярності офіційна фіксація пестливо-зменшувальних імен, з іншої – впливом російської мови та відповідним бажанням батьків зберегти звучання імені у тому вигляді, у якому воно зустрічається у російській мові. Офіційно зареєстровані імена та їх форми різняться фоносемантикою. Але найпопулярнишими залишаються ті, що мають спільні фоносемантичні характеристики в усіх варіантах та формах.

Проведений аналіз сприяє виявленню феномену фоносемантичного впливу, що на сьогодні досліджено не достатньо, та відкриває перспективи поглибленого вивчення інших власних імен у фоносемантичному аспекті.

Література:

1.  
   
   1.  

      1. Воронин С. В. Фоносемантические идеи в зарубежном языкознании / С. В. Воронин. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1990. – 200 с. – (Очерки и извлечения).

      2. Дорожная С. С. Тень содержания в звуке. Введение в русскую фоносемантику : [учебное пособие] / С. С. Дорожная. – Пермь : Принт, 2003. – 190 с.

      3. Журавлев А. П. Звук и смысл. / А. П. Журавлев. – [2-е изд., испр. и доп.] – М. : Просвещение, 1991. – 160 с. – (Книга для внеклассного чтения учащихся старших классов).

      4. Кушнерик В. І. Фоносемантика та лексико-семантичні групи / В. І. Кушнерик, О. В. Найдеш // Матеріали І-ої Міжнар. наук. конф. “Мови європейського культурного ареалу: проблеми розвитку і взаємодії”. – Київ: Вид-во Київ. ун-ту, 1995. – С. 62–63.

      5. Львова Н. Л. Вимірювання фонетичного значення тексту / Н. Л. Львова // Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наукових праць. – Вип. 234 : Германська філологія. – Чернівці: Рута, 2005. – С.38–46.

      6. Суперанская А. В. Общая теория имени собственного / А. В. Суперанская – М. : Наука, 1973. – 187 с.

      7. Програма ДІАТОН [Електронний ресурс] – режим доступу: http://www.diatone.ru

      8. Про систему ВААЛ [Електронний ресурс] – режим доступу: http://www.vaal.ru/prog/rukov.php