ОСОБЛИВОСТІ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ ТЕХНІЧНОГО КОЛЕДЖУ

Одним із завдань, розв’язання яких необхідне для підняття економіки України, є підвищення якості спеціалістів, випускників навчальних закладів різних профілів. У зв’язку зі стрімкою комп’ютеризацією та інформатизацією суспільства в цілому і процесу навчання зокрема, навчальний процес з багатьох дисциплін, особливо в технічному коледжі, ґрунтується на взаємодії студентів з інформаційно-комунікаційними технологіями. Педагог-дослідник В.О.Сухомлинський зазначав, що «…від знань, здобутих у роки отроцтва і ранньої юності, залежить подальший духовний розвиток людини». [5]

Проблемі модернізації сучасної освіти на присвячені роботи таких науковців, як Н.Бібік, І.Зимняя, Г.Козлакова, В.Луговий, О.Савченко, О.Хуторський та інші.

Вищими навчальними закладами згідно чинного законодавства в Україні є технікум (училище), коледж, інститут, консерваторія, академія, університет та інші. [1]

Відповідно до статусу вищих навчальних закладів законодавчо встановлено чотири рівні акредитації:

• перший рівень – технікум, училище, інші прирівняні до них вищі навчальні заклади;

• другий рівень – коледж, інші прирівняні до нього вищі навчальні заклади;

• третій і четвертий рівні (залежно від наслідків акредитації) – інститут, консерваторія, академія, університет. [1]

Вищі навчальні заклади здійснюють підготовку фахівців за такими освітньо-кваліфікаційними рівнями:

• молодший спеціаліст – забезпечують технікуми, училища, інші вищі навчальні заклади першого рівня акредитації;

• бакалавр – забезпечують коледжі, інші вищі навчальні заклади другого рівня акредитації;

• спеціаліст, магістр – забезпечують вищі навчальні заклади третього і четвертого рівнів акредитації. [1]

Коледж за визначенням викладеним у пункті 5 статті 25 Закону України «Про вищу освіту» - це вищий навчальний заклад другого рівня акредитації або структурний підрозділ вищого навчального закладу третього або четвертого рівня акредитації, який провадить освітню діяльність, пов'язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації у споріднених напрямах підготовки (якщо є структурним підрозділом вищого навчального закладу третього або четвертого рівня акредитації або входить до навчального чи навчально-науково-виробничого комплексу) або за кількома спорідненими спеціальностями і має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення.[2]

У відповідності до галузевих стандартів вищої освіти України молодший спеціаліст за напрямом підготовки «Комп’ютерні науки» - це висококваліфікований фахівець, підготовлений для професійної діяльності на підприємствах різних форм власності, в установах, організаціях, де використовуються засоби обчислювальної техніки з метою застосування комп’ютерних технічних засобів і програмного забезпечення для збору і обробки інформації в цілях її аналізу та вироблення пропозицій щодо прийняття рішень в різних галузях управлінської, економічної та технічної діяльності. Молодший спеціаліст може займати посади техніка-програміста, техніка відділу програмування. Молодший спеціаліст за напрямом підготовки «Комп’ютерні науки» повинен бути підготовлений до таких видів діяльності: проектно-технологічна, експлуатаційно-технологічна, виробничо-організаційна.

Що стосується проектно-технологічного виду діяльності, то молодшому спеціалісту необхідно вирішувати таку сукупність професійних завдань:

• виконувати постановку задач для розробки програм, розробляти технологію розв’язку задачі на всіх етапах;

• визначати обсяги інформації, її структуру і схеми введення, методи контролю, порядок обробки і збереження;

• здійснювати вибір мови програмування, засобів програмування, технічних засобів, розробляти програми;

• розробляти та оформлювати необхідну технічну документацію, угоди та калькуляції на розробку програмного забезпечення

• приймати участь у проектуванні систем математичного забезпечення;

• складати прості схеми технологічного процесу обробки інформації на машинних носіях, по накопиченню і систематизації показників нормативного і довідкового фонду, розробці форм відповідних документів, веденню архівів.

Експлуатаційно-технологічний вид діяльності молодшого спеціаліста передбачає вміння:

• виконувати роботу з підготовки програм до відладки і проведення їх відладки;

• визначати можливість використання готових програмних засобів, проводити внесення змін в розроблені програми, коректувати їх у процесі супроводу;

• здійснювати супровід впроваджених програм і програмних засобів;

• вести облік машинного часу, об’ємів виконаних робіт;

• приймати участь у створенні каталогів і картотек стандартних програм.

Під час виробничо-організаційної діяльності молодший спеціаліст з напрямку підготовки «Комп’ютерні науки» повинен:

• надавати методичну та практичну допомогу працівникам, які експлуатують обчислювальну техніку в процесі розв’язання задач з використанням комп’ютерної техніки;

• приймати участь в нарадах, консультаціях тощо з питань комп’ютеризації.

Освітньо-професійна програма підготовки молодших спеціалістів передбачає такі цикли підготовки:

• гуманітарної, соціально-економічної та природничо-наукової підготовки, що забезпечує базову вищу освіту;

• професійної (професійно-орієнтованої) та практичної підготовки, що разом з попередніми циклами забезпечує певну базову вищу освіту.

Технічний коледж також здійснює підготовку бакалаврів комп’ютерних наук, який під керівництвом спеціаліста розробляє компоненти комп’ютеризованих систем, в тому числі комп’ютеризованих систем обробки інформації і управління, проектування систем штучного інтелекту та системного програмного забезпечення автоматизованих систем обробки текстової та графічної інформації. Предметом діяльності бакалавра комп’ютерних наук є складання техніко-економічних обґрунтувань та технічних завдань, а також вирішення проектних завдань в галузях: обчислювальних систем, алгоритмізації, організації і побудови баз даних та знань, комп’ютерних мереж, виготовлення, тестування, відлагодження та запровадження програмних продуктів.

Бакалавр комп’ютерних наук може займати посади інженера-програміста, техніка-програміста, низового управлінського персоналу в підрозділах по обслуговуванню комп’ютеризованих систем організацій та установ, незалежно від їх профілю; приймати участь у розробці програмних і програмно-технічних систем; працювати на посадах референта, старшого лаборанта у науково-дослідних, проектно-конструкторських інститутах, на підприємствах.

Випускники коледжу, які отримали диплом бакалавра комп’ютерних наук, за бажанням можуть продовжити навчання у вищому навчальному закладі третього, четвертого рівнів акредитації та здобути кваліфікацію інженера за спеціальностями:

• Комп’ютеризовані системи обробки інформації і управління;

• Комп’ютерні системи проектування;

• Програмне забезпечення обчислювальної техніки і автоматизованих систем;

• Технологія автоматизованої обробки текстової та графічної інформації;

• Інтелектуальні системи обробки інформації і прийняття рішень;

• Прикладна математика, системний аналіз і управління.

У Національній рамці кваліфікацій компетентність визначено як здатність особи до виконання певного виду діяльності, що виражається через знання, розуміння, уміння, цінності, інші особисті якості. [4]. А компетентності, яких набуває та здатна продемонструвати особа після завершення навчання і є результатом навчання.

Серед загальних освітньо-кваліфікаційних вимог до випускників з вищою освітою (бакалаврів) за напрямом підготовки «Комп’ютерні науки» виділимо ті, які вимагають високого рівня інформаційно-комунікаційної компетентності:

• знати основні особливості об’єктів та процесів комп’ютеризації (зокрема, виробництво, торгівля, посередництво, фінансова інфраструктура та ін..), що впливають на вибір архітектури комп’ютерних інформаційних технологій;

• уміти обстежувати предметну галузь користувача, засобів інформатики з метою формування завдання на проектування;

• уміти вибирати та обґрунтовувати вибрану інформаційну технологію в цілому та окремі її компоненти (інтерфейси, бази даних та знань, алгоритми підтримки та прийняття рішень, системи телекомунікацій та розподілені системи інформаційного забезпечення та прийняття рішень, банківсько-розрахункові мережі, табло колективного доступу до інформації, організаційне забезпечення та навчання користувача та ін..);

• мати навички створення та відлагодження великих прикладних програмних систем із застосуванням сучасних індустріальних технологій програмування для потреб різних видів діяльності, зокрема менеджерської, виробничої, маркетингової, конструкторсько-технологічної та ін..

Відтак, з того що розвиток інформації стає основою бізнесу й взагалі функціонування соціальних інституцій, створення суспільно-творчих системних ефектів, випливає необхідність становлення, розвитку й формування інформаційної культури, що базується на духовності протягом усього навчального процесу й починаючи з молодшого шкільного віку. Отже проблема формування інформаційно-комунікаційної компетентності виявляється однією з найважливіших, що постає перед сучасною освітою.

Поряд із цим, поняття: “професіоналізм” як найвищого прояву компетентності у конкретній діяльності досить складне. Однак не можна зводити професіоналізм тільки до професійних навичок. Професіонала треба розглядати як складну систему, що має зовнішні й внутрішні функції.

Серед професійних задач діяльності, якими повинен володіти випускник технічного коледжу найтиповішими є: керування ресурсами інформаційної системи; організація передачі інформації; розробка алгоритмів для проектування експертних систем; створення математичних моделей мови; керування ресурсами операційної системи; розробка прикладного програмного забезпечення комп’ютерних інформаційних систем і технологій; проектування математичної моделі; опис математичної структури; моделювання реальних ситуацій; розробка експертних систем; організація захисту інформації; розробка баз знань; створення об’єктно-орієнтованих моделей інформаційних систем; структурування об’єктно-орієнтованих моделей; розробка об’єктно-орієнтованих баз даних; вирішення оптимізаційних задач; програмування у мережах; структурування даних; проектування та розробка баз даних; обробка зображень математичними методами.

У сучасних динамічних ринкових умовах для стабільного розвитку коледжу доцільним є збереження існуючого спектру робітничих професій та спеціальностей освітнього рівня молодший спеціаліст та бакалавр, які поєднують у собі наступність професійної освіти та введення спеціальностей, які більш повно задовольнили б потреби економіки регіону та сусідніх областей, випускники яких змогли б продовжувати навчання на більш високих освітніх рівнях безпосередньо в Технічних університетах.

Література:

1. Закон України «Про освіту» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua. 1991р.

2. Закон України «Про вищу освіту» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua. 2002р.

3. Національна рамка кваліфікацій, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011р. № 1341

4. Козлакова Г.О. Теоретичні і методичні основи застосування інформаційних технологій у вищій технічній освіті : Монографія/ Г.О.Козлакова – К.: ВІПОЛ, 1997. - 180с.,

5. Сухомлинський В.О. Вибрані твори. В 5-ти т. Т. 1. К., «Рад. Школа», 1976. - 654с.

Науковий керівник:

доктор педагогічних наук, професор

Козлакова Галина Олексіївна