Глобальний розвиток систем масової комунікації

Нинішній період в історії людства визначається складними процесами глобалізації та супроводжується стрімким розвитком систем масової комунікації, які дедалі все більше сприяють цим епохальним зрушенням.

Згідно з даними Internet World Stats [1] продовжується стрімке зростання чисельності користувачів Internet. Так, у цілому станом на 30.06.2012 р. у світі мережею Internet користувалися понад 2,4 млрд людей, або 34,3% населення планети, з розподілом по регіонах світу таким чином: Африка – 167,3 млн, Азія – 1,07 млрд, Європа – 518,5 млн, Близький Схід – 90 млн, Північна Америка – 273,8 млн, Латинська Америка і Карибський басейн – 234,9 млн, Океанія – 24,3 млн людей. При цьому, якщо у світі в цілому порівняно з 2000 роком чисельність користувачів зросла у 5,6 раза, то по регіонах відповідно в 36; 8,4; 3,9; 26,4; 1,5; 13,1 і 2,2 раза.

Тобто, найбільш стрімким це зростання було в регіонах Африки, Азії, Близького Сходу та Латинської Америки, де розташована більшість країн, що розвиваються [1].

Розвиток систем засобів масової комунікації – Інтернету, телебачення, радіо, безсумнівно, приваблює все більшу увагу дослідників. Саме стану і тенденціям глобальних трансформацій систем масових комунікацій присвячені дослідження професора О.В. Чернецької [2].

За визначенням О.В. Зернецької, історія дослідження масової комунікації пройшла декілька етапів:

1. Період від початку ХХ ст. до кінця 30-х років – це зародження інтересу до нового феномену, що характеризувався бурхливим розвитком преси, документального і художнього кінематографу, активним впровадженням радіо.

2. Початок 40-х – початок 90-х років – спроба легалізувати предмет дослідження зі створенням „теорії масової комунікації”.

3. Друга половина 60-х – кінець 70-х років при могутньому розвитку наземного телебачення створення конкуруючих телеканалів і телевізійної реклами призвело до появи сектору досліджень стосовно впливу телебачення на аудиторію та його ролі у визначенні соціальної реальності та формування соціальних норм [2, с. 20-24].

Відштовхуючись від цього, О.В. Зернецька здійснила концептуальну спробу комплексного дослідження глобальних трансформацій масової комунікації у політичних та економічних взаємозв’язках і взаємовпливах, особливо у сфері міжнародних відносин.

На її думку, саме вивчення та аналіз процесів глобальних трансформацій систем масових комунікацій дуже важливі для розуміння глобалізації як нового феномену розвитку людства. При цьому вона виокремлює специфічні утворення мас-медіа і міжнародних відносин – медіа-дипломатію і віртуальну дипломатію, а поширення використання персональних комп’ютерів дало їй можливість запропонувати новий термін „комп’ютерна мультімедіа” [2, с. 54-56].

За її визначенням, ми сьогодні є свідками епохального повороту в історії людства, коли домінуюча протягом чотирьох століть форма індустріальної культури та суспільство (а разом з ним і засоби інформації та комунікацій) перебувають у перехідному етапі до постіндустріальної ери [2, с. 57].

Торкаючись ролі держави у зміні політики в галузі масової комунікації, о.в. Зернецька окреслила свій підхід до цього питання, згідно з яким економічна сутність процесів розглядається невід’ємно від процесів політичних, коли роль держави не тільки регулятивна, а й конституюча в комунікаційній політиці кожної окремої країни, а завдяки міжнародним інститутам – в політиці окремих регіонів світу. При цьому вона виділяє чотири основних процеси – комерціалізацію, лібералізацію, приватизацію та інтернаціоналізацію.

Так, комерціоналізація, по-перше, призводить до концентрації власності і контролю приватними особами з тенденцією до монополізації засобів масової комунікації без жорсткого механізму незалежної та демократичної підзвітності; по-друге, комерційний продюсер не несе персональної чи моральної відповідальності за вироблений продукт і його подальші можливі негативні наслідки; по-третє, ринок для культури та інформації при зменшенні фінансування внаслідок того, що конкуренція вимагає скорочення витрат означає погіршення якості телепродукції; по-четверте, західноєвропейські країни протидіють комерціалізації телебачення, зберігаючи досягнуту збалансованість цілей, скерованих на благо суспільства та задоволення потреб масового споживача; по-п’яте, існують здебільшого теоретичні аргументи проти комерціалізації телебачення.

Але як би то не було, а комерціалізація телебачення в цілому й українського зокрема – це реальний факт, це дійсність, з якою треба рахуватися і використовувати хоча б для досягнення того балансу, який сформований у західноєвропейських країнах.

На прикладі „феномену Берлусконі” в Італії О.В. Зернецька окреслила процес медіатизації, який розкрив нові горизонти не тільки в політичній комунікації, але й в приході політичної влади новими швидкісними шляхами, використовуючи весь арсенал могутності медіа-імперій, як то зробив С.Берлусконі [2, с. 116-128].

Водночас О.В. Зернецька дотримується погляду, що влада медіа не обмежується впливом на аудиторію, а формується зі складних взаємовідносин з широким колом політичних, економічних, соціальних і культурних владних структур та інститутів [2, с. 147].

При цьому контроль засобів масової комунікації – одна з головних умов соціальної та політичної влади в сучасних інформаційних суспільствах при водночас доступі до розуму аудиторії, форми контролю над мисленням, що є цариною когнітивності та соціальної психології [2, с. 148-149].

Приділивши значну увагу формуванню процесу (швидше процесів – В.В.) міжнародного потоку інформації, О.В. Зернецька окреслила типи цих потоків:

• від урядових акторів до урядових реципієнтів;

• від урядових акторів до транснаціональних реципієнтів;

• від урядових акторів до індивідуальних реципієнтів;

• від транснаціональних акторів до урядових реципієнтів;

• від транснаціональних акторів до транснаціональних реципієнтів;

• від транснаціональних акторів до індивідуальних реципієнтів;

• від індивідуальних акторів до урядових реципієнтів;

• від індивідуальних акторів до транснаціональних реципієнтів;

• від індивідуальних акторів до індивідуальних реципієнтів.

Оскільки міжнародні потоки інформації мають різноманітні впливи, змінюючи картину світу окремо взятої людини і світу в цілому, то О.В.Зернецька зазначила:

на індивідуальному рівні йдуть впливи на судження, освіту, роботу, відпочинок і т. ін.;

на інституційному рівні відбуваються впливи на політику, бізнес, релігію і т. ін.;

на міжгруповому рівні змінюються закони та регулювання, традиційні канали і т. ін.;

на рівні етносів і національних меншин здійснюються впливи на такі процеси, як ідентичність, мобілізація, партисипація і т. ін.;

на рівні держав відчутні впливи на безпеку, суверенітет, розвиток і т. ін.;

на глобальному рівні відбуваються впливи на такі проблеми, як співробітництво/конфлікт, ресурси, транснаціональні корпорації. [2, с. 155-156]

Розвиваючи аналітику впливу мас-медіа на людину, О.В. Зернецька виділила п’ять форм:

вікно (прочинене до подій і досвіду) – ніхто не втручається в процес;

дзеркало подій в суспільстві і світі – мається на увазі правдиве відображення, хоча кут і напрям вибирають інші, і глядачі не завжди можуть бачити те, що вони хочуть;

фільтр, воротар або сторож – відбирають частини досвіду для особливої уваги глядачів і закривають інші погляди і голоси, навмисно чи ні;

дороговказ, гід або перекладач – вказують шлях і розтлумачують те, що в іншому випадку загадкове і фрагментарне;

екран або бар’єр – вказують, що медіа можуть відсікати нас від дійсності, даючи фальшивий погляд на світ через ескейпістську фантазію або пропаганду.

При цьому, на її думку, в останнє десятиліття найбільшої ваги набуває концепція фільтра, воротаря або сторожа [2, с. 172-173].

Розвиток засобів масової комунікації призвів до появи нового феномену – віртуальної дипломатії, технологія якої тримірна та інтерактивна [2, с. 226-235].

Водночас можливість нових комунікаційних технологій зумовила появу новітніх поглядів на таке коло негативних проблем, як:

розуміння, яким чином інформаційна революція трансформує характер міжнародних відносин і конфліктів;

вивчення впливу нових інформаційних технологій на операційну ефективність в означеній сфері діяльності;

ідентифікація шляхів, якими нові інформаційні технології здатні посилювати процес менеджменту і розв’язування конфліктів;

визначення ареалів потенційної кооперації між групами менеджменту криз, а також використання нових інформаційних та комунікаційних технологій;

пошук ресурсів для сприяння розвитку такого співробітництва;

підтримка коопераційних зусиль з організаціями, які досі знаходяться осторонь цього процесу, шляхом їх заохочення, зокрема ширшого розподілу ресурсів між ними.

О.В. Зернецька вважає, що „аналіз трансформації систем масової комунікації наприкінці ХХ ст. свідчить про їхні багатоаспектні складні впливи на міжнародні політичні й економічні відносини в постбіполярному світі” [2, с. 236].

Загалом О.В. Зернецька сприймає розвиток засобів масової комунікації як один з визначальних складових глобалізації при:

нечуваному розширенні інформаційних та комунікативних можливостей людини;

сприянні розвитку „глокалізації”, появі можливості для окремої людини, інституту, організації, держави спілкування з усім світом, зміні парадигми підприємницької діяльності в світовому контексті [2, с. 327-328].

Високу оцінку дослідженням О.В. Зернецької надав засновник української школи глобалістики член-кореспондент НАН України О.Г. Білорус, як новаторським науковим дослідженням у плані наукової постановки проблем та шляхів їх розкриття [2, с. 332].

Література:

1. Internet World Stats. – Режим доступу: http//www/internetworldstats.com/stats.htm. – Назва з екрану.

2. Зернецька О.В. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини /Зернецька О.В. – К. : Освіта, 1999. – 351 с.