СВІТ НА МЕЖІ ТИСЯЧОЛІТЬ. ВІЙНА ЯК ПАРАДОКС ЛЮДСЬКОГО БУТТЯ

100 років тому світ був схожий на сучасний лише окресленням континентів. Більша частина населення була ще неписьменною, домінували вікові традиції. Ще не були винайдені антибіотики… Ще не працювали конвеєрні прилади на заводах Генрі Форда… Ще не злетів перший літак та перша ракета. Але вже народились Рузвельт та Черчилль, Ейнштейн і Пікассо, Гітлер і Муссоліні, Ленін і Сталін – ті, хто став головними діючими особами світової драми XX століття.

XX століття стало часом стрімкого злету людського розуму, що проявилося в таких визначних відкриттях, як теорія відносності, розщеплення атома, розвиток авіації та прорив в у освоєнні космосу. В той же часXX століття увійшло в історію як століття двох найбільш спустошувальних війн та тиранічних режимів – фашистського, нацистського та більшовицького.

Перша світова війна – трагічна подія, що за своїми масштабами і наслідками не мала аналогів у всій попередній історії людства. В ній взяли участь 38 країн світу з загальною кількістю населення понад 1,5 млрд. чоловік. На фронти Першої світової війни було мобілізовано 70 млн. чоловік, близько 10 млн. чоловік загинуло і померло від ран.

Друга світова війна – найбільший конфлікт в історії, в якій взяли участь 61 країна, на території яких мешкало 80% населення Землі. Воєнні дії велися на всіх океанах, в Євразії, Африці та Океанії. До воюючих армій було мобілізовано 110 млн., кількість загиблих склала 65-67 млн. чоловік. Через це XX століття і назвали «століття воєн».

Ще від часів Просвітництва всі прогресивні мислителі засуджували війну як нелюдське починання, що несе з собою лише спустошення і руйнування, мріяли про вічний мир. Ця мрія не втратила актуальності і сьогодні. Після Другої світової війни у збройних конфліктах у світі загинуло понад 20 млн. людей. Воєнні конфлікти мають місце в Європі, Африці та Азії. Упродовж 1945-1986рр. в світі відбулося 250 війн, в яких брало участь приблизно 90 держав.

Дехто пояснює причини воєн уродженим потягом людини до насильства, інстинктом руйнування, агресивністю до подібних собі. Однак прояви цих психологічних рис зумовлені реально існуючими економічними та соціально - політичними умовами.

«Холодна війна» втягнула в себе всю планету. Вона розколола світ на два воєнно-політичні та економічні групування, двох суспільно – політичних систем. Якщо вважати її початком доктрину Трумена 12 березня 1947 року, а завершення розпад СРСР 8 грудня 1991 року, то вона тривала майже 45 років. Її кривавими проявами стали: війна в Кореї 1944-1951 років; арабо-ізраїльські війни, які почалися в 1947 році і тривають по наші часи; В’єтнамська війна 1965-1973 років; війни на Близькому Сході; Афганська війна1979-1990 років. «Холодна війна» посилила мілітаризм, гонку озброєнь. Так, «батько водневої бомби» А. Сахаров лише після третього випробування зрозумів всю небезпеку свого винаходу, який увійшов у «Книгу рекордів Гіннеса» як «… найпотужніший термоядерний пристрій». Це була воднева бомба потужністю в 50 млн. т. тротилу. Випробування її відбулися 30 жовтня 1961 р. над Новою Землею на висоті 4000 метрів. Вибух був рекордним за своєю силою: вибухова хвиля тричі обігнула земну кулю. Після цього світ залишився над небезпекою, яку принесла ядерна зброя. Тому основним завданням людства повинно бути вміння передбачати наслідки своєї діяльності. Цивілізаційні відкриття не повинні слугувати насильству, диктатурі.

У другій половині XX ст. з метою запобігання і вирішення конфліктів людство створило ряд міжнародних організацій. Найбільші з них: Організація Об’єднаних Націй, регіональних організацій: Організація африканської єдності; Ліга арабських держав, Організація американських держав, Співдружність націй.

Глобальні трансформації, що розпочалися на зламі 80–90–xроків, ще не завершилися. Передумовою цих глобальних зрушень стали: подолання військово-політичного протиборства Схід – Захід та переорієнтація низки держав на засади цінностей західної демократії. Врахування близьких і віддалених – як бажаних, так і небажаних, але потенційно можливих змін повинно відбуватися суто мирними шляхами. Світ поступово набирає обрисів багатополюсного, взаємозалежного, зростає взаємовплив держав і народів

Слугуватимуть таким принципам співіснування держав добровільні організації, громадянські рухи, об’єднання громадянського суспільства, просування інформаційного суспільства.

Останнє десятиріччя XX ст. увійшло в історію насамперед суттєвими геополітичними змінами. Серед нових політичних реалій була і поява на політичній мапі світу в центрі Європи незалежної України. Наша держава бере участь у розробці основних документів Організації з безпеки та співпраці в Європі та створенні моделі загальноєвропейської безпеки, бере активну участь у побудові «верхнього поверху» нової архітектури безпеки через структури Ради Європи та НАТО. Україна здійснює безпосередній внесок у зміцнення міжнародної безпеки своєю активною участю в миротворчих операціях, що проводяться під егідою ООН і ОБСЄ. Українські миротворці та дипломати добре зарекомендували себе в Анголі, Молдові, республіках колишньої Югославії, Таджикистані, Гватемалі. Таким чином, Україна демонструє світові, що вона є не тільки споживачем, а й виробником безпеки.

На жаль, вирішити глобальну проблему війни та миру не під силу поодинці навіть розвиненим країнам, не говорячи вже про найбідніші. Тому особливу роль тут відіграє міжнародна співпраця, спілкування та співпраця як перспективна розвитку соціуму.

Література:

1. Арцишевський Р. А., Бакка Т.В., Гейко І. М. та ін. - К., Генеза, 2002р. – 200с. сл, схеми.

2. Бакка Т. В., Марголіна Л. В., Мелещенко Т. В. Людина і світ: навч. посіб. І – К: Видавничий дім «Освіта» - 240с.

3. Камінський А. Г. Вступ до міжнародних відносин – К., Львів, 1995р.

4. Кредер А. А. Новейшая история XX век. – Ч. 2. – 2-е изд. – М.: ЦГО, 1995. – 201 с.

Науковий керівник:

Викладач вищої категорії. Харківський автомобільно-дорожній технікум. (ХАДТ). Погодіна Оксана Володимирівна.