Терористичні акти на території Російської Федерації на початку ХХІ століття: історія та сучасність.

У сучасному світі тероризм виступає як метод, за допомогою якого організована група або партія прагне досягти проголошених нею цілей, переважно, через систематичне використання насильства. У сучасних умовах терористи практикують захоплення заручників, викрадення літаків. Терористичні дії завжди носять привселюдний характер і чиняться з метою впливу на суспільство або владу.

Для нагнітання страху терористи можуть застосовувати також підпали або вибухи магазинів, вокзалів, штаб-квартир політичних партій та станцій метрополітену. Саме остання серія терактів у метро 29 березня у Москві та 31 березня цього року у місті Кизляр Республіки Дагестан довела сітовій спільноті, що тероризм в Російській Федерації набуває ще більшої актуальності, а тому всебічне вивчення цієї проблеми сприятиме пошуку шляхів боротьби з ним.

Тероризм, як явище, набуло розвитку в Російській Федерації після розпаду СРСР. На початку 1990-х років починають розвиватися національні рухи меншин у Південній Осетії, Абхазії, Північній Осетії та Інгушетії. Дії національних меншин призвели до розгортання конфлікту, адже Росія не бажала втрачати свої території, а деякі території намагалися вийти з-під влади Російської Федерації. Таким чином розгорнулася війна в Чечні та регіональні конфлікти в інших областях. Прихильники реінтеграції пострадянського простору на засадах російського домінування вважали, що без військово-політичної присутності Росії у нових незалежних державах, виникнуть міжетнічні та міжконфесійні конфлікти. Та практично, якщо ці конфлікти й виникали, то багато в чому не без участі самої Російської Федерації.

Якою є терористична діяльність на території Росії? Вона містить наступні елементи: організацію, планування, підготовку й реалізацію терористичної акції;

підбурювання до терористичної акції, насильства над фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних об'єктів у терористичних цілях; створення незаконного збройного формування, злочинного співтовариства (злочинної організації), організованої групи для здійснення терористичної акції; вербування, озброєння, навчання й використання терористів; фінансування свідомо терористичної організації, терористичної групи або інше сприяння їм.

За останні 10 років на території Російської Федерації все частіше відбувалися досконало сплановані терористичні акти. Вони призвели до великої кількості жертв та втрат серед військовослужбовців Російської Федерації та мирного населення.

Терористичні акти на території Росії можна розділити на декілька категорій: за спрямованістю терористичних актів та за методами їх здійснення.

За спрямованістю теракти проводилися: з метою знищення мирного населення Росії; для ліквідації військових об’єктів Російської Федерації; з метою знищення військових, працівників МВС та спецслужб; з метою позбавлення життя керівників військових структур Росії; для вбивства керівників державних органів влади; з метою зриву державних виборів; з пропагандистською метою.

Отже, теракти на знищення мирного населення спрямовувалися з метою привернути до себе увагу з боку російських державних органів влади. Після аналізу подій можна простежити певну динаміку терористичних актів з 2000 по 2010 роки.

12 травня 2000 року три особи загинули та 18 було поранено в результаті вибуху автобуса поблизу населеного пункту Джагларбі в Чечні [1].

5 грудня 2003 р. — у Ставропольському краї був підірваний поїзд Єсентуки– Кисловодськ – Єсентуки. Загинули 44 особи та 156 поранені.

6 лютого 2004 р. стався вибух у поїзді на перегоні між станціями метро “Автозаводська” й “Павелецька” Московського метрополітену. Загинули 40 чоловік, більше 100 одержали поранення.

29 березня 2010 року трагедія московського метро повторилася. Зокрема, зранку на станції метро “Луб’янка” та “Парк культури” відбулося два вибухи. Загинули 40 чоловік, більше 100 одержали поранення.

31 березня 2010 року теракт у Кизлярі (Республіка Дагестан). Після двох підряд вибухів загинули 12 чоловік.

Проаналізувавши ряд терористичних актів 2000 – 2010 років можна виділити такі, що здійснювалися бойовиками, з метою знищення військових об’єктів на території Російської Федерації.

Наприклад, 23 березня 2000 був обстріляний з гранатомету блокпост у Грозному. 3 березня в Чечні в результаті нападу на загін ОМОНу загинуло 20 бійців. Напад був здійснений мобільним загоном чеченських повстанців поблизу міста Грозний за 10 кілометрів від штабу об’єднаної групи федеральних військ. У результаті було затримано декілька бойовиків, які брали участь у нападі [2].

30 червня 2000 р. біля села Автури Шалінського району потрапила в засідку бойовиків автоколона федеральних військ. В бою загинули 11 солдат та поранено 18 осіб [3].

Дії терористів, які мають на меті знищення керівників збройних сил Росії спрямовані на те, щоб ліквідувати якомога більше кваліфікованих військових кадрів офіцерського складу, які очолюють боротьбу з тероризмом на території РФ.

26 липня 2000 року чеченські бойовики викрали двох підполковників, які працювали в комендатурі Веденського району. Як стало відомо, офіцери були запрошені на весілля до місцевих жителів, після чого вони зникли. Через декілька днів стало відомо про смерть офіцерів [4].

Основною причиною знищення керівників державних органів влади є проросійські настрої серед представників усіх гілок державної влади, що не влаштовує терористів, зокрема чеченських бойовиків. Більшість цих вбивств носить політичний характер.

27 березня 2000 року в Махачкалі у 2:16 ночі була зірвана машина «шевроле», яка належала віце-прем’єру Дагестану Ільясу Умаханову. В результаті було поранено самого Умаханова та водія віце-прем’єра [5].

28 грудня 2002р. — пролунав вибух у Будинку уряду Чечні, під час якого загинули 70 чоловік і близько 200 було поранено.

12 травня 2003 р. — у чеченському селищі Знаменскоє в будинку адміністрації Надтеречного району й УФСБ РФ був висаджений у повітря начинений вибухівкою “КамАЗ” Загинули 60 чоловік, більше 200 поранені.

9 травня 2004 р. у Грозному під час святкового концерту на стадіоні «Динамо» був убитий президент Чечні Ахмад Кадиров.

Значна кількість терористичних операцій проводиться з пропагандистською метою, для того, щоб показати масштаби і ефективність терористичних актів та привернути увагу ЗМІ. Такі теракти ретельно плануються їхніми виконавцями та спрямовані на те, щоб створити психологічний тиск, посіяти страх серед населення Російської Федерації. До таких терактів можна віднести події 26 серпня 2004 р. Саме в цей день сталася катастрофа двох авіалайнерів Ту-134 і Ту-154, що летіли у Волгоград і Сочі. Жертвами катастрофи стали 89 осіб - пасажири й члени екіпажів літаків.

За методами здійснення терористичні акти можна поділити на: теракти з використанням закладених вибухових пристроїв;терористичні акти за допомогою воїнів-камікадзе; обстріли із автоматичної зброї та військової техніки; захоплення заручників із чітко визначеними вимогами; інноваційні методи; ведення широкомасштабних військових дій.

Наведемо деякі приклади. Так, 18 січня 2000 року стався вибух біля будинку Верховного суду Інгушетії. Організаторів вибуху не знайдено. О 12 годині за московським часом спрацювала вибухівка. Повідомлення про те, що готується терористичний акт вчасно поступило до працівників районного відділу МВС. Працівники служби вчасно спромоглися евакуювати всіх відвідувачів та співробітників суду. Таким чином вдалося уникнути жертв у даній ситуації. Сапери, які протягом години шукали вибуховий пристрій, не змогли його знайти, так як вибухівка знаходилася поза межами будинку суду, а не в середині, як вважали співробітники міліції. Працівники МВС Росії стверджують, що вибух був здійснений у зв’язку із розглядом справи людини, яка звинувачувалася у подвійному вбивстві [6].

9 травня 2002 р. Теракт у м. Каспійське. Вибуховий пристрій спрацював на узбіччі дороги при проходженні святкової колони. Загинули 45 чоловік, більше 170 поранені.

1 серпня 2003 р. — Північної Осетії вибухнув будинок Моздокського госпіталю. Загинули 50 чоловік, більше 60 - поранені.

31 серпня 2004 р. — вибух у Москві на станції "Ризька". Загинули 10 чоловік та 51 поранений.

Часто терористами здійснювалися обстріли із автоматичної зброї. Так, 29 травня 2000р. за добу бойовиками було здійснено 22 обстріли позицій російської армії та МВС.

Захоплення заручників із чітко визначеними вимогами стало одним із різновидів терористичної діяльності бойовиків.

1 вересня 2004 р. — Захоплення заручників у школі міста Беслан Моздокского району Північної Осетії. За даними вчительського комітету Беслану, у заручниках було більше 1200 чоловік. За офіційним даними Генеральної прокуратури Росії, у результаті теракту в Беслані загинула 331 особа, в тому числі 172 дитини.

Терористами все більше застосовуються сучасні інноваційні методи боротьби.

12 червня 2000 року терористи використали нову тактику терористичних актів. На блок посту в Грозному у результаті вибуху легкового автомобіля двоє бійців ОМОНу та водій-камікадзе загинули. Це перший випадок виконання теракту шахідом-самогубцем

Останнім часом терористичні акти виконуються жінками-шахітдами. Зокрема, теракт у Москві в театральному центрі на Дубровці був здійснений саме жінками. Незрілість підліткової психіки спонукає терористичні угрупування використовувати їх як засіб здійснення терактів. Така практика, зокрема, була використана у нещодавній трагедії на станції метро “Луб’янка” та “Парк культури” у Москві.

Не виключають терористичні групи і широкомасштабні військові дії:

21 червня 2004 р. — чеченські бойовики почали масштабний напад на Інгушетію. Були атаковані будинки МВС і СИЗО, а також штаб Назранского погранзагону, зроблені напади на Карабулак, станції Сліпцовська й Орджонікідзенську. Всього піддалися атакам біля двох десятків адміністративних споруджень і військових об'єктів. Загинули 88 осіб, більша частина з яких - співробітники міліції, 117 осіб одержали поранення.

Тероризм – це особлива форма насильства з великими політичними цілями, що намагається викликати емоційну реакцію населення, в першу чергу страх та невпевненість і в той же час симпатію до деяких терористичних груп. Він направлений на суспільство, яке і є його основною жертвою. Використання терористичного насильства суперечить соціальним нормам та направлено на здійснення політичного впливу на противника. [7]

Після проведених соціологічних опитувань виявляється, що більша частина росіян побоюється, що вони самі чи їхні близькі можуть стати жертвами теракту. Більшість населення Росії готове заради захисту від терористів погодитися тимчасово скасувати деякі конституційні права (право пересування і виїзду за кордон та ін.), посилити процедуру контролю документів, огляду підозрілих осіб, дозволити спецслужбам прослуховувати телефонні переговори й переглядати електронну пошту, заборонити діяльність тих громадських організацій і друкованих видань, які ставлять під сумнів політику президента, дозволити спецслужбам організовувати операції проти терористів, що ховаються в інших країнах. На думку населення недавні заяви й дії керівництва Росії щодо боротьби з тероризмом свідчать про розгубленість, непевність влади у своїх силах. Пересічний громадянин Росії вважає, що найважливіше при боротьбі з тероризмом – знаходити та судити конкретних винуватців теракту. Більшість росіян побоюється, що їхня країна може попасти під удар тих же терористів, які організували теракти у США.

Отже, історико-політичний аналіз терористичних актів на території Російської Федерації засвідчив, що найбільша їх кількість припадає на 2004 рік. Відтоді мало що змінилося в методах і формах терористичних актів після їх здійснення. Насильницькі дії терористів можна умовно класифікувати за різними метою та методами здійснення. За метою - знищення мирного населення Росії; військових об’єктів Російської Федерації; вбивства військових, працівників МВС та спецслужб; керівників військових сил Росії; керівників державних органів влади; з метою зриву виборчих кампаній; з пропагандистською метою. За методами теракти поділяються на такі, що передбачають використання закладених вибухових пристроїв, воїнів-камікадзе, шахідів та навіть підлітків, обстріли із автоматичної зброї та військової техніки, захоплення заручників із чітко визначеними вимогами, інноваційні методи, а також ведення широкомасштабних військових дій. Для цілісної боротьби з тероризмом Росії слід посилити взаємодію з світовою спільнотою, зарубіжними антитерористичними структурами, громадськими організаціями.

Література:

1. Инциденты: май 2000: інформаційне повідомлення сайту російського тероризму [Електронний ресурс] – 2000. – Режим доступу: http://terrorism.wallst.ru
2. Инциденты: март 2000: інформаційне повідомлення сайту російського тероризму [Електронний ресурс] – 2000. – Режим доступу: http://terrorism.wallst.ru
3. Инциденты: июнь 2000: інформаційне повідомлення сайту російського тероризму [Електронний ресурс] – 2000. – Режим доступу: http://terrorism.wallst.ru
4. Инциденты: июль 2000: інформаційне повідомлення сайту російського тероризму [Електронний ресурс] – 2000. – Режим доступу: http://terrorism.wallst.ru
5. Инциденты: январь 2000: інформаційне повідомлення сайту російського тероризму [Електронний ресурс] – 2000. – Режим доступу: http://terrorism.wallst.ru
6. Hirschmann K. Terrorismus in neuen Dimensionen: Hintergrunde und Schlussfolgerungen/ K. Hirschmann // Aus Politik und Zeitgeschihte – Bonn, 2001. – N51. – S. 7 - 15

Коцур Віталій Вікторович - аспірант ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»