ПСИХОЛОГІЧНИЙ ВПЛИВ ВОЛЬОВОЇ РЕГУЛЯЦІЇ НА КОНФОРМНІСТЬ ПОВЕДІНКИ (на прикладі дітей 6- річного віку)

Ключові поняття: вольове зусилля, вольові якості, вольова регуляція, феномен „конформності”.

Актуальність теми. Проблема волі є однією з найбільш складних та невивчених у сучасній психології. Актуальність її дослідження обумовлена практикою психологічної діяльності, спрямованою на формування вольових якостей як необхідної умови розв’язання багатьох життєвих ситуацій.

Виклад матеріалу. В історії становлення вчення про волю є різні періоди і епохи, проте найбільшою доказовістю вирізняються дослідження радянських вчених, серед яких такі відомі постаті як Л.С. Виготський, О.М. Леонтьев, Л.І. Божович, С.Л. Рубінштейн, В.І. Селіванов та ін. Сьогодні дослідники проблем особливу увагу приділяють вивченню вольової регуляції, здатність до якої розглядають як одну з важливих детермінант виховання та становлення особистості у групі в умовах групового тиску. Саме в ситуаціях конфлікту між думкою окремої людини і групи, до якої вона належить, простежується така її характеристика як конформність. Класичною моделлю дослідження цього явища вважаються експерименти Соломона Аша (1951). Не менш відомим у вивченні явища конформності є А.В. Петровський, на думку якого, підхід С. Аша є спрощеною формою, оскільки тут фігурує лише два типи поведінки – конформна та неконформна, що характерне лише для дифузної групи, і, в свою чергу пропонує три типи конформної поведінки: 1) внутрішньо-групова сугестивність (безконфліктне прийняття думки групи); 2) конформність як зовнішня згода при внутрішній незгоді; 3) відносна однаковість поведінки через свідому солідарність особистості з оцінками і завданнями групи [1, c.86].

Британськими дослідниками Р. Бондом і П. Смітом було проведено мета-аналіз досліджень конформності за період від 1952 до 1994 року. Вони зробили спробу проаналізувати зв'язок рівня конформності з культурними цінностями. Італійський вчений-філософ Умберто Еко пропонує розглядати конформізм як прояв «нездатності» середньої людини звільнитися від формальних систем, що нав’язані їй зовні, а не набуті завдяки власному дослідженню реальності. Американський соціальний психолог Стенлі Міліграм вважає, що на ступінь конформності впливають менш розвинений інтелект і більш низький рівень розвитку самосвідомості. Із метою поглиблення практичної сторони вивчення даної проблеми, нами було виокремлено ще один чинник впливу на рівень конформності особистості, а саме, рівень її вольової регуляції.

За останні десятиліття інтерес до вольової регуляції поведінки особистості зріс не лише в радянській, а і в зарубіжній психології (Х. Хекхаузен, Ю. Куль, Б. Зіммерман, Л. Корно та ін.). За даними В.І. Селіванова в нашій країні з 1938 по 1958 роки було опубліковано лише близько 40 робіт з проблем дослідження волі. Цікавим є той факт, що інтерес до даної теми ніколи не був стабільним. Перші експериментальні дослідження природи вольових процесів знаходимо у роботах Дондерса (1868), який вивчав волю через метод реакції , як перебіг простих і складних дій. Не менш відомий дослідник Н. Ах (1905) започаткував експериментальне вивчення специфічних ознак вольових процесів. А з 1913 року завдяки дослідженням К. Корнілова пріоритетним стало вивчення спрямованості психічної активності під час розгортання різних вольових дій. Згодом різні аспекти цієї проблеми досліджували О.В. Биков, В.К. Котирло, С.А. Поліщук, Т.І. Шульга, Є.К. Фещенко та ін. (вікові особливості вольової регуляції); В.К. Калін, В.А. Іванніков, В.І. Селиванов, Є.П. Щербаков та ін. (механізми вольових зусиль); Н.М. Будрейка, Н.Г. Макарова та ін. (міжстатеві відмінності в прояві вольових якостей); О.Б. Бараш, М.Н. Ільїна, В.М. Прядеїн та ін. (окремі вольові якості) [3, с. 42].

Існує багато точок зору на формування волі в дошкільному віці, проте, на жаль, часто вони мають споглядальний характер. Це стало однією з причин загальнообраного нами комплексного емпіричного дослідження дошкільників, основними напрямками якого стали: 1) вивчення психомоторного розвитку; 2) з’ясування рівня сформованості вольових якостей (активність, самостійність, відповідальність); 3) виявлення здатності до вольового зусилля.

Об’єктом дослідження нами було обрано вольову сферу дітей старшого дошкільного віку (30 осіб). Основні методи дослідження – спостереження, психологічна бесіда, експеримент, анкетування, сюжетно-рольові ігри, кореляційний аналіз.

Оцінка психомоторного розвитку здійснювалася за наступниками критеріями: моторика, статика, сенсорні реакції, мова, психічний розвиток. Провідними вольовими якостями розглядали: активність, самостійність, відповідальність. У якості експерименту нами було обрано «Яблучний тест» (модифікація «Зефірного тесту», який вперше був проведений з дітьми 4- х років у США та Великобританії), метою якого є вивчення вольового зусилля дошкільника у стані напруження.

На прикладі дітей старшого дошкільного віку нам вдалося дослідити особливості розвитку вольових якостей та психомоторики. З’ясувалося, що для більшості учасників дослідження характерним є високий рівень сформованості вольових якостей і психомоторики. У ході експерименту ми спостерігали поступальне вдосконалення рухів рук, їх вправності, чіткості і скоординованості. Слід відмітити досить високий рівень сформованості сенсорного відчуття, експресивного мовлення та розуміння мовлення інших. Поступове опанування дошкільниками координацією дрібних рухів рук та зоровим контролем сприяють оптимальному розвитку їх цілеспрямованої маніпулятивної діяльності.

Статистичний аналіз результатів досліджень показав позитивну і статистично значущу кореляцію між рівнем сформованості вольових якостей та тривалістю вольового зусилля, що вказує на виражену здатність до вольової регуляції та свідомої саморегуляції поведінки. Подальший напрямок наших досліджень передбачав більш детальне вивчення явища конформності як схильності підкорюватися груповому тиску і міри зв’язку між конформністю і вольовою регуляцією поведінки.

Обєктом діагностики стали діти 6-річного віку. Основним методом дослідження ми обрали експеримент. А саме, нами планується провести серію відомих за часів СРСР відтворюючих експериментів: «Обидві білі» та «Солона-солодка каша», які вперше були відзняті та зафіксовані на кіностудії «Київнаукфільм» режисером Феліксом Соболєвим 1971 року.

Згідно нашого наукового припущення високий рівень вольової регуляції передбачає низький рівень конформності. На наше переконання доцільно буде дослідити не лише закономірності впливу вольової регуляції на конформність поведінки, а й гендерні особливості конформності та вікову динаміку вольового розвитку особистості (на прикладі дітей 6-річного віку).

Не дивлячись на вікову історію експериментальних досліджень вольової регуляції та феномену групового тиску залишається ще багато питань методичного характеру, які потребують подальшого вивчення. Сподіваємося, що наші дослідження стануть корисними у справі накопичення дослідницької інформації з даного питання.

Література:

1. Андреева Г.М. Социальная психология / Г.М. Андреева – М., 1988.

2. Любимов П.С. Практикум по экспериментальной психологии / П.С. Любимов, К.М. Корнилов. – М., 1936.

3. Поліщук С.А. Вольовий розвиток дітей молодшого шкільного віку / С.А. Поліщук– Суми, 2005.

Науковий керівник: доц. кафедри психології Глухівського національного

педагогічного університету імені Олександра Довженка Поліщук Світлана Анатоліївна