АДАПТАЦІЯ МОЛОДОГО ВИКЛАДАЧА В СИСТЕМІ ВИЩОЇ ШКОЛИ

Відомо, що закінчення вузу та отримання диплома не означає, що початківець уже є професіоналом. У вищих навчальних закладах розпочинають свою педагогічну діяльність не лише випускники інженерно-педагогічних академій, а й магістри вузької спеціалізації. Молоді фахівці, як правило не мають педагогічного досвіду, і їм доводиться пройти певний шлях професійного становлення, первісної частиною якого є період психологічної адаптації – «вживання» в професію, перехід від студента до викладача. Тим часом, молодий викладач одразу починає працювати нарівні зі своїми досвідченими колегами, тому особливо значуща проблема скорочення адаптаційного періоду.

Не випадково до питання адаптації вчителя в різний час зверталися вчені, педагоги і психологи: Альберт А., Л.Г. Борисова, С.Г. Вершловскій, Т.А. Воробйова, П.А. Жильцов, Н.А. Єршова, Л.М. Мітіна, A.Г. Мороз, Г.І. Насирова, М.І. Педаяс, П.А. Просецкій, М.І. Скубій, В.А. Сластенін, А.И. Ходаков та ін.

Психологічна адаптація молодих фахівців передбачає:

• Наявність психологічно комфортних умов для професійної діяльності педагога.

• Надання молодому спеціалісту ненавязливою психологічної допомоги при вирішенні питань, що виникають у процесі роботи.

• Психологічне забезпечення умов для формування та розвитку професійної компетентності в інтересах школи і запитів, інтересів, потреб самого молодого фахівця.

Адаптація молодого фахівця в освітньому закладі включає в себе:

- Аактуалізацію «сильних сторін» діяльності педагога і спокійне подолання «проблемних ситуацій», що виникають в його професійній діяльності.

- Анонімність процесів вирішення «проблемних ситуацій», що виникають у професійній діяльності молодого фахівця, непублічному характері вирішення проблем та публічному характері похвали досягнень.

- Створення умов для якнайповнішої реалізації педагогом його професійних можливостей, створення сприятливих умов для професійного удосконалення.

Мета даної роботи – ознайомлення викладачів з досвідом роботи нашої циклововї комісії по адаптації молодих спеціалістів в системі вищої освіти, а також у наданні методичної та психологічної допомоги молодим викладачам при вирішенні проблем, що виникають в процесі діяльності. Забезпечити поступове залучення молодого викладача у всі сфери професійної діяльності; сприяти становленню професійної діяльності.

Завдання даної роботи :

- Виявити проблеми психологічної адаптації молодих фахівців в системі вищої освіти. Створити умови для професійної адаптації молодого спеціаліста в колективі.

- За допомогою тренінгових занять і дуальних уроків з молодими фахівцями показати вплив факторів мотивації, комунікації, стресу та середовища на процес психологічної адаптації.

- Формувати і виховувати у молодих фахівців потребу в безперервній самоосвіті.

- Допомогти молодому викладачеві, спираючись у своїй діяльності на досягнення педагогічної науки і передового педагогічного досвіду, творчо впроваджувати ідеї в навчально-виховний процес.

Першим кроком в адаптації є знайомство молодого фахівця з методичними матеріалами по предмету, бібліотекою, навчальними кабінетами. Проходить знайомство викладачів-початківців з колективами груп, в яких їм доведеться працювати. Голова циклової комісії знайомить зі структурою (планами, розкладом, графіками) навчальної, методичної, виховної роботи в технікумі, документацією, основними вимогами щодо її відання.

Молодому спеціалісту необхідна постійна товариська допомога. Другим кроком в адаптації є організація наставництва. Роботу викладачів-наставників розглядаємо як одне з відповідальних громадських доручень, до якої залучаються досвідчені, творчо працюючі викладачі-методисти. Вони складають індивідуальний план роботи з молодим фахівцем.

Наставництво сприяє професійному становленню молодих викладачів, якщо:

• здійснюється цілеспрямована підготовка управлінських і педагогічних працівників для наставницької діяльності;

• наставницька діяльність вибудовується поетапно, відповідно до логіки проектування динаміки професійного становлення молодого педагога у сфері самоосвіти;

• при реалізації наставницької діяльності забезпечується вільний вибір і наставника, і молодого викладача; формується стійкий інтерес до інституту наставництва; забезпечується конструктивна професійна взаємодія наставника і молодого викладача.

• критеріями професійного становлення молодого педагога виступає рівень особистісно-значущого сходження його і наставника до вершин професіоналізму, безперервного саморозвитку і самоздійснення;

• в процесі реалізації наставництва використовуються колективні, групові та індивідуальні форми освітньої діяльності.

Наступним кроком є крок до майстерності. Кожна професія ставить специфічні вимоги до особистості людини.

У професійному становленні молодого викладача в сучасній вищій школі має місце наявність педагогічних здібностей. Вони складаються з таких компонентів:

- Дидактичні - мистецтво передавати знання в доступній формі.

- Конструктивні - коли педагог не використовує готових рецептів, а сам створює їх для кожної конкретної ситуації.

- Експресивні - вміння в своє пояснення доречно включити гумор, доброзичливу іронію, жарт.

- Комунікативні - правильний підхід до учнів у процесі навчання і виховання.

- Здатність розподіляти увагу – вміння тримати увагу загальної аудиторії та легко переключатися з необхідності з одного об'єкта на інший.

- Акторські - вміння в залежності від обстановки і виховних завдань бути то добрим, то суворим, то спокійним, але завжди об'єктивним і справедливим.

- Вміння контролювати свої педагогічні та психологічні здібності, тісно пов'язані між собою.

Слабку розвиненість одного із компонентів педагогічної майстерності можна компенсувати активним розвитком інших.

Наступний крок - становлення індивідуального стилю діяльності молодого педагога. В результаті успішної професійної адаптації в перші роки практичної діяльності формується викладач, здатний вирішувати навчально-виховні завдання, що володіє індивідуальним стилем педагогічної діяльності та відносин.

У процесі становлення педагога важливі не тільки усвідомлення сукупності функцій професійної діяльності, сформованість ставлення до професії, але й усвідомлення особистих можливостей і потреб, прийняття професіональної діяльності як бажаної і доцільної сфери реалізації себе. У ході професійної адаптації здійснюється співставлення професійно-особистісних орієнтацій з можливостями самої особистості та з реаліями педагогічної діяльності.

Становлення викладача як суб'єкта педагогічної діяльності і відносин здійснюється в особливих умовах початкового етапу професійної діяльності. Особливістю цього етапу є певна невідповідність між необхідністю самостійно вирішувати різноманітні навчально-виховні завдання в повному обсязі та реальною здатністю фахівця впоратися з ними. У перші роки роботи у вищій школі суперечливість між вимогами професії та внутрішньою готовністю виконати їх породжує тривожність, призводить до виникнення психологічної напруги викладача, певних психологічних бар'єрів, що перешкоджають успішній професійній адаптації.

Науковий керівник стає не лише провідником у професійному зростанні, а й наставником педагогічної майстерності і формує особистий стиль молодого викладача. Він покликаний сприяти формуванню індивідуального стилю творчої діяльності педагога-початківця конкретними знаннями й уміннями застосовувати теорію на практиці; використовувати ефективні форми підвищення професійної компетентності та професійної майстерності молодих спеціалістів, забезпечити інформаційний простір для самостійного оволодіння професійними знаннями; долучити молодих фахівців до професійної культури та стилю поведінки.

Література:

1. Сластенин, В.А., и др. Педагогика: Учеб. пособие для студ. высш.пед. учеб. заведений / В.А. Сластенин, И.Ф. Исаев, Е.Н. Шиянов; Под ред. В.А. Сластенина. М.: Изд. центр «Академия», 2002. - 576 с.

2. Сергеева, Е.Е., Интегративная модель муниципальной методической службы в современных условиях Текст.//Вестник Новгородского государственного университета имени Ярослава Мудрого. - 2007. № 42. - С.63-66.

3. Романов, И.Ю., Эра контрпереноса: Антология психоаналитических исследований Текст. - М.: Изд-во Академический проект, 2005. - 576 с.

4. Либин, А.В., Дифференциальная психология: на пересечении европейских, российских и американских традиций Текст. М: Смысл; Изд.Центр «Академия», 2004. - 527 с.

5. К проблеме исследования деловой игры как средства адаптации молодого учителя к воспитательной деятельности/Усовершенствование профессиональной подготовки учителя в вузах Севера: Межвуз. сб. науч. тр.-Архангельск, 1390.-0.139-148.

6. Ценностные ориентации учителя-воспитателя как фактор формирования нравствшйой устойчивости учащихся//Проблемы формирования нравственной устойчивости учащихся в совремшных условиях. Материалы Международной научно-практической конференции.