ПРАВОВІ АСПЕКТИ ОБСТАНОВКИ ВЧИНЕННЯ ЗЛОЧИНУ

Вітчизняна наука вивчає правові явища в соціально-історичному аспекті, підкреслюючи, що злочинність - це масове, історично мінливе, соціальне явище, що має кримінально-правовий характер, класового суспільства, що складається з усієї сукупності злочинів, що чиняться у відповідній державі у визначений період часу.

На відміну від правомірних дій, що можуть бути прямо передбачені нормами права, а можуть і випливати в загальній формі з "духу закону", протиправні дії повинні бути чітко сформульовані чинними правовими нормами. Саме висока правовий рівень кримінального законодавства і рівень правової культури України, спонукає до вивчення деяких аспектів кримінального права детальнішою. Саме звідси і виходить визначення актуальності даної теми, якою займалися М.І. Бажанов, В.В. Сташис, В.Я. Тацій, В.К. Грищук, П.С. Матишевський, М.І. Хавронюк, П.Л. Фріс, А.Ф. Істомін , М.І. Ковальов , Н.А. Ниркова , І.М. Тяжкова , В.Н. Кудрявцев, А.Г. Васіліаді, . Ф. Сюндюков , А. Васіліаді, В.В. Набіулліна , О.М. Костенко та ін..

Дана тема є актуальною на сьогоднішній день, оскільки обстановка вчинення злочину відіграє важливе значення [3]:

- для встановлення наявності складу злочину як підстави кримінальної відповідальності;

- для правильної кваліфікації вчиненого;

- для призначення справедливого покарання.

Об’єктивна сторона злочину - важлива передумова кримінальної відповідальності, це своєрідний фундамент кримінальної відповідальності, без якого вона взагалі не існує. Це головний критерій в оцінці намірів і цілей злочинця, в оцінці його суб'єктивної сторони.

Об’єктивна сторона злочину має важливе значення для кримінального права, це значення полягає в тому, що вона є елементом складу злочину і входить до підстави кримінальної відповідальності, тобто до кримінальної відповідальності особа може бути притягнута лише тоді, коли у вчиненому нею діянні встановлені всі потрібні ознаки об’єктивної сторони злочину, вона має важливе значення для правильної кваліфікації злочину, розмежування злочинів, відмежування злочинних діянь від не злочинних і багато в чому визначає суворість покарання встановленого в санкціях статей особливої частини КК України за відповідні злочини.

Зокрема, обстановка вчинення злочину в ряді випадків є важливою характеристикою об’єктивної сторони складу злочину, яка визначає наявність чи відсутність самого складу конкретного злочину. Загалом ця характеристика притаманна будь-якому складу злочину, однак жодним чином це не впливає на кваліфікацію діяння, а може враховуватись при вирішені питання про вид та розмір покарання. Лише у випадках, коли закон безпосередньо пов’язує питання про наявність чи відсутність складу злочину з наявністю відповідних характеристик, вона набуває обов’язкового значення. Хоча, навіть у тих випадках обстановка не є ознакою об’єктивної сторони складу злочину, вона, як було відзначено, не байдужа для кримінальної відповідальності, тому що може враховуватися як зм’якшуючі або обтяжуючі відповідальність обставини при призначенні покарання або мати важливе доказове значення по кримінальній справі.

Обстановка вчинення злочину як кримінально-правове поняття є соціально обумовленим, його зміст у багатьох випадках визначається сформованими на момент прийняття та дійсної відповідної кримінально-правової норми (системи норм) об'єктивними умовами. Дане поняття досліджується різними науками - кримінальним правом, кримінологією, кримінальним процесом і криміналістикою, що свідчить про наявність в ній ряду неоднорідних властивостей, які представляють самостійний інтерес для кожної з них.

Дослідження обстановки вчинення конкретних злочинів показує, що вона в структурному відношенні являє собою сукупність (комплекс, систему) таких елементів, які перебувають під взаємодією один з одним таких елементів, як людина, матеріальні предмети, природно-кліматичні та інші фактори; її зовнішня форма і властивості визначаються кількістю і якістю елементів, що входять до її елементів.

Правова форма закріплення обстановки вчинення злочину в нормі кримінального закону може бути двоякою: або вона безпосередньо вказана в ній, або не вказана, але мається на увазі, причому може наділятися або функцією конструктивного ознаки, або ознаки, що пом'якшує або обтяжує відповідальність.

Досить неоднозначним на сьогоднішній день є науковий підхід до вирішення питання місця та ролі обстановки вчинення злочину серед інших елементів об’єктивної сторони, таких як: суспільно небезпечні наслідки, причинний зв’язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками, місце час, спосіб засоби вчинення злочину.

На нашу думку, найчіткішим є таке визначення обстановки скоєння злочину. Обстановка - це сукупність визначених у законі або випливають з нього факторів, що становлять середовище, зовнішнє оточення, ситуацію, в умовах якої здійснюється злочин, і набуває в цьому зв'язку кримінально-правове значення. Можна зустріти думку про те, що обстановка в певній мірі включає в себе взаємини між винним і потерпілим. З цим не можна погодитися, так як обстановка - ознака об'єктивної сторони, а відносини між винним і потерпілим носять суб'єктивний характер. Інша справа, що з точки зору індивідуалізації відповідальності особливу увагу слід звертати на ті випадки, коли склалася обстановка спотворює уявлення суб'єкта про події, не дає можливості правильно контролювати свої вчинки і тим самим сприяє настанню злочинного результату.

Крім того власне обстановка вчинення злочину включає в себе: місце вчинення злочину; час вчинення злочину; об’єктивну дійсність людини; матеріальні предмети; природно-кліматичні та деякі інші фактори. Було визначено також, що обстановка вчинення злочину має найбільше юридичне значення у випадках, спеціально вказаних у кримінальному законі, і є однією з факультативних ознак об'єктивної сторони складу злочину.

Варто зазначити, що за КК України обстановка вчинення злочину може мати значення для кваліфікації злочинів як ознака:

а) більш тяжкого злочину в порівнянні з тим, що такої ознаки не має (наприклад, невиконання наказу військовослужбовцем в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці - ч. 2 ст. 403 КК) 2;

б) менш тяжкого злочину в порівнянні з тим, що такої ознаки не має (напр., умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони - ст. 118) 2.

Обстановка вчинення злочину впливає також на визначення міри покарання як обставина, що:

а) пом'якшує покарання (наприклад, виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочин, діяльності організованої групи або злочинної організації, поєднане з вчиненням злочину у випадках, передбачених КК, - п. 9 ч. 1 ст. 66) 2;

б) обтяжує покарання (наприклад, вчинення злочину, поєднане з використання умов воєнного, або надзвичайного стану, ін. надзвичайних подій - п. 11 ч. 1 ст. 67) 2.

А тому, кримінально-правове значення обстановки скоєння злочину, обумовлене її здатністю впливати на суспільну небезпечність злочину, полягає в тому, що вона може перетворювати відповідне злочинне діяння в його кваліфікований вид. Найбільш виразно це її властивість зафіксовано в деяких складах злочинів проти військової служби. Невиконання наказу, опір начальникові, насильницькі дії щодо начальника і деякі інші діяння самі по собі вважаються злочинними, але їх суспільна небезпека зростає, що спричиняє і більш суворе покарання, якщо вони вчинені в бойовій зупинці. Ступінь відповідальності за інших однакових обставин знаходиться в зворотній залежності від ступеня впливу зовнішніх умов: чим менше був пов'язаний людина безпосередньо конкретною обстановкою, в якій він діяв, тим відносно менше вимушеним, з цієї точки зору, був його вчинок, тим більше ступінь його провини і відповідальності. У будь-якому випадку при розслідуванні кримінальної справи необхідно виявляти обстановку скоєння злочину, навіть якщо в подальшому вона не буде мати кримінально-правового значення, так як без цього злочин є ніби відірваним від реальності.

Отже, правильне розуміння в цілому складу злочину, а зокрема і об’єктивної сторони злочину можливе лише з урахуванням обстановки його вчинення, тобто конкретних умов, в яких здійснюється злочинне діяння, розвивається об’єктивна сторона і настає злочинний результат. Ці умови існують об’єктивно, незалежно від волі злочинця, хоча в деяких випадках вони можуть свідомо їм використовуватися і навіть частково створюватися.

Література:

1. Костенко О.М. Обстановка вчинення злочину: [Електронний ресурс] / О.М. Костенко. – Режим доступу: http://cyclop.com.ua/content/view/1217/58/1/7/

2. Кримінальний кодекс України [Текст] : за станом на 15 листопада 2011 року / Відомості Верховної Ради України, 2011. - №45 – Ст. 529.

3. Кудрявцев В.Н.. Обьективная сторона преступления: [Електронний ресурс] / В.Н. Кудрявцев. – Режим доступа: http://www.ebk.net.ua/Book/KPravo/06-09/1085.htm.

Науковий керівник:

к.ю.н, доцент кафедри Новицька Н.Б.