ФОРМУВАННЯ ТЕТОДИКИ І ТЕХНОЛОГІЇ ВИКЛАДАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН В ПРОФЕСІЙНИХ КОЛЕДЖАХ

Відповідно до чинного законодавства, будь-яка освітня установа, у тому числі професійна, є незалежною в розробці й затвердженні освітніх програм, у здійсненні освітнього процесу, поточного контролю успішності, у виборі системи оцінок, форми, порядку й періодичності проміжної атестації осіб, які в ній навчаються. Діяльність професійних коледжів уже не регламентується твердими установками наказів, інструкцій, положень та інших численних централізованих вказівок - чому і як учити. Професійним коледжам і педагогам надані широкі можливості для прояву ініціативи, педагогічної творчості, для ефективного використання передового педагогічного досвіду, педагогічних експериментів.

Як показує практика, традиційна система підготовки фахівців не забезпечує виконання вищевказаних вимог через властиві їй інформаційно-репродуктивних методів навчання, які довгий час домінували. В сучасних умовах такі методи навчання, хоча і мають право на існування, проте не відповідають зміненим вимогам до якості підготовки фахівців. Їх педагогічні можливості зводяться до підготовки хороших виконавців. Вони не забезпечують формування в належній мірі творчої та пізнавальної активності, самостійності в роботі. А адже саме ці якості є одними з основних, які характеризують готовність фахівця до професійної діяльності і гарантують її успішність.

Відповідно до Державного стандарту професійно-технічної освіти, основу теоретичного навчання, що забезпечує професійну підготовку учнів за професією (групою професій), складає вивчення загально-технічних і спеціальних предметів [3, с. 34].

Завдання вивчення спеціальних предметів (або одного інтегрованого, синтетичного предмета - «спеціальної технології»), що є основою професійного блоку теоретичного навчання. При цьому в учнів формуються здібності орієнтуватися в сучасному виробництві, вміння вирішувати конкретні виробничі завдання, пов'язані з виконанням робіт, типових для відповідних професій або спеціальностей.

Отже, провідними функціями викладання спеціальних дисциплін у професійних коледжах можна вважати:

- Інтенсивний розвиток особистості студента і педагога;

- Демократизацію їх спільної діяльності та спілкування;

- Гуманізацію навчально-виховного процесу;

- Орієнтацію на творче викладання і активне навчання, ініціативу студента у формуванні себе як майбутнього професіонала;

- Модернізацію засобів, методів, технологій і матеріальної бази навчання, що сприяють формуванню інноваційного мислення майбутнього професіонала.

Особливий акцент робиться на особистісно-орієнтовані технології - навчання у співробітництві, метод проектів, технології індивідуалізації і диференціації, разнорівневе навчання.

Технологія індивідуалізації знаходить широке застосування при проведенні занять дисциплін з курсовим проектом, дипломному проектуванні. Успіхи студентів при захисті курсового або дипломного проектів свідчать про результативність роботи [5, с. 188].

Нині навчання у професійному коледжі має ґрунтуватися на діалогічному підході, що передбачає взаємодію учасників педагогічного процесу, їх самоактуалізацію і самоорієнтацію. Передбачається, що викладач не протиставляє себе учням, а займає з ними рівноправну позицію, залишаючи за собою право управляти способами взаємодії. Він дає можливість учням бути активними суб'єктами навчальної діяльності, що сприяє практичній реалізації їх прагнення до професійного становлення та самоствердження. Так, І.В. Гравова, що займається проблемою індивідуалізації вузівської освіти, виділяє проектні та інтерактивні методи як найбільш оптимальні для «вбудовування в процес колективної навчальної роботи та забезпечують студентам можливість проявити індивідуальність, відстоюючи свою точку зору». Серед інтерактивних методів І.В. Гравова виділяє дискусії, «мозкового штурм», ділову гру, тренінг.

Методи евристичної бесіди, дискусії, «мозкового штурму», ділової гри, тренінгу стимулюють активність студентів як суб'єктів самопізнання і саморозвитку, здатних до цілеспрямованого проектування перспектив розвитку власного «Я». При проведенні тренінгу, як провідного методу інтерактивного освіти, вдається створити ситуації, в яких стають можливими всі структурні елементи самовихованні студентів - сприйняття образу власного «Я», виявлення його недоліків, усвідомлення цінності особистісного перетворення, прийняття бажаних змін особистості як індивідуальної потреби, проектування діяльності по саморозвитку. [4, с. 68].

Мета інтерактивного навчання - це створення викладачем умов, коли учень сам буде відкривати, здобувати і конструювати знання. Інтерактивне навчання дозволяє різко збільшити відсоток засвоєння матеріалу, а також веде до розвитку професійних і особистісних якостей учнів, зокрема: росту активності, критичного мислення, розвитку здібностей до аргументації своєї думки, посиленню відповідальності за ухвалення рішення, формування здібностей до співробітництва і командної роботи тощо. Застосування технологій інтерактивного навчання, на нашу думку, є доцільним і ефективним у процесі викладання спеціальних дисциплін у професійних коледжах [, с. 12].

В процесі виконання дослідницьких проектів та завдань студент оволодіває певними дослідницькими вміннями: працювати з науковою літературою, здійснювати відбір і аналіз необхідної інформації, бачити проблему дослідження, виробляти гіпотезу, давати визначення понять, аргументовано і логічно викладати думки в письмовій та усній формі, самостійно створювати алгоритми діяльності, приводити розгорнуті докази; об'єктивно оцінювати свої досягнення; співвідносити докладені зусилля з отриманими результатами діяльності, відстоювати особисті світоглядні погляди, беручи участь у щорічних науково-практичних конференціях.

Проведення уроків спеціальних дисциплін з використанням відеоматеріалу, комп'ютерних презентацій – це потужний стимул у навчанні. За допомогою таких уроків активізуються психічні процеси студентів: сприйняття, увага, пам'ять, мислення; набагато активніше і швидше відбувається збудження пізнавального інтересу [2, с. 25]. Інформаційні технології надають інформацію в різних формах і тим самим роблять процес навчання більш ефективним. Економія часу, необхідного для вивчення конкретного матеріалу, в середньому становить 30%, а набуті знання зберігаються в пам'яті значно довше. Таким чином, застосування інформаційних-комп’ютерних технологій в сукупності з правильно підібраними технологіями навчання, створюють необхідний рівень якості навчання, варіативності, диференціації та індивідуалізації навчання.

Прищеплення інтересу до досліджуваного предмета, активізація творчої діяльності учнів, формування в них умінь самостійної пізнавальної діяльності досягається при проведенні занять в нетрадиційній формі.

Системою стало проведення конференцій в період тижнів спеціальності за підсумками проходження студентами виробничих практик (технологічної та переддипломної), в яких беруть участь студенти третіх та четвертих курсів спеціальності. На конференції студенти не тільки діляться своїми враженнями, отриманими на практиці, але і підтверджують, що практика спрямована на оволодіння професійною діяльністю за фахом; закріплення, розширення, поглиблення і систематизацію знань, отриманих при вивченні дисциплін спеціального циклу, придбання первинного практичного досвіду, розвиток професійного мислення, перевірку професійної готовності до самостійної трудової діяльності, вивчення роботи щодо забезпечення безпеки руху і охорони праці на залізничних підприємствах. Що нерідко доводилося їм використовувати свої теоретичні знання при виконанні конкретних доручень фахівців станцій, депо та інших установ, кажуть напутнім словом студентам молодших курсів.

Основна задача середньої професійної освіти - підготовка студентів до майбутньої трудової діяльності, керівника середньої ланки в тому числі.

Підготовка до праці включає в себе, з одного боку, озброєння основами знань, з іншого - формування професійних умінь. Спеціаліст повинен вміти планувати свою роботу, приймати оперативні рішення на основі аналізу ситуації, що склалася, робити розрахунки, контролювати хід і результати своєї праці.

 Уміння формуються в процесі діяльності. Щоб виробити те чи інше вміння, необхідно багаторазове повторення дій, вправа, тренування. Формування умінь відбувається в процесі багаторазового виконання студентами відповідних завдань: задач, тренувальних тестованих завдань, різних розрахунків, аналізу ситуацій.

Суть інноваційних технологій, спрямованих на формування умінь як раз і полягає в тому, щоб забезпечити виконання студентами таких завдань, у процесі вирішення яких вони опановували б способами діяльності.

Висновки. Сучасні методики і технології викладання спеціальних дисциплін у професійних коледжах відіграють важливу роль у навчально-виробничому процесі і впливають на формування професійного самоствердження учнів. У той же час, аналізуючи освітній процес у професійних коледжах, можемо зазначити, що на сучасному етапі інноваційні методики і технології викладання спеціальних дисциплін використовуються рідко, заміняються простим поясненням матеріалу і демонстрацією виробничого устаткування і принципів роботи з ним.

Перспективним напрямом подальшого дослідження даної проблеми можна вважати розробку технології забезпечення практичного учнями професійних коледжів отриманих знань із спеціальних навчальних дисциплін у процесі вузівської підготовки.

Література:

1. Акімова Н. С. Діалог як метод інтерактивної взаємодії викладача та студентів у процесі навчання / Н. С. Акімова, О. О. Безпалова // VIII Всеукр. наук.-метод. конф., 23 вересня 2010 р. - Х. : ХДУХТ, 2010. – 12 с.

2. Левочко М. Т. Професійна підготовка майбутніх фахівців економічної галузі: теорія, методика, організація : монографія / М. Т. Левочко. - К. : ДП "Інформ. аналіт. агентство", 2009. – 25-29 с.

3. Островська Н. Д. Особистісно-орієнтований навчально-виховний процес як умова підвищення якості знань з гуманітарних дисциплін // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки. - К.-Запоріжжя, 2005. - Вип. 34. - С. 34.

4. Сілютіна І. М. Методика викладання спеціальних дисциплін: проблема змісту / І. М. Сілютіна // Науковий вісник Східноукраїнського національного університету ім. Володимира Даля. - 2007. - № 11. - С. 68-69

5. Скакун В. А. Организация и методика профессионального обучения : учебное пособие / В. А. Скакун. - М. : Форум, ИНФРА-М, 2007. - 188 с.

Науковий керівник:

доктор педагогічних наук, професор Бендера Іван Миколайович