ОСОБЛИВОСТІ ГЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ В СУЧАСНИХ ШКОЛАХ

Постановка проблеми. В умовах сучасних змін соціокультурного життя суспільства на рубежі XX – XXІ ст. у сфері гендерної стратифікації спостерігається загальна тенденція трансформації культурних стереотипів мужності та жіночності, центром ціннісних орієнтирів яких стає індивідуальність людини, воля вибору її шляхів самореалізації поза залежністю від статевої приналежності. Існують застарілі гендерні стереотипи, що заважають гармонійному розвитку особистості в цілому. Це пояснюється недостатньою обґрунтованістю й роз’ясненням поняття гендерного підходу як нової методології наукових досліджень у галузі психології та педагогіки в сучасній школі. Постає необхідність в забезпеченні гендерної рівності в нашому суспільстві, що вимагає нового світогляду, відповідно до якого стереотипне сприйняття жінок і чоловіків має бути замінено ідеєю розвитку їхнього особистісного потенціалу.

Зв’язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Дослідження виконано згідно з темою науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов "Сучасні тенденції розвитку освіти в Україні та за кордоном" та в межах проекту «Педагогічна освіта: європейський вимір» (Державний реєстраційний № 0104U000529).

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вітчизняні й закордонні педагоги - і психологи-дослідники в області гендерної проблематики сходяться в тім, освіта нерозривно пов'язана з культурою соціуму, має потребу в переосмисленні, коректуванні своїх концептуальних позицій у питаннях гендерної соціалізації вихованців: розвиток всебічно розвинутої особистості, що забезпечує широкі можливості розкриття індивідуального досвіду, самовизначення, самоорганізації життєдіяльності й само актуалізації. Ці аспекти вивчали такі вчені як К. Гілліган, К. Гері, К.Джеклін, Ф. Джес, Е. Здравомислова-Стоюніна, І. Клецина, Т. Кліменкова, Е. Маккобі, Дж. Ваб, С. Матюшкова, Л. Попова, Н. Римашевська, Л. Штильова й ін.

Простежили розвиток і становлення гендерного виховання в зарубіжних країнах І. Шарова, V. Beechey, E. Whitelegg, Г. Лактіонова, І. Братусь.

Нами було здійснено науковий аналіз та вивчення філософської, соціологічної, психолого-педагогічної літератури з проблем гендерного виховання в працях таких вчених як Н. Абубикирова, T. Fathfull, С. Риков, Л. Попова.

Формулювання цілей статті. Перевірити вплив гендерних стереотипів на розвиток особистості, дослідити та обґрунтувати педагогічні умови, які забезпечують розвиток індивідуальності учнів.

Результати дослідження. В умовах сучасних змін соціокультурного життя суспільства на рубежі XX – XXІ ст. у сфері гендерної стратифікації спостерігається загальна тенденція трансформації культурних стереотипів мужності та жіночності, центром ціннісних орієнтирів яких стає індивідуальність людини, воля вибору її шляхів самореалізації поза залежністю від статевої приналежності. Під гендерними стереотипами ми розуміємо узагальнені уявлення, що сформувалися в культурі у відношенні до поведінки чоловіка і жінки. Поява гендерних стереотипів обумовлена тим, що через культурно-історичні моделі відносин вибудовувалися погляди про стать особистості чоловіка і жінки.

Гендерні стереотипи є найбільш яскравим і ефективним механізмом формування традиційного гендерної поведінки і соціальних ролей. Стереотипи приписують жінкам пасивність, слухняність, емоційність, схильність до кооперації, орієнтацію на людей. Що стосується переваг, вважається, що жінки цінують любов, спілкування і красу. До істинно чоловічих рис відносять агресивність, прагнення до лідерства, раціональність, змагальність, інструментальність. Що стосується переваг, чоловіки прагнуть до влади, цінують компетентність, майстерність і досягнення.

Фахівці пропонують об’єднати гендерні стереотипи в три группи. Перша група гендерних стереотипів – це стереотипи маскулінності-фемінінності. Чоловікам і жінкам приписуються цілком певні психологічні якості та властивості особистості.

Друга група гендерних стереотипів стосується закріплення сімейних та професійних ролей у відповідності з статтю. Для жінок головними соціальними ролями є сімейні ролі, для чоловіків – професійні ролі. Чоловіків прийнято оцінювати за професійним успіхам, жінок – по наявності сім’ї та дітей. Жінці приписується перебування у приватній сфері життя – дім, народження дітей, відповідальність за взаємини в сім’ї. Чоловікам же пропонується включеність в суспільне життя, професійна успішність, відповідальність за забезпечення сім’ї.

Третя група гендерних стереотипів пов’язана з відмінностями у змісті праці. Традиційно вважається, що жіноча праця має носити виконавський, обслуговуючий характер і становить експресивну сферу діяльності. Чоловікам же відводиться інструментальна сфера діяльності, де головним є творчий, керівний працю.

Щоб врівноважити становище чоловіків і жінок, необхідно повністю змінити всі традиційні стереотипи в суспільній свідомості, але це відбудеться не скоро, тому що велика частина суспільства продовжує відтворювати стереотипи минулого. Тим не менш, в останні роки спостерігається гнучкість гендерних норм, цінностей, установок, особливо в поведінці та свідомості молодого покоління. У зв’язку з цим вивчення гендерних стереотипів буде актуально до тих пір, поки соціум повністю не подолає традиційні погляди на чоловіків, жінок і взаємовідносини між ними. Отримані дані вказують на те, що зміна повсякденності поступово веде до трансформації гендерних відносин. Перехід від традиційних гендерних ролей до нових рівноправним відносинам - нелегкий, болючий процес. Подолання гендерних стереотипів є важливою умовою для самореалізації особистостей жінок і чоловіків в особистому та професійному житті.

Згідно з проведеним теоретичним аналізом літературних джерел, ми мали змогу провести відстеження гендерних стереотипів в сучасному виховному процесі. Анкетування було проведено серед учнів 9-А класу ЗОШ №24 м. Артемівська Донецької області. В анкетуванні приймало участь 18 учнів, 8 дівчаток і 10 хлопчиків.

З анкетування можемо зробити висновок, що в старшому віці відбувається чітко виявлений гендерний розподіл учнів, їхніх уподобань та інтересів на жіночі та чоловічі, що призводить до різних можливостей в інтелектуальній сфері та соціальних ролях.

Можемо стверджувати, що новою тенденцією жіночої соціалізації, стає маскулінізація дівчини. Дівчата з невластивими їхній статі рисами характеру нерідко оцінюються хлопцями як своя людина. Таке ставлення, з одного боку, збільшує самолюбство дівчини, ставить її на однин рівень з хлопцями, а з другого, спотворює її статево-рольову ідентифікацію, провокує чималі особистісні труднощі.

Отже ми можемо зробити висновок, що у сучасних соціально-економічних умовах найбільш гнучкою поведінкою в суспільстві стає андрогінна, яка вбирає в себе все краще з обох статевих ролей та позитивно впливає на соціальний і психологічний стан людини. Але з іншого боку це нівелює вже складені стереотипні особливості представників обох статей.

Висновки. Необхідність гендерного підходу в освіті продиктовано практикою статево-рольового підходу в загальноосвітній школі. Школа як соціальний інститут продовжує наполегливо відтворювати через навчання тверді стандарти традиційної культури відносно жіночності й мужності, сприяти формуванню гендерних стереотипів самосприйняття й самооцінки особистості підростаючого покоління по статевій ознаці, що у свою чергу, нівелює прояв індивідуальності у виборі життєвого самовизначення.

Перспективи подальших розвідок полягають у детальному вивченні ефективного комплексу засобів і методів, які сприяли б впровадженю гендерного підходу в освітній процес.

Література:

1. Абубикирова Н. И. Что такое гендер? / Н. И. Абубикирова // Общественные науки и современность. – 1996. – № 6. – С. 123 – 126.
2. Практикум по гендерной психологии / Под ред. И. С. Клециной. – Питер: СПб., 2003. – 480 с.
3. Шумкова М. А. Методологические подходы к исследованию гендерных стереотипов / М. А. Шумкова. – Ижевск, 2009. – 152 с.

Шманіна Катерина Володимирівна - студентка Горлівського державного педагогичного институту іноземних мов

Науковий керівник: к. ф. н., доцент Бутенко Г. П.