МОВЛЕННЄВИЙ ЕТИКЕТ ЯК СКЛАДОВА ОБРАЗУ ЖІНКИ НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ Ш. БРОНТЕ “ДЖЕН ЕЙР”

Питання про створення образу – тема не нова, багато українських та зарубіжних письменників займалися вивченням цієї проблеми у літературному аспекті. Актуальність даної статті зумовлена визначенням лінгвостилістичних засобів створення образу жінки саме з точки зору перекладознавства.

У першу чергу зазначимо, що ключовими поняттями в рамках нашого дослідження є художній образ та мовленнєвий етикет.

Образ людини – це таке відображення людини, яке передбачає показ її в усіх без виключення аспектах, з усіх точок зору або хоча б з наявністю основних характеристик [3, с. 66].

Образ – (нім. Bild, франц. image, англ. image, picture, польс. obraz) – особлива форма художнього структурування дійсності, якій притаманна яскрава предметна чуттєвість [5, с. 139].

Прийомами створення художнього образу персонажу є:

• зовнішні риси (портрет) – обличчя, фігура, костюм; портретна характеристика часто виражає авторське ставлення до персонажа;

• психологічний аналіз – докладне, у деталях відтворення почуттів, думок, спонукань – внутрішнього життя героя;

• характер персонажа – розкривається у вчинках, у ставленні до інших людей, в описі почуттів героя, в його мові;

• пряма авторська характеристика – може бути безпосередньою або опосередкованою (наприклад, іронічною);

• характеристика героя іншими діючими особами;

• зіставлення героя з іншими діючими особами і протиставлення ним;

• зображення умов, у яких живе і діє персонаж (інтер’єр);

• зображення природи – допомагає краще зрозуміти думки і почуття персонажа;

• зображення соціального середовища, суспільства, в якому живе і діє персонаж;

• художня деталь – опис предметів і явищ навколишнього світу персонажа (деталі, в яких відбивається широке узагальнення, можуть виступати як деталі - символи);

• наявність або відсутність прототипу [6, с. 17].

У даній статті ми розглянемо одну зі складових категорії образу – мовленнєвий етикет. Мовленнєвий етикет розглядається як один з елементів, що складають художній образ, служить творчим прийомом розкриття характеру та реалізує у своїй структурі та семантиці категорію оцінки. Також, мовленнєвий етикет виступає суттєвим параметром при соціо-семіотичному аналізі оригіналу та перекладів, спрямованому на досягнення динамічної еквівалентності.

Відомо, що манера виражати свої думки у британському суспільстві ґрунтується на чітко визначених соціальних ролях (статусних, позиційних та ситуаційних), які формують мовленнєвий етикет британців [7, с. 133]. Як зазначає О. І. Чередниченко: «Для будь–якої національної спільноти мовленнєвий етикет є важливою часткою її культури, а відтак несе на собі відбиток національних культурно-історичних традицій. Він безумовно пов’язаний зі способом життя та економічними відносинами, які панують у суспільстві, і виконує функцію мовного забезпечення цих відносин» [8]. За визначенням, поданим у Лінгвістичному енциклопедичному словнику, «мовленнєвий етикет – система стійких формул спілкування, які рекомендуються спільнотою для встановлення мовленнєвого контакту співрозмовників, підтримування спілкування в обраній тональності, відповідно до їхніх соціальних ролей та рольових позицій відносно один одного [4, с. 413-414]. У широкому смислі мовленнєвий етикет, пов’язаний з семіотичним та соціальним поняттям етикету, здійснює регулюючу роль під час вибору того чи іншого регістру спілкування».

Особливості мовленнєвого етикету Джен Ейр спробуємо визначити за допомогою аналізу діалогічного мовлення головної героїні. Наприклад, у сутичці з тіткою Рід Джен вигукує:“Wicked and cruel boy!” I said. “You are like a murderer—you are like a slave-driver–you are like the Roman emperors!” П. Соколовський перекладає як “Гидкий, жорстокий хлопчисько!” – крикнула я. – Ти схожий на вбивцю! На рабовласника! На римського імператора!”, перекладаючи прикметник wicked як гидкий, де в чому змінюючи загальновживане значення слова “злий, лютий, поганий”.

Для перекладу підмета slave-driver перекладач застосовує вдалий відповідник “рабовласник”, який підкреслює жалюгідну поведінку Джона по відношенню до Джен. За словником сучасної англійської мови: “slave-driver” - someone who makes people work very hard - used in a disapproving or humorous way; тобто людина, яка змушує тяжко працювати (як правило, у несхвальній формі) [10] . У розмові з тіткою Рід, Джен Ейр просить відпустити її з червоної кімнати, благаючи: “O aunt! Have pity! Forgive me! I cannot endure it—let me be punished some other way! I shall be killed if–” Петро Соколовський вдається до майже дослівного перекладу: “Ой тітонько, згляньтесь на мене! Простіть мені! Я цього не витримаю! Покарайте мене якось інакше. Я помру, якщо…”, передаючи весь біль і страх маленької дівчинки так, як це зробила Шарлотта Бронте. Проте, на мою думку, переклад фрази “Have pity!” як “Згляньтесь на мене”є стилістично заниженим. Було б доречніше перекласти це речення просто як “Пожалійте мене”.

У діалозі з лікарем Ллойдом, Джен виказувала свій страх стосовно привида, говорячи: “Of Mr. Reed’s ghost I am: he died in that room, and was laid out there. Neither Bessie nor any one else will go into it at night, if they can help it; and it was cruel to shut me up alone without a candle,—so cruel that I think I shall never forget it”. Перекладач пропонує такий варіант: “Я боюся привида містера Ріда…Адже помер у тій кімнаті й лежав там у труні. Ні Бессі, ані хто інший не насмілився зайти туди вночі. Було жорстоко замикати мене там саму, та ще й без свічки, так жорстоко, що, мабуть, я їм цього довіку не забуду!”. Фрагмент речення: “Neither Bessie nor any one else will go into it at night, if they can help it” перекладач видозмінює на: “Ні Бессі, ані хто інший не насмілився зайти туди вночі”, змінивши при перекладі часову форму та вилучивши кінець речення if they can help it.

У сварці з місіс Рід, Джен намагається захистити себе від ганебного наклепу в свою сторону словами: “I am not deceitful: if I were, I should say I loved you; but I declare I do not love you: I dislike you the worst of anybody in the world except John Reed; and this book about the liar, you may give to your girl, Georgiana, for it is she who tells lies, and not I”. Для слова deceitful перекладач знаходить досить влучний еквівалент облудний. За словником сучасної англійської мови: “deceitful- someone who is deceitful tells lies in order to get what they want; тобто, той, хто бреше задля того, щоб отримати бажане” [10].

“How dare I, Mrs. Reed? How dare I? Because it is the truth. You think I have no feelings, and that I can do without one bit of love or kindness; but I cannot live so: and you have no pity…” – “Як я смію, місіс Рід? Ще й питаєте! Смію, бо це правда. Гадаєте, я черства, запекла і можу жити без любові та ласки? Однак мені так жити несила, - вам же бракує жалощів…” Автор українського перекладу застосовує прийом додавання: no feeling він перекладає словами черства, запекла, додаючи ще більшого забарвлення цим словам.

“Not you. You told Mr. Brocklehurst I had a bad character, a deceitful disposition; and I’ll let everybody at Lowood know what you are, and what you have done.” – “Хто б говорив! Ви сказали містерові Броклгерсту, що я лиха й брехлива, а я всім у Ловуді розкажу, яка ви насправді і що мені вчинили”. У даному випадку П. Соколовський не використовує дослівний переклад, а, навпаки, додає ще більшої гостроти смутку в образі дівчини.

У реченні “I am not your dear; I cannot lie down: send me to school soon, Mrs. Reed, for I hate to live here.”- “Я вам не люба і не збираюсь лягати. Відвозьте мене швидше до школи, місіс Рід, мені далі несила у вас жити”, автор також не вдається до дослівного перекладу, інтерпретуючи висловлювання: “I cannot lie down”, (показуючи неможливість Джен Ейр налагодити бодай хоч якісь стосунки зі своєю тіткою та нестримним бажанням якомога скоріше залишити її будинок).

Проаналізувавши приклади, ми доходимо висновку, що для мовленнєвого етикету Джен Ейр характерна емоційність, чуттєвість, її небажання підкорятися примхам сварливої тітки та кузена. Проте, тут дівчинка перебуває саме в тому віці, коли ці риси не є чимось дивним та незрозумілим. Вже з самого дитинства помітно, що у дівчинки є внутрішній стрижень, є характер, навіть, будучи дитиною, вона намагається захистити себе, протистояти суворій несправедливості та наклепам. Згодом, подорослішавши, та вирішивши залишити притулок для пошуків нової роботи і місця проживання, ми зможемо прослідкувати дещо іншу манеру спілкування Джен Ейр. Дівчина стане спокійнішою, розважливішою. Всі ці риси поступово відбиватимуться у її характері та поведінці. В перспективі планується розглянути подальші зміни характеру Джен Ейр, спричинені зміною середовища, місця роботи, знайомством з новими людьми. Слід відзначити майстерну роботу Петра Соколовського, який досить вправно виконав переклад роману, влучно підібравши необхідні еквіваленти для створення адекватного перекладу, аби якнайкраще передати зміст роману, все те, що хотіла сказати та показати Шарлотта Бронте.

Література:

1. Бронте Ш. Джен Ейр: Роман / Пер. з англ. П. Соколовського; Післямова Т. Денисової. – К.: Дніпро, 1987. – 458 с.

2. Зорівчак Р. П. Боліти болем слова нашого… – Л.: ЛНУ імені Івана Франка, 2005. – 296 с.

3. Козлов А. В., Козлов Р. А. Азбука літературознавства: Навчально – методичний посібник. – Тернопіль, 1997.

4. Лингвистический энциклопедический словарь / Под ред. В.Н. Ярцева. – М.: Советская Энциклопедия, 1990. – 685 с.

5. Літературознавча енциклопедія: У двох томах. Автор-укладач Ю.І.Ковалів. - К . "Академія". - 2007.

6. Мещерякова М. І., Теміз Я. В., Халімон Є. В. Зарубіжна література у схемах і таблицях. 5 – 11 класи: – Х. : Видавнича група “Академія”, 2000. 92 с.

7. Чала Ю. П. Відтворення культурно-маркованих знаків Вікторіанської доби в українських перекладах: Автореф. дис.канд. філол.наук – К., 2006.

8. Чередниченко О. І., Мельник В. І., Соколова Г. Г. Мовленнєвий етикет: Українсько-французький довідник. – К.: ТОВ НО Центр «АЕЛС», 1996. – 102 с.

9. Bronte, Charlotte. Jane Eyre. – Cambridge: Galley Press, 1987. – 476 p.

10. Longman Dictionary of Contemporary English (3th Ed.) – L.: Longman Group Ltd., 1995. – 1668 p.

Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент Чала Юлія Петрівна