КРИТЕРІЇ ТА РІВНІ СФОРМОВАНОСТІ ІНДИВІДУАЛЬНОГО СТИЛЮ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ГУМАНІТАРНОГО ПРОФІЛЮ

У процесі підготовки молодого фахівця до професійної діяльності здійснюється вплив на становлення характеру, ціннісних установок, мотиваційної та емоційної сфери студента та його особистості в цілому й сприяє формуванню відповідного стилю діяльності, який визначається особливим проявом власної індивідуальності. Індивідуальний стиль професійної діяльності (ІСПД) майбутнього вчителя гуманітарного профілю ми визначаємо як складний організаційно-управлінський комплекс, ядром якого є здійснення навчально-виховного процесу (форми, методи, прийоми, засоби, способи і технології).

Визначення рівня сформованості ІСПД майбутнього вчителя гуманітарного профілю можливе за наявності чіткої критеріальної бази. Відповідно, мета нашої статті полягає у виокремленні критеріїв та рівнів сформованості ІСПД майбутнього вчителя гуманітарного профілю.

У науковій літературі під поняттям критерію розуміють якості, властивості, ознаки досліджуваного феномена, які дають змогу оцінити, визначити чи класифікувати стан, рівні функціонування і розвитку, іншими словами це мірило оцінки. Як відомо, критерії визначаються відповідними показниками, які обумовлюють сукупність вимог, а також є кількісними або якісними характеристиками, тобто міра сформованості того чи іншого критерію.

Здійснений нами аналіз досліджуваної проблеми дає змогу констатувати, що сформованість ІСПД учителя у психолого-педагогічній літературі оцінюється різними критеріями. Зауважимо, що значної уваги надається таким критеріям як: професійна компетентність, коли знання є умовою ефективності поведінки, активна інтенція на педагогічну професію і самосприйняття як відчуття приналежності до неї, комфортність у професії, професійно-творча самостійність, життєвий досвід, здатність до рефлексії, комунікативна культура, уміння здійснювати продуктивне співробітництво, задоволення результатами [2, с. 151]; ціннісно-орієнтаційний; комунікативно-орієнтований, який розкривається у вмінні викладача контактувати з аудиторією, налагоджувати належну педагогічну взаємодію, пізнавати свою індивідуальність; інноваційно-орієнтований – окреслюється у творчій ініціативі викладача; результативність педагогічної діяльності, якість знань учнів, інтерес до предмета який вивчається, сформованість раціональних прийомів і навичок учіння; індивідуально-специфічна система психологічних засобів, прийомів, методів, способів ведення уроків; задоволення учителя своєю роботою, володіння змістом дисципліни і дидактична її організація [1].

У виборі критеріїв сформованості ІСПД ми враховували, перш за все, зміст компонентів його структури. Поділяємо думку О. Насонової [4], яка у своєму дослідженні вказує на важливість особистісного та професійного компонентів ІСПД та виділяє такі основні критерії визначення рівня його сформованості як процесуально-діяльнісний, до якого відносить професійні уміння (конструювання та організація діяльності), й індивідуально-особистісний – наявність внутрішньої потреби до здійснення педагогічної діяльності, рефлексії й елементів творчості. А також, у виборі критеріїв ми опиралися на концепцію діяльності учителя розроблену А. Марковою [3], яка у його діяльності виділяє такі складові: 1) професійні педагогічні і психологічні знання; 2) професійні педагогічні уміння; 3) професійні психологічні позиції й установки учителя; 4) особистісні властивості, які забезпечують оволодіння професійними знаннями та уміннями. Таким чином, виділяємо критерій гностичності (пізнання), який відноситься до сфери знань педагога та у нашому дослідженні визначити рівень сформованості змістового, мотиваційного компонентів індивідуального стилю професійної діяльності майбутнього учителя гуманітарного профілю; критерій професійної творчості – сприятиме визначенню рівня сформованості конструктивного, комунікативного та організаційно-діяльнісного компонентів ІСПД та відповідно, критерій рефлективності дає змогу оцінити рівень сформованості рефлексивного компонента. Визначені нами критерії враховують індивідуальні особливості особистості учителя гуманітарного профілю, а також специфіку його професійної діяльності й сприяють діагностуванню рівневих змін у формуванні індивідуального стилю майбутнього учителя. Кожен критерій розкривається через систему показників, які його характеризують. Характеристику змісту критеріїв подаємо у таблиці 1.

Сукупність визначених нами критеріїв сформованості ІСПД майбутнього учителя гуманітарного профілю дає змогу цілком охопити усі сутнісні характеристики досліджуваного феномена.

Як відомо, механізмом переведення якісних показників у кількісні слугують рівні. У науковій психолого-педагогічній літературі виокремлюють здебільшого три рівні сформованості означуваного феномена: низький, середній та високий. Між вказаними рівнями пропонують виділяти ряд проміжних рівнів [5, с. 45]. Отже, згідно з цим підходом та ґрунтуючись на виділених нами критеріях і показниках сформованості ІСПД майбутнього учителя гуманітарного профілю нами були виявлені його рівні: вихідний, низький, відтворювальний, достатній, творчий. Кожний виділений нами рівень містить певні описові характеристики сформованості індивідуального стилю професійної діяльності майбутнього учителя гуманітарного профілю. Розглянемо їх детальніше.

Вихідний рівень характеризується відсутністю стильових проявів, майбутній учитель пристосовується до професійних умов; низьким усвідомленням цілей педагогічної діяльності, основні педагогічні ідеї ним не осмислюються; нерозвиненістю потреби реалізовувати професійні знання та вміння для вирішення педагогічних завдань; відсутністю прояву творчої активності, мотиву діяльності, невираженістю педагогічної спрямованості й рефлексивної позиції.

Низький рівень передбачає володіння недостатнім мінімумом знань про стиль професійної діяльності, простежується низький рівень мотивації та нестійка потреба у пізнанні себе як особистості й своєї діяльності. Студенти володіють лише окремими вміннями на рівні простих операцій, при виконанні яких допускають значні помилки. Рефлексивна позиція присутня дуже рідко, характеризується нестійкістю, короткотривалістю та ситуативністю.

Відтворювальний рівень – визначається фрагментарними знаннями про стиль професійної діяльності учителя, нестійким ставленням студента до здійснення навчально-професійної діяльності і носить ситуативний характер; низьким пізнавальним інтересом до професії; репродуктивним характером засвоєння психолого-педагогічних знань. Завдання, які вимагають розуміння, усвідомлення та рефлексії цілей педагогічної діяльності вирішуються з значними помилками на основі наслідування або інструкцій й відповідно, не зовсім уміло; студенти уникають творчих завдань, прояв власної творчої активності майбутнього учителя недостатній та обмежується рамками відтворювальної діяльності; рефлексивна позиція не пов'язана з усвідомленням власного стилю діяльності.

Достатній рівень характеризується недостатнім проявом індивідуального стилю професійної діяльності майбутнього учителя; цілеспрямованістю, усвідомленням основних педагогічних ідей і понять про оволодіння професійними знаннями та вміннями; прагненням майбутнього учителя вдосконалити окремі елементи виконуваної роботи; самостійністю перенесення знань, умінь та навичок у нові ситуації, де простежується звільнення від прив'язаності до готового зразка й висунення власних спроб вирішення цих ситуацій осмисленими, самостійними і доцільними діями; прагненням удосконалити творчу діяльність, пошуком нових способів дій, усвідомленим засвоєнням знань, самостійністю суджень, розв’язанням поставлених завдань, студент виявляє стійке бажання брати участь у професійній діяльності, виявляючи у ній власну індивідуальність. Рефлексивна позиція пов'язана з самоствердженням, самореалізацією через формування індивідуального стилю.

Творчий рівень передбачає чітке уявлення про сформованість індивідуального стилю діяльності та характеризується професійною спрямованістю, усвідомленим, позитивним ставленням майбутнього учителя до професійної діяльності, баченням у ній особистісного сенсу вираженням індивідуально-оригінальних характеристик, захопленням процесом формування індивідуального стилю, стійким прагненням до прояву індивідуально-своєрідної системи загальнопедагогічних знань, умінь і навичок. Студент володіє глибокими, системними, усвідомленими знаннями, вміннями, його творча самостійність у вирішенні проблем та нестандартних завдань створює умови для самостійної реалізації індивідуально-психологічних, інтелектуальних можливостей особистості в освітньому процесі навчального закладу, рівень самооцінки досить високий, рефлексивна позиція пов'язана з самоактуалізацією себе, здатного працювати конструктивно пошуком особистісного змісту, як найважливішого прояву індивідуального стилю діяльності.

Підсумовуючи зазначимо, що охарактеризовані нами рівні сформованості індивідуального стилю професійної діяльності майбутнього учителя гуманітарного профілю дають змогу сформувати критеріально-рівневу шкалу, яка є ефективною у діагностуванні рівневих змін у формуванні їх ІСПД.

Визначивши нашу дослідницьку позицію щодо критеріїв, показників та рівнів сформованості даного феномену, зауважимо, що наступним кроком у нашому дослідженні є питання, що пов’язані з теорією та практикою формування ІСПД майбутнього вчителя гуманітарного профілю

Література:

1. Ковалів Ж.В. Формування індивідуального стилю професійної діяльності майбутніх учителів гуманітарних дисциплін: дис. … канд. пед. наук: 13.00.04 / Ковалів Жанна Володимирівна. – Одеса, 2005. – 208с.
2. Лапина О.А. Формирование индивидуального стиля профессиональной деятельности учителя: методология, теория, практика: дисс… док. пед. наук: 13.00.01 / Лапина Олимпиада Александровна; – Иркутск, 2002. – 315с.
3. Маркова А.К. Психология профессионализма / А.К. Маркова. – М., 1996. – 309 с.
4. Насонова Е.Е. Формирование индивидуального стиля деятельности педагога-валеолога в процессе педагогической практики: дисс. … канд. пед. наук: 13.00.08 / Насонова Елена Евгеньевна. – Москва, 2001. – 268с.
5. Усова А.В. О критериях и уровнях сформированности познавательных умений у учащихся / А.В. Усова // Советская педагогика. – 1980. – №12. – С. 45–48.

Цар Ірина Олегівна – аспірантка - Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка