БАЗА ДАНИХ ПРОЕКТУ АНАЛІЗУ ГЛОБАЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ

Проект аналізу глобальної торгівлі (Global Trade Analysis Project, GTAP) – це глобальна мережа дослідників та осіб, які розробляють програми дій, для проведення кількісного аналізу питань міжнародної політики. Оскільки загальна кількість цих дослідників станом на 2012 р. перевищує 104 [9], то річна вартість підтримки GTAP оцінюється у 103 × 104 = 107 = 10 млн. дол. США, а загальна ринкова вартість розробки GTAP оцінюється у 100 млн. дол. США.

Мотивація й кінцевий успіх GTAP ґрунтуються на тому, що співробітництво є суттєвим для докладного аналізу глобальної економіки. Важливість співробітництва для поліпшення якості аналізу політики в світі видно з розробки бази даних (БД) GTAP, яка є серцевиною всього проекту. БД GTAP записує річні потоки товарів і послуг для всієї економіки світу за базовий рік (базові роки). БД GTAP складається з матриць двосторонньої торгівлі, транспорту й захисту, які зв’язують окремі економічні БД країн і регіонів.

БД GTAP, використовуючись для порівняльних статичних і динамічних обчислюваних моделей загальної рівноваги [3, 6, 9], лежить в основі більшості сучасного економічного аналізу питань глобальної політики, пов’язаних із торгівлею, енергетикою, навколишнім середовищем. Співробітництво у розробці глобальної БД дозволяє дослідникам зосереджуватися на економіці, помітно поліпшуючи якість глобального економічного аналізу [5].

Виробництво БД GTAP покладається на цінні внески багатьох осіб та організацій світу. Одні особи надають найкращу наявну таблицю затрати–випуск (input–output, I–O) для своєї країни, інші експерти – потрібні дані з макроекономіки, торгівлі, захисту тощо. Тоді Центр для аналізу глобальної торгівлі (Center for Global Trade Analysis, CGTA) GTAP зводить ці внески разом до глобально сумісної БД, придатної для використання. Результат є повністю документованою, публічно наявною та регулярно оновлюваною БД [8]:

У GTAP 4 фізичні енергопотоки в основі БД GTAP отримано з Міжнародної енергетичної агенції (International Energy Agency, IEA); виділено кваліфіковану й некваліфіковану працю, виходячи з професійних поділів.

У GTAP 5 тарифи отримано з БД ринкового аналізу сільського господарства (Agriculture Market Analysis Database, AMAD) від Служби економічних досліджень (Economic Research Service, ERS) Міністерства сільського господарства США (United States Department of Agriculture, USDA) і Програмного забезпечення світової інтегрованої торгівлі (World Integrated Trade Software, WITS), наданого Світовим банком і Конференцією ООН з торгівлі й розвитку (United Nations Conference on Trade and Development, UNCTAD).

У GTAP 6 БД Карта доступу до ринків (Market Access Map, MAcMap) щодо тарифів й захисту надана Центром перспективних досліджень і міжнародної інформації (Centre d’Etudes Prospectives et d’Informations Internationales, CEPII), розташованим у Парижі (Франція), та Центром міжнародної торгівлі (International Trade Centre, ITC), розташованим у Женеві (Швейцарія).

У GTAP 7 дані з двосторонньої торгівлі послугами надано Бюро Нідерландів з аналізу економічної політики (Netherlands Bureau for Economic Policy Analysis; CPB); дані стосовно субсидій сільськогосподарському експорту надав A. Elbehri (ERS / USDA); H. Jensen надав грунтовніші дані щодо внутрішньої підтримки у 27 країнах Європейського союзу, а H. Huang – в інших країнах Організації економічного співробітництва та розвитку (Organization for Economic Cooperation and Development, OECD).

У GTAP 8 D. Laborde з Міжнародного інституту дослідження продовольства (International Food Research Institute, IFPRI) надав грунтовніші дані щодо експортних субсидій; включено викиди CO2 та інші супутні набори даних у таких нових областях, як обсяги енергії, землекористування, міжнародна міграція. Це поширення на нові області було результатом дослідницьких проектів між CGTA, дорадчими членами й іншими членами мережі. 129 регіонів включають Україну та всі сусідні держави, крім Молдови; з країн колишнього СРСР GTAP 8 не включає лише Узбекистан і Таджикистан. GTAP 8 містить 5 факторів (земля, кваліфікована та некваліфікована праця, природні ресурси, капітал).

Перелік 57 секторів БД GTAP випусків 5–8: необлущений рис; пшениця; злакові зернові, не класифіковані в іншому місці (not elsewhere classified, NEC); овочі, фрукти, горіхи; олійне насіння; цукрова тростина, цукровий буряк; рослинні волокна; зернові; велика рогата худоба (ВРХ), вівці, кози, коні; тваринні продукти, NEC; сире молоко; шерсть, кокони шовкопряда; лісництво; рибальство; вугілля; нафта; газ; мінерали, NEC; м’ясопродукти ВРХ; м’ясопродукти, NEC; рослинні жири й олії; молокопродукти; оброблений рис; цукор; харчові продукти, NEC; напої, тютюнопродукти; текстилі; одяг; шкіряні продукти; лісопродукти; паперопродукти, друки; нафто- і вуглепродукти; хімічні, гумові, пластикові продукти; мінеральні продукти, NEC; чорні метали; метали, NEC; металопродукти; транспортні засоби й запчастини; транспортне обладнання, NEC; електронне обладнання; механізми й устаткування, NEC; обробка, NEC; електрика; виробництво, розподіл пального; вода; будівництво; торгівля; транспорт, NEC; водний транспорт; повітряний транспорт; зв’язок; фінансові послуги, NEC; страхування; ділові послуги, NEC; рекреаційні й інші послуги; громадська адміністрація, оборона, освіта, здоров’я; житло. Є відображення цих секторів у кодах Міжнародної стандартної галузевої класифікації (International Standard Industrial Classification, ISIC) та Головної класифікації продуктів (Central Product Classification, CPC) [4]:

https :// www . gtap . agecon . purdue . edu / databases / contribute / concordinfo . asp

Для кожного регіону спрощена структура БД GTAP – це матриця [12]:

Всі 129 таких матриць є взаємопов’язаними. Рядки вказують вартість (value) виходів (випусків), а стовпець 1 – вартість відповідних входів (затрат) у виробництво 57 товарів. Символи F та X відповідають фірмі (firm) та експорту (export). Символ M вказує на ринкову (market) ціну, яка не враховує податки на товари, але враховує внутрішню маржу. Коли внутрішній продаж внутрішніх та імпортних товарів і факторів оцінюється з урахуванням податків на товари та використання факторів, то присутній символ A для агентських (agent) цін. Як прийнято для таблиць I–O, у рядку 1 загальний продаж без урахування податків має дорівнювати загальним витратам у стовпці 1 плюс податки. Податки на товари застосовуються до всіх вартостей, крім експорту.

Продажі / використання також включають вартість продажів (sales) транспортних або граничних продуктів до глобального транспортного (transportation) пулу (VST), потрібних для надання міжнародних транспортних послуг для експортування товарів з однієї країни в іншу. Зв’язок між експортом та імпортом виражається такими вартостями для кожного внутрішнього товару, кожної країни походження і призначення:

VXMD + XTAXD = VXWD + VTWR = VIWS + MTAXS = VIMS,

де: VTWR – вартість маржі для 3-х видів транспорту (повітряного, водного чи іншого); VXMD – вартість експорту за ринкових цін у країні призначення (destination); VIMS – вартість імпорту за ринкових цін у країні походження (source); XTAXD – експортні податки / субсидії (файл даних має заголовок XTRV); MTAXS – імпортні мита (файл даних має заголовок TFRV); VXWD – ціни франко-борт (free on board, FOB); VIWS – ціни вартості, страхування, фрахту (cost, insurance, freight, CIF). Рядок 2 матриці означає рівність

VIMS = VIFM + VIGM + VIPM,

де VIFM, VIGM, VIPM – вартість імпорту за ринковими цінами товару, який купують відповідно фірми, урядові установи, приватні (private) споживачі. Стандартна БД GTAP не розділяє імпорт походження та покупця / агента.

Крім даних щодо таблиць I–O, податків на торгівлю і товари, БД GTAP також включає дані стосовно податків на доходи, заощаджень (SAVE), капітальних фондів (VKB), амортизації (VDEP), населення (POP) для кожної країни чи кожного регіону.

Учасники GTAP мають надавати дані таблиці I–O в особливому форматі [10]: таблиці мають бути збалансованими і включати принаймні 30 секторів з певним обов’язковим розбиттям. З іншого боку, ці таблиці не зобов’язані відповідати базовому року БД GTAP або містити докладні дані про землекористування чи податки на товари.

Якість таблиць I–O є дуже мінливою поміж країн. Хоча від учасників GTAP очікується надання максимально можливого обсягу даних, CGTA вимушений збирати велику кількість додаткових даних, щоб підвищувати якість цих таблиць. Наприклад, оскільки багато таблиць не мають рівня деталізації сільськогосподарських даних, що вимагається БД GTAP, то для GTAP 7 E. Peterson зібрав і обробив додаткові сільськогосподарські дані від Організації продовольства та сільського господарства (Food and Agriculture Organization, FAO) [1, 2], щоб досягти потрібної дезагрегації товарів. Інші питання – це розбиття віддач на працю за вміннями [11], врахування землі та природних ресурсів. Мережа GTAP визначає сільське господарство й енергетику як області, де вимагається додаткова обробка таблиць I–O, щоб забезпечувати відповідність таким джерелам глобальних даних, як IEA, OECD, EuroStat. Виходячи зі статистики Міжнародного валютного фонду (International Monetary Fund, IMF), також збираються та приєднуються до БД GTAP додаткові дані про податки на доходи.

Макроекономічні дані отримуються від Світового банку та використовуються для того, щоб забезпечувати відповідність таблиць I–O макроданим для базового року. Наприклад, валовий внутрішній продукт (ВВП), що випливає з таблиці I–O, має відповідати ВВП, що надається макроданими. Використовуються ті обмінні курси, які випливають із даних ВВП Світового банку. Дані торгівлі беруться від БД ООН Статистика торгівлі товарами (United Nations Commodity Trade Statistics, COMTRADE), впорядковуються [7] з деякими поправками на реекспорт за допомогою Z. Wang (United States International Trade Commission, USITC) та N. van Leeuwen (CPB). N. van Leeuwen та A. Lejour (CPB) також збирають дані торгівлі послугами, використовуючи статистику OECD та IMF.

Література:

1. Гоpбачук В. М. Компьютеpная инфоpмационная система ФАО и экономическая инфоpматика. – Пpепp. 91-52. – К.: Ин-т кибеpнетики им. В.М. Глушкова АH Укpаины, 1991. – 19 с.

2. Гоpбачук В. М. Компьютеpная инфоpмационная система ФАО / Банки данных, инфоpмационные системы и инстpументальные сpедства поддеpжки пpинятия pешений. – К.: Ин-т кибеpнетики им. В.М. Глушкова АH Укpаины, 1991. – С. 25.

3. Гоpбачук В. М., Лещенко Л. Л. Методы интегpации экономических моделей госудаpств в компьютеpную систему BLS взаимосвязанных агpаpных моделей стpан миpа / Пpименение вычислительной техники и математических методов в научных и экономических исследованиях. – К.: Знание, 1991. – С. 91.

4. Горбачук В. М., Гаркуша Н. І. Що виробляти: всі промислові товари розділів 1, 2, 3 за переліком стандарту CPC Ver. 1.1 UNIDO / Проблемы формирования новой экономики XXI века. Т. 6. – Дніпропетровськ: Біла О. К., 2010.– С. 18–26.

5. Горбачук В. М., Пелехов С. П. Веб-ресурси міжнародних організацій для макроекономічних даних / Роль вищих навчальних закладів у розвитку та популяризації фондового ринку України. – К.: КНЕУ, 2012. – С. 37.

6. Горбачук В. М., Толубко І. Є. До перевірки моделей загальної рівноваги / Сучасна наука ХХІ століття. – К.: ТК Меганом, 2012. – С. 27–35.

7. Gehlhar M. Reconciling bilateral trade data for use in GTAP // GTAP Technical Paper. – 1996. – № 10.

8. Global trade, assistance, and production: the GTAP 8 Data Base. A. H. Aguiar, R. McDougall, B. G. Narayanan (eds.) – Purdue University; Center for Global Trade Analysis, 2012. – https://www.gtap.agecon.purdue.edu/databases/v8/v8_doco.asp

9. Hertel T. W. Global applied general equilibrium analysis using the GTAP framework //GTAP Working Paper. – 2012. – № 66. – 65 p.

10. Huff K., McDougall R., Walmsley T. Contributing input-output tables to the GTAP Data Base GTAP // GTAP Technical Paper. – 2000. – № 1.

11. Liu J., van Leeuwen N., Vo T., Tyers R., Hertel T. W. Disaggregating labor payments by skill level in GTAP // GTAP Technical Paper. – 1998. – № 11.

12. Walmsley T. L., Aguiar A. H., Narayanan B. G. Introduction to the Global Trade Analysis Project and the GTAP Data Base // GTAP Working Paper. – 2012. – № 67. –

17 p.