Увага! Всі конференції починаючи з 2014 року публікуються на новому сайті: conferences.neasmo.org.ua
Наукові конференції
 

РОЛЬ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ В АНТИКРИЗОВОМУ УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВАМИ

Автор: 
Людмила Данилова, Світлана Смірнова (Харків, Україна)

Сучасна економічна наука, маючи міцну теоретичну базу, вирішує дуже складні питання суспільного життя. Розширилась сфера досліджень, ускладнилися завдання науки.

Сьогодні основна увага приділяється розв'язанню проблем, пов'язаних із пошуком додаткових джерел доходів, які можна спрямувати на подолання бідності, безробіття, зростання обсягів та якості суспільних благ. Зросло значення економічного аналізу в сучасних умовах господарювання, що склалися в Україні - Виникла необхідність визначення способів і шляхів протидії кризовим явищам на підприємстві. [11, с.26]

Сучасні наукові дослідження базуються не на ідеологічних засадах, а на основі глибокого аналізу теоретичних положень, статистичної інформації, практичних даних. Тому питання економічного аналізу відіграють важливу роль при оцінці ефективності господарської діяльності та пошуку шляхів її підвищення.

Будь-яка підприємницька діяльність потребує постійного контролю за своїм розвитком, аналізу процесів, під дію яких потрапляє підприємство в сучасних умовах господарювання. Це пов'язано із зміною економічних умов, в яких працює підприємство, кон'юнктури ринку, податкового законодавства.[2, с.54]

Узявши до уваги, що трансформаційні процеси найбільшою мірою торкнулися економічних перетворень, ринкова трансформація національної економіки відбувається непослідовно та суперечливо з низки об'єктивних і суб'єктивних причин. Основною з них є, з одного боку, відсутність аналогів досвіду переходу до ринку за таких стартових умов, що були в Україні, а з іншого - особливий менталітет, який визначає суспільний розвиток країни. Це призвело до того, що жодна з моделей ринкового реформування за світовим досвідом, жодна урядова програма прискореного переходу до ринку в Україні повною мірою не реалізовані.[3, с.187]

Актуальним напрямом розвитку економічного аналізу на сьогодні є антикризове управління підприємством. Останні роботи світових та вітчизняних вчених доводять, що дослідження питань антикризового управління підприємством є проблемою актуальною і недостатньо дослідженою, тому потребує подальшого вивчення.

Система антикризового управління підприємством передбачає здійснення основної мети – виведення підприємства з кризового становища – за допомогою її розбиття на такі підцілі:

  • діагностику поточного стану підприємства;

  • аналіз виробничого потенціалу підприємства;

  • аналіз можливостей покращання ефективності функціонування підприємства;

  • розробку стратегічного плану антикризового управління підприємством;

  • створення системи антикризового управління фінансовими ресурсами підприємства;

  • створення ефективної системи маркетингового управління на підприємстві;

  • вибір прибуткової продукції та її виробництво;

  • створення ефективної автоматизованої інформаційної системи управління підприємством. [1, с. 135]

Економічний аналіз необхідний на всіх етапах підприємницької діяльності: від формування підприємства, до реалізації кожного етапу його функціонування, дотримуючись принципів етапності самого аналізу.

Вплив внутрішніх та зовнішніх факторів, а також оцінка кризової ситуації в економіці України, потребують розробки ефективних антикризових заходів, що забезпечать не просто виживання підприємства, а його стійкий фінансово-економічний розвиток. Цей процес потребує проведення комплексного аналізу як економічних показників, так і окремих сфер і напрямів діяльності підприємства

Під час проведення економічного аналізу основну увагу необхідно приділяти пошуку резервів підвищення ефективності діяльності підприємства шляхом більш детального аналізу основних показників виробничої діяльності.[5, с.65]

Становлення ринкової системи активізувало дослідження проблемних питань подолання неплатоспроможності, оздоровлення (санації) та банкрутства підприємств. Не зважаючи на значний обсяг накопичених у даній сфері знань, бракує системного теоретико-методологічного підґрунтя для ідентифікації загроз неплатоспроможності, своєчасної розробки та впровадження ефективних заходів щодо запобігання банкрутству суб’єктів господарювання. [10, с.83]

Як відомо, термін „санація” походить від латинського „sanare” — оздоровлення, видужання. Але попередження банкрутства ще не означає оздоровлення та повного виходу підприємства з фінансової кризи. План санації повинен містити:

  • аналіз причин фінансової кризи; оцінку фінансового стану підприємства до початку санації;

  • заходи щодо нормалізації фінансового стану підприємства, що є у фінансової кризі;

  • інформацію про те, наскільки реалізацію плану санації поліпшує виробничо-економічного стану підприємства;

  • порівняльні розрахунки задоволення претензій кредиторів у разі реалізації плану санації та у разі задоволення вимог проведення ліквідаційних процедур; прогнозні показники фінансово-майнового стану підприємства у процесі та після реалізації плану санації із вказівкою строків відновлення платоспроможності та погашення претензій кредиторів.

З набуття Україною незалежності, в ній спостерігається стійка тенденція до збільшення кількості фінансово неспроможних підприємств. Наслідком незадовільного фінансового стану більшості вітчизняних підприємств стало катастрофічне збільшення їхньої кредиторської та дебіторської заборгованості. Така сама тенденція зберігається і досі.[12, с.67]

Метою фінансової санації є покриття поточних збитків та усунення причин їх виникнення, поновлення або збереження ліквідності й платоспроможності підприємств, скорочення всіх видів заборгованості, поліпшення структури оборотного капіталу та формування фондів фінансових ресурсів.

Виникає необхідність формування системи показників аналізу середовища функціонування підприємства, що забезпечує формування обґрунтованого інформаційного простору для проведення оцінки стану середовища підприємства з урахуванням економічних особливостей санаційної стратегії. Санація вважається успішною, якщо з допомогою зовнішніх та внутрішніх фінансових джерел, проведення організаційних та виробничо-технічних удосконалень підприємство виходить з кризи (нормалізує виробничу діяльність та уникає оголошення банкрутства) і забезпечує свою прибутковість та конкурентоспроможність у довгостроковому періоді. Основна проблема, з якою стикаються підприємства, що підлягають санації, полягає в пошуку фінансових ресурсів, необхідних для проведення цих процедур. Тому, значне місце в подоланні кризового положення займає інвестування.[6, с.104]

Розв’язання задач пошуку та залучення значних інвестицій потребує інтеграції зусиль державних, регіональних і місцевих органів влади, наукових досліджень і практики їх застосування, законодавчо-правової бази, а також фінансових і матеріальних ресурсів у рамках міжнародного і єврорегіонального співробітництва. [7, с.126]

В ситуації, що склалася сьогодні в Україні, роль економічного аналізу значно зростає, особливо в умовах виникнення кризових явищ на підприємстві, коли саме завдяки проведенню комплексного економічного аналізу вдається визначити причини кризи та розробити і обґрунтувати можливі шляхи виходу з криз. Сучасний економічний аналіз дає можливість запроваджувати на підприємстві системи комп'ютерного аналізу основних показників діяльності підприємства, але недоліком є те, що в Україні така практика проведення економічного аналізу ще й досі не знайшла широкого розповсюдження. [8, с.74]

 

Література:

  1. Андреєва Г. І. Економічний аналіз: Навч.-метод. посіб. — К.: Знання, 2008. — 263 с.

  2. Варналій З.С. Основи підприємництва. – К.: Знання-Прес, 2002.239 с.        

  3. Економіка підприємства: пошук шляхів розвитку: Посібник / МАУП. – К.: МАУП, 2005 – 80 с.

  4. Економічний аналіз: Навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця. — Житомир: ПП Рута, 2003. — 680 с.

  5. Економічний аналіз: Навч. посібник / За ред. акад. НАНУ, проф. М. Г. Чумаченко. — 2-е вид., доп. і перер. — К.: КНЕУ, 2003. — 556 с.

6.Завіновська Г.Т. Економіка праці: Навч. Посібник. – К.: КНЕУ, 2003.

7.Зайцев Н. Л. Экономика промышленного предприятия. — М.: ИНФРА-М, 2001.

8.Івахненко В. М., Горбатюк М. І. Курс економічного аналізу: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. — Вид. 3-тє, без змін. — К.: КНЕУ, 2006. — 302 с.

9.Малів З.О., Луцький І.М. Економіка підприємства : Навч. посіб , - 2-ге вид., стер. – К.: Знання, 2006 – 580 с.

10.Протопова В.О. , Полонський А.Н. Економіка підприємства: Навч. Посіб. – К.: ЦУП, 2003 – 220 с.

11.Пушкар М.С. Планування і організація підприємств, об’єднань, комплексів. Навч. посібник. - К.: НМК ВО, 1992.

12.Раицкий К. А. Экономика предприятия. — М.: ИВЦ “Маркетинг”, 2000.

Сідун В.А., Пономарьова Ю.В., Економіка підприємста: навч. посіб. – Київ: Центр навчальної літератури, 2003. – 436с.