ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ ТА АНАЛІЗУ ОЦІНОЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Трансформація ринкових відносин в Україні, поетапне реформування економіки супроводжується становленням і розвитком оціночної діяльності. За минулі роки з'явилися первинний і вторинний ринки майна, створена законодавча і нормативно-правова бази для здійснення незалежної оцінки, значно розширилася мережа незалежних оцінних структур, розвивається інститут саморегулювання.

Питання методології оцінки вартості майна та бізнесу, а також діяльність суб’єктів оціночної діяльності досліджували у своїх працях багато зарубіжних учених таких як П.Белл, Д.Бішоп, Ф.Еванс, Е.Едвардс, Т. Коупленд, Т. Коллер, та ін. Водночас слід зазначити, що в Україні дослідження із цієї проблематики є новим науковим напрямом, який вивчають у свої працях такі вітчизняні автори як Погрібний І.Я., Тімофеєв О.К. та ін.

З прийняттям Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» [1, с.2] почав формуватися професійний ринок оціночних послуг, що безумовно, стало прогресивним досягненням у розвитку цього напряму діяльності в Україні.

Відповідно до цього закону оцінка майна та майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами і є результатом практичної діяльності суб’єктів оціночної діяльності.

Майном, яке може оцінюватись вважаються об’єкти в матеріальній формі, будівлі та споруди, машини та обладнання, транспортні засоби, а також паї, цінні папери, нематеріальні активи, цілісні майнові комплекси всіх форм власності.

Майновими правами, які можуть оцінюватись є права володіння, розпорядження, користування, а також інші специфічні права та права вимоги.

На сьогодні існує ряд конкретних господарських умов, за яких законодавством встановлений обов’язок проводити незалежну оцінку майна з залученням відповідних спеціалістів-оцінювачів.

Зокрема, проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках:

• створення підприємств на базі державного майна або майна, що є у комунальній власності;

• реорганізації, банкрутства, ліквідації державних, комунальних підприємств та підприємств з державною часткою майна;

• виділення або визначення частки майна у спільному майні, в якому є державна частка;

• визначення вартості внесків учасників та засновників господарського товариства, якщо до зазначеного товариства вноситься майно господарських товариств з державною часткою, а також у разі виходу (виключення) учасника або засновника із складу такого товариства;

• приватизації та іншого відчуження у випадках, встановлених законом, оренди, обміну, страхування державного майна, майна, що є у комунальній власності, а також повернення цього майна на підставі рішення суду;

• переоцінки основних фондів для цілей бухгалтерського обліку;

• оподаткування майна згідно із законодавчими актами;

• визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законодавством.

Сфера послуг, у тому числі послуги з оцінки майна, має певні особливості у порядку їх відображення в бухгалтерському обліку, оскільки на відміну від товарів послуги споживаються та виробляються одночасно.

Суб’єкти оціночної діяльності відокремлюються від постачальників матеріальних цінностей своїм цільовим ринком, формою організації торгівлі та способом підтримання конкурентоспроможності. Продаж послуг потребує підвищеної мобільності через те, що багато послуг базується на безпосередньому контакті виробників і споживачів.

Порядок відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій суб'єктами оціночної діяльності незалежно від організаційно-правової форми та форми власності здійснюється згідно з вимогами Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» [2] і національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Організація обліково-аналітичної роботи оціночного підприємства передбачає створення та вдосконалення системи економічної інформації про всі аспекти діяльності підприємства та його господарські операції, що забезпечує прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

Питання організації бухгалтерського обліку підприємства оціночної діяльності вирішується власником або уповноваженим органом (посадовою особою) відповідно до законодавства та установчих документів. Підприємство самостійно визначає облікову політику, форму бухгалтерського обліку, затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку, об'єкти і періодичність проведення інвентаризації активів і зобов'язань.

Одним із головних етапів документообігу при здійсненні незалежної оцінки є укладення та контроль виконання умов договору. В бух­галтерському обліку виникнення зобов'язань однієї сторони перед іншою відобра­жається після здійснення однієї із сторін дій, передбачених у цьому договорі.

В договорі на проведення незалежної оцінки вартості майна та майнових прав містяться такі реквізити як місце та дата укладання договору, найменування сторін, предмет договору, вартість робіт, термін виконання та порядок розрахунків, права та обов’язки сторін, порядок прийому-передачі робіт, відповідальність сторін та умови розірвання договору.

У предметі договору наводиться комплекс робіт, який передбачається по об’єкту оціночної діяльності, до яких може входити проведення інвентаризації та з’ясування технічного стану активів.

Особливу увагу слід приділити вартості робіт, терміну виконання та порядку розрахунків з метою уникнення дебіторської заборгованості та невчасного виконання робіт.

По завершенні робіт суб’єкт оціночної діяльності передає замовнику звіи про виконану роботу та роз’яснення щодо цього звіту. Одночасно з передачею звіту виконавець передає всю інформацію щодо об’єкту оцінки, яка була зібрана ним в процесі виконання роботи та акт-прийому передачі виконаної роботи. Замовник зобов’язується у терміни, що вказані в договорі підписати цей акт або надати вмотивовану відмову від його підписання.

Своєчасне та правильне оформлення акту-прийому передачі є важливим етапом при відображенні наданих послуг в реєстрах синтетичного та аналітичного обліку. Адже саме цей документ є свідченням наданої послуги виконавцем та оприбуткуванням її у замовника.

Для своєчасності розрахунків замовниками велике значення має аналіз виконання договорів на проведення незалежної оцінки. У процесі аналізу вимірюється рівень виконання договорів щодо наданих послуг з оцінки майна, виявляються зміни за кількістю невиконаних договорів, уточнюються причини їх невиконання. Дається загальна оцінка виконання зобов’язань, аналізується виконання договорів за окремими групами замовників, досліджується виконання договірних зобов’язань за стандартами якості наданих послуг.

Актуальним питанням обліку та аналізу підприємств оціночної діяльності є калькуляція витрат, що формують собівартість наданих послуг. Ціноутворення при наданні послуг є дещо складнішим, ніж у торгівлі матеріальними ресурсами.

Це пов’язано із тим, що ціна послуги з оцінки пов’язується із попитом на ці послуги. Вартість послуг змінюється залежно від цільового сегменту їх споживачів. Так, витрати та собівартість оціночних послуг формуються відповідно до норм П(С)БО 16 [ 3, с.132].

Відсутність типових форм калькуляцій витрат ускладнює обліково-аналітичну роботу підприємства, оскільки всі дані щодо витрат та джерел їх фінансування наводяться узагальнено, без деталізації за напрямками такого виду діяльності.

Отже, оціночна діяльність та облік і аналіз її результатів є актуальними питаннями на сучасному етапі розвитку вітчизняної економіки та потребують детального вивчення та висвітлення, чому безпосередньо має сприяти нормативно-законодавча база, яка регулюватиме усі складові цієї діяльності.

Література:

1. Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні № 2658-ІІІ від 12.07.2001р.» із наступними змінами та доповненнями //zakon.rada.gov.ua

2. Закон Україи «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999р. із наступними змінами та доповненнями // zakon.rada.gov.ua

3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» // Все про бухгалтерський облік.-2012.№9-10. с.75-82.

4. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність: Підручник.-3-тє вид., доп. і перероб.-К.: Алерта, 2010.-296с.

Науковий керівник: к.е.н, Тимрієнко Ірина Юріївна