ЕКОЛОГІЯ УРБАНІЗОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ

Перші міста на нашій планеті виникли 5000 років тому. Міста в Європі, Азії, Африці, Центральній Америці виникли ще в період первіснообщинного і утвердження рабовласницького ладу, вони з’являлися в долинах і заплавах річок Ніл, Єфрат, Тигр, Хуанхе, на землях, придатних для землеробства і скотарства.

На початку ХХ століття більшість населення проживала в сільській місцевості, у світі нараховувалось 360 великих міст, у яких проживало лише 5% усього населення. А з початку ХХІ століття кількість міського населення почала швидко зростати, число великих міст досягло 4 тис.

Ріст кількості міських жителів супроводжується розростанням міських агломерацій. Міська агломерація – скупчення міст навколо великого міста-центру. Особливо швидко вони ростуть в країнах Азії, Латинської Америки й Африки. В Азії в 1900 році нараховувалося 118 таких агломерацій, найбільше – у Китаї (38), Індії (24), Латинській Америці (40), в Африці -25. З кінця 70-х років помітно ростуть великі міські агломерації з населенням більше 10 млн. жителів. За прогнозами, до 2025 року число таких агломерацій досягне 21-25, головним чином завдяки країнам Азії.[2, с. 280]

Значно зростає чисельність населення і в містах України. Якщо в 1940 році міське населення становило 14 млн.чоловік , то в 1990 – 31,5 млн. На сьогоднішній день третина українців – містяни. Столиця України – Київ є багатомільйонним містом-агломерацією, населення якого сягнуло трьох мільйонів. Сім міст вже перевершили або сягають одномільйонного рубежу: Харків, Дніпропетровськ, Донецьк, Одеса, Запоріжжя, Львів, Кривий Ріг.

Донбас перетворився в єдиний індустріальний масив у тисячу квадратних кілометрів – це надмісто, яке об’єднує міста : Горлівку, Донецьк, Краматорськ, Макіївку, Костянтинівку, Слов’янськ та інші.[1,с.60]

Одночасно з розвитком міст збільшується негативний вплив на біосферу. Кожне місто – це штучне середовище антропогенного походження, досить складна урбоекологічна система зі своїми специфічними умовами, створеними співвідношенням природних факторів середовища ( клімат, рельєф, геологічна будова, флора, фауна, ) та технічних (особливості промисловості, транспортної мережі, способу життя, суспільної організації). [2,с.282]

До складу об’єктів міського господарства входять різні споруди та підприємства, що забезпечують функціонування міста. До них належать системи забезпечення продовольчими й господарськими товарами, водопостачання та водовідведення, енергопостачання, зв’язку, газо-і тепло забезпечення, міського транспорту, благоустрою і санітарного стану міської території, а також водойми та зелені насадження. Чим більше місто, тим складніші системи життєзабезпечення.

У процесі функціонування систем життєзабезпечення міста споживається значна кількість різних природних ресурсів та створюється величезна кількість газоподібних, рідких і твердих відходів.

Водопостачання має цілодобово забезпечувати населення й промислові підприємства водою належної якості, що відповідає державним стандартам.

У результаті споживання значної кількості води утворюється багато промислових і побутових стічних вод. Щодоби на одного мешканця міста припадає в середньому 0,1-0,4 м3 побутових стічних вод. Кількість таких стоків залежить від густоти населення і становить 10-15 тис. м3/рік на 1 га житлової забудови.

Під час опадів утворюються зливові стоки, забруднені різними речовинами – зависями, солями, поверхнево-активними речовинами та ін.

З одного гектара території великих промислових міст під час злив виноситься у водойми в середньому, кг:
- завислих речовин – 2000-2500;
- органічних речовин – 140-200;
- нафтопродуктів – 60-100;
- сполук нітрогену – 4-6;
- фосфору – 1-1,5;
- мінеральних солей – 400-600.

В містах у значній кількості утворюється побутове сміття, поховання та переробка якого є досить складною проблемою. Так, кількість побутового сміття, що припадає на одного мешканця міста, становить 160-190 кг/рік. Загальна кількість сміття, що утворюється на одного мешканця, – 250-300 кг/рік. Для поховання однієї тонни побутових відходів потрібно 3 м² території. До складу побутового сміття входять харчові відходи – 43,5 % , папір – 28,3,шкіра та гума – 5,1, пластмаса – 2,6, метал – 5, скло – 5,5.

На звалищах побутових відходів вже через рік після їх складування утворюється біогаз, що містить 54% метану і 46 % оксиду карбону (IV). З однієї тони побутового сміття виділяється 11,4 тис. м³ біогазу. Термін знешкодження міського сміття на звалищах становить 50-100 років, на компостувальних заводах – 3-4 доби, на сміттєспалювальному заводі – менше доби.

Ґрунти на території міст забруднюються різними сторонніми речовинами, які поділяють на механічні, хімічні та біологічні.

До механічних забруднень належить будівельне сміття, бите скло, кераміка та інші матеріали, що негативно впливають на механічні властивості ґрунтів.

Хімічні забруднення пов’язані з потраплянням у ґрунти різних хімічних речовин, що призводить до зміни природної концентрації хімічних елементів, яка може перевищувати встановлені нормативами ГДК.

Біологічні забруднення спричинюють внесені в ґрунти різноманітні мікроорганізми, що погіршують бактеріологічні, гельмінтологічні та ентомологічні показники стану ґрунтів і визначають рівень епідеміологічної небезпеки в місті.

Фізичні забруднення міста виявляються в місцевій зміні температурного, електричного, магнітного та іонізаційних полів і вібрацій, які значно перевищують природний фон. Інтенсивність шуму в містах промислово розвинених країн щороку збільшується на 0,5-1 дБ. Рівні шуму на міських вулицях становлять 85-87 дБ, що зумовлює зашумленість міських територій. [4,с.129]

Сучасне місто - це могутня система, яка впливає на все навколишнє середовище, на всі компоненти живої і неживої природи (атмосферу, рослинність, грунти, рельєф,гідрографічну сітку, підземні води і навіть клімат). Перепади температур, відносної вологості, сонячної радіації між містом та його околицями часто аналогічні переміщенню на 20⁰ по широті. В містах змінені гравітаційне, термічне, електричне, магнітне поля Землі. [3,с.105]

У великих містах формується власний мікроклімат. Істотно змінюється вологість, аеродинамічні, термічні та радіаційні характеристики. Можуть спостерігатися локальні підвищення температури повітря порівняно з температурою навколишнього середовища та утворюватися смоги. На формування міського мікроклімату впливають викиди теплоти й зміни режиму сонячної радіації, пило-газові викиди промислових підприємств і транспорту, зміна теплового балансу за рахунок випаровування, рельєф місцевості, що створюється міською забудовою тощо. За даними досліджень, проведених в Англії і Америці, великі міста отримують на 15% менше сонячної радіації, на 30% менше ультрафіолетових променів взимку, на 10% більше дощу, граду і снігу, на 10% більше хмарних днів, на 30% більше туману влітку і на 100% більше туману взимку. [3,с.105]

Основними забрудниками атмосферного повітря в містах є об’єкти енергетики, промисловості і транспорту.

В загазованих містах від раку легенів помирає значно більше людей, ніж у віддалених передмістях. Зростає кількість захворювань на ларингіт, фарингіт, кон’юнктивіт, екзему, пневмонію, інфаркт міокарда, бронхіальну астму, алергічні та інші хвороби. [4,с.130]

Таким чином, міста чинять величезний вплив на довкілля, що виявляється насамперед у забрудненні атмосферного повітря. В повітрі міст зосереджено до 86% усіх забруднень, до 13% припадає на решту суходолу і лише 1% – на океанський простір.

Концентрація промислових підприємств у містах, різке збільшення кількості автомобілів на вулицях створює серйозну загрозу здоров’ю мільйонам жителів різних країн. Негативними факторами, що впливають на стан здоров’я городян є прогресуючий ріст забруднень навколишнього середовища промисловими викидами, відставання санітарно-технічного благоустрою й інженерного устаткування від росту житлового фонду, підвищення рівня міського шуму. Зростання інтенсивності шуму у містах є причиною розладу слухової та нервової систем мешканців . Довготривалий вплив гучного шуму на людину призводить до зниження працездатності на 60%.[3,с.106 ]

Перенаселеність, а також забруднення навколишнього середовища у великих містах прийняли настільки тривожні розміри, що громадськість починає ширше виступати проти будівництва промислових підприємств у містах. Встановлено,що рівень інфекційної захворюваності міського населення більш, ніж у два рази перевищує захворюваність сільського населення. Несприятливі екологічні умови проживання населення послаблюють імунну систему і призводять до скорочення тривалості життя та підвищеної смертності в містах. [2,с.287]

Гострота екологічних проблем переважної більшості міст світу спонукає до пошуку нових шляхів їх вирішення.

Література:

1.Кизима Р.А. Екологія: навчальний посібник. - Харків: «Бурун-Книга»,2010.-304с.

2.Васюкова Г.Т., Ярошева О.І. Екологія. Підручник.-К.:Кондор,2009.-524с.

3.Термена Б.К., Літвіненко С.Г. Охорона та раціональне використання природних ресурсів: навчальний посібник.- Чернівці: Книги-ХХІ,2005.-168с.

4. Сухарєв С.М., Чундак С.Ю., Сухарєва О.Ю. Основи екології та охорони довкілля. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів.-К.: Центр навчальної літератури, 2006.-394с.