ЛІЗИНГ ЯК ФІНАНСОВИЙ ІНСТРУМЕНТ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Постановка проблеми. Глибоке наукове опрацьовування інвестиційних можливостей лізингових операцій в сучасних умовах розвитку економіки, розробка практичних і теоретичних основ їх розвитку і впливу на стан інвестиційного потенціалу підприємства є актуальною і практично важливою задачею. Проблема системного підходу до лізингового ринку з боку держави має вирішальне значення для оптимізації та підвищення ефективності діяльності підприємства. Потрібно зауважити, що лізингова практика обумовлена економічною сутністю фінансового лізингу і, перш за все тим, що він є способом інвестицій, і, як наслідок, в більшості випадків залежить від процесів, які відбуваються на інвестиційному ринку. [1, с 83] Незважаючи на те, що Україна має досить високий потенціал для розвитку ринку лізингу, існує ряд аспектів, що стримують цей розвиток. [4, с.16]

Аналіз останніх досліджень і публікацій. До вітчизняних учених, які на сучасному етапі займаються економічними дослідженнями застосування цього виду фінансових послуг в нашій державі належать: Б. Луців, В. Мосійчук, Я. Ксенко, В. Міщенко, І. Покотило, О. Лях та ін. Наукові дослідження даних авторів певною мірою розглядають деякі аспекти застосування лізингу і використання його в економічних процесах нашої держави.

Мета. Дослідження тенденцій і напрямків розвитку лізингу в Україні, виокремлення проблем здійснення фінансового лізингу як форми залучення інвестиційних ресурсів та визначення пріоритетних напрямів використання лізингу в діяльності вітчизняних суб’єктів господарювання.

Результати. Економіка України перебуває у стані ринкової трансформації і потребує величезних фінансових ресурсів з метою придбання існуючими та новостворюваними підприємствами необхідної техніки, новітніх технологій.

В умовах ринкових відносин лізинг дає можливість вижити малим, середнім і великим підприємствам. Підприємству-виробнику лізинг вигідний тим, що за його допомогою підтримується тісний зв'язок між виробниками і споживачами техніки. Вся інформація про недоліки використовуваного устаткування надходить до підприємства-виробника, яке усуває їх, підвищуючи конкурентоспроможність своєї продукції та розширюючи можливості її збуту. Збуваючи продукцію за лізингом, виробник вирішує проблему отримання плати за неї, що зміцнює його фінансове становище. Лізингові фірми від проведення лізингових операцій отримують досить високий прибуток. [2, с.170]

Для місцевих органів влади лізинг – це реальний шлях збільшення надходжень у бюджет, створення робочих місць. Інтерес держави полягає в тому, що лізинг виступає важливим фактором подолання кризових явищ в аграрному секторі, створює умови для зростання виробництва продукції і сприяє забезпеченню продовольчої безпеки країни. Активне впровадження лізингових операцій сприяє оновленню основних фондів завдяки збільшенню доступу підприємств до зовнішніх джерел фінансування інвестицій і розвитку малого та середнього бізнесу завдяки більшій доступності лізингових операцій порівняно з іншими інструментами запозичень.

Розвиток українського ринку лізингових послуг залежить від обізнаності потенційних клієнтів про лізинг. Гарантією позитивної динаміки зростання ринку лізингу є широка інформованість про те, що лізинг дозволяє обом сторонам досягати своїх цілей: клієнтам — переоснащувати виробничі потужності і розвивати бізнес, а лізинговим компаніям — реалізовувати фінансові проекти та розширювати комплекс послуг.

Потрібно зауважити той факт, що в Україні спостерігаються позитивні зрушення на ринку лізингу — кількість діючих угод фінансового лізингу за 2 квартал 2012 року збільшилась на 24,5%, що на 7,8 млрд. грн більше порівняно з аналогічним періодом минулого року (рисунок 1)

Вартість діючих угод фінансового лізингу станом на кінець 2 кварталу 2012 р. збільшилася на 6,2 млрд. грн. (18,5%) у порівнянні з кінцем 1 кварталу 2012 р. і становить 39,7 млрд. грн.

РРисунок 1 - Кількість діючих угод фінансового лізингу поквартально 2007 - 2011 рр.

У кількісному вираженні обсяг діючих угод на кінець 2 кварталу 2012 року становив 21672 угоди.

Рисунок 2- Вартість укладених угод фінансового лізингу поквартально 2007 - 2011 рр

Розглянемо на рисунку 3 кількість укладених лізингових угод по галузях і порівняємо з попереднім роком.

Рисунок 3 - Вартісний розподіл договорів фінансового лізингу за галузями 2010 - 2011 рр.

Серед діючих угод фінансового лізингу на кінець другого кварталу 2012 року, як і раніше, переважають угоди в галузі транспорту (61,10%), сільського господарства (15,92%), будівництва (5,54%) та сфері послуг (5,39%), при чому питома вага угод у галузі сільського транспорту зросла майже на 4 процентних пункти у порівнянні з кінцем другого кварталу 2011 року.

РРисунок 4 - Вартісний розподіл угод фінансового лізингу за видом обладнання 2010 - 2011 рр.

Найбільшим попитом серед предметів лізингу користується транспорт (60,32%) – питома вага зросла на 10 пунктів, а також сільськогосподарська техніка (13,85%) та комп’ютерна техніка (4,91%). [6]

Проаналізувавши всі наведені вище рисунки, можна зробити висновок, що український ринок лізингових послуг зростає. На жаль, наша країна майже не використовує його переваг і можливостей. Є безліч чинників, які сприяють гальмуванню розвитку лізингу в Україні, а саме:

• недостатня інтеграція у міжнародне законодавче поле щодо лізингу;

• недосконалість законодавчого забезпечення;

• несприятливий податковий клімат;

• недостатній розвиток та обмежене використання інфраструктури ринку лізингу;

• недостатня фінансова стійкість лізингодавців;

• обмеженість можливостей залучення коштів для фінансування лізингових операцій,

• недосконалість структури джерел фінансування лізингових операцій;

• недостатність кваліфікованих кадрів у сфері лізингу та низький рівень обізнаності з питань лізингу серед представників малого та середнього бізнесу.

Доцільними для активізації розвитку лізингу в Україні є наступні пропозиції, а саме:

• дотримання учасниками ринку лізингу вимог законодавства;

• дотримання єдиних підходів при розробці та реалізації політики щодо учасників кредитних відносин на фінансовому ринку;

• забезпечення захисту прав учасників ринку лізингу;

• запобігання монополізації та створення умов для розвитку добросовісної конкуренції на ринку лізингу, забезпечення рівних можливостей для доступу до ринку лізингових послуг;

• створення умов для ефективної мобілізації та розміщення фінансових ресурсів учасників ринків фінансових послуг з урахуванням інтересів суспільства;

• забезпечення прозорості та відкритості ринку лізингу;

• зміцнення та динамічний розвиток вітчизняного ринку лізингу, підтримання довіри до нього та сприяння його інтеграції в європейський та світовий ринки лізингу.

Таким чином, дослідження лізингу і його місця на ринку інвестиційних послуг дозволяє зробити висновок, що він є важливою ланкою відтворювального процесу. Окрім того, розвиток лізингу стимулює підвищення ефективності кредитної політики банків у результаті створення конкурентного середовища між джерелами фінансування та розвиток організованого вторинного ринку багатьох видів техніки.

Підсумовуючи вищесказане, можна з упевненістю стверджувати, що розвиток вітчизняного ринку лізингу допоможе малому і середньому бізнесу не відволікаючи власні ресурси, здійснити модернізацію основних фондів і отримати нове, сучасне високотехнологічне обладнання та розширити збут власної продукції, особливо тієї, яка дорого коштує, адже на сьогоднішній день лізинг - найперспективніший фінансовий інструмент, здатний ефективно розвивати виробництво і тим самим активізувати інвестиційний процес в країні.

Література:

1. Захожай К. В., Ляшанов А. О. Фінансовий лізинг як форма залучення інвестиційних ресурсів підприємства: Проблеми підвищення ефективності інфраструктури: Зб. наук. праць. – К., 2011. – Вип. 32. – С. 83 – 88.

2. Квасницька, Р.С. Актуальні питання розвитку лізингового бізнесу в Україні / Р. С. Квасницька, Г. А. Штефанюк // Вісник Хмельницького національного університету № 6. - 2008 / Т. 2. – С. 152 – 161.

3. Кобзар Т. О. Лізинг як фінансовий інструмент інвестування підприємств / Кобзар Т. О. – К. : Ірпінь, 2009.

4. Куліш Г.П., Кравченко К.В. Лізинг основного капіталу та перспективи його розвитку в національній економіці // Інвестиції: практика та досвід. – 2009р. - №3 – С.16 - 20.

5. Разянова Н. Стратегія розвитку фінансового лізингу в Україні / Н. Рязанова // Фінансовий ринок України. – 2008. – №7/8. – С. 17 – 18.

6. Українське об’єднання лізингодавців: [Режим доступу: http://www.leasing.org.ua]

Науковий керівник:

к.е.н., доцент Квасницька Раїса Степанівна