РОЛЬ УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ НА ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

Вступ. Однією із умов виживання вітчизняних підприємств в умовах сучасного бізнесу є проведення виваженої політики діяльності, а також можливість вчасного коригування її відповідно до потреб внутрішнього та зовнішнього середовища. Особливо гостро це питання постає в умовах економічної кризи, наслідки якої ми зараз відчуваємо. Тому для забезпечення оперативності реагування та прийняття доцільних рішень для об’єктивного та наочного відображення господарських процесів важливим є використання такої системи, яка б забезпечувала керівництво необхідною своєчасною, достовірною інформацією. Вирішити ці завдання в умовах динамічності ринку дозволяє застосування системи управлінського обліку.

Аналіз основних досліджень та публікацій. Дослідження питань теорії і практики організації системи управлінського обліку як інструменту управління підприємствами в Україні проводять такі науковці, як І. Бєлоусова, Л. Гнилицька, Л. В. Нападовська, М. С. Пушкар, Н. Г. Чумаченко та інші. Проте поряд із важливими науковими результатами щодо методики і організації управлінського обліку все ще залишаються невирішеними проблеми в основному його практичного використання.

Результати досліджень. За офіційним визначенням, яке дає міжнародна федерація бухгалтерів, «управлінський облік» – це процес виявлення, вимірювання, накопичення, аналізу, підготовки, інтерпретації та передачі інформації, що використовується управлінською ланкою для планування, оцінки і контролю усередині організації та забезпечення відповідного підзвітного використання ресурсів [3, с. 24].

Таким чином, можна зробити висновок, що на сьогодні управлінський облік є ширшим від бухгалтерського, оскільки поєднує облік з управлінням.

На практиці управлінський облік розглядають як систему розрахунку, планування й аналізу витрат і доходів, що спрямована на внутрішніх користувачів.

Основні завдання управлінського обліку полягають у:

• забезпеченні необхідною інформацією для прийняття управлінських рішень шляхом інтеграції процесів збору, обробки, підготовки, аналізу,

інтерпретації інформації;

• коригуванні управлінської діяльності у досягненні мети підприємства;

• наданні інформації та здійсненні консультаційної підтримки прийняття управлінських рішень;

• сприянні виявленню проблемних питань у сфері витрат і розробці альтернативних рішень для їхнього розв’язання;

• забезпеченні життєздатності підприємства на рівнях стратегічного й тактичного управління;

• сприянні оптимізації залежності «виручка–витрати–прибуток»;

• забезпеченні бюджетного контролю;

• наданні змоги об’єктивної оцінки результатів фінансово-господарської діяльності (чи окремих заходів, операцій) у плановому періоді в цілому на підприємстві та в розрізі окремих центрів відповідальності;

• створенні та забезпеченні функціонування загальної інформаційної системи управління підприємством тощо [9, с. 139].

Серед потенційних вітчизняних суб’єктів господарювання, готових до запровадження управлінського обліку, є певна частина середніх, які за кількістю працівників та обсягом реалізації наближаються до малих, і малих підприємств, де бухгалтерський апарат становить 2-8 осіб [6, с. 246] (іноді облік веде сам власник або використовує послуги сторонньої бухгалтерської служби), а також ті, що мають невеликий обсяг діяльності і не будуть впроваджувати управлінський облік. Отже, на сьогодні управлінський облік можливий тільки на середніх, що наближаються до великих, та великих підприємствах. А таких підприємств не так уже й багато.

На сучасному етапі розвитку складність успішного впровадження управлінського обліку обумовлено особливостями діяльності окремих ланок

народного господарства. Виходячи з цього, інформаційна база, необхідна для

управління, є специфічною для кожного підприємства. Відповідно, система управлінського обліку ґрунтується на різних підходах та інструментах для формування цієї інформації. Законом України «Про бухгалтерський облік та

фінансову звітність в Україні» передбачено, що підприємство самостійно розробляє систему та форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності й контролю господарських операцій з метою обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів [4]. Тому використання та регулювання управлінського обліку в Україні можливо лише на рівні окремих підприємств, які його впроваджують.

Проте, досвід організаційних заходів щодо його впровадження залишається невивченим, оскільки він становить комерційну таємницю, а тому інші підприємства не можуть його використовувати. Що стосується міжнародного та державного рівня, управлінський облік, на жаль, на цих рівнях не регулюється.

Оскільки управлінський облік не регламентується і не регулюється державними органами, тому керівництво підприємства на основі загальних принципів, виходячи з внутрішніх потреб, може організувати його самостійно.

Для успішного впровадження системи управлінського обліку на вітчизняних підприємствах необхідні три невід’ємні складові:

1) спеціальні ресурси для реалізації цієї задачі: якщо підприємство зважилося на виконання поставленої задачі, йому знадобиться багато як грошових витрат, так і витрат часу;

2) фахівці: керівництву слід усвідомлювати, що для постановки управлінського обліку йому слід наймати не бухгалтерів, а саме спеціалістів,

у яких є такий досвід. Однак варто розглянути ідею про залучення власних фахівців, а не тимчасових консультантів;

3) участь у процесі постановки: часто керівництво вважає, що не слід втручатися у ту сферу, де є власні спеціалісти. Проте на це можна поглянути з іншого боку: як консультант чи фахівець будуть знати без активної участі керівництва про те, яку інформацію вони хотіли б бачити у себе на столі, щоб мати змогу приймати правильні управлінські рішення.

Висновки. Розвиток в нашій країні ринкових відносин повинен привести до суттєвого переосмислення критеріїв економічної оцінки результатів діяльності організацій та підприємств та до змін змісту та функцій управління на мікроекономічному рівні. В наш час управлінському персоналу доводиться покладатися на власні сили й приймати самостійні рішення як щодо контролю доручених їм підприємств та підрозділів, так і щодо самостійного планування їх діяльності.

На практиці окремі елементи управлінського обліку, як правило, використовують на підприємствах. Важливо, щоб ці елементи були об’єднані в загальну структуру, орієнтовану на досягнення визначеного результату. Тому доцільно було б вирішити такі завдання:

1. Сприяти розширенню кола підприємств, які використовують в своїй діяльності кращі механізми управлінського обліку для прийняття управлінських рішень.

2. Стимулювати застосування прогресивного досвіду закордонних країн із розвитку систем управлінського обліку в українських умовах.

3. Розробити базові методологічні рекомендації з питань організації та ведення управлінського обліку на підприємствах, взявши до уваги український та закордонний досвід.

4. Прискорити процес формування професійної спілки, здійснювати підтримку процесів об‘єднання професіоналів з управлінського обліку.

Література:

1. Бєлоусова І. Роль управлінського обліку /І. Бєлоусова // Бухгалтерський облік і аудит. –2005. – № 4. – С. 34.

2. Гнилицька Л. Прийняття управлінських рішень на основі обліку інформації системи «директ-костинг» // Л. Гнилицька / Бухгалтерський облік і аудит. – 2007. – № 3. – С. 24.

3. Голов С. Ф. Проблеми та перспективи реформування бухгалтерського обліку в Україні / С. Ф. Голов // Бухгалтерський облік і аудит. – 2000. − № 11. – С. 15–23.

4. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. №996-XI (зі змінами і доповненнями) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ligazakon. ua.

5. Нападовська Л. В. Управлінський облік. [Підруч. для студентів вищих навч. закладів] / Нападовська Л. В. – К. : Книга, 2004. – 544 с.

6.Левицька С.О. Методика організації та перспективи розвитку управлінського (внутрішньогосподарського) обліку // Університетські наукові записки. – 2007. -- №3(23). – С.245-253.

7. Пушкар М. С. Розробка системи обліку : [Навчальний посібник] / Пушкар М. С. – Тернопіль :Картбланш, 2003. – 198 с.

8. Сук Л. К. Організація бухгалтерського обліку: [Підручник] / Сук Л. К., Сук П. Л. – К. : Каравела, 2009. – 624 с.

9. Терещенко О.О. Поняття «контролінг» та «управлінський облік» у теорії і практиці // Фінанси України. – 2006. – № 8. – С. 137–145.

10. Чумаченко Н. Г. Розвиток управлінського обліку в Україні / Н. Г. Чумаченко // Світ бухгалтерського обліку. – 1999. – № 10–11. – С. 12.

Науковий керівник: доцент, Коваль Олена Вікторівна