ВПЛИВ СТРЕСУ НА ПСИХОЕМОЦІНИЙ СТАН ПІДЛІТКІВ-НЕФОРМАЛІВ В УМОВАХ СУДОВО-СЛІДЧОГО ПРОЦЕСУ

Постановка та обґрунтування актуальності теми. Поглиблення кризи в соціальній, економічній та політичній сфepax життя нашого суспільства особливо неблагополучно позначилося на стані злочинності серед неповнолітніх, причому темпи її зростання у декілька разів випереджають аналогічні дані по всій злочинності в цілому серед різних вікових груп. Причини такого стрімкого росту дуже часто криються в якості та особливостях культурного середовища, в якому зростають підлітки [1, c. 86-95].

Юнацька субкультура стала одним з істотних чинників соціалізації підлітків. Дослідження підтверджують, що значна частина старшокласників, ідентифікує себе з тією чи іншою субкультурою, і певна кількість старших школярів відчуває на собі її відчутний вплив[4, c. 112].

Вивчення підліткових неформальних культур відносно новий напрям, що активно розвивається у вітчизняних гуманітарних науках. За останні два десятки років з цієї тематики було захищено близько сорока дисертацій, найбільш численними є дослідження молодіжної субкультури, які розкривають соціально-філософські (С. І. Льовікова), соціально-управлінські (Г. М. Іващенко), соціально-психологічні (Л. В. Шабанов) аспекти даного феномену. Вивчені також окремі різновиди молодіжної субкультури (І. І. Клявіна, Б. В. Купріянов, А. Е. Подобін, С. В. Родіонов, Т. Б. Щепанська), процеси їх становлення (І. Е. Петрова), взаємодія молодіжної субкультури з соціальними інститутами (А. А. Артюх, С. А. Вороніна) та формами суспільної свідомості (Ю. А. Сошин), регіональні характеристики диференціації субкультури молоді (М. В. Блохіна).

Питання кримінального спрямування неформальних молодіжних об'єднань спочатку розглядалося зарубіжними соціологами. Великий внесок до вивчення неформальних злочинних молодіжних груп зробили такі зарубіжні автори, як Ш. Айзенштадт, Р. Браунгарт, М. Брейк, Р. Грізе, Т. Джеферсон, С. Кохен, До. Мангейм, Же. Паїс, Т. Роззак, До. Соарес, Ф. Тенбрук, С. Фриз, Д. Хебдідж, Д. Янг.

Система норм і цінностей, що відрізняють групу від більшості суспільства, називається субкультурою. Неформали - це офіційно не зареєстрована група людей, яка виникла за чиєюсь ініціативою або спонтанно для досягнення якої-небудь мети людьми із загальними інтересами і потребами [12, c.32-45] .

На сьогодні у світі нараховується надзвичайно багато неформальних молодіжних субкультур, найбільш поширеними є екологісти, емо, готи, рокери, хіп-хопери, гламури, футбольні уболівальники, люгери, панки [13, c.117].

Проблема впливу стресових чинників на формування різних психоемоційних зрушень у підлітків-неформалів в умовах судово-слідчого процесу в нашій країні майже не розкрита і вимагає детального психологічного вивчення [11, c.234], оскільки залучення підлітка до кримінальної відповідальності, застосування запобіжних заходів, пов'язаних з очікуванням та виголошенням вироку, виконанням кримінального покарання у вигляді позбавлення волі, є для нього сильними психотравмуючими факторами, і носить виключно загрозливий характер [6, c. 124].

Судово-слідчий процес - є врегульованим нормами карно-процесуального права та діяльності суду (судді), складається із відповідних правових відносин, прокурора, слідчого, органу дізнання, дізнавача та інших осіб, які беруть участь в ньому, він полягає в збудженні, розслідуванні, розгляді та вирішенні кримінальної справи, в розкритті злочинів, викритті та справедливому покаранні осіб, що скоїли їх, в запобіганні новим злочинам, а також в реабілітації кожного необгрунтовано втягнутого в кримінальне переслідування.

Стрес (від англ. stress - напруга) - стан психічної напруги, що виникає у людини під впливом сильних впливів. Може чинити як позитивний, так і негативний вплив на життєдіяльність, аж до її повної дезорганізації.

Психоемоційна сфера людини - це сфера, яка містить безліч складових, які є своєрідною цеглою, або ланками, в сукупності створюючими область психоемоційної сфери. [5, c. 340]. Порушення психоемоційної сфери можуть проходить самостійно, іншим потрібне спеціальне лікування. Деякі, на жаль, залишаються на все життя, формуючи в усіх відношеннях проблемну особистість[14, c. 98].

Стрес дезорганізовує діяльність людини, її поведінку, призводить до всіляких психоемоційних порушень (тривожність, депресія, неврози, емоційна нестійкість, занепад настрою, або, навпаки, перезбудження, гнів, порушення пам'яті, безсоння, підвищена стомлюваність та ін.)[9, c. 134].

Для підлітків-неформалів, які скоїли злочин, найбільш частими станами є загострена настороженість, очікування, безнадійність, фрустрація, сильний відчай. Повсякденна їх поведінка відрізняється підвищеною навіюваністю, нерідко інфантильністю та виборчим конфліктом (високою залежністю від думки значущої для них неформальної групи)[7, c.90]. Підвищена сприйнятливість та вразливість, характерна для підлітків взагалі, посилюється впливом різноспрямованих, часто суперечливих фактів найближчого соціального, зокрема явно кримінального оточення [8, c.40].

Вплив стресових чинників судово-слідчого процесу призводить до виникнення періодичних депресивних станів. Наголошуються зниження активності, перепади настрою, особливо на початкових етапах. Зовні це виявляється в підвищеній дратівливості, прискіпливості, часто демонструється незадоволеність у відповідь на репліки або зауваження з боку оточуючих. Насправді переважає пасивна особистісна позиція та схильність до роздумів, страх невдач [2, 187]. Характерний достатньо високий рівень усвідомлення наявних проблем, наростання стресових переживань, що виражається у відчутті тривоги, незадоволеності і песимістичній оцінці своїх перспектив та переконання, що їх життя в найближчому майбутньому тільки погіршуватиметься [1, 85-90].

Увага до даної теми обумовлена не тільки тим, що асоційовані зі стресом психоемоційні порушення широко поширені серед підлітків, зокрема представників неформальних субкультур, які перебувають під слідством, але і тим, що вони залишають глибокий відбиток на розвитку психіки підлітка, сприяють появі особистісних девіацій, які можуть стати стійкими та негативно впливати на виконання кримінального покарання [8, c.23].

Актуальність та виключність обраної теми полягає також в тому, що питання впливу стресу на підлітків, які підозрюються у скоєнні злочину, в нашій країні ще до кінця не висвітлене та не розкрите.

Мета нашого дослідження: дослідити вплив стресу на психоемоційний стан підлітків-неформалів, які перебувають в умовах судово-слідчого процесу.

В основу нашого дослідження була покладена наступна гіпотеза: стресогенні фактори судово-слідчого процесу у більшій мірі негативно впливають на психоемоційний стан підлітків-неформалів у порівнянні з підлітками, які не є учасниками неформальний об’єднань

Методики та організація діагностичного дослідження. Дослідження проводилося на базі середніх загальноосвітніх шкіл № 1, № 2, №3, гімназії м. Переяслава-Хмельницького та ЗОШ №155, 257, Гімназії ім. О.С.Пушкіна №153 та Ліцея-інтерната Шевченківського району м. Київ.

Нас цікавили підлітки, які вчинили навмисне нанесення шкоди здоров’ю середньої тяжкості. Умисне нанесення шкоди здоров’ю середньої тяжкості, небезпечної для життя людини, яке викликало тривалий розлад здоров’я чи значну стійку втрату загальної працездатності не менше ніж на одну третину, карається арештом на термін від трьох до шести місяців чи позбавлення волі на термін до трьох років (стаття ККУ № 122).

Оскільки, в період судово-слідчого процесу підозрювані відвідують школу, було вирішено працювати з ними безпосередньо на базі їх навчальних закладів.

На першому етапі роботи ми провели загальне опитування однокласників тих учнів, які є підозрюваними, з метою з’ясування приналежності останніх до неформальної субкультури. Так нами було виділено 13 досліджуваних.

Оскільки нас цікавить питання стресу та його вплив на психоемоційну сферу підлітків, то ми не враховували такі чинники, як сімейний стан, освіта.

Провівши анкетування в якому взяло участь 97 підлітків ми з’ясували, що 21 % досліджуваних відносить себе до неформальних субкультури, 59% заперечують свою приналежність до неформального руху. Найбільш поширеною серед підлітків, які знаходяться в умовах судово-слідчого процесу є субкультура панків – 17%, меншою популярністю користуються рокери – 2 % та футбольні фанати – 2%.

Після проведення діагностичної роботи, було з’ясовано, що вік, в якому підлітки відчувають найбільшу потребу у залученні до неформальної субкультури, припадає (11-15 років). Серед причин вступу до неї найпопулярнішою є те, що вона дає дозвіл на крадіжки та розбій, а це легкий та швидкий спосіб отримати суттєвий прибуток.

Для проведення експериментальної роботи ми сформували експериментальні групи: групу підлітків-неформалів (Група І), які перебували під слідством - 13 чоловік, та групу підлітків (Група ІІ), які є учасниками судово-слідчого процесу, але не належать до неформальних субкультури - теж 13 чоловік. Діагностичне дослідження проводилося восени 2009 року.

З метою емпіричного виділеня оцінки вираженості симптомів постстресових відхилень було використано методики: «Опитувальник травматичного стресу», Котьонов І. О.(1998 р.); восьмиколірний тест Люшера для оцінки актуального психічного стану; особистісний опитувальник «Life style index» Плутчика, Келлермана, Конте — для діагностики механізмів захисту.

Використання даних методик дозволяє виділити вираженість постстресових розладів у підлітків, переважаючі механізми захисту в ситуації слідчого процесу, а також оцінити їх актуальний психічний стан. А використання математичного критерію Q-Розенбаума, спрямованого на виявлення відмінностей між двома групами, дозволяє визначити достовірність одержаних експерементальних даних. Статистичну обробку даних проводили за допомогою програм “BIOSTAT” та “STATISTICA 6.0”.

У результаті проведеного емпіричного психологічного дослідження нами були виявлені наступні результати:

- як і серед підлітків-неформалів (Група І - 76%), так і серед підлітків, які також перебувають під слідством, але не належать до неформальних субкультур (Група ІІ - 53%.), більшість мають високий рівень прояву стресу.

- роль захисних механізмів актуальна актуальна для підлітків обох експериментальних груп ( в Групі І - 51,6%, Групі ІІ - 61,3%).

- рівень тривожності у підлітків Групи ІІ нижчий у порівнянні з Групою І (24,7% проти 62,3%), це ж стосується і аутогенної норми, що є індикатором їх психологічного благополуччя (35,2% проти 70,4%). Дані суперечності, ймовірно, пов'язані з більш успішнішою адаптацією до умов судово-слідчого процесу серед підлітків, які не є членами неформальних субкультур.

Отже, в результаті проведення експериментальної роботи було з’ясовано, що висунута нами гіпотеза про те, що стресогенні фактори судово-слідчого процесу у більшій мірі негативно впливають на психоемоційний стан підлітків-неформалів у порівнянні з підлітками, які не є учасниками неформальний не знайшла свого підтвердження (на рівні значущості P0,05), виявленого за допомогою