ПИТАННЯ ФРАЗЕОЛОГІЗАЦІЇ ТЕРМІНОЛОГІЧНИХ СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ

В останні десятиліття явище фразеологізації термінологічних словосполучень все більше почало привертати увагу мовознавців. Чимало вчених, серед яких М. Ф. Алефіренко, О. В. Кунін, В. М. Лейчик, О. О. Нікуліна та багато інших, присвятили дослідженню цієї проблеми низку праць. Проте, питання фразеологізації термінологічних словосполучень й досі не має точної та обґрунтованої відповіді.

Перед усім, для теоретичного осмислення фразеологізації треба дати їй визначення. Велике значення у зв’язку з цим мають праці Л. І. Ройзензона, який запропонував таке визначення цього мовного явища: “Фразеологізація – це процес стабілізації й закріплення в мовленнєвій практиці даного мовного колективу як готових (тобто таких, які кожного разу не створюються заново, а лише відтворюються, вилучаються з пам’яті мовців), відносно стійких певних мовних комплексів. Формально-граматично ці комплекси можуть бути співвіднесені зі словосполученням, сполученням слів або реченням” [5, c. 114]. В енциклопедії “Українська мова” фразеологізація визначається як процес творення стійких, невільних сполучень слів, поступового набуття вільносинтаксичними прототипами категоріальних ознак фразеологізмів [7, c.184].

Поряд із цим мовознавці наголошують на тому, що в основі фразеологізації термінологічних словосполучень лежить такий процес як метафоризація, інколи метонімізація термінів, якому передує детермінологізація.

Детермінологізація – втрата термінологічним словосполученням дефінітивних та системних характеристик. Зазвичай, це призводить до появи нової мовної одиниці – фразеологізму, і тоді цей процес можна назвати фразеологізацією. Таким чином, наприклад, такі термінологічні словосполучення як закласти фундамент (галузь будівництва) або головний біль (галузь медицини) зазнали впливу процесу фразеологізації і використовуються в мові в тому числі і як сталі сполучення слів зі значенням, відповідно: “розпочати нову справу” та “проблема”.

Термінологічні словосполучення під час процесу фразеологізації мають пройти три етапи:

1) проникнення термінологічного словосполучення в нетермінологічний контекст;

2) переосмислення терміна й оказіональне вживання його в переносному значенні;

3) формування сталого переносного значення цієї мовної одиниці внаслідок регулярного вживання її в загальнолітературній мові [1, с. 87].

Перехід термінологічного словосполучення до фразеології остаточно відбувається, коли новий термін-фразеологізм зафіксований у словнику.

Завдяки метафоризації, семантика термінологічного словосполучення стає більш абстрактною і узагальненою. Внаслідок цього ця мовна одиниця набуває фразеологічного значення і змінюється її сфера застосування. Треба зауважити, що такі термінологічні словосполучення фразеологічного характеру дуже часто використовуються у публіцистичних текстах, завдяки своїй експресивній, оціночній та іншим функціям [1, с. 84 – 85].

Не мало робіт присвячені питанню основи процесу фразеологізації. Так, наприклад, Л. А. Капанадзе вважає, що у процесі детермінологізації термін образно переосмислюється і внаслідок довготривалого використання стає надбанням загальномовного безперервного утворення [3, с. 90].

В. П. Жуков стверджує, що віднесення термінологічних словосполучень до фразеологізмів має ґрунтуватися не на їх специфічних ознаках, а на семантичних особливостях [2, c. 112 – 113].

За словами Р. М. Мамедової, термінами-фразеологізмами можна вважати лише ті термінологічні словосполучення, які набули нового, фразеологічного, значення і мають певні семантичні особливості. Таким чином, дослідниця виділила досить багато груп термінологічних словосполучень, які підпали під процес фразеологізації [4, c. 4].

Такі вчені як Г. В. Вальчук, Н. Цісар, Н. Л. Краснопольська та ін. вважають, що основою вторинної номінації у термінологічних словосполучень є метафора. Цієї ж думки притримується й В. Д. Ужченко, який у процесі фразеологізації виділяє саме механізм метафоризації [6, c. 348].

Існує й думка щодо розрізнення таких понять як “фразеологізація” та “метафоризація”. Основна різниця полягає у структурі, оскільки, на відмінну від фразеологізмів, метафори можуть бути однослівними. Процес метафоризації становить собою утворення нових значень на основі вже існуючих слів. Цей процес поєднує між собою різні семантичні ряди, різні способи опису та ін. А процес фразеологізації іноді відбувається за рахунок метафоризації значень словосполучень [8, c. 308].

Отже, можна з впевненістю стверджувати, що мовознавці й досі не мають спільної думки щодо питання про основу процесу фразеологізації.

В останні десятиліття автори фразеологічних словників наводять безліч термінологічних словосполучень, які зазнали процесу фразеологізації. Це терміни з різних галузей знання та діяльності людини, які внаслідок фразеологізації змінили свій статус і стали омонімами до власне термінологічних номінацій. Наведемо приклади деяких з них:

1. термінологічні словосполучення з галузі космонавтики, наприклад, вийти на орбіту (тобто досягти високих результатів) та ін.;

2. термінологічні словосполучення з галузі залізничної справи, наприклад, зійти з рейок (тобто порушити звичайний образ життя) та ін.;

3. термінологічні словосполучення з галузі політики, наприклад, рушійна сила (тобто бути причиною чого-небудь) та ін.;

4. термінологічні словосполучення з галузі спорту, наприклад, подолати перепону (тобто вирішити проблему) та ін..;

5. термінологічні словосполучення з галузі фізики, наприклад, абсолютний нуль (тобто невдаха)та ін.;

6. термінологічні словосполучення з галузі математики, наприклад, ставити знак рівності (тобто порівнювати, прирівнювати) та ін.;

7. термінологічні словосполучення з галузі лінгвістики, наприклад, у лапках (тобто у переносному значені) та ін.;

8. термінологічні словосполучення з галузі музики, наприклад, перша скрипка (тобто бути головним в якійсь справі) та ін.;

9. термінологічні словосполучення з галузі філософії, наприклад, річ у собі ( тобто не треба звалювати провину на когось) та ін.;

10. термінологічні словосполучення з галузі біології, наприклад, перелітна пташка ( тобто людина, яка не сидить на одному місці) та ін.;

11. термінологічні словосполучення з галузі історії, наприклад, накласти вето (тобто забороняти) та багато інших.

Також виділяють термінологічні словосполучення з жаргону картярів, наприклад: головний козир (тобто головний аргумент, який надає переваги), і релігійних виразів, наприклад: нести хрест (тобто мужньо подолати усі випробування) та ін. [1, c. 86 – 87].

Як видно у вище зазначеному матеріалі, найчастіше під процес фразеологізації підпадають атрибутивні термінологічні словосполучення. Цей семантичний процес є константним. Періодично треба оновлювати списки фразеологізмів термінологічного походження, оскільки з часом з’являється все більше термінологічних словосполучень, які зазнали процесу фразеологізації.

На жаль, процес укладання фразеологічних словників дещо відстає від процесу творення нових термінологічних словосполучень фразеологічного характеру, тому, на сьогодні, у словниках не вистачає великої кількості таких мовних одиниці, що стає суттєвою перепоною для перекладачів.

Отже, завдяки процесу фразеологізації термінологічні словосполучення втрачають своє первинне значення, а також змінюють галузь функціонування, внаслідок чого вони нерідко опиняються за межами термінологічної системи. Лише коли термінологічне словосполучення зазнає процесу детермінологізації та метафоризації, воно може набути фразеологічного характеру. Проте вчені й досі не дійшли згоди щодо того, який процес лежить в основі фразеологізації – детермінологізація чи метафоризація. Термінологічні словосполучення фразеологічного характеру відзначаються своєю семантичною, лексичною і синтаксичною стійкістю. Вони мають свою сферу функціонування у мові і можуть вживатися у будь-якому стилі, надаючи тексту експресивності. Фразеологізація термінологічних словосполучень є ознакою постійного розвитку та оновлення мови, а також потреби суспільства у нових та більш експресивних формах вираження.

Література:

1. Алефіренко М. Ф. Теоретичні питання фразеології / М.Ф. Алефіренко. – Харків: Вид-во при Харківському державному університеті видавничого об’єднання “Вища школа”, 1987. – 135 с.

2. Жуков В. П. Русская фразеология: учеб. пособ. / В. П. Жуков, А. В. Жуков. – Изд. 2-е, исп. и доп. – М.: Высшая школа, 2006. – 408 с.

3. Капанадзе Л. А. Взаимодействие терминологической и общеупотребительной лексики / Л. А. Капанадзе // Развитие современного русского языка. – М.: Наука, 1965. – 275 с.

4. Мамедова Р. М. Фразеологические единицы в современном русаком языка, имеющие терминологическую и профессиональную основу: автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.01 / Р. М. Мамедова. – Тбилиси, 1981. – 19 с.

5. Ройзензон Л. І. Фразеологизация как лингвистическое явление // Труды Самгу им. А. Навои. Вып. 119. Кафедра иностранных языков / Л. І. Ройзензон. – Самарканд, 1961. – 140 с.

6. Ужченко В. Д. Фразеологія сучасної української мови: навч. посіб. / В. Д. Ужченко. – К.: Знання, 2007. – 494 с.

7. Українська мова: енциклопедія / редкол.: В. М. Русанівський, О. О. Тараненко (співголови), М. П. Зяблюк та ін. – К.: Укр. енциклопедія, 2000. – 752 с.

8. Шиленко О. А. Фразеологізація та метафоризація в терміносистемах: відмінності та подібності (на матеріалі англійської мови) / О. А. Шиленко // Українська термінологія і сучасність: зб. наук. пр. – К.: КНЕУ, 2007. – Вип. 7. – 384 с.

Науковий керівник: к. філол. н., доцент Возненко Н. В.