ОПТИМІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ТЕКСТОТВОРЧОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ ЗАСОБАМИ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Постановка проблеми. Істотні суспільні трансформації зумовили виникнення нового соціального контексту навчальної і майбутньої професійної діяльності старшокласників, чим викликали зміни у змісті і технології мовної освіти. Остання перебуває у стані постійного розвитку, відрізняється особистісною орієнтацією, продуктивністю і творчістю, її змісту властиві гуманістичність, інтегрованість традиційних і нових підходів, забезпечення самоактуалізації, самореалізації, саморозвитку особистості [4].

Нова освітня парадигма вибудовується на засадах збереження і розвитку творчої потенції людини, її спрямованості на самовизначення, стабільно активної життєдіяльності у змінних соціальних умовах, готовності до сприймання і розв’язання нових завдань та вимагає пошуку шляхів практичного впровадження цих настанов, зокрема інноваційно-педагогічних технологій.

Актуальність дослідження. Інноваційні зміни в умовах профільного навчання старшокласників вимагають формування нового змісту освіти, розробки нових технологій навчання, застосування методів, прийомів, засобів опанування нових програм, створення умов для самовизначення особистості у процесі навчання, зміни способів діяльності учнів та вчителів, стосунків між ними. На відміну від традиційних розробок, зорієнтованих на вчителя, технологічне моделювання сучасного уроку проектує навчально-пізнавальну діяльність самого учня, чим забезпечує високу стабільність знань [10, 112].

Підготовка старшокласників до продуктивної комунікативної діяльності, формування у них відкритості майбутньому, здатності до доцільних комунікативних дій у змінних ситуаціях, потребує використання максимально ефективних методів, форм та засобів навчання, суголосних вимогам часу і новітнім освітнім настановам.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Інноваційні педагогічні технології в організації навчання досліджували В.П. Безпалько, В. І.  Бондар, С. П. Бондар, О. О. Гаврилюк, В. В. Гузєєв, Р.С. Гуревич, І.М. Дичківська, М.І. Жалдак, В.І. Клочко, В.Д. Лобашов, Ю.І. Машбиць, В.М. Монахов, Н. В. Морзе, С.О. Нікітчина, О.О. Остапенко, Л.Ф. Панченко, І. П. Підласий, О.М. Пєхота, В.Г. Редько, В.Г. Розумовський, О.Я. Савченко, Г.С. Сазоненко, Г.К. Селевко, Д.В. Чернилевський та ін. Однак недостатньо розробленим залишається питання формування текстотворчої компетентності старшокласників у площині інноваційного освітнього середовища.

Мета статті полягає у визначенні й обґрунтуванні інноваційних педагогічних технологій, що мають здатність оптимізувати процес формування текстотворчої компетентності старшокласників.

Виклад основного матеріалу. Сучасна освітня парадигма ґрунтується на особистісно-орієнтованому, компетентнісному, комунікативному, діяльнісному, проблемному, текстоцентричному підходах, принципах системності і послідовності у навчанні („засвоєння знань, умінь і навичок у певному логічному зв’язку, коли провідне значення мають істотні риси об’єкта вивчення і у сукупності становлять цілісне утворення, систему” [8, 316]); гуманізації (відносини взаємної поваги учнів і педагогів, в основі яких повага прав кожної людини, підтримка почуття власної гідності, розвиток особистісного потенціалу) [3,23]; індивідуалізації (врахування індивідуальних відмінностей та здібностей старшокласників); демократизації навчання. Метою освіти за таких умов є вільний розвиток індивідуальних здібностей, мотивів, особистісних цінностей різнобічної, творчої особистості” [1, 279]. Перехід до компетентнісної освіти вимагає перегляду всіх концепцій, технологій і методів, що вимагає системних перетворень, які стосуються викладання, змісту, освітніх технологій та оцінювання. На цій підставі ми висунули ідею про те, що однією із суттєвих умов формування текстотворчої компетентності старшокласників успішної у процесі профільного навчання української мови є поєднання різнотипних підходів (особистісно-орієнтований, компетентнісний, комунікативно-діяльнісний, проблемний, текстоцентричний), відбір та використання інноваційних технологій, що їм відповідають.

Інноваційна педагогічна технологія розуміється нами як якісно нова сукупність форм, методів і засобів навчання, виховання й управління, яка привносить суттєві зміни до результату освітянського процесу і є багатокомпонентною моделлю з упровадження в практику оригінальних, новаторських способів, прийомів педагогічних дій і засобів, що охоплюють цілісний навчально-виховний процес від визначення його мети до очікуваних результатів [6, 185].

Особистісно-орієнтовані технології являють собою втілення гуманістичної освітньої парадигми і покликані розвивати індивідуальні та пізнавальні здібності учня; максимально виявляти, ініціювати, використовувати індивідуальний досвід учня тощо. Компетентнісний підхід дає можливість показати практичну цінність виучуваного, підвищує інтерес, позитивну мотивацію старшокласників до засвоєння української мови, формування текстотворчої компетентності старшокласників та вимагає вибору відповідних методів, форм і засобів навчання.

Виходячи з положення про те, що психіка людини виявляється і формується тільки в діяльності і у відповідній системі відносин, причому не в будь-якій діяльності, а тільки в діяльності, аналогічній, хоча і не тотожній тій, яка призводить до появи необхідних властивостей (О.М. Леонтьєв), формування текстотворчої компетентності старшокласників постає як цілісний динамічний феномен, пов’язаний із механізмами текстового спілкування взагалі та текстотворчої діяльності учнів зокрема. У цьому зв’язку найбільш перспективним підходом до формування текстотворчої компетентності старшокласників є комунікативно-діяльнісний підхід - один із провідних у нинішній системі освіти.

Серед сучасних педагогічних технологій, що інтегрують названі вище підходи, насамперед слід назвати інтерактивне навчання – спеціальну форму організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність [2,71-72]. Застосування інтерактивних технологій у процесі формування текстотворчої компетентності старшокласників дозволило розширити пізнавальних можливості учнів; навчити переносити знання, вміння, навички та способи текстотворчої діяльності; сформувати позитивну мотивацію створення зв’язних роздумів. На підставі запропонованих науковцями класифікацій обирали такі інтерактивні технології: кооперативно-групового навчання, ситуативного навчання, опрацювання дискусійних питань (О.І. Пометун); імітаційні інтеракції (інсценування, ділові ігри, диспут, „мозковий штурм” та ін..); неімітаційні інтеракції (проблемна лекція, конференція тощо) (В.В.Мельник). Формування текстотворчої компетентності старшокласників за допомогою інтерактивних методів передбачає активну взаємодію учнів: співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), моделювання життєвих та професійно-орієнтованих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблем на основі аналізу обставин та відповідної ситуації.

Ігрові технології навчання давали змогу „ звільнитися від стереотипів, шаблонів мислення, що особливо важливо для розвитку готовності до залучення нововведень у власну майбутню діяльність” [2, 145]. Для використання у процесі формування текстотворчої компетентності старшокласників обираємо імітаційні, операційні, рольові, ділові ігри, ігри-вправи, - змагання та ін. Цікавою технологію є ігрове проектування, мета якого полягає у створенні аналітичних, дослідницьких, пошукових, творчих, практико-орієнтованих, ігрових проектів. Сутність проектної технології – стимулювати інтереси учнів до певних проблем, що передбачають засвоєння певної суми знань, і показати практичне застосування цих знань через проектну діяльність. Проекти, що використовувалися, різнилися за формою: від написання роздумів, науково-навчальних проектів, брошур, газет до створення ігор, власних творчих портфоліо та презентацій. Як пише І. Лернер, „у старшій школі, імовірно, варто прагнути оцінювати успішність свого освоєння знань і вмінь за результатами проектування, які виявляються на публічному захисті проектів” [5, 86].

Підвищенню ефективності формування текстотворчої компетентності старшокласників за допомогою текстів-роздумів служили технології розвивального навчання, що забезпечують розвиток і саморозвиток особистості учня, виходячи із виявлення його індивідуального, неповторного, суб’єктивного досвіду, здібностей, інтересів, ціннісних орієнтацій, можливостей реалізувати себе в навчальній, пізнавальній та комунікативній діяльності. З-поміж названих технологій для формування текстотворчої компетентності старшокласників за допомогою текстів-роздумів обрали технологію розвитку критичного мислення, що формують у старшокласників самостійність, вміння ставити проблеми, приймати рішення, аргументувати, сприймати думки критично, здатність до діалогу й дискусії. У процесі дослідного навчання спиралися на технологію проблемного навчання, концептуальними положенням якої є визнання учня активним суб’єктом і реалізувалося через застосування прийомів, що передбачають створення проблемних ситуацій, пошук способу вирішення проблем; викладення різних точок зору з одного й того ж питання; порівняння, узагальнення, формулювання висновків з ситуацій; розв’язання частково-пошукових, дослідницьких завдань, проблемних ситуацій тощо.

Інноваційні процеси, що відбуваються сьогодні в освіті, спричиняють виникнення нових підходів до організації й проведення уроку, вибору його форм і засобів. Серед продуктивних форм профільного навчання слід назвати як традиційні урок, лекція, самостійна робота, індивідуальні завдання тощо, так і пропоновані науковцями нові форми - „Семінар генерація ідей”, „Мікрофон”, „Мозаїка”, „Синтез думок” [7]; проблемна лекція, лекція-діалог, лекція-провокація, лекція-візуалізація, лекція-„прес-конференція” [10] та ін. Невпинний розвиток сучасного суспільства, швидка зміна техніки та технології по­требують забезпечення якісно нового рівня навчально-виховного процесу, зокрема комп’ютеризації освіти. Використання комп’ютера, мультимедійних технологій у процесі дослідного навчання дозволило сформувати у старшокласників умінь працювати з гіпертекстами, знаходити необхідну інформацію в Інтернеті, створювати мультимедійні проекти тощо.

Висновки. Викладене підтверджує, що головною особливістю інноваційно-педагогічних технологій у профільній школі є їх спрямованість на здійснення переходу від педагогіки формування особистості до педагогіки саморозвитку учня, що спирається на інтелектуальний потенціал учнів, урахування мотиваційних настанов вивчення української мови; використання як основного засобу навчання профільно-орієнтованих текстів-роздумів, що дозволили залучити старшокласників до активної текстотворчої діяльності, мотивували засвоєння лінгвістичної теорії, підвищили пізнавальний і виховний потенціал уроку. Формування текстотворчої компетентності старшокласників у процесі профільного навчання української мови вимагало пошуку і застосування нових методів, форм і засобів для підвищення ефективності навчання, які не дублювали навчання української мови в основній школі, а були значним кроком уперед на шляху формування професійно-орієнтованої компетентності старшокласників.

Перспективи подальших розвідок. Перспективи дослідження проблеми застосування інноваційних методів у процесі навчання української мови вбачаємо у виробленні науково-практичних рекомендацій щодо формування текстотворчої компетентності старшокласників

Література:

1. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології: Навчальний посібник./ І.М. Дичківська. – К.: Академвидав, 2004. – 352 с. 8.

2. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій/ Автор-укладач Н.П.Наволокова. – Х.: Вид. група „Основа”, 2009. – 176с. – (Серія „Золота педагогічна скарбниця”)

3. Кудіна В.В., Соловей М.І., Спіцин Є.С. Педагогіка вищої школи./ В.В. Кудіна, М.І. Соловей, Є.С. Спіцин. – 2-ге вид., допов. і переробл. – К.: Ленвіт, 2007. – 194 с.

4. Ларионова Т.А. Роль инноваций в развитии системы профессионального образования России / Т.А. Ларионова. – М. : Ун-т Н.Нестеровой, 2006. – 188 с.

5. Машбиц Е. И. Психолого-педагогические проблемы компьютеризации обучения / Е. И. Машбиц. – М. : Педагогика, 1988. – 192 с., с. 86.

6. Оцінювання та відбір педагогічних інновацій: теоретико-прикладний аспект: Наук-метод. посіб. / За ред. Л. Даниленко. – К.: Логос, 2001. – 185 с.

7. Пометун О.І., Пироженко Л. В. Науково-методичний посібник / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко/ за ред. О. І. Пометун. — К.: Видавництво А. С. К. , 2004. — 192 с.

8. Професійна освіта: Словник: Навч. посіб. / Уклад. С.У. Гончаренко та ін.; За ред. Н.Г. Ничкало. – К.: Вища шк., 2000. – 380 с. 20.

9. Сластенин В.А., Подымова Л.С. Педагогика: Инновационная деятельность./ В.А. Сластенин, Л.С. Подымова. – М.: ИЧП „Издательство Магистр”, 1997. – 224 с.

10. Токмань, Г. Л. Методика викладання української літератури в старшій школі: Екзистенціально-діалогічна концепція : монографія / Г. Л. Токмань. - Київ : Міленіум , 2002. - 320 с. - С.112.