АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ХОРЕОГРАФІВ

Сьогодні українська педагогічна система перебуває на етапі кардинальних змін і характеризується інтегративними процесами по зближенню з освітніми системами країн зарубіжжя. Модернізація вітчизняної освіти та її входження в європейський освітній простір висуває нові вимоги до підготовки фахівців.

Практика показує, що когнітивна парадигма (знання, уміння, навички), що існує протягом багатьох десятиліть у професійній освіті, вже не актуальна. Сьогодні, важливим є не тільки об’єм знань, які отримуються випускником, а й формування у нього уміння ними оперувати. Фахівець повинен бути готовим до змін та вміти пристосовуватись до нових вимог, які пред'являються виробництвом та працедавцем, оперувати й управляти інформацією, активно діяти, швидко приймати рішення, навчатись упродовж життя [1, с. 6]. Іншими словами, в освітній політиці наголошується на тому, що необхідно “формувати не лише носія знань, а й творчу особистість, здатну використовувати отриманні знання для конкурентоспроможної діяльності у будь-якій сфері життя” [2].

Тому, загальне визнання отримала педагогічна парадигма, орієнтована на особистісний розвиток фахівця, виховання його особистісних якостей. Акцентування робиться не стільки на професійні знання й уміння, скільки на професійно значущі якості [3, с. 13]. На нашу думку, ця тенденція стосується і професійної підготовки майбутніх хореографів.

Наукові праці, присвячені проблемі, що досліджується, свідчать про складність і недостатню її вивченість. Історія і теорія хореографічного мистецтва і освіти викладені в працях Р. Захарова, Ж.Ж.Новерра та ін.; загальнотеоретичні основи професійної підготовки педагога-хореографа розглядаються в роботах А.Ваганової, Є. Валукіна, Ю. Громова, Т. Калашникової, А. Мессерера, С.Забредовського, Л.Цветкової та ін.; теорія формування художньої творчості учнів засобами ритміки й танцю в рамках приватних методик закордонних і вітчизняних педагогів-хореографів знайшли відбиття в працях В. Гіглаурі, М. Грем, Е. Далькроза, М. Каннінгхема, Х. Лімона, В. Нікітіна, Н. Шереметьєвської та ін..

Отже, метою нашої статті є вивчення особливостей професійної підготовки майбутніх хореографів та виділення актуальних проблем пов’язаних з цією підготовкою.

Як відомо, специфіка хореографічного мистецтва в вузькому змісті полягає в руховому (танцювальному) виконанні, тобто вмінні передавати ідейний задум автора твору за допомогою тіла й акторської гри. Але професія хореограф – досить широке поняття, це може бути і танцюрист у складі танцювального колективу, і постановник танців, і керівник дитячого або професійного колективу, і балетмейстер, постановник балетних спектаклів. Професійний хореограф з'єднує у своїй роботі функції педагога, репетитора й балетмейстера.

На думку більшості педагогів-хореографів, хореографічна освіта крім виконавської підготовки включає розвиток у студентів їх базових творчих здібностей, формування педагогічних умінь та навичок, а також навчання вмінням створювати власний хореографічний продукт. Ця галузь потребує вивчення протягом всього життя, тобто вона потребує постійної освіти та підвищення кваліфікації.

Сьогодні вища хореографічна освіта крім формування глибокої теоретичної бази знань, широкого спектра практичних умінь і навичок, необхідних у майбутній професії, вимагає виховання в студентів особистісних професійно значущих якостей.

На результат хореографічної освіти впливає наявність таких якостей, як образно-естетичне і психолого-педагогічне мислення, творча індивідуальність, творча активність (креативність), рефлексія, емпатія, духовність, артистизм, музичність, танцювальність, пластичність, емоційність при виконанні або показу танцю, загальнокультурний розвиток і фізичний розвиток, що, на нашу думку, складає високий рівень готовності до професійної діяльності у хореографічних кадрів.

Для підготовки педагога-хореографа нового покоління, універсального танцюриста, дослідника і творця, необхідне інноваційне відношення до процесу професійної підготовки і свіже бачення освітньої моделі [4, с. 188 –189].

Ми повністю поділяємо позицію Є. Валукіна, що рівень освіти, виховання й культури сучасного учня хореографічної школи багато в чому буде залежати від того, яким буде сучасний педагог-хореограф, як він буде здійснювати свою професійну діяльність, від його вмінь реагувати на вимоги, пропоновані до нього суспільством, застосовуючи у своїй роботі теоретичні й практичні досягнення хореографічної науки” [5, с. 5].

Молодий фахівець-хореограф, випускник вузу повинен: вирішувати завдання, що відповідають його кваліфікації; уміти здійснювати процес навчання учнів у танцювальному колективі з орієнтацією на завдання навчання, виховання й розвитку особистості та з урахуванням специфіки предмета, що викладається; уміти стимулювати розвиток позаурочної діяльності учнів з урахуванням психолого-педагогічних вимог, пропонованих до освіти і навчання; уміти аналізувати власну діяльність, з метою її вдосконалювання і підвищення своєї кваліфікації.

Враховуючи специфіку вузівського навчання можна умовно виділити три етапи становлення майбутнього хореографа.

Перший етап – адаптація студентів до умов навчального процесу у вузі. На цьому етапі здійснюється заповнення пробілів у знаннях недавніх випускників шкіл, пристосування до способів організації навчальної роботи, характерних вузові.

Другий етап – активне освоєння способів оволодіння методологічними вміннями і навичками.

Третій етап – професійна орієнтація студентів, що вимагає включення додаткових компонентів у процес навчання (наприклад, навчальної, педагогічної практики) і додання професійної спрямованості іншим формам і методам навчання.

Кафедра хореографії Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, як і кафедри інших навчальних закладів, здійснює професійну хореографічну підготовку за навчальним планом, який укладений відповідно до державних стандартів з обліком нормативних актів, рекомендацій Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. На основі навчальних планів щорічно викладачами кафедри формуються робочі навчальні програми на один рік. Вони розраховані по кожному курсу та на кожен семестр. В цій програмі відображений чіткий розподіл годин відведених на вивчення дисципліни за різними видам занять й тижневим навантаженням.

Комплексний характер професійної підготовки майбутнього хореографа припускає вивчення студентами цілого спектра спеціальних курсів, спрямованих на формування основних якостей як педагога-балетмейстера, так і хореографа-виконавця. Основними серед профільних дисциплін кафедри хореографії ЛНУ імені Тараса Шевченка є: “Теорія і методика викладання класичного танцю”; “Теорія і методика вкладання народно-сценічного танцю; “Теорія і методика викладання українського танцю; “Теорія і методика викладання бально-спортивного танцю; “Теорія і методика викладання сучасних напрямків хореографії; “Мистецтво балетмейстера” та ін..

Крім того, специфіка вузівської освіти виявляється і у використовуваних формах організації навчального процесу: лекціях, практичних і індивідуальних заняттях і ін. Вони припускають більшу долю самостійної роботи студентів.

Сучасні тенденції професійної підготовки у вузі пов’язані зі скороченням аудиторних занять і збільшенням часу на самостійну роботу студентів. У таких умовах предметом особливої уваги стає якість спеціально-предметної підготовки майбутніх хореографів, оскільки, з одного боку, дефіцит аудиторних занять змушує підвищувати темп вивчення матеріалу з одночасною його концентрацією, а з іншого боку – самостійне оволодіння ним викликає серйозні труднощі в студентів. У цьому зв'язку виникає проблема пошуку раціональних методів викладання навчальних дисциплін, спрямованих на досягнення гармонічної єдності аудиторних і позааудиторних форм занять.

Підводячи підсумок, зазначимо, що актуальні проблеми підготовки майбутніх хореографів у вузі виділені нами в ході дослідження особливостей цієї підготовки, спрямовує наші наукові пошуки в бік виявлення оптимальних педагогічних та організаційних засобів їхнього вирішення.

Література:

1. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / Під заг. ред. О.В.Овчарук. – К.: “К.І.С.”, 2004. – 112 с.

2. Кремень В.Г. Модернізація освіти – важливий чинник соціального, економічного і політичного розвитку України [Електроний ресурс] / В.Г. Кремень // Вісник НАН України. – 2001. – № 3. – Режим доступу – http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/NarOsv/2007-1/07kvgdlo.htm

3. Зеер Э. Ф. Психология личностно ориентированного профессионального образования / Э.Ф. Зеер. – Екатеринбург – 2000. – 257с.

4. Митакович Л.А. Подготовка будущих педагогов-хореографов к решению профессиональных задач [ Електронный ресурс] / Л.А. Митакович. – С. 185–189. – Режим доступа : ftp://lib.herzen.spb.ru/text/mitakovich_116_185_189.pdf

5. Валукин Е. П. Мужской классический танец : [учеб. пособие] / Е.П. Валукин. – М.: ГИТИС им.А.В.Луначарского. – 1987. – 103 с.