ВПЛИВ ЕКЗОГЕННИХ ФАКТОРІВ НА РОЗВИТОК ПЛОДУ

Розвиток молодого організму людини залежить від впливу спадковості та навколишнього екологічного середовища. Одним із найбільш розповсюджених ускладнень в акушерській практиці, що являється найбільш частою причиною пренатальних захворювань і смертності, що спричиняє до не виношування плоду, що тісно пов’язане із здоров’ям не тільки самої матері, а й умов, в яких вона буде виношувати цю дитину. Плід розвивається завдяки тому, що має тісний гуморальний зв'язок з материнським організмом, отримуючи від нього всі необхідні поживні речовини, а також піддається впливу екзогенного середовища матері.

В Україні кожного року близько 40 тис. жінок не доношують вагітність. За останні 10 років у п’ять разів зросла кількість дітей, які мають глибоку недоношенність, а дітей із вродженими вадами розвитку – втричі. Щорічно в Україні робиться близько 700 тисяч абортів (67 на 1 000 жінок дітородного віку), що у 1,5 рази перевищує кількість пологів [4, с. 3-4].

Кількість інвалідів зареєстрованих в органах соціального забезпечення, становить 4 % усього населення України. З 10 тис. українців 40,9 є інвалідами з дитинства, у тому числі віком до 16 років. Серед причин дитячої інвалідності на першому місці – хвороби нервової системи та органів чуття (41,9 %), на другому – психічні розлади (8,2 %). Нині в Україні проживає понад 25 тис. дітей, які страждають на дитячий церебральний параліч, близько 29 тис. – з відставанням у розумовому розвитку, близько 10 тис. глухих і 1,5 тис. сліпих [4].

Соціально-біологічні чинники суттєво впливають на перебіг вагітності і тому можуть бути пов'язані з невиношуванням вагітності. Етіологія невиношування плоду є досить різноманітною і залежить від багатьох факторів. У той же час, на основі узагальнення результатів багаторічних досліджень Е. К. Айламазян (1990 – 1998) розроблена концепція, згідно з якою різні кількісно вимірювані параметри репродуктивної системи жінки можуть служити оціночними критеріями екологічного неблагополуччя регіонів і біологічної небезпеки навколишнього середовища [1, с. 18 - 24].

Фактори зовнішнього середовища, впливають на організм в процесі його життєдіяльності, росту та розвитку. Для того, щоб розібратися, як впливає оточуюче середовище на організм людини протягом всього її життя від народження до смерті, потрібно розділити фактори середовища по природі їх впливу на фізичні, хімічні, біологічні та соціальні.

Екзогенні причини, що викликають переривання вагітності, можуть бути розділені на наступні групи:

а) механічні фактори – травми, забої, вібрація, статеві зносини, фізичні перевантаження та інші;

б) фізичні фактори – інсоляція УФО, термічний вплив (перегрівання, охолодження), радіація, гравітаційний та кліматичний вплив;

в) токсичні фактори – інтоксикація, органічні та неорганічні з’єднання (свинець, ртуть, бензин, анілін та ін.);

г) психоемоційні фактори – інформаційний вплив, стресове навантаження; новини, які несуть негативні емоції [1, с. 18 - 24].

Наприклад, при контакті з ртуттю в 60 % випадків у плода виявляють мікроцефалію: затримку психомоторного розвитку, сліпоту, глухоту, судоми. Продукти неповного згорання нафти, свинець, кремній, сполуки хлору, пестициди й інші шкідливі речовини і їхні продукти накопичування в плаценті, призводять до порушення її бар’єрних і інших функцій, гіпоксії плода, трофічних розладів у плода, насамперед до порушення функціонального стану печінки і мозку. Висока концентрація свинцю може призвести до розвитку патології плоду, недорозвиненності плоду, передчасних пологів, недостатньої маси немовляти. Свинець може спричинити анемію, артрит, порушення мозкової діяльності, підвищену збудливість, ослаблення імунітету [6, с. 8 - 11].

Передчасні пологи зустрічаються у жінок, які зайняті фізичною працею, у молодих жінок, які поєднують роботу з навчанням. Серед жінок, які працюють більше 42 години на тиждень в І триместрі вагітності, частота передчасних пологів становить 8,5 %, а також спостерігається велика кількість ранніх абортів, викиднів та затримки у розвитку плода.

Серед жінок, що користуються декількома видами транспорту по дорозі на роботу, передчасні пологи спостерігаються у 22%, при меншому навантаженні в 6,3%. У жінок, що працюють стоячи, частота передчасних пологів складає 6,3%, при сидячій роботі – 4,3%[7].

Невиношування вагітності є вищою у жінок молодших 20 років і старших 35 років, у тих і інших воно досягає 15,6%. Відносно впливу паритету на невиношування вагітності, то маються суперечливі дані. За вибірковими даними Фролової О.Г. (1980) в Москві найнижчий рівень передчасних пологів відзначений при перших пологах (7,5%). Зі збільшенням кількості пологів, частота передчасних - збільшується: при других - 8,4%, при третіх і наступних - 9,2%. Інші автори [8] відзначають тенденцію до зменшення числа передчасних пологів із зростанням паритету, вважаючи, що більше значення має не паритет, а інтервал між пологами (чим він коротший, тим частіше виникають ускладнення)

В промислових містах і великих населених пунктах частота не виношування дитини статистично є значно вищою, у порівнянні із маленькими населеними районами [5, с. 29 - 36].

Навколишнє середовище з не великим рівнем радіаційного випромінювання також негативно відбивається на репродуктивній системі жінки. Як показали досліди Сокур Т. В. (2001 р.), в регіонах, що постраждали в результаті аварії на ЧАЕС, в умовах постійного впливу малих доз радіації, чітко виявляються в показниках репродуктивного здоров’я жінки і їх нащадків. В зоні найбільшого впливу радіаційного забруднення частота переривання вагітності зросла в 24,7% [2].

Діагностичне рентгенологічне дослідження в I триместрі вагітності не має тератогенної дії, якщо воно менше, ніж 5 рад. Наприклад, іонізуюча реакція (мікрохвилі, короткі хвилі) викликає тепловий ефект і може здійснювати несприятливий вплив на плід за допомогою гіпертеміі [3].

Під час куріння у вагітних знижується рівень фолатів (солей фолієвої кислоти) у плазмі крові й еритроцитах. Навіть при достатньому споживанні фолієвої кислоти, її вміст в організмі знижується до таких концентрацій, що становить небезпеку розвитку в новонародженого дефектів розвитку нервової трубки. Ця патологія полягає в тому, що ектодерма, із якої формується шкіра, нігті, волосся, а також нервова система й органи чуття, не стимулюється цілком у тому місці, де повинен утворитися спинний мозок [4, с. 31- 33].

Цілком доведеними наслідками материнського куріння під час вагітності є затримка росту до народження і зниження інтелектуального потенціалу дитини після народження.

У жінок, що палять, збільшена кількість спонтанних абортів і передчасних пологів, зниження маткового кровообігу спричинює гіпоксію плода. Ці процеси посилюються присутністю в тютюновому димі чадного газу. Нікотин чинить ефект ретардації – зниження краніокаудального розміру плода, знижує процеси відкладання кальцію в кістках.

Істотний вплив на перебіг вагітності здійснюють шкідливі звички особливо куріння, алкоголь і наркотики.

Куріння під час вагітності збільшує частоту викиднів, частоту відшарування плаценти, затримку розвитку плода, збільшує перинатальну смертність[10]. Дія нікотину є дозозалежною: чим більше викурюється сигарет на день, тим вище несприятлива дія на вагітність.

Алкоголь має тератогенну дію на плід (алкогольний синдром плоду), особливо важко проявляється на перебігу вагітності та стану плоду хронічний алкоголізм. Навіть середні рівні вживання алкоголю ведуть до збільшення числа викиднів і передчасних пологів.

За даними М. С. Нарсулаєвої (1987) частота спонтанних абортів у жінок, що вживають алкоголь склала 29%, перинатальна смертність - 12 - 25%, передчасні пологи - 22% і алкогольний синдром у плода - 0,1 - 0,4%.

Сумісний ефект алкоголю і куріння і вживання наркотиків посилює неблагополучні результати вагітності. За даними автора, дія наркотиків може бути вторинною по відношенню до алкоголю і сигарет [9].

Відомо здавна про шкідливий вплив лікарських препаратів на розвиток плоду. Ще у 1887 році П. К. Кубасов виявив шкідливу дію на формування плоду наркотичних речовин (хлороформу, хлоралгідрату, папаверину та ін.). За даними міжнародних досліджень (1148 медичних закладів у 22 країнах світу), близько 85 % жінок протягом вагітності приймають в середньому близько 3 типів лікарських засобів: антибактеріальні, протианемічні препарати та анальгетики [6, с. 12].

Вчені з Інституту генетики людини Гамбурського університету вивчали дію талідоміда на ембріон і зародок. Застосування талідоміда з 21-го дня вагітності викликало відсутність вух; на 23 день – агенезію великих пальців рук; на 24 – 26 день – амелію рук; 27 – 29 день – дисплазію стегна (амелія ніг); на 30 – 31 день – фокомелію рук стопи; на 30 – 33-й день – фокомелію ніг [4, с. 36]. Отже, бажано, щоб вагітна жінка взагалі не застосовувала лікарські засоби.

Будь-які несприятливі фактори, що впливають на жіночий організм, можуть порушувати нормальну будову та дозрівання статевих клітин і стати причиною їх мутації чи їх аномального розвитку. Слід підкреслити, що вроджені каліцтва можуть виникати в рівній мірі як від зовнішніх, так і внутрішніх (генетичних) факторів. Окрім того шкідливий вплив на організм, що розвивається може давати одночасне поєднання двох факторів - ендогенного і екзогенного походження. Тератогенні фактори є не специфічними, тобто один і той же шкідливий агент може викликати різні дефекти розвитку і, навпаки, різні тератогенні речовини можуть викликати одину і, ту ж ваду розвитку. Все залежить від періоду вагітності, в якому діють дані агенти.

Здоров’я майбутньої дитини, її повноцінний розвиток – щастя батьків багато в чому залежать від того, чи буде малюк бажаним, а його поява на світ заздалегідь продуманною та запланованою. Але головна умова народження здорової дитини – здоров’я батьків перед зачаттям, під час нього, а жінки – і при виношуванні плоду.

Література:

1. Кира Е. Ф., Цвелев Ю. В., Беженарь В. Ф., Берлев И. В., Невынашевание беременности: - Санкт-петергург, 1999.

2. Сокур Т. Н. – Репродуктивное здоровье женщин и качество здоровья потомства в условиях постоянного действия малых доз радиации – Автореф. докт. дисс., М., 2001.

3. Creasy R. K., Resnick R. – Maternak-Fetal Medicine: Principles and Practice. Philadelphia, WB Saunders, 1994/

4. Маруненко І. М., Горяна Л. І., Роль спадковості та навколишнього середивища в ґенезі захворювань. – К.: Вітас. 2010 – 64 с.

5. Сидельникова В. М. «Привычная потеря беременности» - М.: Триада-Х, 2000. – 304 с.

6. Меженина Е. П. «Вродженные уродства», Из-во «Здоровье», г. Киев, - 1974 г., 74 – с.

7. Слепцова С. И. – риск, прогноз и профілактика невынашевания беременности – Автореф. докт. дисс.., М., 1991.

8. Bakketing L. S., Hoffman H. J. – Pregnancy order and reproductive loss – British Med. J., 1980, 3, 716.

9. Jacobson J. L., Jacobson S. W., Sokol R. – Effects of alcohol use, smoking and illicit drug use on fetal growth in black infants – J. Pediat., 1994, 8, 105-118.

10. Mcintosh J. D. – Smoking and pregnancy: attributable risks and public health implications – Can. J. Public. Heaith, 1984, 75, 141-148.

Науковий керівник:

кандидат історичних наук, доцент Годун Н. І.