ОБ'ЄКТНО-ОРІЄНТОВАНИЙ ХАРАКТЕР ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ В СИСТЕМІ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

Динамічні зміни у світовому економічному суспільстві, викликані процесами глобалізації, розвитком інфраструктурних елементів діяльності компаній, еволюцією функціональних можливостей інформаційно-комунікаційних систем обумовили актуальність переорієнтації облікової системи для задоволення принципово нових очікувань та інформаційних інтересів. Історично облік носив, перш за все, фіксуючий характер, спрямований на реєстрацію результатів фінансово-господарської діяльності підприємства. Облікова система, систематизуючи та відображаючи у зручному та зрозумілому користувачеві вигляді відомості про стан та результати діяльності підприємства, є основою вироблення інформації для різних рівнів управління.

Реалії сьогодення диктують нові вимоги, що передбачають використання результатів обліково-аналітичної інформації для розробки рекомендацій щодо оптимізації бізнес-процесів, підвищення якості управління ресурсами та мінімізації економічних та інформаційних ризиків. У даному аспекті першість здобуває розвиток нової формації обліково-аналітичної інформації, орієнтованої на перспективу і максимальне зниження її ретроспективного характеру. Для цього важливо налагодити генерацію інформаційних потоків з урахуванням модернізованих вимог ринку і необхідністю зниження агресивного впливу зовнішнього конкурентного оточення. Актуально й вкрай необхідно зорієнтувати бухгалтерський облік на підготовку інформації, затребуваної користувачами для перспективного провадження діяльності та реалізації стратегії розвитку.

Ключове значення для ефективності бізнесу, здійснення найбільш вагомих інвестиційних проектів, досягнення стійкого фінансового стану та мінімізації ризику порушення безперервності діяльності мають інформаційні технології, від впровадження яких керівництво компанії очікує отримання економічного та корпоративного ефектів.

Перехід на новий рівень управління супроводжується комплексним розвитком інформаційної системи управління, стратегія якої визначається цілями, можливостями та імовірними ресурсними обмеженнями компанії. Формування інформаційної системи підпорядковано програмі розвитку, котра складається з інтегрованих проектів і процесів, результати яких потрібні для розробки плану та його реалізації з максимальним зниженням витрат.

Суть модифікації обліково-аналітичних ресурсів у взаємозв'язку зі стратегією розвитку бізнесу полягає у встановленні мети, оцінці ресурсів, визначенні інструментів і плануванні результатів. При формулюванні мети увага приділяється стратегії, місії і завданням компанії. Концептуально розроблена стратегія бізнесу виражається через ступінь впливу на результативність та ефективність реалізації цілей, зміцнення фінансового стану і набуття інвестиційної привабливості. Вибір оптимального варіанта розвитку передбачає визначення інструментів, серед яких найбільшою популярністю користуються обліково-аналітичні ресурси, генеровані із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій, що дозволяє комплексно оцінити економічні, корпоративні та соціальні результати, розробляючи кількісні та якісні показники ефективності, котрі мають бути взаємопов'язані з показниками, визначеними для стратегії бізнесу. Доцільно на цьому етапі закласти основу для оптимізації всіх планованих витрат і формалізувати можливі ризики з метою розробки попереджуючих заходів.

Збільшення вартості бізнесу є ключовим індикатором привабливості компанії. Повільні темпи зростання ціни компанії в порівнянні з ростом її вартості свідчать про неефективну капіталізацію прибутку і нерезультативне фінансове управління. Виходячи з цього, необхідно оцінити фінансові можливості, інтереси та очікування споживачів, співвіднести перспективи та слабкі сторони, виявити шляхи отримання додаткових активів. Багато в чому такі завдання реалізуються через інформаційно-аналітичну систему.

На теперішній час користувачі стикаються з істотною проблемою, що полягає у володінні значної кількості інформаційних ресурсів, частина з яких з тих чи інших причин є незатребуваною управлінням. Така ситуація є цілком логічною, оскільки кожний управлінський запит має свою цільову спрямованість, а отже відповідно й потребу у цільових ресурсах. Інформаційний залишок може бути використаний, а може перевантажити систему, якщо своєчасно не обробити його та не прийняти рішення щодо подальшої долі таких ресурсів. Облікова система генерує максимально релевантні дані, корисні для будь-якого користувача незалежно від його цільового запиту. Це дійсно універсальний ресурс, здатний забезпечити виробництво управлінського рішення, що базується на потужній інформаційній основі високої якості та достовірності.

Зауважимо, що для інформаційної системи незайвим є проведення інвентаризації інформаційних активів, внаслідок якої будуть визначені та вилучені застарілі відомості, додана нова інформація, буде прийнято рішення про застосування незатребуваної інформації, яка не втратила своєї моральної цінності і є цілком придатною для подальшого використання. Логічно для цього застосовувати різні банки даних, що буде розмежовувати інформацію та підвищить оперативність її пошуку для користувача. Це відповідальне завдання слід виконувати спеціально організованій централізованій службі управління та інформаційної підтримки. Показовим є те, що до складу цієї служби мають входити не тільки обліковці – головне поєднати їх роботу із роботою фінансових менеджерів, які інтерпретують облікові дані, на основі чого виробляють план розвитку та несуть відповідальність за його реалізацію. Облікова система сама по собі не здатна генерувати управлінські рішення – це завдання фінансового менеджменту, який, в свою чергу, не спроможний надати користувачам якісну та однаково зрозумілу інформацію про стан бізнесу.

Завдяки автоматизації обліку передусім покращуються якісні характеристик управління шляхом підвищення рівня продуктивності праці, а саме: точність обліку, достовірність, вироблення аналітичної облікової інформації, зменшення помилок [2, с. 31]. Суттєвим надбанням сучасних програмних продуктів є технології, які забезпечують моніторинг інформації для завчасного виявлення інформації з помилками та викривленнями. Конкретні інформаційні технології можуть бути різними, проте це не знижує позитивного ефекту від їх практичного застосування [1, с. 55]. В умовах економічної нестабільності саме інформаційні технології здатні забезпечити надійний контроль діяльності компанії та конфіденційність її стратегічної інформації. За умови ефективного їх застосування компанія отримує беззаперечні конкурентні переваги, що є логічним наслідком результативного використання інформації. Саме тому ІТ-індустрію називають найперспективнішою і такою, що має найвищі та найшвидші темпи розвитку [3, с. 327].

Високою популярністю сьогодні користуються «хмарні технології», які значно мінімізують витрати на зберігання інформації. Сервіси «в хмарі» – це спосіб організації обробки даних, коли масштабовані та еластичні засоби технологій надаються «як послуга» стороннім замовникам через Інтернет. Перевагою такого методу зберігання інформації є можливість доступу до ресурсів у режимі реального часу у будь-якому місці. Користувачеві необхідно мати вихід у Інтернет, що значно спрощує роботу з інформацією, якщо це треба зробити оперативно, та відповідні повноваження й доступ до бази даних.

Оцінюючи кінцеві інформаційні ресурси, придатні для споживання, користувач виходить з таких критеріїв: ефективність (актуальність інформації та гарантія своєчасного і повного її отримання); продуктивність (забезпечення доступності інформації шляхом оптимального використання ресурсів); конфіденційність (забезпечення захисту інформації від неавторизованого ознайомлення); цілісність (точність, повнота та вірогідність інформації згідно вимог діяльності підприємства); придатність (надання інформації за вимогою бізнес-процесів); узгодженість (відповідність чинному законодавству, нормативним актам та договірним зобов’язанням); надійність (доступ управлінського персоналу до інформації для поточної діяльності, формування звітів та оцінки рівня відповідності).

Організація інформаційного забезпечення передбачає інтеграцію інформаційних процесів з бізнес процесами, ІТ-ресурсами, стратегією та цілями компанії, що дозволяє максимально ефективно використовувати інформаційні ресурси, підвищуючи капіталізацію та отримуючи конкурентноздатні переваги.

В останні роки компанії інвестують в інформацію та технології, які стали визначальними елементи бізнесу, значно спростив, а з іншого боку ускладнив основні економічні процеси, які визначають подальший стан бізнесу.

Важливість та актуальність стратегічної орієнтації облікової системи є беззаперечною, а її об'єктно-орієнтований характер дозволяє оптимізувати її інструменти і направити інформаційні результати на забезпечення бізнес-процесів і стратегії розвитку. Подальше поглиблення процесів ринкових перетворень спричиняє формування обліково-економічної інформації перспективного характеру для вироблення стратегії бізнесу, якій мають бути властиві корисність, повнота, достовірність, достатній рівень аналітичності, змістовність, ґрунтовність, економічність та вчасність подання.

Література:

1. Ивахненков С. Классификация программного обеспечения учета и контроля / С. Ивахненков // Бухгалтерский учет и аудит. – 2006. – № 7. – С. 55–65.

2. Кузьмінський Ю. Оцінка ефективності впровадження інформаційних технологій у бухгалтерський облік / Ю. Кузьмінський // Бухгалтерський облік і аудит. – 2011. – № 7. – С. 27–31.

3. Ус Р. Л. Вплив світової фінансової кризи на розвиток ІТ-індустрії / Р.Л. Ус // Бюлетень Міжнародного Нобелівського економічного форуму. – 2010. – № 1. – С. 326–331.