ОСВІТНЯ ТА НАУКОВО-ДОСЛІДНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПОЛТАВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ЮРІЯ КОНДРАТЮКА

Інтеграція громадянського суспільства в європейський простір, процеси глобалізації української науки формують необхідність ґрунтовніше вивчати досягнення вітчизняних закладів освіти у науковій та педагогічній сферах. Надзвичайної актуальності цей процес набуває в об’єктивній оцінці внеску окремих інститутів і університетів у підготовку майбутніх фахівців з різних галузей виробництва. Одним із таких навчальних закладів є Полтавський державний технічний університет імені Юрія Кондратюка, очолюваний у свій час доктором технічних наук, професором Олександром Григоровичем Онищенком. Метою статті є аналіз окремих аспектів реформування вищого навчального закладу технічного профілю і висвітлення основних акцентів його діяльності на сучасному етапі розвитку освіти.

Ставши із 1982 р. ректором Полтавського інженерно-будівельного інституту [1, с. 5], О.Г. Онищенко організував навколо себе творчо мислячих співробітників і розпочав грандіозні зміни у матеріально-технічному забезпеченні навчально-педагогічного та виховного процесу. За кілька років під його керівництвом виросли спроектовані у студентському проектно-конструкторському бюро інституту новий навчальний корпус, дев’ятиповерховий студентський гуртожиток, навчально-лабораторні модулі, здійснено поточну реконструкцію багатьох приміщень і будівель на території навчального закладу, збудовано 35-квартирний будинок для викладачів.

Із 1982 р. в інституті розпочав роботу факультет підготовки іноземних спеціалістів, на якому навчалися представники понад 15 країн світу – Сирії, Лівії, Кіпру, Афганістану, Йорданії, Пакистану, Йємену тощо. Отримані за час навчання в Полтавському інженерно-будівельному інституті знання дозволяли випускникам-іноземцям перемагати у своїх країнах на конкурсних засадах при вступі на роботу до державних і приватних будівельних організацій і фірм.

Створена під керівництвом О.Г. Онищенка галузева науково-дослідницька лабораторія механізації ручної праці в будівництві тримає руку на пульсі потреб будівельного виробництва країни. Об’єднавши навколо лабораторії талановиту молодь, ректор започаткував у вузі наукову школу, в колі дослідницьких проблем якої пошук таких технічних рішень, які дозволили б механізувати одну з найскладніших будівельних робіт – тинькування (оштукатурювання) стін [2].

Після здобуття Україною незалежності для навчального закладу склалася складна ситуація: загрожувало перевиробництво будівельних кадрів для регіону. Перебуваючи в оточенні не менш потужних інженерно-будівельних вищих навчальних закладів Дніпропетровська, Харкова, Донецька, Макіївки й інших міст, монопрофільний вуз у Полтаві майже не мав перспектив розвитку. У професора О.Г. Онищенка виникла смілива ідея: орієнтуючись на практичні потреби Полтавщини у висококваліфікованих фахівцях, розширити спектр спеціальностей та спеціалізацій, реформувавши інститут у технічний університет. У 1992 р. ректор обрав ініціативну групу вчених з метою вивчення потреб Полтавського регіону в спеціалістах технічного профілю.

Після проведених науково-статистичних та соціологічних досліджень з’ясувалося, що в умовах змін у народногосподарському комплексі України та у зв’язку з природними демографічними процесами в Полтавському регіоні найближчими роками значно актуалізується потреба у професіях не лише будівельного профілю, а й зросте попит на фахівців фінансово-економічного, інженерно-технічного, електромеханічного та нафтогазовидобувного профілів. О.Г. Онищенком була проведена величезна організаційна робота з керівниками всіх рівнів Полтавського та сусідніх регіонів. Це дозволило затвердити план реорганізації монопрофільного будівельного інституту, який готував щорічно близько 600 фахівців за 6 спеціальностями в багатопрофільний університет із підготовкою такої ж кількості спеціалістів за 18, а пізніше − 28 спеціальностями й спеціалізаціями фінансово-економічного, електромеханічного, екологічного, нафтодобувного, архітектурно-художнього та будівельного напрямів.

Органи влади України з розумінням віднеслися до сміливих реформаторських кроків ректора. Співробітники інституту створили нові робочі навчальні плани та програми, підручники, посібники, підготували навчально-лабораторну та матеріально-технічну базу для нових спеціальностей і спеціалізацій. Це сприяло успішній акредитації навчального закладу за IV міжнародним рівнем. Рішенням Кабінету Міністрів України від 29 серпня 1994 р. інженерно-будівельний інститут перейменували на технічний університет – перший у Полтавському регіоні. 21 червня 1997 р. з нагоди відзначення передовою громадськістю світу 100-річного ювілею від дня народження видатного теоретика космонавтики, талановитого інженера, полтавця Юрія Кондратюка рішенням уряду України університету присвоєне його ім’я.

Під керівництвом ректора, професора, академіка Академії вищої школи України О.Г. Онищенка, значно змінився на краще імідж навчального закладу, зріс його рейтинг серед інших технічних вищих навчальних закладів. Була розроблена власна атрибутика й символіка: логотип, герб, гімн і прапор університету. В редакційно-видавничому відділі відновила свій щомісячний вихід газета “Полтавський університет”, налагоджено видання навчальної літератури.

Особлива увага ректора приділялася виявленню і підтримці талановитої студентської молоді. Кожна кафедра в університеті мала наукові гуртки, до яких залучалося понад 60 % студентів. Про рівень студентських наукових пошуків свідчать такі факти: у 1998 р. в університеті проведено перший етап Всеукраїнської студентської олімпіади з усіх навчальних дисциплін, у якій взяли участь 645 студентів. У межах другого етапу в 9 предметних олімпіадах брали участь уже близько 20 студентів, у 3-х олімпіадах зі спеціальностей – 7 студентів. Команда університету посіла перші місця: у VIII Всеукраїнській олімпіаді зі спеціальності “Водопостачання, каналізація, раціональне використання та охорона водних ресурсів” (Київ, квітень 1998 р.), у VIII Всеукраїнському огляді-конкурсі кращих дипломних робіт архітектури шкіл України (Полтава, жовтень 1999 р.) [1, с. 11].

У 1999 р. на базі технічного університету імені Юрія Кондратюка створено Полтавське відділення Північно-Східного наукового центру Національної академії наук України та Міністерства освіти і науки України, пріоритетними напрямами діяльності якого є:

• здійснення незалежного оцінювання процесів економічного й науково-технічного розвитку регіону, підготовка прогнозів і рекомендацій щодо розвитку структур НТП, ефективних форм інтеграції науки, освіти та виробництва;
• екологічний моніторинг, оздоровлення навколишнього середовища у промислових районах регіону;
• прискорення розробки та впровадження у виробництво прогресивних наукоємних технологій (кріогенних, радіаційних, плазмових тощо);
• організація та проведення маркетингових досліджень з питань НТП;
• боротьба із зсувами ґрунтів, зміцнення фундаментів будівель і споруд;
• механізація трудомістких процесів на виробництві.

Прагнучи наблизити низку дисциплін електромеханічного факультету до потреб практики, професор О.Г. Онищенко організував у 2002 р. спільно із викладачами та студентами університету будівництво навчально-лабораторної бази. Розташовані в безпосередній близькості до факультету навчальні лабораторії для студентів, які вивчають спеціальність “Автомобілі та автомобільне господарство”, дозволяють під час практичних занять і лабораторних робіт виконувати молоді всі необхідні в реальному практичному житті майбутнього інженера-автомобіліста діагностичні дослідження з автомобілями із застосуванням сучасного обладнання. Велике значення має створення навчально-виробничого цеху з 25 металообробними верстатами різних видів, що дає студентам спеціальності “Технологія машинобудування” широкі можливості набути якісного практичного досвіду та брати участь у виготовленні нових зразків штукатурних станцій.

Академік О.Г. Онищенко, здійснюючи керівництво технічним університетом, кінцевою метою стратегії формування контингенту студентів університету вважає реалізацію конституційного права населення регіону на отримання вищої освіти та забезпечення Полтавщини висококваліфікованими фахівцями соціально-гуманітарного, архітектурно-художнього, інженерно-технічного та фінансово-економічного профілів. Якісна реалізація поставленої стратегії з оновленням змісту освіти, удосконаленням навчального процесу, соціальним захистом студентів і викладачів була високо оцінена державними органами влади. У 2002 р. Указом Президента України університету надано статус Національного технічного університету імені Юрія Кондратюка. Академік О.Г. Онищенко і сьогодні продовжує активно працювати радником ректора, завідувачем кафедри будівельних машин та обладнання, науковим керівником галузевої лабораторії, головою Полтавського відділення Північно-Східного наукового центру НАН України.

Таким чином, освітня та науково-дослідна діяльність викладацького складу Полтавського державного технічного університету імені Юрія Кондратюка може бути дієвим теоретичним підґрунтям у процесі розбудови самостійної незалежної України, розвитку та зміцнення її науки, втілення винаходів у практичну діяльність, формуванні наукової думки та розвитку творчого мислення у молоді, підготовки висококваліфікованих фахівців-технологів.

Література:

1. Олександр Григорович Онищенко: Бібліографія до 70-річчя / Упорядн.: В.О. Орлов, І.О. Іваницька, Н.К. Кочерга, В.О. Сидоренко. – Полтава, 2004. – 64 с.
2. Офіційний сайт Українського державного хіміко-технологічного університету www.usuce.dр.ua.

Сухих Вікторія Миколаївна – аспірантка кафедри історії та культури України ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди