Семантичне поле лексичної одиниці «місяць» (на матеріалі української, англійської та французької мов)

Актуальним на сучасному етапі розвитку лінгвістичної науки є дослідження лексико-семантичних одиниць та аналіз слів різних мовних систем (В. Аракін, Л. Бархударов, В. Бріцин, Ю. Жлуктенко, Л. Дідківська, М. Фабіан, G. Firth, F. Kiefer, G. Korunets та ін.). Мова сприяє вивченню психологічних особливостей людини, через мову виражається рівень її культури, її емоційний стан і характер, мова є засобом вивчення картин світу представників різних лінгвістичних культур. Дослідження семантичного поля лексичної одиниці «місяць» з точки зору психолінгвістичної інтерпретації різних мов, аналізується вперше. У цьому полягає новизна даної праці, мета якої полягає у виявленні інтегральних та диференційних ознак номінації «місяць» на матеріалі української, англійської та французької мов і передбачає виконання завдання: співставити та проаналізувати виявлені ознаки.

У латинській мові існувало дві лексичні одиниці на позначення небесного тіла – супутника Землі – luna та mensis. Ці номінації слугували на позначення «місяця як одиницю виміру часу в календарі». Латинське luna пов’язане з дієсловом luceo (світитися), а mensis походить від дієслова metior (вимірювати). Ще у народній латині існували передумови для розвитку у слова luna значення «одиниця календарного виміру часу». У Аврелія Августіна є прикметник lunaticus у значенні «що триває один місяць». Ісідорус Гіспаленсіс (VII ст.) вживав термін lunatio «місяць». Згодом виникли умови для виникнення у слова luna нового значення. Але перше значення лексеми luna було «місяць як небесне світило», а mensis – «місяць як одиниця виміру часу в календарі». Цю відмінність було збережено нащадками відповідних слів у більшості романських мов [4, 48]. Так, французьке lune походить з латинського luna, а mensis з часом перетворилося на mois. У сучасній англійській мові латинське luna залишило свій відбиток тільки на похідних. Так, наприклад, маємо історичне позначення срібла та богині Luna, також lunacy як позначення шаленства чи лунатизму [12]. Для номінації концепту місяць використовується слово moon. Воно походить від староанглійського mōna, германського походження, яке має індоєвропейський корінь з латинського mensis [8].

Щодо української мови, то запозичення з латинської мови знайшло своє відображення у двох словах старослов’янської мови – місяць і луна. У старослов’янській мові латинське luna перетворилося на лоуна та означало «світло, блиск, відблиск, місяць, райдуга». Як назва місяця номінація луна виникла в результаті табуїстичної заміни давнішої назви mēns, звідки українське місяць. Заборона вживання первісної назви ґрунтувалася на віруванні про магічні властивості місяця. Номінація mēns вважається пов’язана з часткою mē-, що означало «мріяти» [3, 304-305]. В етимології, слова на позначення супутника Землі в усі три мови пішли від латинських слів luna та mensis . Але у ході історичного розвитку значення слів змінюються і починають розрізняти «місяць як небесне світило» і «місяць як календарна одиниця виміру часу». В англійській та французькій мовах на позначення цих понять (lune фр., moon англ. – місяць як супутник Землі, а mois фр. та month англ. для календарної одиниці) сформувалося два слова, тоді як в українській мові через релігійно-обрядові чинники вони інтегрувалися в одне поняття місяць.

Розглянемо дериваційну структуру слова. У французькій мові від lune похідними є прикметники lunaire – місячний, нереальний; lunatique – дивний, своєрідний; luni-solaire – місячно-сонячний; luné – місяцеподібний; а іменники: lunaison – місячний місяць; lunamobile – місяцехід; lunatique – лунатик, дивак, ман’як; lundi – понеділок; lunetier – оптик; lunette – окуляри; lunik – місячник [7, 331]. Тут похідні дієслова відсутні, але переважають іменники. Творення похідних відбувається за допомогою суфіксації, рідше – сполученням двох основ. Щодо англійської мови, то маємо від слова moon такі похідні іменники: honeymoon – медовий місяць; moonlight – місячне світло; moonshine – віскі; moonboot – вид взуття; moon child – людина під знаком зодіаку Рак; mooncalf – дурень; mooner – мрійник; mooneye – періодичне запалення ока; moonflower – місяцецвіт; moonhead – божевільний; та прикметники: moonfaced – круглолиций; moonblind – той, що страждає курячою сліпотою;mooned – у формі місяця; moonless – безмісячний; moonlit – залитий місячним світлом; та дієслова: to moon, moon about, moon along, moon around. Дуже багато похідних для позначення біологічних видів рослин та риб (moonfish – певний вид риби; moonseed, moonrat, тощо), а також технічних термінів (moonlet – штучний супутник; moonpool, moonroof, тощо) [8]. Звідси, деривація в англійській мові має ширший спектр, ніж у французькій. Так само поширене сполучення двох основ для творення усіх частин мови і термінів.

В українській мові спостерігаємо такі похідні: місячник – громадська акція, періодичне видання; місячина – забезпечення натурою кріпосних селян; місячна=місячне – менструації; місяшник – лунатик; місяшники – казкові люди; місяцьоватий – місяцеподібний; безмісяччя, примісячитися [3, 484-485], місячно-добовий, місячно-сонячний. Трапляються і терміни, що стосуються супутника Землі та його вивчення: місяцедром, місяцетрус, місяцехід [1]. Тобто, в українській мові так само терміни формувалися основоскладанням, хоча найбільш типовим для деривації є афіксальний спосіб творення. Більшість похідних – прикметники. Щоб виявити їх, зіставимо семантику іменників місяць,lune та moon у сучасних мовах. Тільки в англійській мові слово moon переходить у категорію дієслова. У французькій мові lune має такі значення:

• природній супутник Землі;

• природній супутник будь-якої планети;

• місяць як календарна одиниця;

• дамба;

• місячне світло;

• кругле обличчя [9].

В англійській мові іменник moon має значення типу:

• круглий об’єкт, що обертається довкола Землі, і вночі завдяки відбитому світлу сонця [11];

• природній супутник Землі;

• природній супутник будь-якої планети;

• місячне світло

• місяць як календарна одиниця;

• термін ув’язнення;

• довгий строк;

• велике кругле печиво [8].

В українській мові слово місяць означає:

• найближче до Землі небесне тіло, супутник Землі, що світить відбитим сонячним світлом;

• супутник будь-якої планети;

• проміжки часу (від 28 до 31 доби), на які поділяють рік у сучасному календарі, не узгоджені з фазами цього небесного тіла [1].

Оскільки слова мають спільну етимологічну основу, у них знаходимо спільні семантичні компоненти на позначення природного супутника Землі або будь-якої іншої планети та календарної одиниці. Але англійська та французька мови зберегли старе значення світла, а французьке lune використовувалося на позначення дамби. В англійській мові наголошують на формі «круглий», що призвело до його використання на позначення печива і довгого (круглого, безкінечного) строку. Згодом, запозичене слово мало додаткові відтінки, коли вживалося у фразеологічних єдностях. Розглянемо найпоширеніші з них.

У всіх трьох мовах є схожі фразеологічні одиниці (далі ФО): укр. медовий місяць, фр. lune de miel, англ. honeymoon; укр. просити місяця з неба, фр. demander la lune, англ. ask/cry for the mooт, в інших розбіжності в значеннях. У французькій мові більшість ФО мають негативний конотат. У порівнянні людини з місяцем, найчастіше зустрічаємо значення дурний (comme la lune – досл. як місяць, avoir la lune dans la tête – мати місяць у голові, couillon comme la lune/con comme la lune – круглий дурень (як місяць), être dans la lune – бути розсіяним), злодій – bijoutier au clair de lune/chevalier de la lune (досл. ювелір місяця/рицар місяця), боягуз (être aussi lâche que la lune – боязливий як місяць), фантазер або брехун (pêcheur de lune – рибалка на місяці, prometteur de lune) та зраджений чоловік (confrère de la lune). З позитивним значенням є вислів il irait dans la lune – він дістане місяць з неба (він дійде до місяця) та être dans sa bonne [mauvaise] lune – бути у хорошому (поганому) настрої.

Зустрічаємо також багато фразеологізмів на позначення відсутності чогось, наприклад, à l'enseigne de la lune – під відкритим небом, без дому; chercher la lune en plein jour – шукати вітру в полі, марно намагатися (досл. шукати місяць опівдні), faire un trou à la lune – втекти без грошей, не заплативши борги (досл. зробити дірку у місяці); voir la lune – втратити цноту; il y a lune – неприємності у родині; aller rejoindre les vieilles lunes – зникнути.

Ще одним значенням французьких ФО зі словом lune є дивакуватість, нестандартність: être dans la lune – літати у хмарах; avoir des lunes – капризувати; être dans une de ses lunes – найшло щось; tomber de la lune – з місяця впасти. Значення пов’язані з часом: depuis quatre lunes – за чотири місяці; il y a des lunes – вже давно; lune de lait – період перших поцілунків (молочний місяць); lune rousse – квітневі морози у період після Великодня; prendre qn dans sa bonne lune – звернутися до когось вчасно [2].

Приказки та прислів’я, пов’язані з місяцем, теж мають негативне значення: baiser la veuve au clair de lune – бути повішаним (досл. цілувати плаху при світлі місяця); c'est un chien qui aboie à la lune – людина, яка про себе високої думки (досл. собака, яка гавкає на місяць); faire voir la lune en plein midi – показти комусь, де раки зимують (досл. показати місяць опівдні); tomber comme de la lune – звалитися як сніг на голову (досл. звалитися, як місяць); voir la lune à gauche – обманутися, побачити дурний знак (досл. побачити місяць зліва);la lune dans un puits – обман (досл. місяць у криниці) [2]. Окрім цього зустрічаємо також використання лексеми на позначення марності: garder la lune des chiens – стерегти місяць від собак, робити марну справу; la lune est à l'abri des loups – собака гарчить, а вкусити не може (досл. місяць – покровитель собак); vieilles lunes — старі марні ідеї (досл. старий місяць); vouloir prendre la lune avec ses dents — бажати нереального (досл. хотіти забрати місяць з його зубами). Щоб змінити тему чи зупинити неприємну розмову застосовують вираз as-tu vu la lune? – ти бачив місяць? [2]. Це вказує на те, що ФО з лексичною одиницею lune мають негативне ставлення до зображувального об’єкта, який показує нам їхнє стереотипне бачення місяця як такого, що не приносить нічого хорошого.

Щодо англійських ФО зі словом moon маємо деякі споріднені вислови, такі як: to shoot the moon – з’їхати з квартири вночі і не заплатити за неї (досл. стрелити у місяць); to aim/level at the moon – мати великі амбіції (досл. цілити у місяць); to bay (at) the moon – займатися безглуздими речами (досл. гавкати на місяць); cover with the moon – спати під відкритим небом, без домівки; like a full moon – кругле як місяць (про обличчя). Інші фразеологізми: to be over the moon – бути на сьомому небі від щастя (досл. бути над місяцем); to believe that the moon is made of green/cream cheese – вірити побрехенькам (досл. вірити, що місяць зроблений з молодого/вершкового сиру); to persuade smb. that the moon is made of green cheese – доводити якусь нісенітницю (досл. запевняти, що місяць зроблений з молодого сиру) [10]. У прислів’ях та приказках місяць виступає як істота і утворена метафорично: the moon does not heed the barking of dogs – місяцю байдуже, де собака гавкає, the moon is not seen when the sun shines – місяця не видно, коли світить сонце; old moon in new moon's arms – старий місяць у роках нового, або ж once in a blue moon – дуже рідко (досл. раз у блакитний місяць); іn the mind of thieves the moon is always shining – нечесні люди мають завжди остерігатися (досл. у думках злодіїв місяць завжди сяє) [10]. Як бачимо, в англійській мові кількість подібних ФО менше, ніж у французькій. Вони дієслівні і мають позитивне значення. Серед них відсутні ФО, які б позначали відрізок часу. Порівнянь теж небагато, в основному це зіставлення або протиставлення сонцю.

В українській мові маємо ФО: діставати місяць з неба – робити щось незвичайне; немов з місяця впасти – зненацька з’явитися, не усвідомлювати того, що зрозуміле для всіх, дістатися кому-небудь легко, без особливих зусиль; на місяць вити - зневажл. нудьгувати, тужити; як місяць у небі - зовсім один, самітний [1]; брехати на місяць – без причини гавкати (про собак);місяць у місяць – кожний місяць, щомісяця [6, 754]; за місяць не обійдеш (з а місяць не об'їдеш) – хто-небудь дуже товстий; у кінці місяця родився – дурнуватий, пришелепуватий (за аналогією до виробництва товарів за соціалістичної планової системи, коли треба було обов'язково "дати план", а тому в кінці місяця нерідко, поспішаючи, випускали браковану продукцію); ухопив місяця зубами - кому-небудь не пощастило [5, 208-209]. В основі українських ФО лежить порівняння та метафоризація. Їх не така значна кількість, як в описаних мовах, але вони часто вживаються для опису ознак місяця (великий, світлий, тощо).

Таким чином, семантичне поле лексичної одиниці «місяць» в українській, англійській та французькій мовах має спільне походження, з історичним розвитком вона настільки інтегрувалася в мову, що набула ширше застосовування слова в англійській мові, оскільки воно має більше похідних термінів, ніж в інших мовах. Французька мова широко використовує цю лексичну одиницю у фразеологізмах для позначення негативних явищ, що характеризує картину світу французів та їх асоціації з цим небесним світилом. В українській мові лексема має два семантичних значення.

Література:

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови. – К.: «Перун», 2005.

2. Гак В.Г. Новый большой французско-русский фразеологический словарь. – М.: «Русский язык-Медиа», 2005.

3. Етимологічний словник української мови: 3 т. / Ред.кол. О.С.Мельничук та ін. – К.: Наук.думка. 1983. – С. 304-305, 484-485.

4. Семчинський С.В. Деякі питання контрастивного дослідження лексики близькоспоріднених мов // Нариси з контрастивної лінгвістики. – Київ: Наукова думка, 1979. – С. 48-53.

5. Ужченко В. Д., Ужченко Д. В. Фразеологічний словник східнослобожанських і степових говірок Донбасу. – Луганськ: Альма-матер, 2005. – 348 с. – С. 208-209.

6. Фразеологічний словник української мови//за ред. Бойко Ю.І. та ін. – К.: Наукова думка, 1993. – Т.4. – С. 754.

7. Brachet Aug. Dictionnaire étymologique de la Langue Française. – Paris : Edition Bibliothèque, 1872. – P. 331.

8. Harper Collins Collins English Etymology Dictionary. 8th Edition first published. – H., 2006.

9. Le Petit Larousse Dictionnaire, Isabelle Jeuge-Manyart. – Paris: ADHES, 2008.

10. Oxford Advanced Learner’s Dictionary of Current English. 8th Edition. Oxford University Press, 2005.

11. Oxford Dictionary of English, Revised Edition. Oxford University Press, 2009.

12. Oxford Etymology Dictionary of English, Revised Edition. Oxford University Press, 2009.

Науковий керівник:

кандидат філологічних наук, доцент кафедри україністики Національного медичного університету імені О.О. Богомольця

Науменко Людмила Олексіївна