ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ ВЛАСНИХ НАЗВ АМЕРИКАНСЬКОЇ АУДІОВІЗУАЛЬНОЇ ПРОДУКЦІЇ (НА ПРИКЛАДІ СЕРІАЛУ «ЕЛЕМЕНТАРНО»)

 В умовах глобалізації відбувається значний обмін різноманітними культурними продуктами між різними суб’єктами міжнародних відносин. Аудіовізуальна продукція займає одне з провідних місць у цьому процесі. За останнє десятиліття доступ до будь-якої культурної продукції став вільним завдяки всесвітній мережі Інтернет, а, отже, коло реципієнтів продуктів комунікації збільшилося у сотні разів, розширившись не тільки кількісно, а й територіально, відкривши для аудіовізуальної продукції різних країн-виробників не лише вітчизняні, а й міжнародні ринки. Беззаперечним лідером серед виробників аудіовізуальної продукції, що користується широким попитом у інших країнах, вважаються Сполучені Штати Америки. Для країн, населення яких не може сприймати продукт іноземного культурного поля мовою оригіналу, переклад беззаперечно стає невід’ємним компонентом міжнародної та міжмовної культурної комунікації, а міжмовна комунікація, в свою чергу, є запорукою швидкого та якісного розвитку держави на міжнародному ринку, що зумовлює актуальність дослідження проблематики перекладу англомовних аудіовізуальних продуктів, вивчення особливостей опрацювання та створення адекватного друготвору.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше було проаналізовано самостійно створений переклад епізоду серіалу «Елементарно» (мовою оригіналу – «Elementary»); в обраних способах перекладу власних назв співвідносно з їх групами, виділеними на основі класифікації за денотатами, на прикладах практичного матеріалу, в запропонованих методах удосконалено аналіз перекладу різних груп власних назв та наведено фахові рекомендації щодо їх опрацювання.

Об’єктом дослідження є власні назви та особливості їх перекладу в першому епізоді серіалу «Елементарно» (мовою оригіналу – «Elementary»), що виходить на телеканалі CBS.

Предмет дослідження – перекладацьке опрацювання безеквівалентної лексики на основі дослідження перекладу власних назв.

Мета роботи – дослідити особливості перекладу українською мовою власних назв американської аудіовізуальної продукції та вказати способи перекладу для різних груп власних назв, пояснивши їх доцільність.

Мета передбачає вирішення таких завдань – проаналізувати власні назви, використані у зазначеному об’єкті, розподілити їх за принципом наявної класифікації власних назв за денотатами, навести власні варіанти перекладу, вказати способи, що ними було перекладено конкретні власні назви, обґрунтувавши доцільність запропонованих варіантів, створити фахові рекомендації для перекладача та редактора перекладу.

Власні назви або оніми – це індивідуальні найменування одиничних об’єктів. Вони називають реальні або вигадані об’єкти, особи чи місця, що єдині у своєму роді та неповторні, – зазначає дослідник Виноградов В.С. Науковець пропонує розглядати власні назви у тексті як ті самі реалії. Кожна назва містить інформацію про локальну і національну приналежність означуваного нею об’єкта, а тому є важливим елементом перекладу. [6, с. 150] У перекладних текстах словесне оформлення онімів дуже важливе, вони нерідко можуть виконувати не лише номінативну, а й смислову функцію. До того ж ономастичний прошарок у будь-якій мові, як правило, в сотні разів кількісно переважає чисельність слів у академічному словнику [4, с. 271], тому переклад таких одиниць ускладнюється ще й масштабами їх неодноманітності.

У досліджуваному нами прикладі зустрічалися такі власні назви, як антропоніми (особові імена людей), топоніми (власні назви географічних об’єктів), урбаноніми (назви 2внутрішньо міських об’єктів), хрематоніми (назви предметів), ергоніми (назви підприємств, закладів, спілок, об’єднань і команд), назви творів літератури та мистецтва, назви Інтернет-сайтів.

Однією з особливостей серіальної аудіовізуальної продукції є те, що у першому епізоді зазвичай відбувається знайомство глядача з більшістю постійних головних героїв, а також з місцем дії, тому кількісно антропоніми і топоніми у перших епізодах зажди будуть переважати.

У досліджуваному прикладі було виділено 29 власних назв, з яких 13 (44,9%) антропонімів, 6 (20,7%) топонімів, 4 (13,8%) ергоніми, 2 (6,9%) урбаноніми, 2 (6,9%) назви Інтернет-сайтів, 1 (3,4%) хрематонім та 1 (3,4%) назва творів літератури та мистецтва.

Під час перекладу було використано різні способи відтворення англомовних власних назв українською мовою з метою якнайкраще передати конкретну власну назву, щоб вона, по-перше, швидко і легко сприймалася у текстовому вигляді субтитру при перегляді аудіовізуальної продукції, а по-друге, зміст і форма не були спотворені, адже для власних назв основне – це їх співвідносність з предметом [2, с. 263].

Серед загальновідомих способів перекладу, було обрано такі: транскрипція (передача звуків іноземного слова за допомогою літер алфавіту мови друготвору), транслітерація (передача букв іноземного слова за допомогою алфавіту мови друготвору з урахуванням особливостей буквенного функціонування у мові друготвору) [3, с. 208], практична транскрипція (передача звуків іноземного слова за допомогою літер алфавіту мови друготвору, що однак допускає певні відхилення і від фонетичного, і від фонологічного принципу, включаючи навіть елементи транслітерації) [1, с. 11], спосіб прямого графічного переносу [1, с. 8-10] і власне переклад.

У конкретному практичному досліді ми мали справу з субтитруванням –таким видом перекладу, за якого реципієнт перекладної продукції сприймає одразу і текстове повідомлення (власне субтитр), і звукове супроводження оригінальною мовою. У такому разі глядач чує, як вимовляються ті чи інші власні назви, і тому, переклад власних назв має відповідати найбільше усному показникові, щоб реципієнт міг не лише сприймати їх, а й співвідносити з подіями, які він бачить.

Під час перекладу антропонімів найчастіше застосовувався метод транскрипції. Особові імена людей частіше за все передаються так, як чуються і вимовляються, з метою не заплутати глядача. Наприклад, імена Хемдейл (Hemdale), Річард Менлоу (Richard Mantlo), Пітер Сальдуа (Peter Saldua).

Нерідко для використання транскрипції необхідний гарний слух і добре розвинене мовне чуття [5, 96], оскільки деякі англійські власні назви вимовляються зі спрощеннями або перекрученнями в усному мовленні. Таким чином, прізвище Abreu може звучати як [abreu], [ebrou] або [ebreu]. З поданих варіантів була обрана транскрипція, що найкраще відповідає усім звуковим оформленням – Еброу.

Однозначним є переклад власних назв, що уже відомі реципієнтам і ввійшли до активного складу мови перекладу оскільки перекладач завжди повинен зважати на традиційність вживання тієї чи іншої власної назви, навіть у тих випадках, коли це вигадане ім’я, а не реальний об’єкт. [7, с. 195] Досліджуваний приклад містить у своїй основі алюзію на відомий літературний твір авторства А. К. Дойля, і головні герої серіалу носять імена Шерлок Холмс (Sherlock Holmes) та доктор Ватсон (doctor Watson). Будь-який інший варіант написання їх імен міг викликати нерозуміння та несприйняття алюзії.

Метод транслітерації серед антропонімів застосовувався значно рідше, у ситуаціях, коли написання транскрипції тільки ускладнювало б сприйняття, робило б графічний вигляд тексту неприроднім, незвичним для реципієнтів. Наприклад, прізвища Грегсон (Gregson), Полк (Polk), Ренфро (Renfro).

Метод практичної транскрипції було застосовано так само нечасто. Наприклад, для імені Емі Демпір (Amy Dempier). Імя передано способом транскрипції, а прізвище транскрибовано з додаванням на кінці слова після голосного літери «р», яку в оригінальному мовленні не чутно.

У перекладі топонімів найважливішим принципом є традиційність і впізнаваність тієї чи іншої назви. Наприклад, Лондон (London) або Нью-Йорк (New York) не можуть бути передані іншим способом. Але назви мікротопонімії в англійській мові нерідко складаються зі стійкого словосполучення загальної і власної назви, причому загальна назва у такому контексті стає невід’ємною частиною власної. Наприклад, назви Manhattan Bridge і Carver Cemetry. Слова Bridge (міст) та Cemetry (цвинтар) не є власними назвами, але в такому контексті є частинами назв об’єктів. Пропонуємо перекладати їх звично для українського глядача: міст на Манхеттен і цвинтар Карвер (Причому експліцитні слова «міст» і «цвинтар» опустити неможливо. У першому випадку відбудеться заміна реалії, а у другому залишиться лише невідома назва). Самі власні назви передаються за принципами традиційної передачі відомого (Манхеттен – Manhattan) і транслітерації (Карвер – Carver).

Ергонімія об’єднує в собі різні за принципом формування та використання (як лексичного, так і граматичного) назви, тому переклад ергонімів зажди є суперечливим. Наприклад, Scotland Yard – назва штаб-квартири Лондонської поліції, відома уже всьому світові, тому якимось чином експлікувати цю назву вважаємо недоцільним. Втім, з перекладом цієї одиниці виникли складнощі іншого характеру. Сучасне її написання українською мовою виглядає як «Скотланд-Ярд», але, як уже зазначалося вище, ми маємо справу з алюзійним матеріалом, тому було використано таке написання цієї власної назви, яку використовує перекладач історій про Шерлока Холмса, а саме – «Скотленд-Ярд», що є не транслітерацією (як попередньо наведений варіант), а транскрипцією оригінальної назви.

Інша назва – Sanbridge Hospital. Для перекладу цієї назви використовувався такий самий спосіб, що пропонувався раніше. Назва Sanbridge транскрибується, а слово «Hospital» стає загальною назвою, в результаті чого отримуємо «лікарня Сенбрідж».

Назви двох бейсбольних команд США транслітеровано. Metropolitans і Reds передано як Метрополітанс і Редс (причому англійська флексія «s», що зазвичай вказує на множину – а більшість спортивних команд в англійській мови мають множинні назви – на українську мову закінченням множини «і» або «и» не перекладається, але транслітеровані назви граматично розглядаються як множинні іменники).

Урбаноніми – тобто назви внутрішньоміських об’єктів, наприклад назви вулиць. «…corner of 86-th and Third» перекладаємо як «… на розі 86-ої та Третьої». Український глядач уже звик до того, що в Сполучених Штатах вулиці найчастіше мають цифрові назви, тому це не викличе непорозумінь.

Назви Інтернет-сайтів передано способом прямого графічного перенесення. Назви Google і Facebook є загальновідомими більшості населення, тому можуть бути передані іноземним написанням і не потребують експліцитів.

Переклад хрематонімів зазвичай може значно різнитися, залежно від предмету, що вони називають. Найчастіше такі назви (якщо вони не є уже відомими і їх переклад не може бути виконаний за принципом традиційності) транслітеруються. Проте ми пропонуємо покращити зручність сприйняття і застосовувати до таких назв спосіб морфограматичної модифікації – тобто до транслітерованої основи слова додавати флексію, яка вказувала б на рід іменника, бо така форма є звичною українському глядачеві. Наприклад, назва лікарського засобу «Xanax» перекладена як «Ксанакс» і «таблетки Ксанакса».

Назви творів літератури та мистецтва перекладаються на мову друготвору способом калькування, хоча тут зажди діє правила прецеденту. Якщо цей твір мистецтва уже перекладався на мову друготвору і має свою усталену назву, необхідно її повторювати і в перекладі. [1, с. 49-50] У аналізованому тексті було використано твір, що не перекладався українською мовою. Це опера Дьордя Лігеті «Le Grande Macabre», що написана за мотивом іншої п’єси. Офіційного перекладу на українську мову вона не має, а серед аматорських перекладів є такі як «Великий Мертвіарх», «Великий мрець» або «Великий і жахливий» (з рос. «Великий и ужасный»). Нами був обраний переклад «Великий Мертвіарх», тому що незнайоме складне ім’я привертає до себе увагу і створює атмосферу «складності та незрозумілості», яка необхідна за сюжетом.

Отже, проведене дослідження дозволило визначити класифікаційні групи власних назв у серіалі «Елементарно» та виокремити способи перекладу таких власних назв, які можуть використовуватись під час опрацювання англомовної серіальної продукції загалом. Перекладачам та редакторам перекладу потрібно звертати особливу увагу на велику кількість методів перекладу, не зосереджуючись на окремих із них; у випадку субтитрування – вдаватися найбільше до транскрипції; зважати на принцип традиційності при перекладі реалій, що знайомі реципієнтам; створювати переклад, що був би зрозумілий і прийнятний для реципієнтів та з найменшими втратами оригінальної ідеї; стежити за тим, які іноземні реалії на разі входять у мову друготвору, щоб при перекладі не подавати непотрібних експліцитів, що обтяжують текст.

Література:

1. Ермолович Д. И. Методика межъязыковой передачи имен собственных / Д. И. Ермолович. – М. : ВПЦ, 2009. – 86 с.

2. Суперанская А. В. Общая теория имени собственного / А. В. Суперанская. – М. : Наука, 1973. – 367 с.

3. Влахов С., Флорин С. Непереводимое в переводе ; под ред. В. Россельса. – М. : Международные отношения, 1980. – 383 с.

4. Зубко А. Українська ономастика: здобутки та проблеми / Андрій Зубко // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. – К. : Ін-т історії України НАН України, 2007. – С. 262-281.

5. Зорівчак Р. П. Реалія і переклад (на матеріалі англомовних перекладів української прози) / Р. П. Зорівчак. – Л. : Вид-во при Львів. ун-ті, 1989. – 216 с.

6. Виноградов В. С. Введение в переводоведение (общие и лексические вопросы) / В. С. Виноградов. – М. : Изд-во ин-та общего среднего образования РАО, 2001. – 224 с.

7. Федоров А. В. Основы общей теории переводов : учеб. пособие / А. В. Федоров. – 5-е изд. – ФИЛОЛОГИЯ ТРИ, 2002. – 416 с. (Студенческая библиотека).

Науковий керівник:

кандидат наук із соціальних комунікацій, Сегол Радміла Ігорівна