НАУКОВО-МЕТОДИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ КОМІСІЙ З ТВАРИННИЦТВА ТА РОСЛИННИЦТВА ВІДДІЛУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ НАУК АН УРСР

У зв'язку з постановами партії та уряду про 3-х річний план розвитку колгоспного та радгоспного тваринництва в Україні, було дано низку завдань для Академії наук УРСР і науково-дослідних установ УРСР. У результаті чого, багато проблем, над якими потрібно було працювати припало на Відділ сільськогосподарських наук АН УРСР, а саме на одну з його структурних одиниць – комісію з тваринництва. Голові цієї комісії Л. К. Гребеню було доручено організувати комплексні бригади, які б працювали над основними питаннями для АН УРСР і науково-дослідних установ з метою піднести відповідні роботи на більш високий теоретичний рівень.

Комісією з тваринництва були переглянуті тематичні плани всіх науково-дослідних установ у галузі тваринництва. При цьому була звернена особлива увага на те, щоб у планах були повністю відображені поставлені перед установами завдання та на координацію цієї роботи в республіканському масштабі для більш швидкого виконання поставлених завдань. Аналогічна робота була проведена й комісією з рослинництва [1, арк. 289].

Ураховуючи розширення масштабів діяльності комісії з рослинництва та збільшення обсягу її роботи, а також те, що низка членів комісії вибула, або не приймала активної участі в її діяльності, Бюро Відділу сільськогосподарських наук АН УРСР вимушене було звернутися з проханням до РМ УРСР про затвердження змін у складі Комісії. Так, із її складу вибули: академік І. Д. Колесник – у зв'язку з виїздом із України, професор П. Ф. Плессецький – помер у 1949 р., професор Н. П. Кудінов – у зв'язку з станом здоров'я, а також академік М. А. Ольшанський та завідувач Сортоуправлінням Міністерства сільського господарства УРСР І. К. Ільченко, які не могли приймати участь у роботі комісії через велику зайнятість на основному місці роботи.

Натомість до складу комісії з рослинництва були введені: професори О. Т. Калачиков, А. А. Вербін, С. С. Рубін, доктор сільськогосподарських наук С. Д. Лисогоров, старший науковий співробітник Л. Ф. Лихвар, начальник сектору Міністерства радгоспів УРСР Я. Н. Лісовський, заступник директора Плодовоягідного інституту М. Г. Гушін, начальник відділу Управління в справах вищої школи при РМ УРСР А. П. Любченко, директор Дніпропетровського сільськогосподарського інституту А. Т. Лисенко [2].

Відповідні зміни відбулися і в комісії з тваринництва в зв'язку з збільшенням об'єму її роботи, в результаті чого до складу Комісії були включені доктор біологічних наук, професор О. В. Квасницький, доктор сільськогосподарських наук, професор М. А. Кравченко та заступник Міністра сільського господарства УРСР І. Г. Зоріна й заступник Міністра радгоспів УРСР А. І. Плішка [3].

У 1949 р. на пленумах обох комісій було переглянуто та обговорено 50, а в 1950 р. – 58 планів науково-дослідних установ та вищих навчальних закладів, що були спрямовані на виконання актуальних народно-господарських завдань.

Крім того, за завданням Уряду УРСР, комісія з рослинництва провела таку роботу [4, арк.132]:

• вивчено та покращено структури посівних площ на півдні УРСР для збільшення валових зборів урожаїв сільськогосподарських культур;
• визначено та впроваджено у виробництво заходи для збереження в грунті запасу вологи й надання допомоги колгоспам і радгоспам у весняній сівбі стосовно особливостей окремих грунтово-кліматичних районів УРСР;
• вивчено причини низьких урожаїв хмелю в хмелерадгоспах Житомирської області та розроблено заходи щодо збільшення його врожаю;
• взяла участь у розробці заходів з піднесення продуктивності коноплярства в Україні;
• разом із Радою виробничих сил АН УРСР проведено Республіканську конференцію з впровадження травопільної системи землеробства в степових та лісостепових районах УРСР.

Також комісія брала участь в обговоренні змісту, спрямованості робіт і методики дослідження комплексної тематики Відділу сільськогосподарських наук і Відділу біологічних наук АН УРСР, зокрема в творчому освоєнню та впровадженню в Україні комплексу Докучаєва-Костичева-Вільямса, з підвищення продуктивності каучуконосів.

Окремі члени комісії надавали методичну допомогу з рослинництва, проводили консультування дисертантів, викладачів інститутів, здійснювали рецензування звітів та інше.

Як недоліки в роботі обох комісій, слід відмітити відсутність безпосереднього зв'язку з окремими установами, який необхідний був для забезпечення контролю за проведенням науково-дослідної роботи на місцях та сприянню більш швидкому впровадженню досягнень науки у виробництво. Але всі зазначені недоліки були в зв'язку з відсутністю коштів, необхідних для виїздів членів комісій, виклику експертів, оплати рецензій, а також відсутність штатних спеціальних працівників при комісіях [4, арк. 132 зв.].

31 січня 1951 р. Президія Академії керуючись постановою РМ СРСР від 19 червня 1950 р. № 2666, що покладала науково-методичне керівництво сільськогосподарськими установами на органи сільського господарства звернулася з проханням до РМ УРСР ліквідувати з 1 січня 1951 р. Комісії АН УРСР з тваринництва та рослинництва [4]. Запланованої реорганізації їх в інститути так і не відбулося [5, с. 15].

Для дальшого поглиблення розпочатих досліджень з проблем тваринництва та поширення науково-дослідних робіт по тонкорунному вівчарству, Президія АН УРСР, відповідно до рішення загальних зборів Відділу сільськогосподарських наук від 18 травня 1951 р. та постанови Бюро згаданого Відділу від 7 вересня 1951 р. ухвалила: «З метою комплексної розробки питань тваринництва виділити сектор тваринництва з усіма затвердженими Державною штатною комісією, штатними одиницями, співробітниками, обладнанням і тематикою із складу Інституту зоології в самостійну установу Відділу сільськогосподарських наук УРСР» [6].

Основне завдання Сектору тваринництва полягало в розробці теорії породоутворення сільськогосподарських тварин, наукових основ вирощування молодняку сільськогосподарських тварин, а також розв'язання важливих питань їх фізіології [6, арк. 534].

Отже, обом комісіям за невеликий термін вдалося провести велику роботу по координації тематичних планів науково-дослідних установ та вищих навчальних закладів, яка була непростою через нестачу кадрів і матеріальних ресурсів, але мала важливе значення для розвитку агробіологічної науки. Також комісії надали кваліфіковану допомогу колгоспам і радгоспам щодо піднесення сільського господарства.

Література

1. Із протоколу № 14 засідання Президії АН УРСР про завдання установ Відділу сільськогосподарських наук у світлі рішень урядових і директивних органів УРСР про розвиток тваринництва. – Архів Президії НАН України. – Ф. 251. – Оп. 1. – Од. зб. 311. – Арк. 285-289.
2. Повідомлення голови Відділу сільськогосподарських наук АН УРСР акад. П. А. Власюка до Президії АН про зміни в складі Комісії по рослинництву. – Архів Президії НАН України. – Ф. 251. – Оп. 1. – Од. зб. 389. – Арк. 125.
3. Повідомлення голови Відділу сільськогосподарських наук АН УРСР акад. П. А. Власюка до Президії АН про зміни в складі Комісії по тваринництву. – Архів Президії НАН України. – Ф. 251. – Оп. 1. – Од. зб. 389. – Арк. 127.
4. Постанова президії АН УРСР про закінчення роботи Комісій по рослинництву і тваринництву. – Архів Президії НАН України. – Ф. 251. – Оп. 1. – Од. зб. 405. – Арк. 132-132 зв.
5. Відділ сільськогосподарських наук АН УРСР (1945-1956) : зб. документів і матеріалів / [УААН, ДНСГБ, НАНУ, НБУВ ім. Вернадського ; за наук. ред. акад. УААН М. В. Зубця]. – К. : Аграрна наука, 2008. – 348 с.
6. Із протоколу № 34 засідання Президії Академії наук УРСР про переведення сектора тваринництва з Інституту зоології до складу Відділу сільськогосподарських наук.– Архів Президії НАН України. – Ф. 251. – Оп. 1. – Од. зб. 406. – Арк. 534-535.