ВИЗНАЧЕННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ЕТИКИ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ В ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ

Актуальність теми. Професійна діяльність майбутнього педагогічного фахівця має свої специфічні особливості та передбачає особливі умови формування готовності до виконання функціональних обов'язків. Успіх та ефективність формування професійної етики майбутніх інженерів-педагогів від сукупності адекватних принципів, функціональної спрямованості навчання, методів і прийомів, засобів та педагогічних умов, за яких буде організовано навчання.

На етапі реформування сучасної вищої школи в педагогічних дослідженнях, пов'язаних з проблемами вдосконалення функціонування педагогічних систем та підвищення ефективності освітнього процесу, одним з аспектів, що викликають найбільший інтерес, є виявлення, обґрунтування і перевірка педагогічних умов, що забезпечують успішність підготовки до майбутньої діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питаннями визначення педагогічних умов в різних аспектах педагогічної науки займалися дослідники: Н.В. Іпполітова, Н.А. Стеріхова, О.М. Городиська, Н.В. Кузьміна, О.М. Белкін, В.М. Нестеров, В.І. Андрєєв тощо. Проблема професійної етики досліджувалась в працях С.А. Александрової, Р.Г. Апресяна, В.І. Бакштановського, Ю.В. Согомонова, а також зарубіжних спеціалістів: Р. Джорджа, Д. Культгена, Р. Хорна, Дж. Ягера тощо.

Мета статті – визначення необхідних та достатніх педагогічних умов для ефективного процесу формування професійної етики майбутніх інженерів-педагогів.

Виклад матеріалу. У довідковій літературі надаються різні тлумачення поняття «умова», які досить схожі. Так, у Філософському енциклопедичному словнику зазначено, що умова – філософська категорія, в якій відображаються універсальні відношення речі до тих факторів, завдяки яким вона виникає та існує. Завдяки наявності відповідних умов властивості речей переходять з можливості в дійсність [2, с.178].

Системний аналіз психолого-педагогічної, філософської, методичної та соціологічної літератури дає можливість розглядати категорію «умови» як складову будь-якого процесу, зокрема і процесу формування професійної етики майбутніх інженерів-педагогів при вивченні спеціальних дисциплін.

Науковці спеціально визначають термін «педагогічна умова» як певну обставину, яка впливає (прискорює чи гальмує) на формування та розвиток педагогічних явищ, процесів, систем, якостей особистості [4; 6; 7;].

Дослідники А.М. Алексюк, А.А. Аюрзанайн, П.І. Підкасистий під педагогічними умовами розуміють чинники, що впливають на процес досягнення мети, при цьому поділяють їх на [7]:

а) зовнішні: позитивні відносини викладача і студента; об’єктивність оцінки навчального процесу; місце навчання, приміщення, клімат тощо;

б) внутрішні (індивідуальні): індивідуальні властивості студентів (стан здоров'я, властивості характеру, досвід, уміння, навички, мотивація тощо).

На думку О.Г. Бражнич, педагогічні умови є сукупністю об'єктивних можливостей змісту, методів, організаційних форм і матеріальних можливостей здійснення педагогічного процесу, що забезпечує успішне досягнення поставленої мети [4].

В.І. Андрєєв вважає, що педагогічні умови – це результат «цілеспрямованого відбору, конструювання та застосування елементів змісту, методів (прийомів), а також організаційних форм навчання для досягнення ... цілей» [1, с. 124].

Отже, вчені-дослідники визначають педагогічні умови як сукупність об'єктивних можливостей, що забезпечують успішне вирішення поставлених завдань [7] або як функціональну залежність суттєвих компонентів педагогічного явища від комплексу об'єктів (речей, їх станів, процесів, взаємодій) у різних проявах [4].

Загальною рисою усіх визначень цього поняття є направленість умов на вдосконалення взаємодії учасників педагогічного процесу при вирішенні конкретних дидактичних завдань. Отже, педагогічні умови визначимо як сукупність факторів, що забезпечують організацію, регулювання, взаємодію об'єктів і явищ педагогічного процесу для досягнення поставленої мети.

У нашому випадку під педагогічними умовами формування професійної етики майбутніх інженерів-педагогів ми будемо розуміти таку сукупність факторів, що будуть ефективно впливати на формування та розвиток всіх компонентів професійної етики майбутніх фахівців як складової формування їх професійної культури.

Як нами зазначалося в попередніх наукових публікаціях, професійна етика є важливою складовою формування професійної культури інженера-педагога, питання формування професійної етики мають розглядатися у контексті аналізу професійної культури майбутнього фахівця.

Таким чином, щоб визначити педагогічні умови формування професійної етики майбутнього інженера-педагога, необхідно виходити з урахування особливостей формування професійної культури та її складових.

Професійна культура ‑ спосіб творчої самореалізації особистості викладача в різноманітних видах педагогічної діяльності та спілкування, спрямованих на засвоєння, передачу та створення педагогічних цінностей і технологій [5].

Різноманіття підходів до пояснення феномена професійної культури дозволяє показати її як інтегративну якість особистості педагога-професіонала, як умову та передумову ефективної інженерно-педагогічної діяльності, як узагальнений показник професійної компетентності майбутніх інженерів-педагогів і як мету професійного самовдосконалення.

Особливого значення набуває проблема якісного формування професійної культури в професійній підготовці інженерів-педагогів у зв'язку з їхньою майбутньою багатофункціональною діяльністю, участю у розвитку освіти, науки, виробництва, духовного життя суспільства.

Отже, професійна культура як системне утворення становить собою єдність педагогічних цінностей, технологій, сутнісних сил особистості інженера-педагога, спрямованих на творчу самореалізацію в різноманітних видах інженерно-педагогічної діяльності.

Систему формування професійної культури майбутніх фахівців ми розглядаємо в єдності взаємодіючих компонентів:

– інформаційної культури;

– моральної культури;

– культури взаємодії, співробітництва;

– ціннісно-цільової культури.

Сам процес формування професійної етики майбутніх фахівців можна розглядати з двох сторін:

– об’єднувальної культури;

– культури екстраполяції.

На основі вищесказаного можна передбачити можливість диференційованого розвитку кожного з компонентів у контексті формування професійної етики майбутніх інженерів-педагогів в процесі фахової підготовки.

На даному етапі нашого дослідження висуваємо гіпотезу про те, що найкраще це буде зробити за рахунок тих факторів, що будуть ефективно впливати на формування та розвиток всіх компонентів професійної етики майбутніх фахівців як складової формування їх професійної культури, а отже формування професійної етики інженерів-педагогів буде успішним при реалізації комплексу таких педагогічних умов:

• створення в навчальному закладі інформаційно-освітнього середовища, що дозволяє ефективно формувати професійну етику майбутніх фахівців на основі сучасних засобів та технологій навчання;

• забезпечення актуалізації морального виховання у навчальній діяльності майбутніх інженерів-педагогів на основі змісту, форм і методів організації навчального процесу;

• має бути сформована готовність і здатність майбутніх інженерів-педагогів до міжособистісної взаємодії, співробітництва в умовах існування сучасного вишу, реалізації суб’єкт-суб’єктних відносин як основи спілкування викладачів і студентів;

• формування спрямованості викладача на засвоєння майбутніми фахівцями педагогічних цінностей та технологій, а також орієнтування діяльності викладачів на формування ціннісного ставлення студентів до засвоєння змістовної частини освіти, допомога у самовизначенні шляхів професійно-особистісного росту,

а також таких, що характеризують сам процес формування професійної етики майбутніх спеціалістів:

• приведення всіх компонентів процесу формування професійної етики в єдину цілеспрямовану систему виховання майбутніх інженерів-педагогів у виші;

• поширення або екстраполяція загальної культури в сферу інженерно-педагогічної діяльності.

Розглянувши педагогічні умови формування професійної етики майбутніх інженерів-педагогів, ми дійшли висновку, що вирішення певних протиріч сучасної професійної освіти можливе завдяки інтенсивному реформуванню її відповідно до вимог часу. Важливо усвідомити, що кожного разу потрібно шукати більш ефективні методи навчання інженерів-педагогів, які сприятимуть його ефективності. Якщо не удосконалювати освітні технології в процесі формування професійної культури майбутніх спеціалістів в сфері інженерно-педагогічної освіти, то система професійної освіти не зможе забезпечити підготовку кваліфікованого інженера-педагога з активною життєвою позицією та конкурентно спроможного на сучасному ринку праці.

Висновки. Кожна з виявлених педагогічних умов має свої внутрішні можливості, будучи переважно націленою на формування того чи іншого компоненту професійної етики майбутніх фахівців. У той же час, кожна взята окремо умова не може повністю забезпечити ефективність формування досліджуваної проблеми. Тільки їх системна єдність дозволяє досягти найкращих результатів і становить комплекс педагогічних умов формування професійної етики майбутніх інженерів-педагогів в процесі фахової підготовки.

Актуальними напрямами подальшої розробки окресленої проблеми є експериментальна перевірка педагогічних умов формування особистості сучасного інженера-педагога в контексті фахової підготовки.

Лытература:

1. Андреев В.И. Педагогика. Учебный курс для творческого саморазвития / Ред. В.И. Андреев. – [2-е изд.] – Казань: Центр инновационных технологий. – 2000. – 600 с.

2. Апресян Р.Г. Этика: энциклопедический словарь / Р.Г. Апресян, А.А. Гусейнов. – М.: Гардарики, 2002. – 389 с.

3. Бакштановский В.И. Профессиональная этика // Ведомости. Вып. 14: Этос среднего класса / В.И. Бакштановский, Ю.В. Согомонов. – Тюмень: НИИПЭ, 1999. – 154 с.

4. Бражнич О.Г. Педагогічні умови диференційованого навчання учнів загальноосвітньої школи : дис. ... канд. пед. наук: спец. 13.00.07 «Теорія і методика виховання» / О.Г. Бражнич. – Кривий Ріг, 2001. – 238 с.

5. Волошко І.Є. Етика. Естетика : Навч. посібник / І.Є. Волошко [та ін.]. – 2-ге вид., без змін. – К. : КНЕУ, 2006. – 151 с.

6. Ипполитова Н.В. Система профессиональной подготовки студентов педагогического вуза: личностный аспект: Монография [Текст] / Н.В. Ипполитова, М.А. Колесников, Е.А. Соколова.– Шадринск: Исеть, 2006. – 236с.

7. Організація самостійної роботи студентів в умовах інтенсифікації навчання : навч. посіб. / А.М. Алексюк, А.А. Аюрзанайн, П.І. Підкасистий, [та ін.]. – К. : ІСДО, 1993. – 336 с.

8. Horn R.C. On professions, professionals, and professional ethics. Malvern, Pn.: American institute for property and liability underwriters, 1978. – 71 р.

Науковий керівник:

професор, доктор педагогічних наук Пригодій Микола Анатолійович