ОДЕСЬКА ОБЛАСНА АСОЦІАЦІЯ «БЕССАРАБІЯ»: ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ

Румунська спільнота Одеського регіону згуртована навколо громадських організацій, які офіційно зареєстровані в області, а саме: «Одеської обласної організації Християнсько-Демократичному Альянсу румун в Україні» (1999 р.), Татарбунарської районної національно-культурної асоціації румун «Троянський вал» (1999 р.), «Саратської районної організації Християнсько-Демократичного Альянсу румун в Україні» (2000 р.), Громадської організації Білгород-Дністровська «Національно-культурна румунська асоціація Тірас» (2006 р.), Ізмаїльської громадської організації «Гаудеамус» (2001 р.), Ренійської районної громадської організації «Центр розвитку та спілкування «ПРО-Європа»(2003 р.), Ізмаїльського районного екологічного товариства «ЯЛПУГ» (2003 р.), Міжрегіонального Об’єднання «Румунська Спільнота України» (2005 р.) та Одеської обласної національно-культурної румунської асоціації «Бессарабія» (2006 р.).

Проаналізувавши поточні архіви управління у справах національностей та релігій Одеської обласної адміністрації та матеріалі ЗМІ, щодо діяльності дев’яти функціонуючих в регіоні румунських громадських об’єднань, в якості прикладу розглянемо особливості становлення Одеської обласної національно-культурної румунської асоціації «Бессарабія», зважаючи на її обласний статус і значну практичну діяльність.

20 червня 2006 р. в селі Утконосівка, Ізмаїльського району Одеської області пройшла процедуру реєстрації, в статусі обласної, Асоціація «Бессарабія». Засновником організації виступив творчий колектив фольклорного ансамблю «Дор Басарабян» будинку культури села Утконосівка. Згідно статуту, фундаторами асоціації виступили Бабаян О.П., Булучевський С.І., Попеску А.С., Попеску В.С., Попеску М.А., Попеску С.О., Тонча О.Г. , проте Петро Кулча, концертмейстер ансамблю та співавтор листа на ім’я губернатора, з приводу сприяння реєстрації об’єднання не ввійшов до списку засновників асоціації.

Метою створення організації було сприяння збереженню, відродженню, розвитку та популяризації національної культури бессарабських румун та румунської мови, захист національно-культурних інтересів членів асоціації. Протягом наступних років Асоціація «Бессарабія» виступала ініціатором та організатором чисельних соціокультурних заходів, а саме: щорічної участі одеських учнів в міжнародній шкільній олімпіаді з румунської мови в Румунії, конференцій румунської спільноти Одещини тощо.

Так, 26 серпня 2007 р. в с. Утконосівка (Єрдек-Бурну) була проведена Конференція Румунської Спільноти Одеської області. Захід був присвячений тематиці: «Комплексні проблеми румунської спільноти Одеської області: освіта, культура, релігія, права осіб які належать до румунської національної меншини України».

10-11 травня 2008 р. в м. Ізмаїл Одеська обласна національно-культурна румунська Асоціація «Бессарабія» виступила ініціатором проведення науково-культурного заходу «Багатокультурність у Південній Бессарабії».

З 2008 р. асоціація є засновником обласної газети румунською мовою «Pro Basarabia». Фігуруючи колективним членом Міжрегіонального Об’єднання «Румунська Спільнота України», асоціація виступає представником цієї громадської організації в Одеській області.

Реєстрації Обласної Ассоціації «Бессарабія» передувала річна бюрократична процедура юридичної легалізації в Одеській області. На ім’я губернатора Одещини В. Цушка було направлено письмове звернення, підписане Анатолієм Попеску, Петром Кулчею, Виорелом Попеску, щодо розгляду питання про відкриття на базі Утконосівського будинку культури Ізмаїльського району Одеської області «Обласного центру румунської культури».

Постійна Комісія з питань законності, правопорядку, прав громадян та міжнаціональних відносин в Одеській області опрацювала всі звернення та вирішила, що: «створення та затвердження статуту «Обласного центру румунської культури «Бессарабія» на базі Утконосівського будинку культури Ізмаїльського району вважати недоцільним [1]. Першочерговим мотивом відмови стало рішення Утконосівської сільської ради 2003 р. про утворення молдавського культурного центру на базі місцевого Будинку культури, через те, що мешканці Утконосівки вважають себе представниками молдовської, а не румунської національності. Так за переписом населення 2001 р. тільки 1(один) житель села визнав себе румуном, а в цілому, по району, румунами вважали себе менше 20-ти його мешканців. До того ж, в м. Ізмаїлі працює Центр української придунайської культури, де представники різних національностей можуть проводити свої заходи [2].

Проте Асоціація «Бессарабія» була зареєстрована. Мотивом для юридичної легалізації Статуту став п. 4 ст.13 Договору про відносини добросусідства та співробітництва між Україною і Румунією, в якому Договірні Сторони підтверджують, що особи, які належать до національних меншин, мають право індивідуально або разом з іншими членами їхньої групи на свободу виявлення, збереження і розвиток їхньої етнічної, культурної, мовної й релігійної ідентичності, право зберігати і розвивати свою культуру і право на захист від будь-якої спроби асиміляції проти їхньої волі [3]. Реєстрація органами державної влади даного об’єднання ще раз підкреслює, що Україна ретельно виконує взяті на себе обов’язки у базовому політичному договорі з Румунією.

Представники румунської спільноти Одещини отримують інформацію національною мовою завдяки газетам «Лучаферул» («Зоря») – друкований орган Всеукраїнської національно-культурної молдавської Асоціації та «Лиман», яка виходить для національних меншин та періодично друкує матеріали молдовською та румунською мовами. Газету «Конкордія» («Злагода»), що є друкованим засобом масової інформації зареєстрованим у Чернівецькій області, також перманентно отримують румуномовні громадяни Одещини.

Кореспондент останньої, Вадим Бачинський, який виконує функції «координатора по Одеській області у Міжрегіональному Об’єднанні «Румунська спільнота України» [4] опублікував серію статей в газеті «Конкордія», що за висновками Держкомнацрелігій не сприяли консолідації та міжнаціональній злагоді в Одеському регіоні: а саме «З Емінеску в Борисівці…», «Про конкурс викладачів румунської мови – з великим пафосом та….помилками», «Хто відчуває потребу в одеському «Лучаферул» (до 5 річниці від офіційної реєстрації газети)», «Нагла брехня, тиражована у Києві та Одесі»). Національна експертна комісія України з питань захисту суспільної моралі на своєму засіданні розглянула зазначені вище публікації. Експерти визнали, що в статтях газети «Конкордія» мають місце деякі висловлюваннях, в яких автори демонструють тенденційний деструктивний підхід до молдовської мови, культури та нації взагалі [5].

15 вересня 2006 р., тобто через три місяці після реєстрації «Одеської обласної національно-культурної румунської асоціації «Бессарабія», Президент останньої, направив листа до Одеської Облдержадміністрації в якому зазначив: «У зв’язку з проживанням на території Одеської області багаточисельного населення румунської та молдовської національностей – громадяни України, які розмовляють на багатьох молдовських та бессарабських говорах румунської мови, просимо розглянути можливість заснування Одеського Обласного Центру Румунської Культури». Проте, 906 090 осіб молдовської національності вважають рідною мовою саме молдовську мову, а не «молдовський чи бессарабський говір» і лише 23 особи молдовської національності особи – румунську. Згідно Європейській хартії регіональних мов або мов меншин, що була ратифікована Верховною Радою України 17 травня 2003 р., статус мов національних меншин набули як молдавська так і румунська мова.

Треба підкреслити, що також багато румунських політичних та наукових діячів і надалі вимагають від України віднайти задовільну позицію для офіційного формулювання про національну, мовну, культурну та релігійну ідентичність румунів і молдован України. Неабиякою настійливістю тут вирізняються твори окремих неофітів з України, які отримали румунське громадянство. Поміж яких виділяється праця репрезентанта Румунської академії Є. Патраша «Національні меншини в Україні і Республіці Молдова. Юридичний статус»[6].

Отже, етнонаціональні процеси Одещини, де мешкають представники 133 національностей, знаходяться в постійній динаміці. Для бистрого реагування на зрушення, які відбуваються в даній царині, потрібно перманентно провадити моніторинг міжетнічної ситуації та помічати тенденції етнічного розвитку, заради недопущення порушення прав нацменшин.

Першочерговим завданням держави має стати забезпечення етнополітичної стабільності в регіонах та вирішення питання ідентифікації та консолідації українського суспільства. В сфері мовної етнополітики, необхідно врахувати регіональні розбіжності та ініціювати окремі етномовні програми на місцевому рівні.

Література:

1. Поточний архів Одеської обласної державної адміністрації, документ №38/6-3ПК/ від 26.10. 2005 р. : Висновки та Рекомендації.

2. Поточний архів Одеської обласної державної адміністрації, документ №43/02-33-5517 від 21.09.2005 р.

3. Договір про відносини добросусідства і співробітництва між Україною та Румунією // Урядовий кур’єр. – 09.06. 1997.

4. Поточний архів Одеської обласної державної адміністрації, документ №209-295 від 17.10.2005 р.

5. Чернівецьку газету «Конкордія» визнали не толерантною // Західна Україна. – 18 09. 2009.

6. Patraş E. Minorităţile naţionale din Ucraina şi Republica Moldova. Statutul juridic. – Cernăuţi: Ed. Alexandrul cel Bun. – 1999. – 315 p.; він же. Вопрос защиты прав национальных меньшинств во взаимоотношениях Украины, Румынии и Республики Молдова // Україна – Румунія – Молдова: історичні, політичні та культурні аспекти взаємин. Міжнародна наукова конференція 16–17 травня 2001 року. – Чернівці. – 2002. – С. 318–331.