СТВОРЕННЯ УМОВ ДЛЯ РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІІ УЧНІВ ПРИ ВИКЛАДАННІ МАТЕМАТИКИ

Що найцінніше для людини? «Здоров’я»,- не задумуючись відповість кожний. Але хочеться додати: «Думка». Наскільки дивна, захоплююча наука математика. «Математика – це мова плюс міркування, це наче мова й логіка разом. Математика – це знаряддя для міркування. У ній сконцентровані мислення багатьох людей» (Р. Фейнман).

Провідною ідеєю в педагогічній і методичній практиці є максимальне розкриття перед учнем спектру застосування математичних знань, передача свого захоплення предметом . Саме в цьому аспекті розкривається один із принципів дидактики в навчанні математики – принцип свідомості, активності й самостійності. Цей принцип полягає в цілеспрямованому, активному сприйманні явищ, що вивчаються, їх осмисленні, творчій переробці й застосуванні. Реалізація цього принципу має на меті виконання таких умов:

• відповідність пізнавальної діяльності учнів закономірностям процесу учіння;

• пізнавальна активність учнів у процесі учіння;

• осмислення учнями самого процесу учіння;

• оволодіння учнями прийомами розумової діяльності в процесі пізнання нового.

Що ж ми розуміємо під активністю? Активність є дійовим станом учня, який характеризується прагненням до учіння, напругою і проявом волі в процесі оволодіння знаннями. Тому активність учнів і називають пізнавальною 3,с.3.

У навчальному процесі активність учнів проявляється не лише в роботі думки, а й у практичній діяльності, в позакласній роботі, в напруженій волі, а також в емоційних переживаннях.

Розумова активність учнів у процесі навчання математики має особливе значення у формуванні понять, осмисленні їх, особливо, в умінні самостійно оперувати цими поняттями.

Працюючи в школі більше 30 років, в мене склалася певна система роботи по підвищенню пізнавальної активності учнів, по роботі з обдарованими. Розпочинаю я цю роботу ще задовго до прийому учнів в 5 клас, відвідуючи уроки математики, позакласні заходи, олімпіади, конкурси в початковій школі, спілкуючись з вчителями, вивчаючи творчі роботи учнів. На початку 5 класу проводжу анкетування серед учнів, спілкуюсь з їх батьками, вивчаю висновки психолого – діагностичних анкет. В кожному класі на уроках використовую різні форми навчання . Індивідуальні – нестандартні завдання, завдання підвищеної складності; фронтальні – дискусії, семінари, дебати, організаційно – діяльні сні ігри, рольові ігри; групові – парні, постійні групи із змінною функцій їх учасників, груповий поділ класу з однаковими завданнями, зрізними завданнями, із загальним звітом кожної групи перед класом. При цьому використовую «мозкові атаки», заліки, конференції, ділові ігри. Гра ставить школярів в активну суб’єктивну позицію. Школярі – дійові особи ділової гри, від них залежить результат, їм приймати остаточне рішення в нестандартних ситуаціях. Використання кросвордів, ребусів, казок викликає в учнів жвавий інтерес і стимулює їхню розумову діяльність. Складання власних головоломок, кросвордів, казок, сприяє розвитку пам’яті, уваги, кмітливості. Однією із форм роботи з учнями є проведення конкурсу на кращого математика класу, паралелі, школи. Елементи змагання, що містяться в іграх, сприяють розвитку здібностей, творчої активності, залучають учнів до життя. Тому в школі ми часто проводимо пізнавальні, комп’ютерні, дидактичні ігри, турніри кмітливих, КВК, «Найрозумніший»,»Що? Де? Коли?» та ін. Удосконалити навчально – виховний процес з обдарованими дітьми, дати їм ґрунтовні, міцні знання, озброїти їх практичним розумінням математики допомагає , насамперед,періодичність проведення олімпіад з математики, конкурсів – захистів науково – дослідницьких робіт (МАН), математичних конкурсів «Золотий ключик» та «Кенгуру».

У відповідності до Національної доктрини розвитку освіти, пріоритетом розвитку освіти є впровадження сучасних інформаційно - комунікаційних технологій в навчально – виховний процес 1,с.6. Велику роль для роботи зі здібними учнями відіграє використання комп’ютера в позакласній роботі: учні складають мультимедійні презентації,працюють над навчальними проектами, створюють Web – сайти, дидактичні матеріали, тощо. Комплекс використання різних засобів навчання сприяє створенню сприятливого пізнавального середовища. Поєднання традиційних форм і методів роботи на уроці з комп’ютерною підтримкою дає можливість максимально диференціювати та індивідуалізувати навчання, зробити процес навчання творчим, дослідницьким. Застосування інформаційних технологій дає змогу скоротити час на вивчення теми, підвищити рівень сприйняття і розуміння учнями матеріалу. Позитивний результат гарантовано, бо молодь до комп’ютерів ставиться дуже доброзичливо, вона їм довіряє. Важливі також деякі психологічні аспекти освітлювальної теми. Учні мають різний психологічний статус і багато з них хворобливо ставляться до зауважень, дуже боїться зазнати фіаско на очах у класу. У діалозі з комп’ютером нічого подібного не відбувається6 комп’ютер не рахує скільки було невдалих спроб розв’язання задачі, не робить ніяких зауважень. Він ще й підкаже, що і як потрібно зробити. Таким чином формується ситуація психологічного комфорту, яка створює можливість пізнавального та емоційного розкріпачення учнів.

З метою активізації пізнавального процесу використовуються програмні засоби, що дозволяють створювати різні математичні моделі, керувати ними й досліджувати їхню «поведінку»(зокрема, під час вивчення тем, пов’язаних із дослідженням функцій,моделюванням геометричних об’єктів і ситуацій, тощо).

Але основним завданням впровадження інформаційних технологій у навчально – виховний процес є підвищення зацікавленості учнів навчанням, зростання результативності і якості навчальних досягнень учнів, розвиток їхніх пізнавальних інтересів, підготовка покоління, спроможного активно включитися в якісно новий етап розвитку сучасного суспільства, пов’язаного з інформатизацією 2, с 85.

Отже, як в змісті шкільного курсу математики, так і в позакласній роботі закладено неабиякі можливості для розвитку інтелектуальних здібностей школярів. Внаслідок такої психолого – педагогічної роботи з обдарованою учнівською молоддю реалізується суттєве призначення математики – бути засобом саморозвитку особистості, усвідомлення учнями вищих цінностей існування людини.

Література:

1. Національна доктрина розвитку освіти України XXI століття. – К.:Шкільний світ, 2001. – 128с.

2. . Кітляр О. Використання інформаційних технологій у початковій школі. // Школа,2008 №7 – с.85.

3. Повстемська В.І. Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках математики як засіб підвищення результативності навчального процесу. // Математика в школах України, 2004 №12 –с. 2-5.