Актуальність теми. На сучасному етапі потенційна роль і необхідність всебічного розвитку майнового страхування є особливо важливим, оскільки для усунення наслідків реалізації прямих та опосередкованих збитків саме відшкодування останніх через систему страхування має позитивні макроекономічні наслідки.
Досконала система страхового захисту є підґрунтям забезпечення більш високого рівня стабільності народногосподарського відтворювального процесу, досягненням соціальної злагоди, гарантом високого рівня життя населення.
Постановка проблеми. Послідовний перехід нашої країни до ринкової економіки об'єктивно зумовлює зростання потреби у страховому захисті усіх суб'єктів ринку. Саме наявність такої потреби та реальна можливість її задоволення характеризують ступінь розвитку економіки тієї чи іншої країни, дають уявлення про рівень захищеності майна її юридичних і фізичних осіб. Створення дієвої системи захисту інтересів громадян, підприємців, держави, підтримання соціальної стабільності суспільства неможливе без ефективного функціонування ринку страхових послуг.
Ступінь дослідження Особливості страхування майна вивчали такі відомі вчені як: Базилевич В.Д., Барновський О.І, Осадець С.С., Плиса В.Й. та інші, однак відповідне питання в сучасних умовах потребує подальшого вивчення та дослідження.
Метою даного дослідження є дослідження розвитку ринку страхування майна в Україні, з'ясувати об'єктивну необхідність страхування майна громадян, розкрити його сутність, принципи та особливості функціонування в умовах переходу до економіки ринкового типу.
Виклад основного матеріалу. Сучасний стан розвитку світової економіки і міжнародних відносин характеризується ускладненням процесу відтворення, збільшенням масштабів та розширенням інтернаціоналізації виробництва, зростанням розвитку та поширенням ринкового середовища, поглибленням інтеграційних процесів. Умовою ефективного відтворювального процесу є його неперервність та безперебійність. Ризиковий характер функціонування будь-якого підприємства, життєдіяльності кожної людини зумовлює виникнення системи суспільних відносин (з метою попередження, подолання та зменшення руйнівних наслідків стихійного лиха та інших негативних надзвичайних подій), які у своїй сукупності формують зміст економічної категорії страхового захисту.
В усьому світі посилюється потреба в страховому захисті, сутність якого полягає в нагромадженні й використанні грошових та інших ресурсів для здійснення заходів із попередження, подолання або знищення негативного впливу ризиків і відшкодування завданих ними матеріальних чи інших збитків. Відповідно до вимог економічної категорії страхового захисту, для виконання комплексу захисних заходів необхідне відчуження у вигляді запасів частини валового внутрішнього продукту для попередження і відшкодування матеріального чи інших завданих страховою подією збитків, тобто формування страхового фонду.
Аналіз різних точок зору науковців (Базилевич В.Д, Осадець С.С.) щодо місця та ролі страхування у процесі суспільного відтворення дозволяє виділити страхування як самостійну економічну категорію, що має свій економічний зміст, який виявляється у комплексі специфічних функцій [3]. Отже, страхування є об’єктивно необхідною самостійною економічною категорією, яка відіграє особливу роль у системі економічних відносин та має такі характерні функції:
- ризикову функцію;
- створення спеціалізованого страхового фонду грошових коштів;
- використання страхових резервів (фондів);
- заощадження коштів;
- превентивну функцію.
На думку фахівців, важливість визначення страхування як самостійної економічної категорії особливо очевидна за умов перехідної економіки [6]. Становлення й подальший розвиток ринкової економіки зумовлюють необхідність формування страхового ринку – особливої сфери економічних відносин, у процесі яких формуються попит і пропозиція на страхові послуги та здійснюється акт їх купівлі–продажу, встановлюється ціна на даний товар (страховий захист). Головними суб’єктами страхового ринку виступають страховики й страхувальники, кожний з яких має свою функцію, специфіку та механізм реалізації економічних інтересів. Зростання ризиків, збільшення чисельності страховиків і страхувальників та ускладнення механізму взаємовідносин між ними обумовлюють існування посередників, якими на страховому ринку виступають страхові агенти та страхові брокери. Страхові посередники спроможні суттєво активізувати роботу всіх суб’єктів страхового ринку.
Функціонування страхового ринку відбувається за умови взаємодії його суб’єктів із приводу об’єктів страхування, на які спрямований страховий захист. Об’єкти страхування обумовлюють економічні відносини між суб’єктами ринку. Об’єктами страхування можуть бути життя, здоров’я, працездатність та пенсійне забезпечення страхувальника або застрахованої особи (об’єкти особистого страхування); майнові інтереси страхувальника (застрахованої особи), яким може бути завдано шкоди страховою подією, та майнові інтереси, пов’язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди життю, здоров’ю, майну та майновим інтересам третьої особи.
Аналіз літератури показує, що страхування майна громадян – це складний механізм, організація і розвиток якого визначаються умовами певних видів страхування, які різняться між проведенням певних організаційних та інших заходів, а також зацікавленістю потенційних страхувалъників у страховому захисті, їх економічними можливостями для укладення договору страхування, розмірами страхового забезпечення, тарифних ставок тощо [5].
Майнове страхування пов'язане з володінням, використанням і розпорядженням майном страхувальника. Майнове страхування об'єднує різні види страхування, які розділяються на дві групи – страхування майна юридичних і фізичних осіб. Страхування майна юридичних осіб включає страхування будівель, споруд, устаткування, транспорту, вантажів і багажу, урожаю, технічних ризиків, фінансових ризиків і інших майнових ризиків. Страхування майна громадян включає страхування автомобілів, нерухомості, домашнього майна, майна в господарствах, домашніх тварин і інших видів майна.
Під майном громадян розуміються предмети домашньої обстановки, ужитку і споживання, використовувані в особистому господарстві і призначені для задоволення побутових і культурних потреб сім'ї по праву особистої власності. Об'єктом майнового страхування громадян не можуть бути документи, цінні папери, грошові знаки, рукописи, колекції, унікальні і антикварні предмети, вироби з дорогоцінних металів, каменів, предмети релігійного культу і т.п.
В майновому страхуванні громадян розрізняють наступні групи об'єктів страхування:
- будови (квартири, дома, дачі, садові будиночки, гаражі), включаючи обробку приміщень;
- майно (меблі, одяг, посуд, оргтехніка);
- цивільна відповідальність за спричинення збитку третім особам (наприклад, Ви можете затопити своїх сусідів знизу в результаті аварії у вашій квартирі).
Майно вважається застрахованим по постійному місцю проживання: у всіх житлових і підсобних приміщеннях, а також на присадибній ділянці за адресою, вказаною в страховому свідоцтві. У зв'язку із зміною місця проживання майно вважається застрахованим по новому місцю проживання страхувальника (без переоформлення страхового свідоцтва) до кінця терміну, передбаченого договором. Для цього оформляється додаткова угода, так званий алдендум, в якому указуються змінені умови страхування.
Питання про виплату страхового відшкодування вирішується страховиком у міру надходження документів слідчими органами. Проте при поверненні потерпілому викрадених речей або хоч би частковому відшкодуванні збитку винним ця частина коштів повинна бути повернена страховикові.
З подій страхування домашнього майна виключаються знищення і пошкодження в результаті аварії опалювальної системи, водопровідної і каналізаційної мереж унаслідок дії низьких температур (морозів); знищення і пошкодження радіо- і електроприладів (окрім телевізорів) в результаті їх спалаху незалежно від причини, якщо ця подія не викликала пожежі, тобто розповсюдження вогню в приміщенні і знищення або пошкодження інших предметів.
Ринок страхування нерухомого майна громадян знаходиться в даний час на підйомі, свою позитивну роль в цьому зіграло у тому числі і введення майже два роки тому обов'язкового автострахування. У громадській думці поступово складається уявлення про необхідність страхування як однієї з форм захисту від всіляких неприємностей.
B добровільному страхуванні майна на даний момент найбільш актуально страхування заміської нерухомості – котеджів, дачних будинків. У перспективі очікується посилення інтересу споживачів страхових послуг і до страхування квартир, особливо їх обробки. Це пов’язано з так званим “ремонтним бумом”, який останнім часом охопив українців: ремонтні і обробні роботи стають все більш складними і витратними, тому природно, що власник житла хоче гарантувати, що вкладені засоби не підуть прахом через те, що його сусіди зверху забудуть закрити кран.
Якщо ж порівнювати кількість страхових випадків, по яких проходили виплати, то тут лідирують пожежі. Як і раніше найбільшого збитку майну громадян, як стверджує Л.М. Горбач, завдають пожежі. На жаль, статистика невтішна, і число пожеж в квартирах і будинках громадян з року в рік продовжує рости. Наприклад, в 2005 році в країні було зафіксовано 140 тис. пожеж, причому 72,5% з них в житловому секторі. Матеріальний збиток від них перевищив 7 млн. гривень. Ще більшого збитку завданий стихійними бідами – більше 9 млн. грн. За даними Держкомстату, в 2005 році більше 3 млн. гривень склав матеріальний збиток від дій злочинців. Всього в 2005 році було зафіксовано 967 772 крадіжки, у тому числі і квартирні, 12 908 випадків пошкодження майна шляхом підпалів [5].
Проте потенційні клієнти – фізичні особи ще не сприймають страхування як інструмент, який їм допоможе пережити фінансові проблеми після настання страхового випадку, швидше, навпаки, вважають страхові компанії здатними тільки збирати внески і затягувати виплати. Недовіра до страхових компаній лише одна з причин, яка гальмує розвиток цього ринку. Існують і інші перешкоди, наприклад, проблеми, пов'язані з державною реєстрацій нерухомості. Страхові компанії працюють, як правило, тільки із зареєстрованими об'єктами нерухомості. А у нас в країні поки що дуже багато заміських домів і квартир, що не пройшли державну реєстрацію.
Висновки. За статистичними показниками, у даний час в Україні є застрахованими не більше 10% відсотків ризиків, тоді як в Західній Європі, США і Японії цей показник складає не менше 95%.
Важливою умовою успішного розвитку майнового страхового ринку є формування комунікацій із споживачем шляхом його страхової освіти через ЗМІ, а також вдосконалення страхових продуктів.
На думку маркетологів, розвиток ринку в цілому багато в чому залежатиме від розвитку роздрібного страхування. Компанії, які вже зараз почали вибудовувати агентську мережу, володіють безперечною конкурентною перевагою. Основні функції, які виконує грамотний страховий агент, – це реклама страховика, інформування і консультування страхувальника.
Література:
- Закон України „Про страхування” // Голос України. - 1996. - № 68 (1318).
- Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про страхування” від 21 жовтня 1997 р. // Урядовий кур'єр. - 1997. - 15 листопада. - С. 12.
- Базилевич В.Д., Базилевич К.С. Страхова справа. — 4. вид., перероб. і доп. — К.: Знання, 2005. — 352 с.
- Барновський О.І. Розвиток страхового бізнесу в Україні // Фінанси України. - 2004. - № 8. - С.85.
- Горбач Л.М. Страхова справа: Навч. посібник. — Луцьк: Редакційно- видавничий відділ "Вежа" Волинського лерж. ун-ту ім. Лесі Українки, 2001. — 181 с.
- Мних М.В. Страхування як механізм надання гарантій підприємницької діяльності та соціального захисту населення: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл. — К.: Знання України, 2004. — 428 с.
- Наумік К.Г. Страхування та страхові послуги: Конспект лекцій Харківський держ. економічний ун-т. — Х.: ХДЕУ, 2004. — 52 с.
- Осадець С.С., Артюх Т.М., Бабко В.Л., Бабко Т.В., Бушанський А.В. Страхування: Підручник / Київський національний економічний ун- т; Українська фінансово-банківська школа. — 2. вид., перероб. і доп. — К.: КНЕУ, 2002. — 599 с.
- Плиса В.Й. Страхування: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл. — К.: Каравела, 2005. — 392 с.