СТАН РИНКУ ПРАЦІ В УКРАЇНІ ТА ЗАХОДИ ЩОДО ЗМЕНШЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ НАСЛІДКІВ БЕЗРОБІТТЯ

В сучасних умовах розвитку економіки особливої актуальності набувають проблеми ефективної зайнятості населення України, створення ринку робочої сили і запобігання масового безробіття. Ринок праці посідає центральне місце серед інших ринків. Він перебуває під впливом багатьох факторів, більшість яких залежить від товарного ринку. Кон'юнктура ринку формується під впливом стану економіки, способу господарювання і структурних змін, технічного і організаційного рівня підприємств, кількісно-якісної збалансованості засобів виробництва і робочої сили. Ринок праці стає найважливішою ланкою національної і світової ринкової цивілізації, на ньому формуються трудові ресурси творчого типу, що здійснюють повсякденну еволюцію суспільства.

Ринок праці є складовою частиною економічної системи країни. А отже, він дзеркально відображає більшість політичних і соціально-економічних процесів, що відбуваються в державі та фокусує в собі найгостріші проблеми: високий рівень безробіття, посилення структурних диспропорцій зайнятості, неконтрольований відтік робочої сили за кордон, зміни в якості робочої сили і мотивації праці, падіння рівня доходів населення тощо. Вирішення широкого спектру проблем у соціально-трудовій сфері може бути забезпечене шляхом підвищення ефективності функціонування ринку праці, що припускає, з одного боку, підвищення гнучкості ринку праці, з іншого боку, забезпечення дотримання соціальних прав і гарантій [1; с. 152].

Метою роботи є аналітичне дослідження ринку праці в Україні та опрацювання прикладних аспектів державного регулювання цього ринку, розроблення  пропозицій щодо розширення зайнятості та зниження безробіття в Україні.

Безробіття розглядається як явище, що засвідчує порушення про рівноваги, тобто як результат певних макроекономічних коливань. Щоправда, не всяке безробіття є порушенням або відхиленням від норми, оскільки воно спостерігається в усіх країнах ринкової економіки і в різні часи.

У той же час безробіття породжує найтяжкі негативні соціально-економічні наслідки. Незайнята робоча сила свідчить про недовикористання економічного потенціалу суспільства, прямі економічні втрати, що є наслідком природного й фактичного безробіття. При тривалому безробітті працівник втрачає кваліфікацію, а одержання нової кваліфікації й адаптація до нових умов часто протікають для нього болісно. Безробіття веде до прямого падіння раніше досягнутого рівня життя. Допомога по безробіттю завжди менше заробітної плати, має тимчасовий характер. Зростання безробіття знижує купівельний і інвестиційний попити, скорочує обсяги заощаджень у населення і  наносить людині найтяжку психологічну травму [2; с. 116].

Важливим здобутком нашої країни на етапі становлення ринкової економіки є створення системи соціального захисту населення від безробіття, що ґрунтується на принципах соціального страхування. Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування заклали фундамент формування системи соціального страхування.

Загалом сучасному ринку праці в Україні притаманні такі ознаки як перевищення пропозиції робочої сили над попитом, низька ціна робочої сили, зниження зайнятості у сфері суспільного виробництва, зростання чисельності незайнятого населення, низька частка офіційно зареєстрованих безробітних, зростання молодіжного безробіття, регіональні диспропорції між наявністю і потребою в робочій силі, низька професійна й особливо територіальна мобільність трудових ресурсів, еміграція висококваліфікованої робочої сили тощо.

Основні показники, які характеризують стан ринку праці в Україні, наведено в табл. 1.

Таблиця 1

Стан ринку праці в Україні у I кварталі 2009-I кварталі 2010 р. (складено за [3])

Дані таблиці 1 свідчать про те, що у I кварталі 2010 року у порівнянні з I кварталом 2009 чисельність зайнятого населення у працездатному віці збільшилася на 42,2 тис. осіб, або на 0,2%, на 0,8% зріс рівень зайнятості, кількість безробітного населення зменшилася на 5,4%, а рівень безробіття на 0,5%. Проте зменшилася кількість незайнятих, які користувалися послугами державної служби зайнятості на 424,8 тис. осіб, або на 34,1%. Позитивним є зменшення навантаження незайнятого населення на одне вільне робоче місце з 11 осіб у I кварталі 2009 року до 7 осіб у I кварталі 2010. Також позитивним моментом є збільшення у першому кварталі 2010 року суми середнього розміру допомоги по безробіттю на 8,7%.

Станом на 1 вересня 2010 року кількість вакансій у базі даних державної служби зайнятості становила 87,4 тис., у тому числі: для робітників – 41,0 тис., для службовців – 31,8 тис. та 14,6 тис. – для осіб, які не мають спеціальної підготовки. Найпопулярнішими професіями, на які сьогодні є попит, є професії висококваліфікованих робітників – слюсарів, токарів, електрогазозварників, водіїв, кухарів, продавців та інших представників робочих професій. Мають попит фахівці з високим рівнем кваліфікації, топ-менеджери, а також економісти, лікарі, бухгалтери, юристи з відповідним досвідом роботи [4].

Будь-яке суспільство прагне оптимально використовувати ресурси, що знаходяться в його розпорядженні, з метою реалізації виробничого потенціалу. Наявність безробіття у суспільстві свідчить про недовикористання трудових ресурсів. У цілому вплив безробіття на економічне та соціальне життя суспільства суперечливий

Політика держави на ринку праці має бути спрямована на розвиток активної політики, що передбачає її спрямованість на скорочення рівня безробіття, тобто забезпечення можливості реалізації своєї трудової активності всім громадянам, а відповідно, забезпечення продуктивності зайнятості всього населення. Таким чином, активна політика складається із заходів спрямованих на:

- збільшення попиту на робочу силу з боку як держави, так і приватного сектору економіки;

- підвищення конкурентоспроможності робочої сили та забезпечення відповідності робочої сили і робочих місць;

- вдосконалення процесу працевлаштування.

Також доцільно внести до чинного законодавства дозвіл про надання працівникові на період вимушеної відпустки можливості працевлаштування за сумісництвом на повний робочий час. Необхідно прискорити перехід до міжнародних форм обліку і статистики в галузі праці й зайнятості, що забезпечить проведення більш широкого аналізу неповної зайнятості працюючих і розробку конкретних заходів на коротко- та середньострокові терміни. Відзначимо, що в Україні необхідно дещо зменшити ставки відрахувань роботодавців та найнятих осіб до фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, що сприятиме макроекономічній стабілізації та підвищенню рівня робочих місць.

Зазначені заходи будуть однією з передумов стабілізації фінансово-економічного стану нашої країни, підвищення економічної активності та зростання кількості робочих місць.

Література:

1.           Акіліна О.В. Аналітичний огляд ринку праці в Україні / О.В. Акіліна // Формування ринкових відносин в Україні - 2008. - №10 - С. 152–159.

2.           Фагеєнко Н.В. Соціально-економічні наслідки безробіття / Н.В.Фагеєнко // Формування ринкових відносин в Україні. – 2009 - №7–8 (№8) – С. 114–117.

3.           Статистична інформація про ринок праці України // Електронний ресурс / - Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua

4.           Заходи соціального захисту незайнятого населення у січні-серпні 2010 року // Електронний ресурс / - Режим доступу: www.mlsp.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article