АЛЬТЕРНАТИВНI МЕТОДИ НАВЧАННЯ IНОЗЕМНИХ МОВ

Невід’ємною складовою професійної підготовки спеціалістів різного профілю є вивчення іноземної мови, яка є важливою частиною сучасного ритму життя. Вивчення іноземної мови – крок надто важливий, тобто, потребує значних зусиль. Це також запорука майбутньої вдалої кар’єри студентів. Для досягнення високого рівня іноземної мови викладачеві важливо знати новітні методи викладання, спеціальні навчальні техніки та прийоми, щоб оптимально підібрати той чи інший метод відповідно до рівня знань, потреб, інтересів студентів тощо. Раціональне та вмотивоване використання методів навчання на заняттях іноземної мови вимагає креативного підходу з боку викладача. [1 c. 120-130].

Знання iноземної мови в сучасному свiтi є своєрiдним вiкном у свiт. Володiючи мовою мiжнародного спiлкування, ви зможете досягти поставлених цiлей за допомогою нових можливостей. I ви обов’язково зрозумiєте, що значення iноземної мови не перебільшено.

При відборі сучасних методів навчання необхідно врахувати наступні критерії, відповідно до яких використані методи повинні:

• створювати атмосферу, в якій студент почуває себе вільно і комфортно, стимулювати його інтереси, розвивати бажання практичного вживання іноземної мови;

• заохочувати студента в цілому, зачіпаючи його емоції, почуття, тощо;

• створювати ситуації, в яких викладач не є центральною фігурою, тобто, студент повинен усвідомити, що вивчення іноземної мови пов’язано з його особистістю і інтересами, а не з прийомами і засобами навчання, використані викладачем;

• навчити студента працювати над мовою самостійно на рівні його фізичних, інтелектуальних і емоційних можливостей – одночасно забезпечити диференціацію і індивідуалізацію навчального процесу;

Для вивчення iноземної мови використовують рiзнi методи та прийоми. Одними з вiдомих методiв вивчення iноземної мови є альтернативнi методи.

Пiд поняттям альтернативнi методи групується цiлий ряд рiзноманiтних пiдходiв, прийомiв, способiв передачi мови. Iснують такi альтернативнi методи, як метод повної фiзичної реакцiї , сугестивний метод, драматико-педагогiчний метод, мовчазний метод, груповий метод. Найбiльш розповсюдженим є фронтальний спосiб навчання, коли  викладач не бере до уваги різноманітність здiбностей та iнших суб’єктивних  особливостей студентів. При цьому способi процес навчання не вирiвнює  початковий ступiнь пiдготовки i не створює мотивацiї суб’єкту до  навчання як при недостатнiй пiдготовцi, так i при досить високому її рiвнi.

Принцип iндивiдуалiзацiї навчання або диференцiацiї випливає з  необхiдностi орiєнтуватися в навчаннi на реальнi типи студентiв.  Iндивiдуально-психологiчнi особливостi враховуються при виборi i  застосуваннi окремих методiв i прийомiв навчання, при дозуваннi  домашнiх завдань, визначеннi варiантiв класних i контрольних робiт (за  ступенем їхньої складностi) [2, c .6].

Технологiя навчальної дiяльностi у парах. Було доведено, що цей вид діяльності є ефективним, максимально результативним. При колективнiй  роботi всi працюють у парах i по черзi один з одним, тобто пари мають не  постiйний, а змiнний склад, де спiврозмовника не можна уникнути –  навчання ведеться у формi дiалогу.Технологiя роботи в групах. Найбiльш плiдний процес навчання  забезпечується саме надiйно збудованою системою взаємовiдносин.

У викладанні іноземних мов основною вимогою часу стає формування необхідної комунікативної спроможності у сферах професійного спілкування в усній і писемній формі. Також аналіз вимог міжнародних стандартів, які представлені в сертифікаційних іспитах з іноземних мов, показує, що в них основну увагу сконцентровано на оцінці рівня розвитку комунікативних умінь і навичок. Щоб навчити студента протягом лімітованого навчальними рамками періоду спілкуватися іноземною мовою з метою отримання професійної інформації і розуміти мовлення носіїв мови можливо, поєднуючи традиційні і інноваційні методи, з-поміж яких принцип комунікативності як у навчанні, так і у використанні навчальних матеріалів і посібників виходить на перший план. Значний обсяг інформації, що збільшується щодня в певній галузі науки і техніки, з одного боку, і невелика кількість годин аудиторних занять з іноземної мови професійного спілкування, з іншого, виводить комп'ютер та інформаційні технології на перше місце в процесі самостійної роботи студентів. Специфіка вивчення будь-якої іноземної мови полягає в тому, що студент не може вивчити її абсолютно самостійно, без професійного контролю і нагляду. У такій ситуації комп'ютер - ідеальний помічник викладача в процесі формування фонетичних, лексичних і граматичних навичок студента. Комп'ютер значно розширив наші уявлення про навчальне середовище, тобто про той світ, що використовується як предмет навчання, адже комп'ютерна програма суттєво розширює простір навчального середовища за рахунок створення так званого мікросвіту [3, 52-90].

Поштовхом і мотивацією до вивчення іноземних мов останнім часом стало використання ресурсів Інтернету. Одним Інтернет видається безліччю комп'ютерних мереж, пов'язаних між собою, інші розуміють його як наявність мільярдів доступних файлів з інформацією. У наш час Інтернет охопив майже всі галузі людської діяльності, затягнувши у свої "тенета" насамперед молоду генерацію.

Існує багато причин, з яких ця нова технологія викликає інтерес і заслуговує на увагу саме з боку професіоналів у галузі викладання іноземних мов. Основою Всесвітньої Мережі є спілкування, а також вона може забезпечити безпосередній зв'язок з носіями іноземної мови. Щоб іти в ногу з часом, постійно підвищувати свій професійний рівень, викладачам потрібно використовувати на заняттях такі безмежні ресурси Інтернету, як листування за допомогою електронної пошти з ровесниками з інших країн, створення і проведення спільних телекомунікаційних проектів, участь у різноманітних конкурсах і олімпіадах, участь у текстових і голосових чатах, публікації наукових робіт на навчальних сайтах і отримання відгуків на них з різних країн світу, читання гіпертекстової інформації за фахом, використання он-лайн словників та багато іншого. У сфері викладання іноземних мов Інтернет слугує не лише засобом, а й стимулом до навчання. Більшість студентів не були за кордоном, не спілкувалися зі своїми зарубіжними ровесниками. Інтернет же надає таку можливість, хоча й у віртуальному вигляді. В Інтернеті іноземна мова перестає бути навчальною дисципліною, а стає засобом спілкування [ 4, с.39-90].

Якість оволодіння студентом іншомовною діяльністю значною мірою зумовлена впливом окремих психологічних процесів. На сучасному етапі розвитку методики вчені вважають необхідним усвідомлене оволодіння іншомовними навичками та уміннями із опорою на розумові процеси аналізу та синтезу. Набуті таким шляхом навички та уміння є більш гнучкими та сталими. Мислення студентів характеризується різними особливостями такими, як самостійність, глибина розуміння, швидкість. Мислення функціонує в єдності із мовленням. Наявність індивідуальних відмінностей мислення вимагає застосування різних прийомів навчання [5, с.44-90].

Комунікативний підхід передбачає як засвоєння правил, так і їхні практичні використання, як свідоме, так і підсвідоме в мовленні. Реалізація комунікативного підходу в навчанні іноземної мови означає, що формування навичок та вмінь здійснюється завдяки мовленнєвої діяльності студента. Метою навчання іноземних мов є оволодіння студентами іноземною мовою як засобом спілкування. Спілкування - це обмін інформацією, яке включає у собі також й передачу ставлення до повідомлень як із точки зору мовця, так і з точки зору слухача.

Одним з шляхів створення комунікативної ситуації є рольові ігри, котрі сприяють реалізації міжособистісного спілкування студентів на занятті. Рольова гра орієнтує студентів на планування особистої мовленнєвої поведінки й прогнозування поведінки співрозмовника. Рольова гра передбачає елемент перевтілення студента у представника певної соціальної гри, професії, тощо. Через це рольові ігри часто сприймаються студентами як реальна дійсність: студенти дістають можливості для самовираження, яка здійснюється у рамках цих ролей. Кожен гравець виступає як частина соціального оточення інших й демонструє шаблон, в рамках якого він може спробувати свою власну чи групову поведінку. Кінцевою метою рольової гри є відпрацьовування комунікативних навичок та умінь. Учасники рольової гри не лише роблять повідомлення по конкретній теми, але й і невимушено вступають у бесіду, намагаються підтримати її, цікавляться думкою інших, обговорюють різні точки зору, кожен прагне висловити свою думку, й таким чином розмова стає невимушеною, що власне й є реалізацією комунікативного підходу [6,с. 52-85].

Отже, наш досвiд використання у процесi вивчення iноземної мови альтернативних технологiй свiдчить, що за їх допомогою ефективно розв’язується цiлий комплекс важливих завдань: активiзацiя процесу навчання, надання йому творчого характеру; набуття студентами досвiду iншомовного спiлкування в контекстi реального життя; розвиток пiзнавальних мотивiв; вдосконалення комунiкативних умiнь i навичок соцiальної взаємодiї, iндивiдуального i колективного прийняття рiшень; пiдвищення навчальної успiшностi студентів.

Література:

1. Бех П. О., Биркун Л. В. Концепцiя викладання iноземних мов в Українi //Iноземнi мови. — 1996. —№ 2. — С. 3-8.

2. Кашлев С.С. «Интерактивные методы обучения» – М., 2001, 12 с.

3. Нiколаєва С.Ю. Методика навчання iноземних мов у середнiх навчальних закладах – К.: Ленвiт, 2002,с.72-90.

4. Europejski system kształcenia językowego: uczenie się, nauczania, ocenianie, CODN,

5.Скуратівська М.О. Cучасні методи та технології викладання іноземних мов. http://intkonf.org/skurativska-mo-suchasni-metodi-ta-tehnologiyi-vikladannya-inozemnih-mov-u-vischiy-shkoli-ukrayini/

6.Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник/кол. авторів під керівн. С.Ю. Ніколаєвої. – К.: Ленвіт, 1999. – 320.